Загальний стан молоді у сучасному суспільстві

 

Сучасний розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, що обумовлений пошуком власного шляху розвитку та зміни цінностей. Людський спосіб життя зумовлює таке існування цінностей, де найвищою постає та, яка визначає сенс життя особистості, всю мотивацію її існування. Україна як незалежна держава, що не так давно стала на самостійний шлях формування нових соціально-економічних, політичних, духовних орієнтирів, свої ідеї, мрії та сподівання значною мірою пов'язує з молоддю. Визначити цінності молоді, якими вона оперує сьогодні і які складають її внутрішній світ та формують ставлення до навколишнього світу, - ось головні напрямки роботи науковців у галузях психології, соціології, педагогіки.

До вивчення поняття «цінність», а згодом і «ціннісні орієнтації» вчені звернулися ще в ХХ ст. Соціологи розглядали його як соціальну настанову, що регулює поведінку індивіда [3, с. 51].

Згодом до вивчення цінностей долучилися дослідники і з інших галузей знання: філософії, психології, педагогіки, політології, соціальної психології. Дане питання не залишилося без уваги у працях науковців, серед яких: Бех І. Д., Головатий М. Ф., Дубчак Г. М., Козаков В. М., Пірен М. І., Ребер А., Рокич М., Савчин М. В., Таланчук П. М., Хмелько В. Є., Щепанський Я., Ядов В. О. та ін.

Ціннісні орієнтації, у широкому значенні даного поняття, можна визначити як вибір людиною певних матеріальних і духовних цінностей як об'єктів, що визначають її цілеспрямовану життєдіяльність, весь спосіб життя. В ціннісних орієнтаціях акумулюється життєвий досвід людей, вони є своєрідним індикатором ієрархії переваг, які людина надає матеріальним чи духовним цінностям у процесі своєї життєдіяльності [4; 12; 13; 14; 16].

Науковці, так чи інакше досліджуючи поняття цінностей та ціннісних орієнтацій, дійшли висновку, що ціннісні орієнтації особистості не виникають ні звідкіль, а формуються протягом усього її життя під впливом різних чинників.

Базові цінності особистості формуються в період так званої первинної соціалізації індивіда, до 18-20 років, а потім стають достатньо стабільними, суттєво змінюючись лише у кризові періоди життя людини і її соціального середовища. Саме в цей період особистість активно залучається до політичного процесу, громадської діяльності, у молодої людини починають формуватися політична свідомість та самосвідомість, норми поведінки. На соціалізацію особистості впливають багато політичних (держава, політичні партії та рухи) та неполітичних чинників (сім'я, школа, церква, неформальні групи, ЗМІ), які, включаючи молоду людину в систему суспільно-політичних відносин, готують її до засвоєння існуючих у суспільстві норм, цінностей політичної культури і вироблення на їх основі власної політичної і громадської позиції [2, с. 425].

Первинна соціалізація сучасної української молоді відбувається в умовах її соціальної і духовної незахищеності. І причина тут не лише в тому, що це частина населення, яка поки що навчається або лише почала свою трудову, суспільнокорисну діяльність. Культура молодих сучасників формується в умовах трансформації сучасного українського суспільства та переосмислення духовних цінностей, норм, ідеалів та ідей, що становлять основу визначення пріоритетних напрямів розвитку держави, в тому числі і на формування та становлення демократичних ціннісних засад.

Цей процес супроводжуються розчаруванням у попередній системі ціннісних орієнтацій, втратою і зневірою в ідеалах та цінностях, що нав'язувалися нашому суспільству сімдесят десятиріч тому, а також відсутністю нової ієрархії ціннісних орієнтацій через страх перед невідомим, майбутнім та апатією. Як результат - виникає розпад суспільства, духовне зубожіння нації [12]. Нинішня ситуація характеризується порушеннями в механізмі наступності, тобто молодь відмовляється від усього минулого, не сприймає досвід батьків. Все вищезазначене впливає не лише на формування культури сучасної молоді, а й на майбутній культурно-духовний потенціал нації [15].

Аналіз останніх досліджень та публікацій указує на те, що в ієрархії термінальних (ті, що орієнтовані на тривалу життєву перспективу) цінностей сучасної молоді перше місце посідають цінності психічного та фізичного здоров'я. І це зрозуміло, оскільки в наш час здоров'я виходить на перший план, і щоб чогось досягти у житті, потрібно мати задовільний стан здоров'я. На другому місці перебуває любов, під якою молодь розуміє духовну та фізичну близькість із коханою людиною. Третє місце в ієрархії цінностей займає щасливе сімейне життя. Проте не користуються повагою такі термінальні цінності, як громадське покликання, а також продуктивне життя, як максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей. Це можна пояснити тим, що молодь лише готується вступити в доросле самостійне життя, а тому орієнтація на подібні цінності стане характерною для них на наступних вікових етапах.

В ієрархічній же структурі інструментальних (ті, що відбираються для досягнення цілей життя) цінностей сучасної молоді перше місце посідає життєрадісність, почуття гумору. Друге місце займає чесність, правдивість, щирість. Мова йде про щирість у стосунках, зокрема у стосунках із близькою людиною, товаришами. Таким чином, любов як життєва мета, досягається за допомогою відвертості у стосунках між двома людьми. Третє місце серед інструментальних цінностей належить такій цінності, як акуратність, вміння тримати речі в порядку, досягати порядку у справах. Натомість непримиренність до недоліків в собі та в інших перебуває на останньому місці [5].

Серед провідних чинників, що здійснюють вплив на формування ціннісних орієнтацій молодих людей, учені виділяють такі: сімейне виховання, як одну з перших та найґрунтовніших основ формування особистості [1; 9; 10]; освітнє середовище, де розвиток особистості продовжується, доповнюючись новими значимими людьми [6; 21]. В умовах сьогодення, коли відбувається бурхливий розвиток мультимедійного простору, не говорити про його вплив на становлення особистості є недоречним. ЗМІ, в тому числі інтернет-технології, неабияк впливають на формування ціннісних орієнтацій молодих індивідів [11; 18]. Ще одним із провідних агентів сучасності, що позначаються на формуванні світогляду молоді, є група однолітків, лідерів якої копіюють, до думки яких прислухаються [8; 20].

Сім'я, родина - найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної людини щасливим, повноцінним, плідним. Сім'я - це справжній університет людських відносин, в якому людина росте, розвивається і вдосконалюється, тому ще стародавні латиняни вважали: «Сильна сім'я - сильна держава».

У процесі соціально-побутових відносин із матір'ю, батьком, братами, сестрами, дідусем, бабусею та іншими родичами, у дитини з перших днів життя формується структура її особистості. Вона, виходячи у світ дорослих, переймає норми їхньої поведінки. Сімейно-побутові відносини виступають одним із перших механізмів соціалізації дитини, а це в свою чергу вирішальним чином позначається на становленні системи ціннісних орієнтацій особистості [10, с. 58].

Сімейна атмосфера впливає на формування у дітей звички поведінки та критеріїв оцінки добра і зла, дозволеного та забороненого, справедливого та несправедливого. Сім'я вводить дітей у світ знань і праці, суспільних прав та обов'язків. Саме у сім'ї закладаються основи фізичного, інтелектуального і морального розвитку дитини, формуються громадянські почуття, світогляд, естетичні смаки. Особистий приклад батьків, їхнє ставлення до праці, громадського життя, принциповість, чесність, відповідальність, дисциплінованість, доброта та чуйність, бережливість, простота і скромність є для дитини прикладами для наслідування. Чим більше довір'я між батьками та дітьми, тим сильніший вплив сім'ї на формування всіх сторін розвитку особистості дитини [1, с. 54].

Пізнання самого себе і навколишнього світу починається завдяки постійним контактам зі своїми батьками та іншими членами сім'ї. В перші місяці і роки життя дитини саме сім'я організовує соціально-побутове середовище для дитини, турбується про харчування, відпочинок, здоров'я тощо. В цей період у дитини створюється той базис, фундамент, на якому в подальшому формується її система ціннісних орієнтацій.

Основні завдання сімейно-побутового виховання полягають у формуванні первісних основ світобачення у дитини, нагромадженні нею досвіду міжособистісного спілкування, закладенні в її душі наріжних підвалин моральності.

Особливу роль у розвитку особистості відіграє емоційна атмосфера сім'ї. У дітей формуються високі моральні якості, без яких неможливе становлення духовної особистості. Приклад батьків є тим першим соціальним досвідом, який засвоюють діти протягом усього життя, який вчить їх як саме потрібно поводити себе в тій чи іншій ситуації, що трапляється в житті [9, с. 286].

Сім'я - це не просто соціальне мікросередовище, а своєрідний соціальний мікрокосм. У ньому дитина вчиться узгоджувати свої бажання з волею інших, підкорятися більшості, стримувати свої емоції, помірковано і виважено приймати рішення. Сім'я, будучи авторитетом для дитини, здатна сьогодні виховати з неї достойну людину, яка завтра принесе користь суспільству. Тому в процесі творення української демократичної держави мусимо серйозно ставитися до інституту сім'ї.

Пізніше до процесу виховання особистості долучаються й інші інституції.

Однією із таких інституцій, що здійснює вагомий вплив на формування ціннісних орієнтацій сучасного молодого покоління, є освіта. Вона має сприяти розвитку особистості, її структурних основ, які допоможуть підняти рівень її культури, зорієнтують на досягнення високих моральних ідеалів, на прояв творчої активності [21, с. 115].

Освіта, як важливий соціальний інститут, здійснює функцію трансляції цінностей, вона залучає особистість до цінностей соціуму, культури, допомагає їй освоїти їх. Але завданням освіти є і формування такої «нової» особистості, яка була б здатна побачити проблеми та суперечності цього світу, зрозуміти його та своєю діяльністю створити нові культурні цінності.

Школа є потужним чинником становлення особистості, що здійснює свій вплив на неї двома шляхами: через навчання та виховання. Ці шляхи є нерозривними, оскільки, навчаючи, ми передаємо знання, які виховують особистість, а виховуючи, ми передаємо їй правила, які орієнтують її у житті. Школа мусить не тільки давати учням знання, а й розвивати в них пам'ять, творчу фантазію, логічне мислення, спілкування, толерантність до інших. Запорукою морального задоволення учнів є вміння віднайти сенс життя, прагнути не тільки до задоволення особистих потреб, а до самозабуття віддаватись ідейній, громадській, науковій, мистецькій та іншій роботі [6, с. 240-242].

Засвоєння цінностей, а на їх основі і ціннісних орієнтацій, не припиняється після закінчення особистістю школи, а безумовно відбувається впродовж усього її життя. Тому відповідно далі роль формуючого чинника у становленні життєвих орієнтирів на себе перебирають викладачі, студентський колектив та загалом вища школа [17].

Вища освіта передає цінності, які трансформуються в конкретні ціннісні уявлення. Освіта у ВНЗ вводить студента у світ культури, у процесі навчання йому передаються знання про цінності, у нього формуються вміння і навички, а виховання формує його ціннісні ставлення до світу [21, с. 162].

Готуючи студентів до роботи в нових соціально-економічних умовах, вищий навчальний заклад повинен формувати в них чіткі орієнтири життєдіяльності, вміння відділяти справжні цінності від уявних, сприймати і оцінювати складні, суперечливі явища і процеси, що відбуваються в українському суспільстві.

Роль певного провідника в освіті виконує вчитель, вихователь, якому належить значна роль у процесі соціалізації особистості. Педагог за професійною та особистісною спрямованістю є не тільки транслятором цінностей, але і їх інтерпретатором, творцем разом з іншими викладачами та студентами їх нового змісту. Своїм власним прикладом викладач має показати молодій людині, що дотримання певних норм та орієнтація на певні явища приводить до успіху, що саме це допоможе досягнути поставлених цілей [21, с. 190-191].

Отже, як у школі, так і у ВНЗ повинна бути розроблена чітка система морального виховання молодого покоління, що в свою чергу допоможе сформувати у молодої особистості орієнтацію на такі базові цінності: гуманне ставлення до людей; суб'єктивне усвідомлення зобов'язань перед самим собою, колективом, своєю країною; неприйняття несправедливості; прагнення підвищити свій життєвий потенціал; вірність обов'язкам; шанобливе ставлення до своєї родини, до старших; позитивний вплив на оточення. Адже саме це покоління буде керувати країною, очолить провідні організації і відомства. Саме на сучасну молодь, молодих спеціалістів покладається величезна відповідальність за створення нового, сучасного суспільства, враховуючи помилки минулого і використовуючи нові підходи у розвитку. Сучасна молодь є тим джерелом, де мають підбирати «еліту держави», про що недавно сказав Президент України В. Ф. Янукович (10 травня 2010 р.)

Живучи в ХХІ ст., не можна не акцентувати увагу на такому факторі формування цінностей людства, як ЗМІ. Молоді люди, які активно реагують на зміни, що відбуваються, й охоче сприймають все нове, - не мають достатнього соціального досвіду та багажу знань для верифікації медійної інформації майже повністю довіряючи їй.

Саме через ЗМІ серед різних категорій населення пропагуються певні ціннісні установки, світоглядні стереотипи та моделі поведінки, внаслідок чого спільні смаки і форми культурного споживання поширюються у суспільстві.

Найпомітніший вплив справляє телебачення на формування уявлень про сучасний стан суспільства, про рівень існуючої в ньому соціальної справедливості та найбільш типові риси молодого сучасника. Через великий обсяг телевізійної інформації діти і підлітки часто не встигають її переробляти. Це відучує їх самостійно думати, аналізувати, не дає можливості розвиватися логічному мисленню, робити висновки. Таким чином, виховується простий споглядач, особа у якої здатність до аналітичного мислення відходить на задній план, а з часом може і взагалі зникнути [18].

Досить часто молоді люди проводять перед екраном телевізора набагато більше часу, ніж того вимагають їхні потреби в інформації та розвагах. Існує думка, що телебачення є своєрідним духовним наркотиком, гіпнотичний вплив якого призводить до часткової втрати людиною особистої свободи, сили волі. Вона стає залежною від екрана в буквальному розумінні слова.

Нерідко телебачення формує у підлітків упевненість у тому, що сильніший завжди правий, свобода - це можливість робити все, що заманеться і т.д. Телебачення, по-перше, створює такі телепрограми і фільми, де показується нібито соціальний статус та успіх людини, її щастя та, взагалі, сенс буття залежать від тих матеріальних благ і предметів розкоші, якими вона володіє; по-друге, показує те, що є внутрішнім і соціальним табу людини (порнографія, насильство, смерть, страждання інших, злочинність), з метою розбудити всі низькі в ній інстинкти та привернути її увагу до телевізора. Потім у реальному житті людина вже не може обійтися без цих «цінностей», вона шукає всі можливі шляхи, щоб отримати необхідну суму грошей на їх придбання, що викликає зростання злочинності та падіння моралі у суспільстві. Тому в даному разі освіта повинна вести просвітницьку роботу на кшталт «Міри речей у всьому».

Культ жорстокості, насильства, порнографії, що нині пропагується в ЗМІ, особливо на телебаченні та в комп'ютерних мережах, призводить до неусвідомленого бажання молоді наслідувати його, сприяє закріпленню подібних стереотипів поведінки в її власних звичках і способі життя, знижує рівень граничних обмежень і правових заборон, сприяє появі негативних норм поведінки в суспільстві, що, в свою чергу, відкриває шлях до втрати морально-ціннісних установок, до правопорушень.

Поряд із телебаченням, за масштабами впливу на свідомість аудиторії, розташований і інтернет-простір. Даний канал комунікації з роками стає все доступнішим у суспільстві. У людини, яка починає сприймати соціум через Інтернет, виникає нова картина світу, відмінна від реального життя. Комп'ютери і телекомунікаційні технології часто звужують коло особистих, «живих» контактів і роблять відносини між людьми відстороненими. Молода людина, годинами перебуваючи у всесвітній мережі, відучується жити справжнім земним життям. Інтернет «виводить» молодь із реальності соціального життя, відволікає від природних інтересів і обов'язків, а он-лайнова активність заступає собою активність у реальному соціальному середовищі, що призводить до згортання справжніх соціальних контактів, звуження інтересів, формування хибних моральних уявлень та цінностей, збіднення емоцій, егоїзму, дратівливості [11, с. 90].

Ще одним чинником, що відіграє важливу роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді, виступає група однолітків.

Саме група ровесників з її нормами і цінностями відіграє вирішальну роль у засвоєнні молодою особою певного соціального досвіду, в становленні її особистості в цілому. Зміст діяльності даної групи, її ціннісно-нормативні уявлення значною мірою визначають її моральне обличчя, тобто змістовний бік процесу соціалізації в цьому віці. Референтна група справляє істотний вплив на формування особистості, її поводження в групі. Вона є джерелом норм поводження, установок, ціннісних орієнтацій для особистості. За допомогою групи однолітків формується певний тип поведінки особистості, здійснюється соціальний контроль за її поводженням, тому в цілому референтні групи - необхідний фактор соціалізації особистості [8].

Значення однолітків у формуванні ціннісних орієнтацій молоді проявляється у тому, що вони виступають певним еталоном норм, правил поведінки, поглядів на життя. Особистість, будучи членом подібної групи, здобуває неабиякі знання та досвід, що не може бути отриманий в інших осередках. Однолітки вчать людину бути самостійною, відповідати за свої вчинки та доводити справу до кінця. Група виступає своєрідним дзеркалом для індивіда, яка або приймає та схвалює її дії, або ж, навпаки, відсторонює їх та висуває власні для подальшого їхнього наслідування та засвоєння. На основі даної інформації у людини формується певний образ самого себе, вона бачить себе очима інших людей, людей, які є для ними значимими і до думки яких вона прислухається [20].

Аналізуючи дані моніторингових досліджень, які проводилися Інститутом соціології НАНУ, починаючи з 1994 року, для визначення рівня значимості та довіри молодих людей до соціальних інституцій, які здійснюють першочерговий вплив на їхнє виховання, отримали такі дані. За п’ятибальною шкалою середній бал довіри сім'ї та родичам протягом 1996-2012 рр. дорівнює 4,5 балу, що свідчить про те, що молодь схильна цілком довіряти даним людям [19]. Рівень довіри молоді до своїх колег набрав дещо меншу кількість балів і становить 3,3, що вказує на те, що людям важко сказати про те, довіряють вони колегам чи ні. І на третьому місці серед чинників, що впливають на формування молодих особистостей, за рівнем довіри опинилися ЗМІ, середній бал довіри до яких, за період проведення соціального моніторингу, дорівнює - 2,9. Вони свідчать про те, що молоді люди найчастіше рівень своєї довіри оцінювали у 2 («переважно не довіряю») та у 3 бали («важко сказати, довіряю чи ні»). Цікавим є факт того, що рівень довіри молоді до вищеназваних соціальних інституцій упродовж останніх 16 років залишається майже незмінним. Це свідчить про усталеність рівня довірливого ставлення як до сім'ї та колег, так і до ЗМІ, коли навіть при соціальних та політичних змінах у суспільстві, довіра до них не змінюється.

На сьогоднішній день молодь має різні ціннісні орієнтації, які досить рухливі. Динаміка ціннісних орієнтацій залежить від соціально-демографічних характеристик людей, їх рівня соціалізації, зовнішніх чинників (політичних, культурних, економічних і т.д.) [5].

І в цій неоднозначності орієнтирів реалізуються різнопланові життєві позиції. Деякі молоді люди досить успішно адаптувалися до ринкової економіки, завдяки чому опинилися в приватному секторі, а хтось будує кар'єру і в державному секторі. Інші не можуть самовизначитися, обрати правильний життєвий шлях. Поряд з такими якостями як підприємливість, креативність, діловитість, оперативність, життєвий оптимізм поряд стоять грубість, байдужість, лінощі, самовпевненість.

За результатами досліджень в сучасному суспільстві мають місце наступні співвідношення спрямованості молоді: приймають особисту спрямованість - 65%, громадську - 35%, керуються самоствердженням, самореалізацією - 70%, заклопотані матеріальними цінностями - 65%, духовними-35% [4, с. 17-19].

Особливості економіки в ринкових умовах господарювання такі, що для зміни життєвих позицій в цих умовах необхідно переглядати:

- систему цінностей, що дозволяють виробити перспективні життєві позиції, стратегію у своїй професійній, пізнавальної, соціальної діяльності;

- культуру мислення, що представляє собою духовну освіту і характеризує міру соціального розвитку та почуття відповідальності;

- інтегративність ціннісних установок, проникнення яких сформулює ті життєві позиції, які забезпечать гарантовану надійність у різних сферах діяльності.

Увага до формування цінностей і ціннісних орієнтації повинні стати першоосновою будь-якого суспільства. Вони визначають в першу чергу життєві орієнтири сучасної молоді, а як наслідок - позиції, займані в суспільстві молодими людьми.

Нові пріоритети в системі цінностей, інтересів і соціальних норм у молоді знайдуть надалі відображення в їхній свідомості, а потім і в поведінки, активності в кінцевому рахунку, в соціальному самопочутті. Активна життєва позиція молоді найчастіше виражається у зростанні трудової, суспільно-політичної, пізнавальної і інших видах активності та цивілізованого продуктивно осмисленого менталітету. І цей процес має бути регульованим і керованим. І в цьому величезне значення мають відіграти як об'єктивно існуючі умови життєдіяльності, так і послідовна система виховання і пропаганди нових прогресивних цінностей.

Отже, формування ціннісних орієнтацій молоді в сучасному українському суспільстві проявляється в одночасному впливі на особистість молодої людини різних факторів, які часто суперечать один одному. Молоді складно зорієнтуватися у такому вирі подій, у насиченому різноманітними правилами та нормами суспільстві, коли сімейне оточення диктує одні манери поведінки, а з екранів телевізора лунають протилежні заклики. Тому молоді у такому шаленому розмаїтті цінностей, що наявне у суспільстві, доводиться самим вирішувати, що в нинішніх умовах є цінним, і від того, яка шалька терезів переважить у системі їхніх цінностей, значною мірою залежатиме майбутнє України. Також важливо наголосити, що роль таких соціальних інституцій як: сім'я, навчальний заклад, ЗМІ, група однолітків, важко переоцінити у вихованні молодого покоління, адже саме вони формують у особистості власний погляд на світ, на його норми та цінності. Таким чином, суспільні інститути держави, громадськість для того, щоб творити демократичну Українську державу, повинні змінити своє ставлення до молодіжної та освітянської політики: відповідально, професійно та матеріально, виділяти більше бюджетних коштів на виховання молоді, а менше на політичні обіцянки, які роками не виконуються.