Молодіжні громадські організації України

Молодіжні громадські організації України

Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь із суспільством. Його учасники не лише соціалізуються, здобувають необхідний досвід, а й самореалізуються. У середовищі молодіжного руху формуються локальні молодіжні культури і стилі життя, що згодом, зазнавши певних модифікацій, поширюють свій вплив на культуру та спосіб життя суспільства загалом. З огляду на це важливо, щоб організований молодіжний рух формував активну складову громадянського суспільства з дієвими механізмами саморегуляції, самоорганізації та контролю, що забезпечуватиме розвиток українських демократичних інститутів.

Виникнення і характеристика сучасного організованого молодіжного руху в Україні

Сучасні молодіжні організації в Україні постали на ґрунті радянських. 21 вересня 1991 року відбувся XXVII з'їзд Ленінської комуністичної спілки молоді України (Молодь за демократичний соціалізм), який у зв'язку із рішенням про припинення діяльності проголосив себе І Установчим з'їздом Спілки молодіжних організацій України (СМОУ). СМОУ відразу визнала себе правонаступницею комсомолу з усіма юридичними наслідками. Було оголошено перехідний період до лютого 1992 року, протягом якого всі обласні організації колишньої ЛКСМУ (МДС) повинні були визначитися у своєму ставленні до нової організації. Станом на 1 листопада 1991 року 11 обласних організацій підтвердили свою належність до СМОУ. 16 жовтня 1991 року СМОУ була зареєстрована як молодіжна організація Міністерством юстиції України. її головою став В. Бутко. Установчий з'їзд СМОУ прийняв Статут організації та Програмну заяву. Статут СМОУ проголошує цю структуру самостійною громадською організацією, метою якої є побудова незалежної української держави та соціальний захист молоді. У Програмній заяві викладено загальнодемократичні принципи і утверджено неприпустимість монополії однієї політичної партії на політичне, економічне та духовне життя суспільства.

Протягом 90-х років XX ст. і на початку XXI ст. кількість громадських молодіжних організацій в Україні збільшилась. Сучасний молодіжний рух представлений не лише в організованій формі, а й неформальною ініціативою як своєрідною "молодіжною культурою", яка охоплює різні напрями, течії та вияви активності.

Різноманіття громадських організацій у сучасному молодіжному середовищі зумовлює потребу в їх класифікації. Нині існує кілька наукових підходів до визначення основ типологізації молодіжних організацій:

а) марксистський підхід, що враховує класову належність членів організації;

б) психологічний підхід, за якого розглядають і класифікують молодіжні структури з огляду на роль груп однолітків та однодумців (peer group) у процесі виникнення організації;

в) юридичний підхід, головними критеріями якого є реєстрація організації і статутно оформлена задекларована мета діяльності;

г) ідеологічний підхід, що набув найбільшого поширення в наукових колах і зорієнтований на типологізацію молодіжних організацій за їхньою ідеологічно-політичною орієнтацією. Однак хоча вплив політичних структур та ідеологічних течій на організований молодіжний рух значний, він не є визначальним, адже існує чимало молодіжних організацій, абсолютно політично чи ідеологічно не заангажованих.

Найповніша систематизація типологій молодіжних об'єднань ґрунтується на методології та загальнотеоретичних підходах до аналізу політичних партій (В. Яку-шик). її основою є п'ять груп критеріїв:

1) соціальна база молодіжного об'єднання;

2) специфіка виникнення організаційних принципів і структури молодіжного об'єднання;

3) особливості системи здійснюваних функцій;

4) роль у суспільстві;

5) характер впливу на суспільні процеси.

Основним критерієм типологізації українських молодіжних об'єднань дослідники Олександр Корнієвський, Петро Мартин та інші науковці обрали функції, які виконують ці об'єднання в суспільстві. Проте чітко визначити комплекс функцій зазвичай дуже складно, особливо в перехідному суспільстві. Незважаючи на проблеми в сучасній Україні, існує доволі збалансована система молодіжних структур. Зокрема, розроблено типологізацію молодіжних об'єднань за характером діяльності кожної окремої організації: молодіжні філії політичних партій; громадсько-політичні організації молоді; молодіжні релігійні організації; молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами; благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди; національні молодіжні організації; студентські організації; молодіжні партії (В. Кулик).

Узагальнення розробок науковців і аналіз сучасного молодіжного руху та діяльності молодіжних організацій в Україні дають змогу виокремити такі групи громадських молодіжних організацій: студентські громадські організації, громадські молодіжні організації політичного спрямування (громадсько-політичні, при-партійні), національні молодіжні організації (об'єднання, утворені національними меншинами, які опікуються збереженням та поширенням серед молоді власних національних звичаїв, культури, традицій: Всеукраїнське об'єднання "Німецька молодь в Україні", Ніжинське молодіжне товариство греків імені Братів Зосимів), громадські молодіжні організації за інтересами (наукові та професійні, літературно-мистецькі і культурологічні, релігійні, екологічні, туристичні, спортивні, військово-патріотичного і соціального спрямування).

Студентські організації в Україні

Основну складову сучасного молодіжного руху становлять організації та об'єднання студентів.

Студентська громадська організація - об'єднання студентів, аспірантів, молодих викладачів, метою діяльності якого є надання допомоги студентській молоді, створення механізмів реалізації студентської ініціативи, захист соціальних, економічних та інших інтересів студентства.

Студентська молодь завжди була в авангарді соціальних перетворень і політичних рухів, а нерідко ставала їх рушійною силою. Більшість членів громадських молодіжних організацій - студенти; значний відсоток громадських організацій опікується розв'язанням суто студентських проблем.

Становлення сучасного студентського руху

Наприкінці 80-х років XX ст. студентська молодь виступила як активна і впливова сила на громадсько-політичній арені. Важливу роль у цьому відіграв Всесоюзний студентський форум, який відбувся у 1989 р. У дискусійних центрах розглядали важливі проблеми: "Перебудова вищої і середньої спеціальної освіти, організація навчального процесу", "Соціально-побутовий стан студентів", "Профспілки в навчальних закладах". Рішення форуму щодо створення студентських організацій та об'єднань поклало край монопольному праву комсомолу бути єдиною молодіжною організацією і висловлювати інтереси студентства. Комсомольські осередки багатьох ВНЗ намагалися перебудувати свою роботу, але вже не могли повернути собі лідерство серед студентської молоді, втрачаючи її довіру. У 1990-1991 рр. у багатьох ВНЗ було сформовано самостійні студентські організації: Українську студентську спілку (УСС), Спілку українських студентів, Студентське братство, Український фонд студентів та ін. У той період Україною прокотилася хвиля студентських страйків, відбулося студентське голодування 2-17 жовтня 1990 року в Києві, організоване і проведене УСС та Львівським студентським братством. Ця подія пізніше отримала назву "оксамитова революція", або "революція на граніті", і стала кульмінацією студентського руху в Україні. Підтримати голодуючих на площі Жовтневої Революції (нині Майдан Незалежності) приїжджали студенти з багатьох міст України. Акція перетворилася на організований масовий студентський рух. Студенти вимагали відставки Голови Ради Міністрів В. Масола, проведення виборів, на багатопартійній основі навесні 1991 року, прийняття постанови Верховної Ради про націоналізацію майна КПРС і ВЛКСМ в Україні, відмови від підписання нового союзного договору, повернення в Україну всіх громадян УРСР, які проходили строкову службу в армії за ЇЇ межами, проведення референдуму про довіру Верховній Раді. Унаслідок двотижневого голодування всі вимоги студентів, крім референдуму, було виконано.

За незалежності України пріоритетною функцією студентського руху стала соціальна: розв'язання соціально-економічних проблем студентства, захист їхніх прав та інтересів. Час від часу студентство виявляло і високу політичну активність (особливо під час виборів). Зокрема, опозиційний рух 2001 р. "Україна без Кучми" розпочинався як студентський. Його активними учасниками стали 2,5 тис. осіб, переважно студенти та викладачі, які впродовж грудня - січня організували наметові містечка та низку акцій. У березні було створено Всеукраїнський громадянський комітет опору "За правду!", в якому об'єдналися студенти Києва, Львова, Харкова, інших міст. Завершилось усе втручанням міліції і масовими арештами 9 березня 2001 року.

2004 р. позначений значною активізацією студентського руху. Зокрема, майже півроку тривало протистояння сумських студентів і адміністрації ВНЗ з приводу об'єднання трьох сумських вищих навчальних закладів, яке завершилось пішим походом студентів до Києва та відміною Указу Президента України "Про створення Сумського національного університету". Активна громадянська позиція молоді виявилася і під час "помаранчевої революції".

Останніми роками організований студентський рух в Україні активізувався: проведення акцій, зустрічей із представниками адміністрації ВНЗ та органів державної влади, створення різноманітних студентських об'єднань. У сучасному студентському русі функціонують кілька типів об'єднань:

- профспілки. їх першочерговими завданнями є розв'язання соціальних проблем студентства, захист інтересів молодих людей перед державою та адміністрацією ВНЗ (Перша українська студентська профспілка ПОСТУП, профспілка студентів "Пряма дія", Асоціація студентських профспілкових організацій України);

- органи студентського самоврядування. Створюються і функціонують з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків і захисту їхніх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню в нього навичок майбутнього організатора, керівника. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція). Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо;

- фахові студентські організації та об'єднання за інтересами. Організації такого типу поширені в межах окремих ВНЗ та факультетів (наприклад, асоціації студентів-юристів, історичні студентські товариства тощо);

- громадські студентські організації. Цей тип об'єднань репрезентує насамперед громадсько-політичну ініціативу студентства та обстоює його права.

Отже, сучасні молодіжні організації постали на ґрунті активного громадського студентського руху кінця 80-х - 90-х років XX ст., що стимулював пробудження національної свідомості.

Сучасні студентські організації

Членство в студентських громадських організаціях стимулює активність студентської молоді у суспільному житті, сприяє формуванню лідерських якостей, дає змогу реалізувати себе як обдаровану і талановиту особистість. Студентські організації, обстоюючи інтереси студентства, зокрема щодо соціально-правового захисту, налагодження взаємодії з адміністрацією ВНЗ та органами державної влади, сприяють оптимізації навчально-виховного процесу, розв'язанню різноманітних проблем студентів, формуванню виваженої державної молодіжної політики.

Для реалізації своїх статутних цілей студентські організації активно співпрацюють з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, іншими органами державної влади, молодіжними та міжнародними громадськими організаціями (International Student Travel Confederation (ISTC), European Democrat Students (EDS) та ін.).

Щороку студентські організації реалізують різноманітні програми, спрямовані на розвиток студентського самоврядування, забезпечення нешкідливих умов життя, навчання та оздоровлення студентів, підвищення їхньої громадської, культурологічної та наукової активності. Серед форм роботи переважають організування і проведення конференцій, форумів,. круглих столів, семінарів, конкурсів, акцій протесту, навчально-відпочинкових та оздоровчих таборів тощо.

Нині в українському молодіжному русі найдієвішими всеукраїнськими студентськими громадськими організаціями є: ВМГО "Українська студентська спілка" (1989), ВМГО "Асоціація правозахисних організаторів студентів України" (2000), ВМГО "Всеукраїнська рада студентів" (2001), ВМГО "Українська асоціація студентського самоврядування" (2003), ВМГО "Студентська республіка" (2006).

ВМГО "Українська студентська спілка"

(УСС) Установчий з'їзд УСС відбувся 8-9 грудня 1989 року. На першому етапі діяльності головним завданням спілки стала боротьба за досягнення Україною незалежності. Вершиною політичної та громадської активності УСС було студентське голодування 2-17 листопада 1990 року в Києві. У наступні роки УСС брала участь як у громадсько-політичних процесах, так і у розв'язанні власне студентських проблем (вимагала підвищення стипендій, створення системи безкоштовного харчування для студентів із малозабезпечених сімей та сиріт, налагодження роботи органів самоврядування у ВНЗ). З 1998 р. УСС е членом EDS, активно співпрацює з іншими міжнародними організаціями та фондами.

Метою діяльності спілки є захист прав та інтересів своїх членів, сприяння формуванню відкритого громадянського суспільства в Україні; самореалізації наукового, творчого, політичного, спортивного, організаційного потенціалу студентів; створенню умов для організованого дозвілля, відпочинку та спілкування молоді.

Завдання діяльності УСС охоплюють: захист законних інтересів студентів, сприяння розв'язанню їхніх соціальних та побутових проблем; сприяння розвитку самоврядування та автономії навчальних закладів; сприяння розвитку української науки, культури, освіти; підвищення суспільної, культурологічної та наукової активності студентів; сприяння поглибленню демократизації суспільства, широкій участі студентства у суспільному житті України; всебічне сприяння економічній та культурній інтеграції України в Європейське Співтовариство, залучення студентів до участі у цих процесах; всебічне сприяння прогресивним формам навчання та підготовки фахівців у галузі економіки, соціології, права, культури, екології, управління, інформації, охорони здоров'я тощо; формування досвіду спільної міжнародної, політичної, ділової та гуманітарної діяльності молоді.

Структура УСС складається з первинних організацій (осередків), які можуть мати статус районних, міських, районних у містах та селищних філій спілки. Первинні організації об'єднуються в регіональні (обласні), міські організації УСС. Чисельність УСС становить приблизно 6 тис. членів. Структура керівних органів УСС охоплює: З'їзд УСС, Координаційну раду УСС, Правління УСС, Голову УСС. Джерелами фінансування є членські внески, пожертви приватних та юридичних осіб, грантові програми та державне фінансування.

Серед проектів і програм, які нині реалізує УСС, найпомітніші "Міжнародний навчально-оздоровчий табір", " Студентське самоврядування ", "Студентські дебати", Інформаційна кампанія "Вступ без хабара", Антикорупційна молодіжна кампанія та ін.

ВМГО "Асоціація правозахисних організаторів студентів України" (АПОСУ)

Асоціація, створена в 1996 р. (зареєстрована у Міністерстві юстиції у 2000 р.), є правонаступницею Ради голів профкомів вищих навчальних закладів і об'єднує профспілкові організації вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації. Загальна кількість членів асоціації становить 694,6 тис. студентів вищих навчальних закладів усіх форм власності. Вона об'єднує студентські організації профспілок освіти, культури, охорони здоров'я, залізничного транспорту, працівників зв'язку, цивільної авіації, агропромислового комплексу та інших і має свої представництва у всіх регіонах України.

Метою діяльності АПОСУ є задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних, навчальних, наукових інтересів своїх членів.

Головні завдання асоціації: координація студентського профспілкового руху; представництво і захист інтересів своїх членів у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування; сприяння задоволенню потреб своїх членів у сфері побуту, оздоровлення, відпочинку, реалізації творчого потенціалу; сприяння роботі державних органів влади, громадських організацій у підготовці та реалізації заходів державної молодіжної політики в питаннях, які стосуються студентства.

Асоціація проводить форуми, семінари, наради з лідерами студентських профспілкових організацій, є ініціатором зустрічей, круглих столів із керівництвом держави та органів центральної виконавчої влади з метою розв'язання проблем студентів.

АПОСУ реалізує такі основні програми:

- "Оздоровлення студентів", у межах якої асоціація щороку залучає понад 10 тис. студентів до подорожей Україною;

- "Національне агентство "Молодіжна картка"", яка дає змогу оформити міжнародні посвідчення студента ІSІС, викладача ТЕАСНЕК, молодого мандрівника ІYТС, ЕURO<26;

- "Інформаційне забезпечення студентської молоді", у межах якої видають науково-популярний журнал "Пульсар", дитячий пізнавально-розважальний журнал "Загадкова скарбничка", збірники законодавчо-правових документів для студентів;

- "Конкурс наукових робіт і розробок", який популяризує наукову роботу студентів, допомагає виявити серед них талановитих;

- "Освіта та стажування за кордоном", завдяки якій укладено угоди з провідними іноземними навчальними закладами;

- "Студентська сім'я", покликана допомогти студентським сім'ям у першочерговому виділенні їм окремих кімнат у гуртожитках, створенні умов для виховання дітей тощо;

- "Студентські трудові загони", спрямована на допомогу студентам у працевлаштуванні під час літніх канікул.

ВМГО "Всеукраїнська рада студентів" (ВРС)

Створена у 2001 р. для розв'язання соціальних проблем студентства, забезпечення його активної участі у формуванні та реалізації державної молодіжної політики. Метою її діяльності є задоволення та захист законних соціальних, правових, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів своїх членів і сприяння вдосконаленню державної політики у сфері соціальної підтримки студентської молоді в Україні.

Основними завданнями діяльності ВРС є участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі створення соціально-економічних, організаційних і правових умов та гарантій для соціального становлення і розвитку студентської молоді, сприяння розкриттю її наукового і творчого потенціалу, розв'язанню питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, навчання, стажування та працевлаштування, організації дозвілля та побуту, представництва прав та інтересів студентів і аспірантів у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, керівництвом вищих навчальних закладів та громадськими організаціями.

ВРС видає збірник законодавчих актів та нормативних документів "Соціальний захист студентів і законодавство України", проводить конкурс студентських наукових робіт "Студентська наукова творчість - Україні", впроваджує програму "Студентське здоров'я".

ВМГО "Українська асоціація студентського самоврядування" (УАСС)

Зареєстрована у 2003 р. і е спадкоємицею Української асоціації розвитку студентського самоврядування (УАРСС), що виникла в 1999 р. З 2007 р. УАСС є повноправним членом Європейського союзу студентів Е8и, підтримує прямі двосторонні контакти та веде обмін інформацією з національними союзами студентів багатьох європейських країн.

Метою діяльності асоціації є здійснення відповідно до чинного законодавства освітньої, культурної, наукової, аматорської спортивної, оздоровчої, екологічної та іншої законної діяльності, спрямованої на задоволення і захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів і виконання статутних завдань.

Завдання діяльності УАСС полягають у захисті прав та представництві спільних інтересів своїх членів; сприянні об'єднанню, консолідації та координації діяльності органів студентського самоврядування і самоврядних студентських організацій ВНЗ України; поширенні інформації з питань вищої освіти, соціального забезпечення, праці та культурного дозвілля студентської молоді; представництві позицій своїх членів перед органами державної влади, іншими публічними інституціями, громадськими та політичними структурами, що мають вплив на прийняття рішень стосовно студентства; участі в розробленні та обговоренні проектів рішень з питань державної освітньої політики; сприянні залученню студентів до активної участі в політичному, економічному і соціальному житті України та Європи; реалізації (співучасті в реалізації) міжнародних та всеукраїнських, державних і недержавних програм, які сприяють соціальному становленню та розвитку студіюючої молоді; сприянні міжнародному співробітництву в галузі вищої освіти, соціального забезпечення, праці та культурного дозвілля студентів.

За час своєї діяльності асоціація накопичила великий практичний досвід у сфері розвитку студентського самоврядування та захисту прав студентів. Діяльність УАСС охоплює питання, які становлять інтерес для студентства, зокрема якість освіти, умови життя в гуртожитках; правову підтримку та оздоровлення студентів, інформування їх про міжнародні програми академічних обмінів та можливості неформальної освіти в Україні й за кордоном; участь студентів і аспірантів у діяльності колегіальних органів управління ВНЗ тощо. Серед програм УАСС найважливіші "Правова допомога українському студентству", "Всеукраїнське студентське творче об'єднання ", " Молодіжна студентська газета УНГВЕР".

ВМГО "Студентська республіка"

Створена у 2006 р. Активно співпрацює з Українським молодіжним форумом, іншими громадськими мережами та організаціями, у т. ч. міжнародними.

Мета діяльності організації полягає у поліпшенні життя українського студентства та інших категорій українського народу, розвитку молодого покоління і захисті прав та інтересів молоді України.

Основними завданнями діяльності ВМГО "Студентська республіка" є проведення Міжнародної програми "Студентська республіка", що має на меті сформувати та підготувати молодь до дорослого життя, реалізується від рівня ВНЗ до фінального етапу (в кожному регіоні); розвиток студентського самоврядування та активності; налагодження ефективної співпраці зі студентством України і світу.

До найбільш резонансних програм "Студентської республіки" належать:

- "Новий старт", яка полягає у проведенні відкритого конкурсу на пошук ідей оргпроектів та наукових розробок щодо інноваційного розвитку України, як підсумок - проведення оргдіяльнісної гри і Стратегічного саміту;

- "Кращий студент України", що передбачає конкурс із метою виявлення всебічно розвиненої студентської молоді, стимулювання підвищення рівня її суспільної активності, сприяння формуванню активної життєвої позиції студентства;

- "Антикорупційний молодіжний театр", який передбачає формування негативного образу корупційних дій за допомогою вистав цього театру.

Найпопулярнішою і наймасштабнішою програмою в студентському середовищі є "Студентська республіка". Цей всеукраїнський проект започаткований 1999 р. З 2002 р. його підтримує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. У 2006 р. проект уперше провели у форматі мультифестивалю, а в 2007 р. було взято курс на міжнародний формат "Студреспубліки" (у її фіналі взяли участь команди Росії та Грузії).

Мета програми - зміцнення громадянського суспільства через виховання в молоді культури громадської участі та демократичних цінностей. Для її реалізації об'єднання поставило перед собою такі завдання: формування у студентської молоді навичок громадської участі через моделювання політичних процесів під час реалізації проекту; залучення до організованого молодіжного руху нових учасників; активізація впливу молоді на процеси прийняття рішень; розвиток студентського самоврядування; популяризація надсучасних форм змістовного дозвілля молоді; пропаганда здорового способу життя; сприяння міжнародній мобільності молоді; здійснення діалогу між молоддю різних регіонів України.

"Студентська республіка" має формат мультифестивалю, тобто кілька субфестивалів навколо центральної події - організаційно-діяльнісної гри (ОДГ) у чотири етапи: вишівський, регіональний, всеукраїнський, міжнародний. Субфестивалі проводять і в одному місці. У процесі ОДГ формується квазідержавне молодіжне утворення "Студентська республіка", що має свої закони, органи влади, територію, валюту й інші атрибути держави. Згідно із законодавством "Студентської республіки", у квазідержаві оголошуються вибори, створюються ЦВК, "політичні партії", проводиться повноцінна виборча кампанія. Мета - моделювання всіх політико-правових та економічних процесів суспільства. На регіональному рівні результатом гри є вибори студентського мера і депутатів Студентського магістрату. Переможці регіональних етапів їдуть на фінальну частину. Підсумком всеукраїнської гри є вибори Студентського президента і Студентського парламенту.

Учасниками проекту є глядачі та громадяни "Студентської республіки". Глядачем "Студентської республіки" стає кожен, хто підтримує мету'проекту, не порушує громадського порядку, не шкодить іміджу й авторитету проекту та його учасникам. Громадянами "Студентської республіки" можуть бути: студенти ВНЗ І-IV рівнів акредитації - первинна цільова аудиторія, молодь 18-35 років - вторинна цільова група. Громадяни мають право брати участь у виборах студентського мера та депутатів студентського магістрату. Отримання громадянства відбувається безпосередньо під час гри.

До "політичної партії" мають змогу вступати громадяни "Студентської республіки" віком 18-25 років. Політичні команди від ВНЗ формують шляхом виборів, форму проведення яких визначає регіональний оргкомітет самостійно. Результати виборчого процесу підтверджує документ, засвідчений оргкомітетом. Якщо ВНЗ не проводить виборів, до участі в проекті залучають ініціативні групи від нього, відповідно зареєструвавши їх в оргкомітеті.

Студентські магістрати обирають за пропорційним принципом (відкриті списки) від партій (блоків партій) з подоланням прохідного бар'єру в складі 10 депутатів. У кожному регіоні прямим голосуванням обирають студентського мера.

У межах реалізації програми "Студентська республіка" у кожному з 27 регіонів України проводять дев'ять субфестивалів; "Перша леді", "Квест", "Мафія", "Нічна туса", "Дебати". "Інтелектуальні ігри", Фестиваль аматорського відео, Глоубел флешмоб, Фестиваль молодіжних ЗМІ. Роботу зі здійснення проекту широко висвітлюють ТБ, радіо, друковані ЗМІ, Інтернет. По закінченні мультифестивалю в регіонах проводять фінальні концертні шоу, відбувається інавгурація переможців, які згодом беруть участь у роботі консультативно-дорадчих органів із питань молоді (студентів) при органах влади.

Молодіжні громадські організації України

Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь із суспільством. Його учасники не лише соціалізуються, здобувають необхідний досвід, а й самореалізуються. У середовищі молодіжного руху формуються локальні молодіжні культури і стилі життя, що згодом, зазнавши певних модифікацій, поширюють свій вплив на культуру та спосіб життя суспільства загалом. З огляду на це важливо, щоб організований молодіжний рух формував активну складову громадянського суспільства з дієвими механізмами саморегуляції, самоорганізації та контролю, що забезпечуватиме розвиток українських демократичних інститутів.