Структура моделі управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками необхідно розглядати як по­слідовний процес постановки завдань та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів (рис. 3.8):

планування та прогнозування грошових потоків і складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошо­вих потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар та ін.);

імплементація бюджету грошових потоків як невід’ємної складової системи бюджетів на підприємстві;

фінансовий контролінг виконання бюджету грошових пото­ків та планових показників Звіту про рух грошових коштів;

здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану.

На кожному із визначених етапів використовуються специфі­чні методи управління, які відповідають потребам відповідного етапу.

Планування та прогнозування грошових потоків є складовим елементом внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування на підприємстві, шляхом упровадження якого дося­гається узгодженість величини очікуваних грошових потоків із потребами фінансового забезпечення окремих господарських операцій суб’єкта господарювання в рамках операційної, інвес­тиційної та фінансової його діяльності.

 

 

Рис. 3.8. Основні етапи реалізації управління грошовими потоками підприємства

 

Зведення фінансової інформації щодо цільових (планових) фі­нансових показників та коефіцієнтів управління грошовими по­токами, узагальнення прогнозних та планових величин руху гро­шових. коштів у плановому періоді, їх зіставлення з іншими плановими фінансовими показниками господарської діяльності здійснюється в рамках операційного фінансового планування, зо­крема — бюджетування грошових потоків. Організація бюджету- вання грошових потоків є органічною складовою та основним етапом управління грошовими потоками і спрямована на вирі­шення таких завдань:

визначення у розрізі простору та часу потреби підприємства у капіталі для фінансування господарських операцій у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у плановому періоді — прогнозного значення абсолютної величини сукупного вихідного грошового потоку та його часткових складових-,

визначення у розрізі простору та часу джерел покриття по­треби підприємства у капіталі та їх обсягів — прогнозного зна­чення абсолютної величини сукупного та часткових вхідних гро­шових потоків.

Серед інших інструментів планування та прогнозування гро­шових потоків можна виділити такі[4]:

планування ліквідності підприємства, зокрема визначення початкового і кінцевого резерву ліквідності та джерел його за­безпечення;

складання платіжного календаря, у тому числі календаря по­даткових платежів;

калькулювання потреби підприємства в капіталі, її порів­няння та узгодження із плановими показниками руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

формування прогнозного Звіту про рух грошових коштів підприємства (при цьому, нагадаємо, доцільніше використовува­ти прямий метод розрахунку грошового потоку, який є більш ін­формативним та зручним у використанні для потреб фінансового менеджменту).

Імплементація результатів фінансового планування та про­гнозування передбачає здійснення фінансово-господарської дія­льності підприємства відповідно до запланованих параметрів і може включати такі операції, зокрема:

установлення масштабу цін на продукцію, товари, послуги підприємства (формування прейскуранта на плановий період);

визначення політики грошових розрахунків підприємства із покупцями та постачальниками;

залучення необхідного додаткового капіталу у розпоря­дження підприємства в рамках фінансової діяльності, зокрема: отримання короткострокових та довгострокових банківських кредитів, комерційних кредитів; випуск та розміщення цінних паперів;

реалізація інших заходів, спрямованих на мобілізацію фі­нансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел (дезінвес- тиції, стягнення дебіторської заборгованості, рефінансування бо­ргових вимог до третіх осіб);

інші господарські операції, спрямовані на виконання фінан­сового плану взагалі та окремих його положень.

Імплементація як етап управління грошовими потоками під­приємства нерозривно пов’язана з організацією фінансового ко- нтролінгу та коригування прогнозних і планових показників.

Одним із завдань фінансового контролінгу] є моніторинг ви­конання планових параметрів фінансово-господарської діяльнос­ті підприємства та дотримання цільових значень реалізується з метою досягнення цілей та виконання таких завдань:

своєчасне виявлення відхилень величини та строків форму­вання вхідних та вихідних грошових потоків від індикаторних величин;

локалізація виявлених відхилень та проведення аналізу при­чин їх формування; '

своєчасне інформування фінансового менеджера про вияв­лене відхилення;

обґрунтування та подання варіантів урахування відхилень під час прийняття подальших управлінських рішень щодо управ­ління грошовими потоками підприємства.

Результати контролінгу є інформаційно-методологічною ос­новою проведення коригування (управління за відхиленнями) прогнозних показників та планових величин як завершального етапу управління грошовими потоками.

Коригування окремих показників фінансових прогнозів та сис­теми бюджетів підприємства відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів. Зокрема, коригування може передбачати як зміну величини (збільшення — зменшення) прогнозного чи плано­вого показника, так і здійснення додаткових заходів (господарсь­ких операцій) з метою досягнення цільового значення фінансового показника. Коригування може здійснюватися у таких формах:

перегляд цільових (прогнозних та планових) показників фо­рмування грошових потоків підприємства;

відстрочення формування вихідних грошових потоків (на­приклад, пролонгація заборгованості, реструктуризація боргів);

інкасація відстрочених вхідних грошових потоків (напри­клад, рефінансування боргових вимог до третіх осіб).

Слід визнати, що особливості реалізації наведеної послідовно­сті управління грошовими потоками підприємства будуть зале­жати від локалізації сукупності грошових потоків за видами дія­льності такого суб’єкта господарювання — операційної, інвести­ційної та фінансової діяльності. Такі особливості є предметом подальшого розгляду.