Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
З різними віковими групами молодіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
В умовах підвищення вимог до якості трудового потенціалу зростає потреба у формуванні у молоді системи цінностей, за якої повага до праці, прагнення до об'єктивного, раціонального визначення професійного шляху, кар'єрного росту та вдосконалення стає фундаментом майбутнього молодої людини. Питання професійної орієнтації набувають особливого значення. Правильний вибір професії значною мірою гарантує молоді ефективне використання її сил і знань в інтересах особи і суспільства, і навпаки людині заважають власні неадекватні очікування щодо свого професійного визначення [1]. Складність ситуації вибору професії полягає в її двоїстості: з одного боку, об'єкт вибору - велика кількість професій, видів професійної діяльності з широким спектром характеристик, з другого - суб'єкт вибору професії (спеціальності) - особистість зі своїми якостями й задатками [5]. Проблема професійного самовизначення гостро постає перед старшокласниками в процесі формування орієнтирів на майбутнє. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів потребують підтримки і кваліфікованої допомоги у власному професійному виборі. Як зазначено в Концепції державної системи професійної орієнтації населення, профорієнтаційну роботу в найповнішому обсязі здійснюють підрозділи Державної служби зайнятості. Окремі її елементи застосовуються в загальноосвітніх, професійних та вищих навчальних закладах. Спеціалісти центрів зайнятості, найперше з профорієнтації та профнавчання, спрямовують оцінку можливостей, здібностей, інтересів та власне вибір професії [3]. Існує формула оптимального вибору, що передбачає єдність трьох понять: «хочу - можу - потрібно» [1; 4]. В той же час, актуальною проблемою залишається відсутність чіткої стратегії в профорієнтаційній роботі з молоддю, яка має поєднувати комплекс заходів з професійного виховання. В навчальних та виховних закладах приділяється увага навчальному процесу, засвоєнню учнями нових знань, але в недостатній мірі формуванню розуміння, в якій галузі дитині буде доцільно реалізовувати здобуті навички разом з ефективним поєднанням власних бажань та можливостей [7]. Потрібно відзначити наступні прорахунки у виховній та профорієнтаційній роботі з молоддю: 1) молоді люди здебільшого є не готовими до усвідомленого вибору майбутньої професійної діяльності та потребують допомоги, порад батьків, шкільних психологів. Обмеженість професійного кругозору випускників шкіл здебільшого пояснюється відсутністю ефективної роботи з професійної інформації за участю засобів масової інформації (радіо, телебачення, преса), закладів освіти; 2) у школах не проводиться регулярна профконсультаційна та роз'яснювальна робота з професійного самовизначення як серед учнів, так і батьків, з урахуванням розподілу трудових ресурсів у регіоні, реальних потреб ринку праці та їх змін на перспективу. Тому серед випускників переважає зорієнтованість на роботу в офісах, сфері дозвілля, на вступ до вищих навчальних закладах навіть без урахування своїх здібностей та професійної придатності; 3) майже не займаються профорієнтаційною роботою в школах роботодавці, хоч саме вони мають бути найбільше зацікавлені в формуванні майбутнього кадрового потенціалу. Не практикуються виступи керівників підприємств через ЗМІ, не розповідається про шлях побудови професійної кар'єри та професійного зростання. Рідко відбуваються екскурсії учнів для ознайомлення з виробництвом, надання шефської допомоги в оснащенні шкільних майстерень і кабінетів трудового навчання. Напрями спеціалізації трудового навчання школи вибирають самостійно, виходячи з можливостей і побажань батьків, що приводить до поповнення ринку праці молодими людьми, які зорієнтовані школою на «престижні», але надлишкові на ринку праці професії і спеціальності [9]. Ці та інші чинники впливають на те, що вибір майбутньої професії проводиться випадково без урахування особистих якостей та вимог ринку праці, особливо на перспективу. Випускники шкіл характеризуються відсутністю чіткої професійної позиції, не володінням інформації щодо шляхів вирішення питань зайнятості, навичок самопрезентації, адаптації на першому робочому місці, формування власної кар'єри - всього, що сприяє становленню людини як професіонала, допомагає молоді не стати безробітною [7; 8]. Це призводить до того, що економіка стабільно поповнюється працівниками, які за своїми нахилами, здібностями, станом здоров'я не відповідають обраній професії, не можуть конкурувати на ринку праці та стають клієнтами служби зайнятості. Економічні, моральні втрати суспільства, батьків і самої особистості від цього великі (допомога від безробіття, кошти на перенавчання, психологічний дискомфорт та ін.) Багато в чому брак професійної зрілості дорослих - наслідок відсутності системної профорієнтаційної роботи на етапі становлення особистості, починаючи з дошкільного віку. Це є наслідком того, що профорієнтація в школі займає другорядне місце і починає проводитись лише з випускниками. Вона є несистемною, формальною, далекою від сучасних реалій. За різними підрахунками, витрати лише служби зайнятості на переорієнтацію, активізацію життєвої позиції безробітних, мотивацію до праці та перенавчання можна було б скоротити на 30% за умови проведення превентивних заходів щодо запобігання безробіттю. На сьогодні в Київській області навчається 234 тисячі учнів шкіл, 18 тисяч учнів професійно-технічних закладів та 249 тисяч студентів вищих навчальних закладів. Щороку випускниками шкіл стають 24 тисячі осіб та 65 тисяч отримують диплом в вищому навчальному закладі. Понад 90% випускників навчальних закладів, що становить майже 90 тисяч осіб щороку, не здатні розробити ефективну стратегію поведінки на ринку праці, сформувати власну формулу «хочу-можу-потрібно». Їх вибір формують зовнішні чинники: батьки, оточення, засоби масової інформації і лише у небагатьох випадках сама дитина. Найбільший вплив на вибір дитини мають батьки, далі зовнішні фактори (телебачення, Інтернет), потім друзі, однокласники, вчителі. Самостійний і, головне, свідомий вибір знаходиться на останньому місці в рейтингу (див. Рис. 1).
Рис. 1. Розподіл молоді за віком та категоріями для проведення профорієнтаційної роботи
Для подолання дисбалансу у формуванні професійної свідомості молоді та підвищення рівня її професійного виховання профорієнтація повинна стати справжнім навчальним курсом, який буде вивчати людина протягом свого професійного становлення: від дитячого садка до вищої школи. Розробку цього курсу мають проводити психологи, педагоги, спеціалісти з профорієнтації служби зайнятості. Якщо дитячий садок - це поєднання пізнавальної та розважальної форм навчання, то в школі можна навчити дитину самостійно формувати свій професійний вибір, а на етапі випуску з вищого навчального закладу - адаптуватися до робочого місця. Протягом останніх трьох років спеціалістами Київської обласної служби зайнятості проводиться розробка та апробація відповідного навчального курсу. Курс складається з чотирьох етапів (рис.2.), кожен з яких поєднує лекційний матеріал, практичні та тестові заняття, профорієнтаційні екскурсії, та враховує сукупність психологічних, фізичних та соціальних факторів становлення особистості. Розробка курсу має завершитися складанням підручників для слухачів та методичних матеріалів для викладачів.
Рис. 1. Фактори впливу на формування професійного вибору випускників загальноосвітніх шкіл
Нижче наведений орієнтовний перелік завдань, що мають вирішуватися в рамках вивчення курсу «Профорієнтація»: Для вихованців дошкільних навчальних закладів та учнів навчальної школи: - Первинне ознайомлення зі світом професій; - Підвищення престижу професій батьків; - Виховання поваги до людини праці. Для учнів середніх класів ЗНЗ: - Формування первинної формули «ХОЧУ-МОЖУ-ПОТРІБНО»; - Ознайомленні зі структурою професійної діяльності; - Вивчення потенційних можливостей та професійно важливих якостей. Для учнів старших класів ЗНЗ: - Форми пізнання себе та вимог соціуму до людини-професіонала; - Основи побудови професійної кар'єри; - Професійне самовизначення. Для студентів ПТНЗ та ВНЗ: - Формування прагнення до підвищення власного професіоналізму; - Адаптація до першого робочого місця; - Отримання навичок професійної презентації роботодавцю. В ході навчання не потрібно примушувати дитину робити вибір: бути токарем або менеджером в залежності від вимог ринку праці. Мета нашої роботи - дати знання, засоби, які дозволять їй приймати самостійне відповідальне професійне рішення протягом всього життя. Мета профорієнтаційного курсу - виховання в молодій людині прагнення бути затребуваним на ринку праці. Виключну важливість профорієнтація набуває при роботі з дітьми, що потребують особливої уваги: діти-сироти, інваліди, діти з кризових та малозабезпечених родин, діти з девіантною поведінкою. Для цих дітей профорієнтація - це наука не лише пізнання себе та оточуючого світу, а й шлях до власної соціалізації, можливість отримати відчуття своєї необхідності для суспільства. Також це ефективний засіб запобігання злочинності та безпритульності неповнолітніх. Збільшення обсягів охоплення молоді профорієнтаційною роботою, покращення її якості вимагає належного рівня матеріального та кадрового забезпечення, залучення великої кількості фахівців-профконсультантів.
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 223; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.85.96 (0.007 с.) |