Класифікація об’єктів аудиторської діяльності

Класифікаційна ознака об’єкта	Групи об’єктів
1	2
Вид	Ресурси Господарські процеси Економічні результати діяльності Організаційні форми управління Методи управління Функції управління
Складність	Сукупні ресурси і господарські процеси, цілісні системи управління Групи ресурсів, відносно обумовлені частини системи управління
Відношення до сфер діяльності	Окремі сфери діяльності підприємства (матеріально-технічне постачання, допоміжні виробництва, господарське обслуговування, основне виробництво, збут).
Зв’язок з персоналом	Об’єкти, стан яких оцінюється в минулому часі Об’єкти, стан яких оцінюється в даний час Об’єкти, стан яких оцінюється в майбутньому часі
Характер оцінки	Об’єкти, які оцінюються кількісно Об’єкти, які оцінюються тільки якісно Об’єкти, які вимагають як кількісних, так і якісних оцінок
Тривалість знаходження у сфері діяльності аудиту	Об’єкти, які постійно знаходяться в сфері аудиторського впливу Об’єкти, за якими здійснюється періодична аудиторська оцінка Об’єкти, які вимагають разової оцінки
Відношення до видів аудиту	Об’єкти внутрішнього аудиту Об’єкти зовнішнього аудиту

Основними завданнями аудиту є:

1.Збирання вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання.

2.Визначення стратегії планування аудиту фінансової звітності.

3.Розробка типового плану аудиту.

4.Складання тестів системи внутрішнього контролю й оцінка його ефективності.

5.Вивчення статуту, установчих документів та іншої інфор­мації, що засвідчують правове поле діяльності суб’єкта перевірки та ознайомлення з його бізнесом і системою управління.

6.Складання робочих документів аудитора.

7.Перевірка достовірності обліку і звітності та їх відповідності чинному законодавству.

8.Аналіз фінансового стану підприємства, його платоспро­можності та ліквідності.

9. Виявлення та попередження (профілактика) порушень (пе­рекручень) у господарсько-фінансовій діяльності підприємства.

10. Надання консультаційних послуг з питань обліку, аналі­зу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

11. Формування висновків про достовірність фінансової звітності.

12. Розроблення пропозицій щодо виправлення виявлених не­доліків і перспективи розвитку суб’єкта господарювання.

13. Проведення наукових досліджень у галузі організації та методології обліку, управління, фінансового контролю.

14. Вивчення передового досвіду аудиту тощо.

Отже, завдання аудиторської перевірки визначаються ідентифікованими об’єктами аудиту, останні в свою чергу визначаються на основі договірних відносин із замовником та на основі попереднього ознайомлення із бізнесом клієнта.

 

 

Класифікація аудиту

 

Для отримання всебічної характеристики сутності аудиторської діяльності важливе значення має науково обґрунтована класифікація аудиту. Яка дає можливість зрозуміти роль аудиту, його завдання і функції, повніше використовувати результати аудиту у господарській практиці (рис. 1.3).

Будь-яка класифікація, що пропонується, повинна відповідати, як мінімум, двом постулатам: перший – вона має бути теоретично обґрунтованою, тобто базуватись на науковій основі, давати можливість її легкого засвоєння великою кількістю аудиторів-практиків та використання для підготовки фахівців; другий – застосування її на практиці повинно бути необхідністю.

Аудит поділяється на обов’язковий та ініціативний відносно вимог законодавства. Під обов’язковим аудитом розуміється аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Класифікація аудиту

Відповідно до вимог законодавства

За способом організації

За способом обробки даних

Обов’язковий аудит

Ініціативний аудит

Суцільний аудит

Вибірковий аудит

Комбінований аудит

Ручний аудит

Комп’ютеризований аудит

Рис. 1.3. Класифікація аудиту

 

Згідно ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічних акціонерних товариств, підприємств – емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, публічних акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Ініціативний аудит – це аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) на замовлення господарюючого суб’єкта згідно з укладеним договором та узгодженим планом. При цьому замовник має право ініціювати проведення аудиту в будь-який час і будь-якою фірмою.

При суцільному аудиті підтверджуються статті звітності на підставі всіх документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання, за весь період, що підлягає аудиту.

Вибірковий аудит передбачає підтвердження статей звітності на підставі певної частини документів, що відбираються за науково обґрунтованою схемою, за той чи інший період часу.

Комбінованим називають аудит, у ході якого одна частина статей звітності вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом.

Запропонована класифікація не є раз і назавжди постійною подібне явище обумовлене розвитком наукового пізнання, поглибленням знань про аудиторську діяльність, прагненням виробити єдину методику проведення аудиту.

На особливу увагу заслуговує розгляд комп’ютеризованого способу проведення аудиторської перевірки. Існують різні види програмного забезпечення аудиту (довідники, бази даних, електронні таблиці, спеціалізовані комп’ютерні програми для ведення бухгалтерського обліку та проведення аудиту фінансової звітності).

Аудиторська комп’ютерна програма Audit XP надає можливість організувати та провести аудит фінансової звітності. Перевагами даної системи є наявність закладок, які містять шаблони головних організаційних документів, стандартні тести системи внутрішнього контролю, зразки робочих документів та аудиторських звітів. Структура програми Audit XP поділена на модульні частини.

Модуль «Договірні відносини» містить шаблони листа-замовлення, листа-зобов’язання, листа-згоди, договір на проведення аудиту, які містять поля для заповнення змінною інформацією. Наведені документи легко імпортувати для подальшої обробки чи виведення на паперовий носій інформації. Крім того в даній закладці можна опрацьовувати та узагальнювати інформацію отриману в ході ознайомлення з бізнесом потенційного клієнта.

Модуль «Планування аудиту» містить набір тестів системи внутрішнього контролю, за допомогою яких на стадії планування аудиторської перевірки можна оцінити ефективність електронної обробки інформації, властивий ризик, ризик контролю, загальний рівень суттєвості та рівень суттєвості по елементах.

Дана закладка надає можливість за стандартною структурою сформувати загальну стратегію та план аудиту, а також визначити вартість аудиту та наданих аудиторських послуг.

Модуль «Збір аудиторських доказів» дозволяє провести перевірку окремих об’єктів бухгалтерського обліку склавши тести системи внутрішнього контролю та визначивши перелік аудиторських процедур, які необхідно використати.

Модуль «Заключний етап» містить шаблони різних видів аудиторських звітів, один з яких необхідно використати для формування думки аудитора про достовірність показників фінансової звітності.

Наявність закладки «Фінансовий аналіз» дозволяє обрахувати за стандартними методиками показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості тощо.

Модуль «Довідники» надає можливість узагальнювати та в подальшому використовувати інформацію про об’єкти аудиторської перевірки, групу аудиторів, що здійснювала аудит, а також інформацію про виявлені порушення.

Також в аудиторській практиці аудитори активно застосовуються табличний редактора Excel. Даний програмний продукт дозволяє формувати робочі документи аудитора для застосування аудиторської процедури «Повторне обчислення» в автоматичному режимі.

 

 

Контрольна запитання:

1. Які функції виконує контроль в системі управління?

2. Дайте характеристику історичному аспекту розвитку аудиту.

3. Охарактеризуйте теорії виникнення та постулати аудиту.

4. Визначте мету та функції аудиту.

5. Дайте характеристику предмету, об’єктам та завданням аудиту.

6. Охарактеризуйте види об’єктів аудиторської діяльності.

7. Дайте характеристику основним видам аудиту.

 

 

Тестові завдання:

 

1. Принцип контролю, як функції управління, що передбачає впровадження контрольних заходів вчасно або ж з певним інтервалом, це принцип:

а) об’єктивності;

б) дієвості;

в) оперативності;

г) здійснення на плановій основі.

 

2. До складу принципів контролю, як функції управління відносять такі принципи, як:

а) оперативності та миттєвості;

б) об’єктивності та дієвості;

в) дієвості та змістовності;

г) достовірності та миттєвості.

 

3. Залежно від змісту та сфери здійснення виділяють таки види контролю, як:

а) візуальний та натуральний;

б) відомчий та державний;

в) соціальний та технологічний;

г) попередній та заключний.

 

4. Розвиток аудиту в Україні, що характеризувався створенням перших аудиторських, розпочався в:

а) 1987 р.

б) 1989 р.

в) 1991 р.

г) 1993 р.

 

5. В якому році Аудиторською палатою України було прийнято в якості національних Міжнародні стандарти аудиту:

а) 1993 р.

б) 1991 р.

в) 2001 р.

г) 2003 р.

 

6. Теорія виникнення аудиту, що наголошує на потенційний конфлікт інтересів власників, в якому аудитору відводиться роль третейського судді, це:

а) теорія потреби потенційного чи існуючого інвестора;

б) теорія агентів;

в) теорія мотивації

г) теорія рівноваги.

 

7. Головною функцією аудиту, як форми незалежного контролю є:

а) координаційна;

б) захисна;

в) консультаційна;

г) інформаційна.

 

8. Аудит, як професійний термін набув свого найбільшого поширення в:

а) Великобританії;

б) Франції;

в) США;

г) Німеччині.

 

9. Другий етап розвитку аудиту в Україні характеризується:

а) прийняття нової нормативно-правової бази та її застосування у сфері аудиту;

б) створення перших аудиторських фірм;

в) формування нормативно-правової бази аудиту в Україні;

г) прийняття міжнародних стандартів аудиту в якості національних.

 

10. Теорія виникнення аудиту, яка стверджує, що працівники більш відповідально ставляться до складання фінансової звітності, так як знаються про обов’язковість її перевірки аудитором, це:

а) теорія агентів;

б) теорія мотивації;

в) теорія раціональності;

г) теорія потреби інвестора.

 

11. Об’єкти аудиторської перевірки, що містять декілька елементів, це:

а) прості об’єкти;

б) складні об’єкти;

в) комбіновані об’єкти;

г) деталізовані об’єкти.

 

12. Залежно від характеру оцінки, виділяють такі групи об’єктів аудиту:

а) об’єкти, які вимагають кількісних оцінок;

б) об’єкти стан яких оцінюється в минулому часі;

в) об’єкти стан яких оцінюється в даний час;

г) об’єкти, які вимагають разової оцінки.

 

13. Аудит, що проводиться аудиторською фірмою у випадках передбачених законодавством, це:

а) обов’язковий аудит;

б) ініціативний аудит;

в) регламентований аудит;

г) централізований аудит.

 

14. За способом організації аудиту виділяють такий вид аудиту, як:

а) суцільний;

б) ініціативний;

в) ручний;

г) комп’ютеризований.

 

15. Аудит, при якому передбачається підтвердження статей звітності на підставі частини документів, що відбираються за певний період, це:

а) комбінований аудит;

б) частковий аудит;

в) вибірковий аудит;

г) суцільний аудит.