Історичний аспект розвитку аудиту




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Історичний аспект розвитку аудиту



 

Термін «аудит» виник понад дві тисячі років тому і походить від латинського «audio», що означає – «він чує», «слухач». Основною причиною появи та розвитку аудиту стало розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління.

Найбільшого поширення «аудит» як професійний термін набув свого часу у Великобританії завдяки певним історичним передумовам. Але виник аудит, як вважають більшість дослідників, у Китаї в 700 р. до нашої ери, де вже тоді існувала посада генерального аудитора, котрий був гарантом чесності державних службовців, які мали доступ до державних грошей. Є історичні свідчення того, що в третьому тисячолітті до нашої ери аудит існував у таких рабовласницьких державах як Єгипет, Вавилон, Рим, Греція. У цих країнах призначали аудиторів (чиновників казначейства) для контролювання рахівництва в конкретних володіннях, провінціях. Згодом в інших країнах, наприклад у Франції, барони щорічно проводили публічні читання рахунків управлінців своїх володінь перед аудиторами, а в Англії аудитори проводили перевірку письмових рахунків, що велися управителями господарств. Основним завданням аудиторів у ті часи було контролювання збору податків та використання державних коштів.

Зростання ролі професії аудитора спостерігається у період інтенсивного розвитку промислових та торговельних підприємств. На невеликих підприємствах аудитор міг виконувати функцію бухгалтера, готувати звіти. На великих підприємствах, де власник не завжди міг бути управляючим, з метою перевірки роботи апарату управління запрошували аудитора. Створення і розвиток податкової системи посилили заінтересованість держави у повноті і своєчасності сплати податків. У зв’язку з цим виникає новий напрям діяльності аудиторів – контроль розрахунків і сплати податків в інтересах держави, підтвердження правильності поданих декларацій.

Після промислової революції, яка викликала розширення підприємств, зростання обсягів випуску продукції, створення акціонерних товариств і відокремлення акціонерів від процесу господарювання, виникає необхідність обов’язкового подання фінан­сової звітності всіма такими компаніями, і ця звітність має бути підтверджена незалежним експертом, ревізором, аудитором. Відповідні закони було прийнято у Великобританії (1844 р.), Франції (1867 р.), США (1887 р.), Німеччині (1931 р.).

Особливого значення аудит і професія аудитора набули після економічної кризи 1930-х років; вони виконували в цей період роль захисників інтересів як окремих підприємців, так і економіки цілих держав.

З виникненням в Україні (на той час ще союзній республіці СРСР) спільних підприємств (у 1989 р.) іноземною стороною було поставлене питання про необхідність аудиторського підтвердження даних про фінансово-господарську діяльність спільних підприємств, що стало передумовою створення в Києві дочірнього відділення союзної аудиторської фірми «Інаудит» під назвою «Інаудит-Україна». До складу першої аудиторської фірми увійшли колишні держслужбовці системи республіканського Мінфіну, а саме контрольно-ревізійного управління. З розвитком ринкової економіки, виникненням підприємств недержавних форм власності, діяльність яких потребує незалежного економічного контролю, 22 квітня 1993 р. було ухвалено Закон України «Про аудиторську діяльність».

Розвиток аудиту в Україні має три етапи:

1. Перший – 1987-1992 рр. – створення перших аудиторських структур.

2. Другий – 1993-2002 рр. – формування нормативно-правової бази аудиту в Україні.

3. Третій – 2003 р. – дотепер – діяльність аудиту на новій нормативно-правовій базі.

18 квітня 2003 року Аудиторською палатою України було прийнято в якості національних Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (зараз Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (видання 2013 р.)).

Узагальнюючи розвиток аудиту на принципах історизму можна виділити три основні теорії його виникнення (рис. 1.1).

Теорії виникнення аудиту
Теорія потреби потенційного чи існуючого інвестора
Інвестор, навіть за наявності необхідного рівня знань у сфері бухгалтерського обліку, не впевнений у достовірності фінансової звітності. Підтверджуючи публічну звітність аудитор виступає гарантом відносин між основними учасниками господарського процесу
Теорія агентів (управлінців)
Розглядаючи управлінський персонал як агентів власника, ця теорія вказує на потенційний конфлікт їх інтересів, роль третейського судді в якому відводиться аудитору
Теорія мотивації
Вважається, що працівники більш відповідально ставляться до складання фінансової звітності, тому що знають про обов’язковість її перевірки аудитором

Рис. 1.1. Теорії виникнення аудиту

 

Дефініція аудиту спричинила появу постулатів (постулат – твердження, що його при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідні), які лягли в основу нормативно-правового законодавства у сфері аудиторської діяльності та в основу побудови етичних фундаментальних принципів професії аудитора.

Таблиця 1.2

Постулати аудиту

Постулати аудиту Характеристика
1 2
Звітність має бути перевірена Аудитор не може надати висновок, якщо йому не були надані всі необхідні документи або були виявлені серйозні викривлення звітності.
Не слід припускати конфлікт інтересів між аудитором та адміністрацією У його основі лежить вихідна ідея первинної доброти та незіпсованості людської природи. Однак у ряді випадків цей постулат виявляється неспроможним: адміністрація фірми-замовника свідомо порушує вимоги чинних нормативних документів, намагається ввести в оману аудиторів, пайовиків і кредиторів, викривити фінансові результати
Фінансова звітність і документи, що її підтверджують, вільні від неточностей і таємниць Сутність постулату зводиться до перенесення відповідальності аудитора цілком на його замовника, або припускається, що вся надана для перевірки документація складена правильно
Об’єктивність звітних даних прямопропорційна до ефективності внутрішнього контролю Чим краще, ефективніше організований внутрішній контроль на фірмі замовника, тим об’єктивніший його облік і звітні дані, а отже, аудитору залишається менше роботи

Продовження табл. 1.2

Звітність має бути заповнена відповідно до стандартів Це необхідно для забезпечення порівнянності у роботі аудиторів. Однак стандарти не охоплюють усієї діяльності замовника та не всі відхилення від стандартів можуть розглядатися як ті, що вимагають проведення дослідження аудитором. У зв’язку з цим такий постулат носить значною мірою декларативний характер
Аудит не може бути останнім Це означає, що після проведеного аудиту через певний час, у наступному звітному періоді буде проведено як мінімум ще один аудит.
Думка аудитора залежить лише від його компетенції Цей постулат часто ставлять під сумнів. Головна суперечність полягає у тому, що аудиторська фірма, отримуючи гроші від того, кого перевіряє, вже не може бути незалежною
Професійні обо­в’язки аудиторів повинні відповіда­ти їх посадовому статусу Це просто добре побажання, але зовсім не очевидна істина. Часто зовсім незначна людина обіймає високу посаду, а люди, що володіють професійними знаннями та навичками, не можуть досягти відповідного положення
Корисність звітних даних прямопропорційна до ступеня їх перевірки Зміст постулату полягає у тому, що чим краще перевіряють звіт, тим корисніша інформація, яка використовується спеціалістами. Однак постулат не враховує дві обставини: 1) чим більше працівників перевіряє звіт, тим у контролерів більше надії один на одного, що знижує пильність та ступінь ретельності при перевірці; 2) численність етапів перевірки гальмує подальше використання звітних даних, а застаріла інформація втрачає свою значимість
Висновок аудитора не може дати більше інформації, ніж саме аудиторське дослідження Сутність постулату зводиться до наголошення на: 1) обмеженості інформації, що міститься у висновку, так як не можна покладатися на висновок аудитора (користувач не має відомостей про дослідження); 2) недостатності самого аудиторського дослідження (завжди наявний аудиторський ризик при здійсненні досліджень та відповідно у самому висновку)

 

Отже, історичний аспект розвитку аудиторської діяльності відображає зміни в економічних процесах, системах управління суб’єктом господарювання, психології управлінського персоналу, працівників нижчих управлінських ланок, робітників тощо.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.185.97 (0.007 с.)