Особливості обґрунтування управлінських фінансових рішень

Модель управління прибутком практично здійснюється у ви­гляді процедури прийняття, підтримання та виконання управлін­ських фінансових рішень під час реалізації функцій планування та управління. Ця процедура зображена на рис. 5.5.

 

 

 

Рис. 5.5. Процес прийняття та супроводження управлінських фінансових рішень1

 

Слід звернути увагу на ряд особливостей управління прибут­ком підприємства порівняно з іншими об’єктами фінансового менеджменту, зокрема:

об’єктом управління в моделі є не факторний, а результую­чий показник — прибуток як результат взаємодії витрат суб’єкта господарювання та його доходів;

модель управління прибутком цілісно інтегрує інші функці­онально-організаційні блоки фінансового менеджменту (напри­клад, фінансове планування, бюджетування, управління дебітор­ською заборгованістю, управління інвестиціями та ін.);

прибуток підприємства є основним джерелом самофінансу­вання суб’єкта господарювання (внутрішнє джерело формування власного капіталу);

прибуток $ джерелом забезпечення доходів власників під­приємства;

у процесі управління прибутком широко використовуються методи фінансового контролінгу (наприклад, СГР-аналіз, АВС- аналіз, ХУ2-аналіз та ін.) тощо.

Поряд зі специфікою управління прибутком підприємства, прийняття фінансових рішень щодо управління формуванням йо­го доходів та витрат визначають такі фактори:

причина (вид та характер операції; належність їх до опера­ційної, інвестиційної чи фінансової діяльності) та джерело (у розрізі центрів доходів) формування доходу підприємства, що визначає проходження господарської операції суб’єкта господа­рювання" (або їх сукупності), у результаті якої і формуються до­ходи підприємства;

причина (вид та характер операції; належність до операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності), що визначає формування абсолютної величини та структури витрат підприємства в результаті виконання підприємством господарської операції (або їх сукупності);

ідентифікація та структурування витрат підприємства за центрами їх формування та видами таких витрат (див. рис. 5.11), спрямованих на інформаційне та методологічне забезпечення управління прибутком через оптимізацію величини витрат;

фактори трансформації доходу підприємства (насамперед, виручки від реалізації) в прибуток, прибутку — у ринкову вар­тість підприємства та формування доходів власників його корпо­ративних прав;

напрями розподілу прибутку, що визначається необхідністю фінансового забезпечення потреби підприємства у капіталі та по­треб його дивідендної політики;

кількісні показники прибутковості (рентабельності), що ві­дображають ефективність фінансового' менеджменту та госпо­дарської діяльності підприємства[8].

Важливим аспектом підтримання управлінських фінансових рішень є інформаційне забезпечення моделі управління прибут­ком підприємства.

Зважаючи на ту роль, яку відіграє інформаційне забезпечення для фінансового менеджменту, а також об’єктивну необхідність публіч­ного звітування суб’єкта господарювання перед іншими економіч­ними агентами через оприлюднення фінансової звітності, доцільно детально розглянути особливості формування фінансової звітності, її вплив на модель управління прибутком суб’єкта господарювання та здійснити порівняння фінансового й управлінського обліку.

До фінансової звітності суб’єктів господарювання відносять (1) баланс, (2) звіт про фінансові результати, (3) звіт про рух грошових коштів, (4) звіт про власний капітал та (5) примітки до фінансової звітності. У моделі управління прибутком суб’єкта господарювання основне значення має Звіт про фінансові ре­зультати, у якому відображаються основні параметри форму­вання прибутку суб’єкта господарювання за звітний період, а та­кож Баланс та Примітки до фінансової звітності. Слід заува­жити, що фінансова звітність має двояке значення для моделі управління прибутком суб’єкта господарювання.

По-перше, інформація фінансових звітів є основою для про­ведення ретроспективного аналізу фінансових результатів гос­подарської діяльності підприємства та фінансово-математич­ного обґрунтування тенденцій і трендів, а також прогнозування та планування основних фінансових показників господарської діяльності цього підприємства. По-друге, фінансова інформація, відображена у публічній звітності, є доступною для зовнішніх користувачів і може використовуватися останніми для оціню­вання результативності управління прибутком підприємства та його фінансового менеджменту, що пов’язано із проблемою ін­формаційної прозорості фінансово-господарської діяльності (далеко не завжди підприємство охоче йде на оприлюднення окремих фінансових даних щодо господарської діяльності), у тому числі, використання дозволених методів управління інфор­мацією, що підлягає оприлюдненню у публічній фінансовій зві­тності.

Згадана проблема інформаційної прозорості господарської діяльності підприємства взагалі та моделі управління прибутком зокрема визначає форму узгодження та зіставлення фінансового й управлінського обліку, а також їх узгодження із фінансовим контролінгом на підприємстві. До того ж, як правило, на під­приємстві провадиться як фінансовий, так і управлінський об­лік, що є об’єктивною необхідністю та у жодному випадку не може розглядатися як порушення правових норм. Загалом і фі­нансовий, і управлінський облік використовується підприємст­вом для вирішення різних завдань, хоча і базуються при цьому на єдиній інформаційній базі та спільних методах і технологіях. Так, управлінський облік спрямований на інформаційне забез­печення фінансового менеджменту (у тому числі моделі управ­ління прибутком) достовірною, повною та оперативною інфор­мацією щодо основних параметрів фінансово-господарської діяль­ності, фінансовий — вирішує питання зведення, обробки, опти- мізації та підготовки фінансової інформації щодо господарської діяльності підприємства для оприлюднення через публічну звітність.