Документація системи контролю якості

 

Аудиторська фірма повинна встановити політики і процедури контролю якості, що вимагають наявності відповідної документації, яка б надавала докази функціонування кожного елемента її системи контролю якості.

Фірма повинна встановити політики і процедури, що вимагають зберігання документації протягом часу, достатнього для того, щоб особи, які виконують процедури моніторингу, могли оцінити дотримання фірмою вимог своєї системи контролю якості, або більшого проміжку часу, якщо це вимагається законодавчими чи нормативними актами.

Фірма повинна встановити політики і процедури, які вимагають документування скарг і звинувачень та відповідей на них.

Форма та зміст документації, що підтверджує функціонування кожного з елементів системи контролю якості, є питанням судження та залежить від цілої низки чинників, які включають:

1) розмір фірми та кількість офісів;

2) характер і складність практики та організації фірми.

Наприклад, великі фірми можуть використовувати електронні бази даних для документування таких питань, як підтвердження незалежності, оцінки виконання робіт і результати моніторингу та перевірок.

Документація щодо моніторингу може включати:

1) процедури моніторингу включно з процедурою відбору завершених завдань для перевірки;

2) записи щодо оцінки: 1) дотримання вимог професійних стандартів і застосовних законодавчих та нормативних актів; 2) відповідності розробки й ефективності впровадження системи контролю якості; 3) чи правильно застосовуються політика і процедури контролю якості фірми для того, щоб звіти, надані фірмою чи партнерами із завдань, відповідали обставинам;

3) ідентифікацію виявлених недоліків та оцінку їх впливу, а також основу для визначення, чи потрібні подальші дії та які саме.

У невеликих фірмах можуть використовуватися більш неформальні методи ведення документації в системі контролю якості, наприклад рукописні замітки, контрольні листи та форми.

 

 

Контрольні запитання:

1. Дайте характеристику поняттю «Якість аудиторських послуг».

2. Охарактеризуйте елементи системи контролю якості в аудиторській фірмі.

3. Назвіть основні причини низької якості аудиторських послуг в Україні.

4. Дайте характеристику процесу документування системи контролю якості.

5. Які особливості документування системи контролю якості на невеликих аудиторських фірмах.

 

 

Контрольні запитання:

 

1. Системне дотримання реальної професійної незалежності та вимог стандартів аудиту – це …

а) професійна етика;

б) професійні стандарти аудиту;

в) якість аудиторських послуг;

г) всі відповіді правильні.

 

2. На політику та процедури контролю якості аудиторських послуг впливають …

а) обсяги і характер аудиту;

б) географічна розосередженість;

в) організаційна структура фірми;

г) всі відповіді правильні.

3. В яких випадках аудитор не має жодних обов’язків здійснювати запити щодо фінансових звітів …

а) після опублікування фінансових звітів;

б) після підписання аудиторського висновку;

в) після отримання оплати за надані аудиторські послуги;

г) всі відповіді правильні.

4. Фірма повинна мати персонал, який володіє професійною компетентністю – це ціль політики контролю якості …

а) моніторинг;

б) навички і компетентність;

в) делегування;

г) прийняття та збереження клієнтів.

 

5. Передавання повноважень персоналу, який володіє досвідом і технічною підготовкою – це ціль політики контролю якості …

а) моніторинг;

б) прийняття та збереження клієнтів;

в) доручення роботи;

г) професійні вимоги.

 

6. Хто не може контролювати роботу асистента аудитора?

а) аудитор;

б) інший асистент аудитора;

в) керівник аудиторської групи;

г) немає правильної відповіді.

 

7. Якщо управлінський персонал вносить зміни до фінансових звітів після дати складання аудиторського висновку аудитор повинен …

а) підписати аудиторський висновок новою датою;

б) все залишити без змін;

в) здійснити необхідні процедури і надати новий висновок;

г) підписати новий договір із замовником та провести заново аудиторську перевірку.

 

8. В переважній більшості прохання до персоналу, що не бере участі в аудиторській перевірці, виконати певні додаткові процедури здійснюється при …

а) аудиті фінансової звітності акціонерного товариства;

б) аудиті малого приватного підприємства;

в) великій комплексній аудиторській перевірці;

г) всі відповіді правильні.

 

9. Оцінка потенційних клієнтів та перегляд оцінки наявних клієнтів – це ціль політики контролю якості …

а) моніторинг;

б) прийняття та збереження клієнтів;

в) доручення роботи;

г) консультування.

 

10. Інформування аудитора про події, які відбулися після дати складання аудиторського висновку і до дати оприлюднення фінансової звітності здійснює …

а) обліковий персонал;

б) представники Наглядової ради;

в) управлінський персонал;

г) всі відповіді правильні.

 

11. Персонал фірми повинен дотримуватися принципів незалежності, об’єктивності, конфіденційності та професійної поведінки – це …

а) професійні вимоги;

б) навички і компетентність;

в) делегування;

г) прийняття та збереження клієнтів.

 

12. Оцінка потенційних клієнтів та перегляд оцінки наявних клієнтів – це ціль політики контролю якості …

а) моніторинг;

б) прийняття та збереження клієнтів;

в) доручення роботи;

г) консультування.

 

13. Необхідність здійснення контролю адекватності й ефективності політики та процедур контролю якості – це ціль політики контролю якості …

а) моніторинг;

б) делегування;

в) доручення роботи;

г) консультування.

 

14. Процедури для визначення подій, які можуть потребувати коригувань або розкриття інформації у фінансових звітах охоплюють …

а) огляд процедур, що започатковані управлінським персоналом для забезпечення визначення подальших подій;

б) ознайомлення з протоколами Загальних зборів акціонерів;

в) ознайомлення з останніми наявними проміжними фінансовими звітами;

г) всі відповіді правильні.

15 Чи несе аудитор відповідальність за здійснення процедур або запитів стосовно фінансових звітів після дати аудиторського висновку?

а) так;

б) ні;

в) так, коли аудит здійснювався згідно умов договору;

г) так, коли аудитор здійснював аудит в порядку передбаченим МСА.

 

 

 

Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту

 

План

1. Ефективність аудиту.

2. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту.

3. Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу.

 

 

Ефективність аудиту

 

Ефективність аудиту є одним з найбільш важливих і, водночас, складних питань в розвитку аудиторської практики. Складність розв’язання проблеми ефективності аудиту полягає, насамперед, у визначенні та співвідношенні таких понять як «ефективність роботи аудитора», «ефект аудиту», «ефективність аудиторської діяльності».

Ефективність роботи аудитора – це ступінь його пристосованості до розв’язання певної проблеми у визначених умовах, тобто його здатність до виконання певного завдання.

Ефективність роботи аудитора зумовлює ефективність аудиторської діяльності, яка виражається ступенем її прибутковості. Аудиторська діяльність є підприємницькою діяльністю, тому її метою є отримання прибутку.

Ефект аудиту – це результат від проведення аудиту у визначених умовах, який отримують користувачі фінансової звітності.

Аудит здійснюється в інтересах користувачів фінансової звітності, тобто в інтересах тих, кому він потрібен, а те, наскільки він буде дієвим, залежить від організаторів його виконання, їх підготовленості, у підсумку, від непередбачуваних обставин.

У суспільно-господарському житті мають місце випадки, коли ефективність аудиторської діяльності є значною, а ефекту немає. Сам через це слід звертати увагу не лише на ефективність, а й на ефект аудиту.

Ефективність аудиторської діяльності необхідна власнику або керівнику аудиторської фірми, щоб знати, чи ефективно функціонує аудиторська фірма, чи рентабельна, прибуткова, і здійснювати матеріальне стимулювання співробітників, встановлювати ціни на послуги, прогнозувати подальший розвиток аудиторської фірми.

Для правильного визначення ефективності аудиторської роботи слід більш детально зупинитись на поставленому перед аудиторським апаратом завданні швидкого і якісного здійснення аудиту та виявлення відхилень у звітності, що підлягає оприлюдненню, визначити ті критерії, за якими має оцінюватись робота аудиторів. На жаль, чинним законодавством України чітко не визначено зміст роботи аудитора, а в теорії та на практиці це питання трактується по-різному.

Ефективність аудиту

Складові ефективності аудиту

Ефективність роботи аудитора

Ефективність аудиторської діяльності

Ефект аудиту

Характеристика складової ефективності

ступінь пристосування до розв’язання певної проблеми у визначених умовах, здатність до виконання певного завдання

виражається ступенем прибутковості аудиторської діяльності

Характеризується результатом від проведення аудиту у визначених умовах, який отримують користувачі фінансової звітності

Стейкхолдери

Аудитори, їх помічники та асистенти

Власники аудиторських фірм

Користувачі фінансової звітності та аудитори

Ефективність аудиту

 

Рис. 10.1. Ефективність аудиту

 

Систему аудиту можна вважати ефективною для фірми тільки тоді, коли вона забезпечує при найменших витратах досягнення поставлених завдань. Критеріями ефективності аудиту є фактори, які призначенні для визначення ступеня досягнення поставлених цілей.

Критеріями ефективності, що приймаються до розрахунків, є показники, за числовим значенням яких при здійсненні аудиту можна зробити висновки про ступінь досягнення поставлених завдань. Ці критерії є одиницями виміру ступеня досягнення результату діяльності аудиторської фірми. Для їх використання необхідно мати чітко розроблену методику.

Тільки знання числового значення критерію недостатньо для того, щоб зробити висновок про досягнення завдання (загально або часткового). Необхідно визначити норми (заздалегідь встановленої значення критерію), що дають можливість зробити такий висновок.

При цьому система критеріїв повинна бути уніфікована, тобто показники, що входять до неї, за змістом і математичним вираженням не повинні суперечити один одному. Вони повинні бути пов’язані між собою таким чином, щоб слугувати вихідними щодо більш загальних критеріїв.

Ефективність аудиту

Фактори, що впливають на ефективність

Критерії оцінки ефективності

Витрати часу на цикл проведення аудиту

Трудовитрати осіб, що планують, проводять та реалізують матеріали аудиту

Організаційні витрати

Співвідношення залежності аудиту (його вплив на різні сфери діяльності аудиторської фірми) від прогнозованих економічних, соціально-політичних наслідків, кількість та цінність інформації для потреб користувачів, яка отримується в результаті аудиту

Точне визначення завдань аудиту

Правильне планування роботи

Використання в комплексі різних способів і прийомів аудиту

Систематичне підвищення ділової кваліфікації кадрів

Постійне вивчення передового досвіду організації аудиторської роботи і його застосування

Удосконалення методики аудиту

Рис. 10.2. Фактори та критерії оцінки, що впливають на ефективність аудиту

 

Підвищення ефективності аудиту базується на дотриманні основних вимог до нього. Серед таких вимог є: економічність, продуктивність, дохідність, рентабельність окупність.

Економічність аудиту досягається в значній мірі за рахунок його простоти. Чим простіші і доступніші прийоми та способи використовуються під час здійснення аудиту, тим вища його економічність.

Економічний принцип «мінімум витрат – максимум результату» можна представити у різній формі. Вимірювати ж його і судити про ступінь реалізації цього принципу можна за допомогою показників продуктивності, доходності та рентабельності.

Продуктивність є кількісним показником і визначається відношенням вартості послуг до вартості використаних ресурсів. Цей показник використовується в дослідженні трудових процесів для обґрунтування результативності заходів з організації.

Доходність є відношенням доходу до витрат або результату до витрат. Цей показник використовується для обґрунтування результативності заходів з раціоналізації, які пов’язані з інвестиціями. Підвищення доходності є результатом зростання продуктивності.

У підсумку для успішного функціонування аудиторської фірми має значення не продуктивність і дохідність, а рентабельність.

 

Оцінка ефективності аудиту повинна виявити:

Можливість виконання аудиту з використанням наявного досвіду та умов, що склалися в суспільстві, фірмі, навколишньому середовищі

Рівень готовності персоналу аудиторської фірми до аудиту та планування його підготовки

Наявність ресурсів на аудиторські фірмі для надання аудиторських послуг, можливість їх оцінки, прогнозування розвитку ситуації

Цілісну систему факторів, що підвищують ефективність аудиту та їх цілеспрямований облік у стратегічному і тактичному управління аудиторською фірмою

- обмеженість сфери застосування аудиту; - проблеми сертифікації аудиторів; - наявність на ринку аудиторських послуг значної кількості вільно-практикуючих аудиторів; - відсутність внутрішньофірмових стандартів аудиту; - відсутність методичних рекомендацій з аудиту окремих об’єктів; - незначні масштаби аудиторських перевірок; - втрата незалежності аудиторами

Проблеми аудиторської практики

Рис. 10.3. Аспекти оцінки ефективності аудиту та проблеми практики, що продукуються ними

Оцінка ефективності аудиту повинна виявити:

1) можливість виконання аудиту з використанням наявного досвіду та умов, що склалися в суспільстві, фірмі, навколишньому середовищі;

2) рівень готовності персоналу аудиторської фірми до аудиту та планування його підготовки;

3) наявність ресурсів на аудиторській фірмі для надання аудиторських послуг, можливість їх оцінки, прогнозування розвитку ситуації;

4) цілісну систему факторів, що підвищують ефективність аудиту та їх цілеспрямований облік у стратегічному і тактичному управлінні аудиторською фірмою.

Ефективність та ефект аудиту багато в чому залежать від рівня кваліфікації аудиторів, які повинні мати добру теоретичну підготовку, значний практичний досвід, глибокі знання життя, вміти орієнтуватися в найскладніших ситуаціях.

Сучасному аудитору лише бухгалтерських знань недостатньо. Крім того, він повинен мати спеціальні знання, які включають знання з теорії контролю і галузевого аудиту, теорії і галузевої ревізії, теорії і галузевого обліку, аналізу діяльності.

Запорукою успішного вирішення завдань, які постають перед аудиторською фірмою, є організація стабільного висококваліфікованого колективу спеціалістів. У теперішній час, як показує практика, підбір і підготовка кадрів для аудиторської діяльності, зміцнення його кваліфікованими кадрами є актуальною проблемою. На сьогодні, допускається прийом на посади аудиторів осіб без спеціальної економічної освіти, досить великою є плинність кадрів.

Підготовку аудиторів необхідно проводити на іншій основі: зі студентської лави майбутні аудитори повинні оволодіти професією. Майбутніх аудиторів необхідно готувати не для однієї вузької галузі (наприклад, для торгівлі, промисловості, будівництва), а як спеціалістів широкого профілю, які володіють загальними прийомами і методами контрольно-ревізійної роботи, її особливостями і специфікою в промисловості, сільському господарстві, транспорті, в побутовому обслуговуванні тощо.

Якщо розглядати ефективність обов’язкового аудиту відносно замовника, то він в більшості випадків є збитковим. Оскільки метою аудитора є підтвердження достовірності фінансової звітності, а не сприяння діяльності замовника. Практичний досвід показав, що по ряду підприємств аудиторами видавалися позитивні аудиторські висновки (де зазначалося, що підприємства нормально працюють), але вони збанкрутували.

Замовник витрачає кошти на проведення аудиту, але жодних пропозицій, крім аудиторського висновку для користувачів не отримує. Тому очевидний висновок, що ніякої ефективності підприємства від обов’язкового аудиту не отримують. Такі аудиторські висновки не потрібні підприємству.