Методичні рекомендації для підготовки до державного екзамену

В.І. Кузь

 

 

 

 

Методичні рекомендації для підготовки до державного екзамену

З дисципліни «Аудит»

/ підготовки бакалавра галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит» /

 

 

м. Чернівці – 2015 рік

Методичні рекомендації для підготовки до державного екзамену з дисципліни «Аудит» підготовки бакалавра галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит» / Укл. В.І. Кузь. – Чернівці, БДФЕУ, 2015. – 164 с.

 

(друкується за рішенням кафедри обліку, аудиту і економічного аналізу, протокол № 9 від 17 березня 2015 року)

 

© Кузь В.І., 2015

© БДФЕУ, 2015

 

Зміст

 

 

 

Передмова. 4

Тема 1. Суть і предмет аудиту. 5

Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення 19

Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності 34

та критерії її оцінювання. 34

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю 42

Тема 5. Планування аудиту. 56

Тема 6. Аудиторські докази та робочі документи аудитора. 64

Тема 7. Аудит фінансової звітності 78

Тема 8. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи. 88

Тема 9. Підсумковий контроль. 98

Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту. 104

Тема 11. Аудиторські послуги, їх об’єкти і види. 119

Тема 12. Внутрішній аудит: його сутність, об’єкти і суб’єкти. 127

Тема 13. Методичні прийоми внутрішнього аудиту. 138

Тема 14. Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту. 147

Список рекомендованих джерел. 154

Методика розв’язування практичних ситуацій. 156

 

 

 

Передмова

 

Держаний екзамен з дисципліни «Аудит» – це один із заключних етапів у підготовці бакалаврів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит». Державний екзамен з дисципліни «Аудит» проводиться після державного екзамену з дисципліни «Фінансовий облік». Така послідовність визначена необхідністю якісного володіння студентами знаннями з організації та методики ведення фінансового обліку на підприємстві при висвітленні низки питань з методики аудиту об’єктів активів, пасивів, доходів, витрат та фінансових результатів господарської діяльності підприємства тощо.

Розроблені Методичні рекомендації для підготовки до державного екзамену з дисципліни «Аудит» підготовки бакалавра галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит» містять опис теоретичних питань програми державного іспиту, контрольні запитання, тестові завдання, список рекомендованої літератури, а також розгорнутий алгоритм розв’язування господарських ситуацій. Дані Методичні рекомендації особливо корисні для студентів заочної форми навчання. Вони дозволяють економити час для пошуку необхідних матеріалів, забезпечують уникнення можливості використання положень нормативно-правових актів, які втратили чинність.

В основі висвітлених теоретичних питань та тестових завдань покладені положення чинних нормативно-правових актів щодо регулювання аудиторської діяльності в Україні, а саме: Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг; Закону України «Про аудиторську діяльність»; Положень та рішень Аудиторської палати України тощо.

Методичні рекомендації містять значну кількість схем та таблиць, що значно покращує та підвищує розуміння студентами функціонування окремих об’єктів та процесів аудиторської діяльності. Наведений алгоритм розв’язування однотипних груп господарських ситуацій (наявні два типи завдань: 1) здійснення аудиту сукупності взаємопов’язаних господарських операцій; 2) здійснення аудиту непов’язаних господарських операцій) дозволяє раціоналізувати процес розв’язування практичного завдання, виконати його в повній мірі, а головне правильно. Адже господарські ситуації із проведення тематичного аудиту передбачають не тільки виявлення помилок, але й опис характерних під час перевірки дій аудитора.

 

 

Тема 1. Суть і предмет аудиту

 

План

1. Контроль як функція управління.

2. Історичний аспект розвитку аудиту.

3. Сутність, мета та функції аудиту.

4. Предмет, об’єкти та завдання аудиту.

5. Класифікація аудиту.

 

 

Контроль як функція управління

 

Сучасні економічні відносини між власниками і керівництвом підприємства; між суб’єктом підприємницької діяльності і державою; між керівництвом та працівниками вимагають особливого роду взаємовідносин, які б сприяли досягненню визначених цілей окремими суб’єктами. Дані відносини носять контрольний характер.

Контроль як функція управління – це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об’єкта з метою встановлення відхилення його від заданих параметрів.

Принципи контролю:

1) оперативності (контрольні заходи повинні провадитись вчасно або ж з певним інтервалом, зростання цінності інформації, що отримана в ході таких заходів для управління визначається критеріями оперативності та постійності);

2) об’єктивності (здійснені контрольні заходи повинні узагальнюватися обґрунтованими висновками, оперувати конкретними фактами);

3) масовість та гласність (контроль повинен охоплювати максимальну кількість об’єктів та інформувати широке коло зацікавлених користувачів);

4) дієвість (результати контрольних заходів повинні бути в обов’язковому порядку проаналізовані, на їх основі повинні бути прийняті рішення);

5) здійснення на плановій основі (будь-який процес повинен контролюватися наперед визначеними суб’єктами контролю).

Для детальнішого дослідження та кращого розуміння сутності контролю необхідно дослідити його основні види та форми, тобто прокласифікувати економічну категорію «контроль» за найпоширенішими ознаками (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація контролю

Класифікаційна ознака	Види (форми) контролю
1	2
За суб’єктами	державний (Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, Рахункова палата, Державна фінансова інспекція тощо)
відомчий (по конкретних галузях)
незалежний фінансовий контроль(аудит)
внутрішньогосподарський контроль(здійснюється керівниками та спеціалістами підприємства, виборними органами управління та контролю)

Продовження табл. 1.1

1	2
Залежно від змісту та сфери здійснення	економічний
соціальний (суспільний)
екологічний
технологічний
Залежно від використання інформації	документальний (звітність, кошториси, договори)
візуальний
натуральний (огляд натуральних якостей об’єктів)
За критерієм часу здійснення контрольних операцій	попередній (до початку роботи) – під час створення організаційної структури підприємства, планування обсягів господарської діяльності, здійснення планування щодо людських, матеріальних та фінансових ресурсів
поточний контроль – здійснюється безпосередньо в процесі діяльності підприємства. Матеріали цього контролю використовуються для оперативного регулювання виробництва та координації діяльності структурних підрозділів та окремих виконавців
заключний контроль – після завершення роботи за певний період її результати порівнюють із запланованими або з результатами минулих періодів

Отже, одним із видів контролю є аудит (класифікаційна ознака – за суб’єктами), його появу в нашій державі слід пов’язати з ринковими перетвореннями в кінці минулого століття (розмежування функцій власника та адміністрації (менеджменту)), які спричини необхідність в незалежній формі контролю.

 

 

Постулати аудиту

Постулати аудиту	Характеристика
1	2
Звітність має бути перевірена	Аудитор не може надати висновок, якщо йому не були надані всі необхідні документи або були виявлені серйозні викривлення звітності.
Не слід припускати конфлікт інтересів між аудитором та адміністрацією	У його основі лежить вихідна ідея первинної доброти та незіпсованості людської природи. Однак у ряді випадків цей постулат виявляється неспроможним: адміністрація фірми-замовника свідомо порушує вимоги чинних нормативних документів, намагається ввести в оману аудиторів, пайовиків і кредиторів, викривити фінансові результати
Фінансова звітність і документи, що її підтверджують, вільні від неточностей і таємниць	Сутність постулату зводиться до перенесення відповідальності аудитора цілком на його замовника, або припускається, що вся надана для перевірки документація складена правильно
Об’єктивність звітних даних прямопропорційна до ефективності внутрішнього контролю	Чим краще, ефективніше організований внутрішній контроль на фірмі замовника, тим об’єктивніший його облік і звітні дані, а отже, аудитору залишається менше роботи

Продовження табл. 1.2

Звітність має бути заповнена відповідно до стандартів	Це необхідно для забезпечення порівнянності у роботі аудиторів. Однак стандарти не охоплюють усієї діяльності замовника та не всі відхилення від стандартів можуть розглядатися як ті, що вимагають проведення дослідження аудитором. У зв’язку з цим такий постулат носить значною мірою декларативний характер
Аудит не може бути останнім	Це означає, що після проведеного аудиту через певний час, у наступному звітному періоді буде проведено як мінімум ще один аудит.
Думка аудитора залежить лише від його компетенції	Цей постулат часто ставлять під сумнів. Головна суперечність полягає у тому, що аудиторська фірма, отримуючи гроші від того, кого перевіряє, вже не може бути незалежною
Професійні обо­в’язки аудиторів повинні відповіда­ти їх посадовому статусу	Це просто добре побажання, але зовсім не очевидна істина. Часто зовсім незначна людина обіймає високу посаду, а люди, що володіють професійними знаннями та навичками, не можуть досягти відповідного положення
Корисність звітних даних прямопропорційна до ступеня їх перевірки	Зміст постулату полягає у тому, що чим краще перевіряють звіт, тим корисніша інформація, яка використовується спеціалістами. Однак постулат не враховує дві обставини: 1) чим більше працівників перевіряє звіт, тим у контролерів більше надії один на одного, що знижує пильність та ступінь ретельності при перевірці; 2) численність етапів перевірки гальмує подальше використання звітних даних, а застаріла інформація втрачає свою значимість
Висновок аудитора не може дати більше інформації, ніж саме аудиторське дослідження	Сутність постулату зводиться до наголошення на: 1) обмеженості інформації, що міститься у висновку, так як не можна покладатися на висновок аудитора (користувач не має відомостей про дослідження); 2) недостатності самого аудиторського дослідження (завжди наявний аудиторський ризик при здійсненні досліджень та відповідно у самому висновку)

 

Отже, історичний аспект розвитку аудиторської діяльності відображає зміни в економічних процесах, системах управління суб’єктом господарювання, психології управлінського персоналу, працівників нижчих управлінських ланок, робітників тощо.

 

 

Класифікація аудиту

 

Для отримання всебічної характеристики сутності аудиторської діяльності важливе значення має науково обґрунтована класифікація аудиту. Яка дає можливість зрозуміти роль аудиту, його завдання і функції, повніше використовувати результати аудиту у господарській практиці (рис. 1.3).

Будь-яка класифікація, що пропонується, повинна відповідати, як мінімум, двом постулатам: перший – вона має бути теоретично обґрунтованою, тобто базуватись на науковій основі, давати можливість її легкого засвоєння великою кількістю аудиторів-практиків та використання для підготовки фахівців; другий – застосування її на практиці повинно бути необхідністю.

Аудит поділяється на обов’язковий та ініціативний відносно вимог законодавства. Під обов’язковим аудитом розуміється аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Класифікація аудиту

Відповідно до вимог законодавства

За способом організації

За способом обробки даних

Обов’язковий аудит

Ініціативний аудит

Суцільний аудит

Вибірковий аудит

Комбінований аудит

Ручний аудит

Комп’ютеризований аудит

Рис. 1.3. Класифікація аудиту

 

Згідно ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічних акціонерних товариств, підприємств – емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, публічних акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Ініціативний аудит – це аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) на замовлення господарюючого суб’єкта згідно з укладеним договором та узгодженим планом. При цьому замовник має право ініціювати проведення аудиту в будь-який час і будь-якою фірмою.

При суцільному аудиті підтверджуються статті звітності на підставі всіх документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання, за весь період, що підлягає аудиту.

Вибірковий аудит передбачає підтвердження статей звітності на підставі певної частини документів, що відбираються за науково обґрунтованою схемою, за той чи інший період часу.

Комбінованим називають аудит, у ході якого одна частина статей звітності вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом.

Запропонована класифікація не є раз і назавжди постійною подібне явище обумовлене розвитком наукового пізнання, поглибленням знань про аудиторську діяльність, прагненням виробити єдину методику проведення аудиту.

На особливу увагу заслуговує розгляд комп’ютеризованого способу проведення аудиторської перевірки. Існують різні види програмного забезпечення аудиту (довідники, бази даних, електронні таблиці, спеціалізовані комп’ютерні програми для ведення бухгалтерського обліку та проведення аудиту фінансової звітності).

Аудиторська комп’ютерна програма Audit XP надає можливість організувати та провести аудит фінансової звітності. Перевагами даної системи є наявність закладок, які містять шаблони головних організаційних документів, стандартні тести системи внутрішнього контролю, зразки робочих документів та аудиторських звітів. Структура програми Audit XP поділена на модульні частини.

Модуль «Договірні відносини» містить шаблони листа-замовлення, листа-зобов’язання, листа-згоди, договір на проведення аудиту, які містять поля для заповнення змінною інформацією. Наведені документи легко імпортувати для подальшої обробки чи виведення на паперовий носій інформації. Крім того в даній закладці можна опрацьовувати та узагальнювати інформацію отриману в ході ознайомлення з бізнесом потенційного клієнта.

Модуль «Планування аудиту» містить набір тестів системи внутрішнього контролю, за допомогою яких на стадії планування аудиторської перевірки можна оцінити ефективність електронної обробки інформації, властивий ризик, ризик контролю, загальний рівень суттєвості та рівень суттєвості по елементах.

Дана закладка надає можливість за стандартною структурою сформувати загальну стратегію та план аудиту, а також визначити вартість аудиту та наданих аудиторських послуг.

Модуль «Збір аудиторських доказів» дозволяє провести перевірку окремих об’єктів бухгалтерського обліку склавши тести системи внутрішнього контролю та визначивши перелік аудиторських процедур, які необхідно використати.

Модуль «Заключний етап» містить шаблони різних видів аудиторських звітів, один з яких необхідно використати для формування думки аудитора про достовірність показників фінансової звітності.

Наявність закладки «Фінансовий аналіз» дозволяє обрахувати за стандартними методиками показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості тощо.

Модуль «Довідники» надає можливість узагальнювати та в подальшому використовувати інформацію про об’єкти аудиторської перевірки, групу аудиторів, що здійснювала аудит, а також інформацію про виявлені порушення.

Також в аудиторській практиці аудитори активно застосовуються табличний редактора Excel. Даний програмний продукт дозволяє формувати робочі документи аудитора для застосування аудиторської процедури «Повторне обчислення» в автоматичному режимі.

 

 

Контрольна запитання:

1. Які функції виконує контроль в системі управління?

2. Дайте характеристику історичному аспекту розвитку аудиту.

3. Охарактеризуйте теорії виникнення та постулати аудиту.

4. Визначте мету та функції аудиту.

5. Дайте характеристику предмету, об’єктам та завданням аудиту.

6. Охарактеризуйте види об’єктів аудиторської діяльності.

7. Дайте характеристику основним видам аудиту.

 

 

Тестові завдання:

 

1. Принцип контролю, як функції управління, що передбачає впровадження контрольних заходів вчасно або ж з певним інтервалом, це принцип:

а) об’єктивності;

б) дієвості;

в) оперативності;

г) здійснення на плановій основі.

 

2. До складу принципів контролю, як функції управління відносять такі принципи, як:

а) оперативності та миттєвості;

б) об’єктивності та дієвості;

в) дієвості та змістовності;

г) достовірності та миттєвості.

 

3. Залежно від змісту та сфери здійснення виділяють таки види контролю, як:

а) візуальний та натуральний;

б) відомчий та державний;

в) соціальний та технологічний;

г) попередній та заключний.

 

4. Розвиток аудиту в Україні, що характеризувався створенням перших аудиторських, розпочався в:

а) 1987 р.

б) 1989 р.

в) 1991 р.

г) 1993 р.

 

5. В якому році Аудиторською палатою України було прийнято в якості національних Міжнародні стандарти аудиту:

а) 1993 р.

б) 1991 р.

в) 2001 р.

г) 2003 р.

 

6. Теорія виникнення аудиту, що наголошує на потенційний конфлікт інтересів власників, в якому аудитору відводиться роль третейського судді, це:

а) теорія потреби потенційного чи існуючого інвестора;

б) теорія агентів;

в) теорія мотивації

г) теорія рівноваги.

 

7. Головною функцією аудиту, як форми незалежного контролю є:

а) координаційна;

б) захисна;

в) консультаційна;

г) інформаційна.

 

8. Аудит, як професійний термін набув свого найбільшого поширення в:

а) Великобританії;

б) Франції;

в) США;

г) Німеччині.

 

9. Другий етап розвитку аудиту в Україні характеризується:

а) прийняття нової нормативно-правової бази та її застосування у сфері аудиту;

б) створення перших аудиторських фірм;

в) формування нормативно-правової бази аудиту в Україні;

г) прийняття міжнародних стандартів аудиту в якості національних.

 

10. Теорія виникнення аудиту, яка стверджує, що працівники більш відповідально ставляться до складання фінансової звітності, так як знаються про обов’язковість її перевірки аудитором, це:

а) теорія агентів;

б) теорія мотивації;

в) теорія раціональності;

г) теорія потреби інвестора.

 

11. Об’єкти аудиторської перевірки, що містять декілька елементів, це:

а) прості об’єкти;

б) складні об’єкти;

в) комбіновані об’єкти;

г) деталізовані об’єкти.

 

12. Залежно від характеру оцінки, виділяють такі групи об’єктів аудиту:

а) об’єкти, які вимагають кількісних оцінок;

б) об’єкти стан яких оцінюється в минулому часі;

в) об’єкти стан яких оцінюється в даний час;

г) об’єкти, які вимагають разової оцінки.

 

13. Аудит, що проводиться аудиторською фірмою у випадках передбачених законодавством, це:

а) обов’язковий аудит;

б) ініціативний аудит;

в) регламентований аудит;

г) централізований аудит.

 

14. За способом організації аудиту виділяють такий вид аудиту, як:

а) суцільний;

б) ініціативний;

в) ручний;

г) комп’ютеризований.

 

15. Аудит, при якому передбачається підтвердження статей звітності на підставі частини документів, що відбираються за певний період, це:

а) комбінований аудит;

б) частковий аудит;

в) вибірковий аудит;

г) суцільний аудит.

 

 

 

План

1. Підходи до управління аудиторською діяльністю.

2. Аудитор, його статус і сертифікація.

3. Аудиторська палата України: склад і повноваження.

4. Професійна етика аудиторів.

5. Права та обов’язки аудиторів.

 

 

Вимоги до аудиторських фірм

Україна	Росія	Білорусь	Казахстан
1	2	3	4
1. Зареєстрований капітал не аудиторів не повинен перевищувати 30%. 2. У фірмі має працювати хоча б один аудитор. 3. Керувати фірмою повинен тільки аудитор	1. Заборонено створювати фірми у вигляді ВАТ. 2. Не менш як 50% кадрового складу – обов’язково громадяни РФ. 3. Якщо керівник – іноземець, то кількість кадрових аудиторів – громадян РФ – не менше ніж 75%. 4. У штаті аудиторської фірми повинно бути не менш як п’ять аудиторів	1. У штаті фірми має бути не менше від трьох аудиторів. 2. Керівник фірми – тільки аудитор. 3. Не менш як 50% кадрового складу – обов’язково громадяни Білорусі. 4. Якщо керівник – іноземець, то кількість кадрових аудиторів – громадян Білорусі – не менше, ніж 75%.	1. Заборонено створювати аудиторські фірми у вигляді ВАТ, виробничого кооперативу, державного підприємства. 2. Іноземні аудиторські фірми можуть працювати тільки створюючи фірми – резиденти. 3. Чисельність аудиторів у фірмі – не менше, ніж дві особи. 4. У статутному капіталі частка аудиторів чи аудиторських організацій повинна становити не менше як 51%. 5. Керівником фірми може бути аудитор, що має сертифікат Казахстану

 

Отже, сертифікація та практика аудитора – це важливий поетапний процес, який зобов’язує кандидата на здобуття сертифіката аудитора володіти достатніми знаннями в сфері аудиту та в суміжних сферах знань.

 

 

Професійна етика аудиторів

 

Зважаючи на важливість функцій якими наділена професія аудитора (практикуючого бухгалтера) для захисту суспільних інтересів вона повинна відповідати ряду фундаментальних принципів.

Такими фундаментальними принципами є:

1) чесність (професійний бухгалтер повинен бути відвертим та чесним, надаючи професійні послуги);

2) об’єктивність (професійному бухгалтерові слід бути справедливим та не дозволяти собі необ’єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об’єктивності);

3) професійна компетентність та належна ретельність (професійному бухгалтерові слід виконувати професійні послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю; він зобов’язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві переваг професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні тенденції у практиці, законодавстві та методах роботи);

4) конфіденційність (професійному бухгалтерові слід дотримуватися конфіденційності інформації, одержаної у процесі надання професійних послуг, та не слід використовувати (чи розголошувати) таку інформацію без належних та визначених повноважень або якщо немає юридичного чи професійного права та обов’язку розкривати цю інформацію);

5) професійна поведінка (професійний бухгалтер повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, повинен утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію;

6) технічні стандарти (професійний бухгалтер повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Професійні бухгалтери зобов’язані ретельно і кваліфіковано виконувати інструкції клієнта (чи роботодавця) тією мірою, якою вони сумісні з вимогами щодо чесності, об’єктивності, а у випадках професійних бухгалтерів-практиків, – незалежності.

Фундаментальні принципи мають загальний характер і не призначені до використання для розв’язання етичних проблем, з якими стикається професійний бухгалтер у конкретних випадках.

 

 

Та критерії її оцінювання

 

План

1. Методичні підходи до аудиту фінансової звітності

2. Аудиторська вибірка

 

 

Аудиторська вибірка

 

Міжнародний стандарт аудиту 530 «Аудиторська вибірка» застосовується в тому разі, якщо аудитор прийняв рішення використати аудиторську вибірку під час виконання аудиторських процедур. Він розглядає використання аудитором статистичної та нестатистичної вибірки при розробці й відборі аудиторської вибірки, виконання тестів контролю та детальному тестуванні, а також оцінці отриманих результатів.

Метою аудитора при використанні аудиторської вибірки є отримання ним підстав для обґрунтованих висновків щодо генеральної сукупності, з якої здійснювалася вибірка.

Аудиторська вибірка – використання аудиторських процедур до менш як 100% елементів у межах генеральної сукупності, яка стосується аудиту, так, що всі елементи вибірки мають шанс бути відібраними з метою надання аудитору обґрунтування, на основі якого формулюються висновки за всією генеральною сукупністю.

Генеральна сукупність – вся множина даних, із якої здійснюють вибірку і за якою аудитор має намір зробити висновки.

Допустима норма відхилення – визначена аудитором норма відхилення від установлених процедур внутрішнього контролю, за якою аудитор намагається отримати належний рівень впевненості в тому, що фактичний показник відхилення у генеральній сукупності не перевищує норму відхилення, яку встановив аудитор.

Розробляючи аудиторську вибірку, аудитор повинен врахувати мету аудиторської процедури та характеристики генеральної сукупності, з якої буде робитися вибірка.

В ході оцінки результатів аудиторської вибірки аудитор повинен оцінити:

1) результати вибірки;

2) чи надало використання аудиторської вибірки достатні підстави для висновків щодо генеральної сукупності, яка пройшла тестування.

Якщо аудитор доходить висновку, що аудиторська вибірка не дає достатніх підстав для висновків щодо генеральної сукупності, яка тестувалася, він може:

- звернутися із запитом до управлінського персоналу щодо вивчення ідентифікованого викривлення та можливості існування інших викривлень, а також здійснити будь-які необхідні коригування;

- модифікувати характер, час та обсяг подальших аудиторських процедур для якнайкращого отримання потрібної впевненості. Наприклад, у випадку тестування заходів контролю аудитор може збільшити обсяг вибірки, провести тестування альтернативного заходу контролю або внести зміни у відповідні аудиторські процедури по суті.

Розглядаючи характеристики генеральної сукупності, з якої буде відбиратися вибірка, аудитор може вирішити, що прийнятним буде відбір на основі стратифікації чи вартісної величини.

Ефективність аудиту можна підвищити, якщо аудитор проведе стратифікацію генеральної сукупності через поділ її на дискретні субсукупності за певними ознаками. Метою стратифікації є зменшення варіативності статей у рамках кожної страти та зменшенні внаслідок цього обсягу вибірки без збільшення ризику вибірки.

При виконанні детального тестування генеральна сукупність часто стратифікується за грошовою вартістю. Це дає змогу приділити більше уваги під час аудиту статтям з більшою грошовою вартістю, оскільки саме ці статті можуть містити найбільше потенційне викривлення з погляду завищення. Аналогічно цьому генеральну сукупність можна стратифікувати за конкретною ознакою, що вказує на підвищений ризик викривлення; наприклад, під час тестування резерву на сумнівну заборгованість залишки можна стратифікувати за часом їх виникнення.

Результати аудиторських процедур, застосованих до будь-якої вибірки статей однієї страти, можуть поширюватися лише на статті, які становлять цю страту. Для висновку щодо всієї генеральної сукупності аудитору потрібно розглянути ризик суттєвого викривлення стосовно будь-яких інших страт, що складають всю генеральну сукупність.

Методи відбору елементів вибірки. Існує багато методів відбору елементів вибірки. Основними з них є:

1) випадковий відбір (наприклад, із застосуванням генератора випадкових чисел або таблиць випадкових чисел);

2) систематичний відбір, коли кількість елементів вибірки в генеральній сукупності ділиться на обсяг вибірки для отримання інтервалу вибірки, наприклад, рівний 50, а після визначення вихідної точки в межах перших 50 кожен п’ятдесятий елемент відбирається у вибірку;

3) відбір монетарних елементів – один із різновидів відбору на основі вартісної величини, при якому обсяг вибірки, відбір та оцінка призводять до висновку в монетарних сумах;

4) відбір наздогад, коли аудитор відбирає вибірку без будь-якої структуризації;

5) відбір груп включає відбір групи (груп) суміжних статей із генеральної вибірки.

 

 

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте особливості застосування аудитором аудиторської процедури «Перевірка».

2. Розкрийте контрольний зміст аудиторської процедури «Спостереження».

3. Дайте характеристику аудиторським процедурам «Зовнішнє підтвердження» та «Запит».

4. Щодо яких завдань аудиту доцільним є застосування аудиторської процедури «Повторне обчислення» та «Повторне виконання».

5. Охарактеризуйте зміст аудиторської процедури «Аналітичні процедури».

6. Дайте характеристику поняттю «Аудиторська вибірка».

7. Охарактеризуйте методи відбору елементів аудиторської вибірки.

 

 

Тестові завдання:

 

1. Яка мета застосування аудиторських процедур …

а) отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів;

б) отримання прибутку;

в) здійснення ефективного планування аудиту;

г) продовження дії сертифікату аудитора.

 

2. Аудиторські докази для отримання обґрунтованих висновків, на яких базуватиметься аудиторська думка, отримують за рахунок виконання …

а) процедур планування аудиту;

б) процедур оцінки ризиків;

в) подальших аудиторських процедур;

г) процедур оцінки ризиків та подальших аудиторських процедур.

 

3. Відповідно до МСА 500 «Аудиторські докази» аудитор може застосувати наступні аудиторські процедури …

а) перевірка;

б) спостереження;

в) зовнішнє підтвердження та повторне обчислення;

г) всі відповіді правильні.

 

4. Відповідно до МСА 500 «Аудиторські докази» аудитор може застосувати наступні аудиторські процедури …

а) повторне обчислення;

б) запит;

в) аналітичні процедури;

г) всі відповіді правильні.

 

5. Яка аудиторська процедура означає вивчення записів або документів, внутрішніх чи зовнішніх, у паперовій, електронній або іншій формі, або фізичний огляд активу?

а) запит;

б) перевірка;

в) аналітичні процедури;

г) повторне обчислення.

 

6. Яка аудиторська процедура являє собою нагляд за процесом або процедурою, які виконують інші особи?

а) спостереження;

б) аналітичні процедури;

в) зовнішнє підтвердження;

г) перевірка.

 

7. Яка аудиторська процедура являє собою аудиторські докази, отримані аудитором у вигляді прямої письмової відповіді від третьої сторони (підтверджуюча сторона) у паперовій, електронній або іншій формі?

а) перевірка;

б) спостереження;

в) запит;

г) зовнішнє підтвердження.

 

8. Яка аудиторська процедура являє собою перевірку математичної правильності документів чи записів?

а) повторне обчислення;

б) повторне виконання;

в) запит;

г) аналітичні процедури.

 

9. Яка аудиторська процедура являє собою незалежне виконання аудитором процедур або заходів внутрішнього контролю, які вже виконувались як частина заходів внутрішнього контролю суб’єкта господарювання?

а) повторне обчислення;

б) перевірка;

в) повторне виконання;

г) аналітичні процедури.

 

10. Яка аудиторська процедура являє собою оцінку фінансової інформації через аналіз правдоподібного взаємозв’язку між фінансовими та нефінансовими даними?

а) перевірка;

б) запит;

в) аналітичні процедури;

г) повторне виконання.

 

11. Яка аудиторська процедура являє собою пошук фінансової та нефінансової інформації від обізнаних осіб як у самого суб’єкта господарювання, так і за його межами?

а) перевірка;

б) запит;

в) повторне виконання;

г) повторне обчислення.

 

12. Використання аудиторських процедур до менш як 100% елементів у межах генеральної сукупності – це …

а) генеральна сукупність;

б) оцінка ризиків суттєвих викривлень;

в) аудиторська вибірка;

г) всі відповіді правильні.

 

13. До методів відбору елементів аудиторської вибірки належать …

а) випадковий відбір;

б) систематичний відбір;

в) відбір монетарних елементів;

г) всі відповіді правильні.

 

14. Один із різновидів відбору на основі вартісної величини, при якому обсяг вибірки, відбір та оцінка призводять до висновку в монетарних сумах – це …

а) відбір монетарних елементів;

б) випадковий відбір;

в) систематичний відбір;

г) всі відповіді правильні.

 

15. Яка з аудиторських процедур тісно взаємопов’язана з процесом проведення інвентаризації?

а) спостереження;

б) аналітичні процедури;

в) повторне обчислення;

г) запит.