Види капіталу підприємства та їх характеристика

Капітал підприємства класифікується за такими ознаками:

за належністю підприємству;

джерелами формування капіталу;

належністю власникам капіталу;

формою власності;

організаційно-правовою формою залучення капіталу;

терміном залучення капіталу;

формами перебування в процесі кругообороту;

об’єктами інвестування;

рівнем ризику;

правовою формою використання;

за характером використання у виробничому процесі.

Класифікація капіталу за ознаками наведена на рис. 7.2.

Розглянемо сутність окремих видів капіталу підприємства.

За належністю підприємству розрізняють власний і позичко­вий капітал.

Інформація про власний капітал міститься в першому розділі пасиву балансу. Власний капітал — це частка активів (майна) підприємства, яка формується за рахунок внесків засновників та власних коштів суб’єктів господарювання.

Позичковий капітал — це кошти, які залучаються для фінан­сування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, повернення та платності. Основними видами позич­кового капіталу є: банківські кредити, емісія облігацій, фінансо­вий лізинг. Як власний, так і позичковий капітал може бути сфо­рмований за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

До внутрішніх джерел формування власного капіталу нале­жить: нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування і кошти, отримані від реструктуризації активів. До зовнішніх — внески засновників і безповоротна фінансова допомога.

Джерелами формування позичкового капіталу є банківські і комерційні кредити, облігаційні позики; фінансовий лізинг і кредиторська заборгованість (рис. 7.3).

 

Рис. 7.2. Класифікація капіталу за ознаками

 

 

За національною належністю власників капіталу, що надають його в господарське користування підприємству, розрізняють на­ціональний та іноземний капітал, інвестований у підприємство.

 

 

За формою власності розрізняють капітал приватний і держа­вний. Ця класифікація капіталу використовується насамперед у процесі формування статутного фонду підприємства. Вона є ос­новою відповідної класифікації підприємств за формами власності.

За організаційно-правовою формою залучення капіталу під­приємством виділяють акціонерний, пайовий та індивідуальний його види. Такий розподіл капіталу відповідає узагальненій кла­сифікації підприємства за організаційно-правовими формами дія­льності. Акціонерний капітал формується підприємствами, що створені у формі акціонерних товариств відкритого та закритого типу. Акціонерні товариства мають широкі можливості форму­вання капіталу із зовнішніх джерел шляхом емісій акцій. При до­статньо високій інвестиційній привабливості таких підприємств їх акціонерний капітал може бути сформований з участю інозем­них інвесторів.

Пайовий капітал формується при створенні товариств з обме­женою відповідальністю.

Індивідуальний капітал формується під час створення індиві­дуальних підприємств (сімейних).

Залежно від строку, на який залучається капітал, розрізня­ють довгостроковий та короткостроковий його види. Довгостро­ковий капітал підприємства складається із власного капіталу, а також із позичкового капіталу зі строком використання більше одного року. Короткостроковий капітал підприємства залучаєть­ся на період до одного року. Короткострокові кредити викорис­товуються підприємством у разі фінансових труднощів, які вини­кають у зв’язку з нестачею оборотних коштів.

За формою перебування в процесі кругообороту капітал під­приємства реального сектору поділяється на капітал у грошовій, виробничій та товарній формі.

На першій стадії капітал у грошовій формі авансується в кон­кретні фактори виробництва (засоби праці, предмети праці), пе­ретворюючись у такий спосіб у виробничу форму. На другій ста­дії виробничий капітал у процесі вироблення продукції поступово перетворюється в товарну форму. На третій стадії то­варний капітал під час реалізації продукції перетворюється в грошовий капітал (рис. 7.4).

 

 

Рис.7.4. Кругооборот капіталу підприємства

 

Залежно від об’єкта інвестування розрізняють основний та оборотний капітал підприємства. Основний капітал підприємст­ва — це сукупність майнових цінностей підприємства, які бага­торазово беруть участь у процесі господарської діяльності і пере­носять свою вартість на вартість виготовленої продукції части­нами. Основний капітал характеризує ту частину використовува­ного підприємством капіталу, що інвестований в усі види необо­ротних активів.

Оборотний капітал підприємства — це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують господарський процес і повністю використовуються протягом одного виробничого цик­лу. Отже, оборотний капітал характеризує ту частину, що інвес­тована в усі види його оборотних активів.

Залежно від рівня ризику капітал поділяють на три основні групи: безризиковий, середньоризиковий і високоризиковий. Безризиковий капітал характеризує ту його частину, яка викорис­товується для здійснення безризикових операцій, що пов’язані з будь-якою (операційною, фінансовою, інвестиційною) діяльністю підприємства. Середньоризиковий капітал характеризує ту його частину, яка задіяна в операціях виробничого чи інвестиційного характеру, рівень ризику яких приблизно відповідає середньори- нковому. Високоризиковий капітал характеризує його викорис­тання в операційній діяльності, що основана на принципово но­вих технологіях і пов’язана з випуском принципово нових продуктів, або в інвестиційній діяльності, що пов’язана з фінан­совим інвестуванням у високоризикові інструменти.

Відповідно до правових норм функціонування розрізняють ле­гальний і «тіньовий» капітал. На сучасному етапі економічного розвитку України досить поширений «тіньовий» капітал. Це зна­чною мірою пояснюється проведенням непослідовної економіч­ної політики в державі.

За характером використання капіталу в господарському про­цесі розрізняють працюючий (функціонуючий) та непрацюючий (нефункціонуючий) капітал. Працюючий капітал характеризує ту його частину, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів та забезпеченні операційної, фінансової чи інвестиційної діяльнос­ті підприємства. Непрацюючий капітал, або «мертвий» капітал, характеризує ту його частину, яка авансована в активи, що не бе­руть безпосередньої участі у здійсненні різних видів діяльності підприємства й у формуванні його доходів. Прикладом цього виду капіталу є кошти підприємства, авансовані в приміщення та облад­нання, що не використовуються, які перебувають в резерві, ремон­ті, на консервації; запаси сировини та матеріалів для продукції, що вже не виробляється, або готова продукція, на яку відсутній попит покупців у зв’язку з втратою нею споживчих якостей.

За цілями використання капіталу на підприємстві можуть бу­ти виділені такі види капіталу:

продуктивний — це кошти, які інвестовані в операційні ак­тиви підприємства для здійснення операційної (основної) його діяльності;

позичковий капітал — та частина капіталу, що використову­ється в процесі інвестування в грошові інструменти (коротко­строкові і довгострокові депозитні вклади в комерційних банках; в боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі);

спекулятивний капітал — та частина капіталу, що викорис­товується в процесі здійснення спекулятивних фінансових опера­цій, основаних на різниці в цінах (придбання деривативів у спе­кулятивних цілях).

За характером використання власниками виділяють спожив­чий капітал і накопичений (реінвестований) капітал.

Споживчий — це капітал, який пов’язаний з виплатою дивіден­дів, процентів; на покриття соціальних потреб підприємства і йо­го працівників.

До накопиченого капіталу можна віднести нерозподілений прибуток звітного і минулих років. Він характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних ви­плат.

Розглянуті види капіталу тісно пов’язані між собою і свідчать про складність економічної категорії «капітал» з теоретичного та практичного погляду.