Тема 12. Внутрішній аудит: його сутність, об’єкти і суб’єкти

 

План

1. Сутність, функції та завдання внутрішнього аудиту.

2. Об’єкти та суб’єкти внутрішнього аудиту.

3. Організація служби внутрішнього аудиту на підприємстві.

4. Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього аудиту.

 

 

Сутність, функції та завдання внутрішнього аудиту

 

Термін «внутрішній аудит» означає оцінювальну діяльність служби, створеної суб’єктами господарювання. До функцій внутрішнього аудиту входять, зокрема, перевірка, оцінювання та моніторинг відповідності й функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Внутрішній аудит є підрозділом суб’єкта господарювання. Незалежно від ступеня самостійності та об’єктивності внутрішнього аудиту він не може досягнути такого ступеня незалежності, якого вимагають від зовнішнього аудитора при висловленні ним думки щодо фінансових звітів. Зовнішній аудитор несе особливу відповідальність за висловлену аудиторську думку, і ця відповідальність не зменшується при будь-якому використанні внутрішнього аудиту. Всі судження, що стосуються аудиту фінансових звітів, формуються зовнішнім аудитором.

Існують різні точки зору стосовно часу виникнення внутрішнього аудиту. Вважають, що він зародився навіть раніше зовнішнього аудиту. Але реально, як наука внутрішній аудит почав стрімко розвиватися після Другої світової війни. У 1941 році в США був заснований Інститут Внутрішніх Аудиторів – міжнародна професійна організація, яка отримала світове визнання. Її метою є розвиток та популяризація професії внутрішнього аудитора та розробка стандартів професійної діяльності. На сьогоднішній день до складу Інституту Внутрішніх Аудиторів входить понад 122 тис. членів із 165 країн та регіонів. Усього в світі нараховується близько 1 млн. людей, які тією чи іншою мірою займаються внутрішнім аудитом.

Сутність внутрішнього аудиту розкривається також у його функціях. Наповнення функцій внутрішнього аудиту конкретним змістом залежить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим органом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту. Завдання конкретної служби можуть бути різними залежно від специфіки роботи підприємств, від особливостей його організаційної структури і від завдань, які ставить перед собою адміністрація у даний момент.

Як свідчить досвід розвинутих країн, до основних функцій внутрішнього аудиту належать: 1) контрольна; 2) координаційна; 3) аналітична; 4) інформаційна; 5) консультаційна; 6) захисна.

Контрольна функція внутрішнього аудиту полягає у визначенні адекватності політики підприємства встановленим параметрам та оцінка ефективності обліку і менеджменту. Внутрішні аудитори перевіряють роботу окремих підрозділів підприємств з метою оцінки внутрішнього контролю, політики та внутрішніх процедур, оцінюють дисципліну виконання персоналом вказівок та наданих раніше рекомендацій.

Координаційна функція – полягає в плануванні роботи внутрішнього аудитора виходячи з потреб акціонерів, інвесторів, правління підприємства та раціонального використання можливостей підрозділу.

Аналітична функція – це експертна оцінка та аналіз ефективності важливих аспектів господарської діяльності.

Інформаційна функція – інформування керівництва підприємства про результати перевірок, виявлені факти порушень вимог законодавства або внутрішніх правил.

Консультаційна функція – надання поточних консультацій працівникам підрозділів.

Захисна функція – це заходи, спрямовані на збереження активів підприємства від потенційних крадіжок та фактів шахрайства, неефективного управління бізнесом.

Безпосередньо з функціями пов’язані і завдання внутрішнього аудиту. До основних завдань внутрішнього аудиту відносять:

1) перевірку бухгалтерської інформації;

2) перевірку оперативних даних, якими користується система управління;

3) перевірку засобів і способів ідентифікації інформації;

4) вивчення окремих статей звітності;

5) перевірку сальдо і оборотів за окремими рахунками бухгалтерського обліку;

6) перевірку і моніторинг системи бухгалтерського обліку;

7) перевірку і моніторинг системи внутрішнього контролю;

8) перевірку дотримання законів і внутрішніх правил;

9) контроль за дисципліною виконання рішень керівництва або власників;

10) вивчення та оцінка ефективності системи внутрішнього контролю;

11) перевірку наявності, стану й збереження майна підприємства;

12) перевірку поточної діяльності окремих структурних під розділів;

13) оцінку та контроль використовуваного програмного забезпечення;

14) контроль дотримання комерційної таємниці;

15) розслідування окремих випадків (розкрадання, обману, помилки на значні суми) та неадекватних дій персоналу управління;

16) оцінку ефективності використання ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових, інтелектуальних);

17) розробку рекомендацій з усунення невідповідностей щодо підвищення ефективності діяльності.

Отже, внутрішній аудит в ринкових умовах господарювання – це дієвий механізм контролю за збереженням майна, контролю ефективності прийнятих управлінських рішень, контролю за обліковим відображенням господарських об’єктів та процесів.

Об’єкти та суб’єкти внутрішнього аудиту

 

Одним із найважливіших елементів управління на підприємстві в сучасних умовах є ефективна організація внутрішнього контролю. Ряд посадових осіб та підрозділів суб’єкта господарювання виконують контрольні функції, проте найефективнішим та затратним є варіант створення на підприємстві окремого структурного підрозділу – служби внутрішнього аудиту.

На рис. 12.1 наведено типовий перелік суб’єктів внутрішнього контролю на підприємстві.

Суб’єкти внутрішнього контролю підприємства

Управлінський персонал

Обліковий персонал

Спеціальні служби, створені з метою контролю

Наглядова рада

Комісія з розслідування надзвичайних подій

Ревізійна комісія

Інвентаризаційна комісія

Служба внутрішнього аудиту

Рис. 12.1. Суб’єкти внутрішнього контролю на підприємстві

 

На великих підприємствах можуть функціонувати декілька суб’єктів внутрішнього контролю, робота яких взаємопов’язана та доповнююча. В даному випадку головне щоб не було дублювання функцій та завдань суб’єктів внутрішнього контролю.

Об’єкти внутрішнього аудиту можуть бути різні залежно від особливостей фінансово-господарської діяльності економічного суб’єкта і вимог його керівництва або ж власника. До основних об’єктів внутрішнього аудиту належать такі:

1) організація і методика ведення бухгалтерського обліку (облікова, податкова, амортизаційна та інші види політики, план документообігу тощо);

2) дотримання якісних характеристик фінансової звітності;

3) організація податкового обліку, складання податкової звітності, своєчасність сплати податків;

4) система управління підприємством та його структура;

5) система та стан внутрішнього контролю (контрольна політика);

6) організація фізичного захисту активів підприємства;

7) фінансовий стан і платоспроможність підприємства, рівень забезпеченості ресурсами та їх використання;

8) стан дотримання вимог законів, нормативних актів, розпоряджень адміністрації, технології та норм, що регламентують діяльність підприємства;

9) інші процеси господарської діяльності підприємства (використання робочого часу, продуктивності праці).

Отже, визначення об’єктів внутрішнього аудиту напряму залежне від завдання, яке ставиться керівництвом суб’єкта господарювання перед внутрішніми аудиторами.

Слід відзначити, що український внутрішній аудит значно відрізняється від внутрішнього аудиту зарубіжних колег. Це пов’язано з тим, що незалежність внутрішнього аудиту в Україні умовна, відсутні єдині вимоги до професійного та освітнього рівня внутрішніх аудиторів, не до кінця розроблена і законодавча база, багато питань не є наукового обґрунтування.