Сутність фінансового менеджменту і його роль в забезпеченні реалізації господарських процесів на підприємстві

Менеджмент в загальному сприйнятті є системою економічного управління виробництвом, яка включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління. Власне до менеджменту відносяться теорія управління і практичні зразки ефективного керівництва, під якими розуміється мистецтво управління. Обидві частини мають справу з управлінням як комплексним і конкретним явищем.

В основі менеджменту лежать цілеспрямований пошук, безупинне навчання й організація роботи для найбільш ефективного використання всіх ресурсів, в тому числі фінансових. Фінансовий менеджмент є частиною загального менеджменту.

Фінансовий менеджмент можна визначити як процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.

Фінансовий менеджмент ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю.

Складовими фінансового менеджменту є:

— визначення і реалізація фінансової політики підприємства;

— інформаційне забезпечення (складання й аналіз фінансової звітності підприємства);

— оцінювання інвестиційних проектів і формування «портфеля» інвестицій;

— поточне фінансове планування та контроль.

На основі фінансового менеджменту здійснюється управління усією фінансово-господарською діяльністю підприємства, формування і використання усіх видів його фінансових ресурсів із застосуванням методів та важелів фінансового механізму, тобто формується мистецтво управління фінансовою діяльністю підприємства.

Матеріальною основою фінансового менеджменту є рух вхідних та вихідних грошових потоків, тобто економічний процес, який супроводжує рух вартості.

Об’єктом управління у фінансовому менеджменті є формування і використання усіх видів фінансових ресурсів, у тому числі грошових коштів, інвестицій, основних та оборотних активів, організація поточної фінансової роботи на підприємстві.

У процесі організації фінансового менеджменту здійснюються планування, прогнозування, регулювання, координація, стимулювання, контроль та аналіз.

Фінансовий менеджмент вирішує завдання фінансового управління діяльністю підприємства від постановки фінансових цілей до прийняття рішень, організації і контролю за їх виконан­ням та оцінювання результатів фінансової діяльності (рис. 1.1).

Фінансовий менеджмент, з одного боку, - керована система, з іншого - керуюча система. Як керована система фінансовий менеджмент є об'єктом управління, який піддається управлінському впливу. Суб'єкти управління включають різних суб'єктів, що діють в державі: органи державного управління, комерційні банки, страхові компанії і т.д. Головні суб'єкти при цьому - власники підприємства.

Як керуюча система фінансовий менеджмент складається з двох підсистем: керованої підсистеми (об'єкта управління) і керуючої підсистеми (суб'єкта управління). Об'єктом управління є фінанси господарюючого суб'єкта та його фінансова діяльність. Суб'єкт управління – фінансова дирекція на чолі з фінансовим директором або головним фінансовим менеджером.

 

 

 

Рис. 1.1. Послідовнійсть дій в системі фінансового менеджменту

 

 

Фінансова дирекція складається з різних підрозділів, склад яких визначається вищим органом управління господарюючого суб'єкта. До них відносяться: фінансовий відділ, бухгалтерія, сектор (бюро) аналізу і т.д. Дирекція і всі її підрозділи функціонують на основі Положення про фінансову дирекцію, яке включає в себе загальні моменти організації дирекції, її завдання, структуру, функції, взаємовідносини з іншими підрозділами і службами господарюючого суб'єкта, права і відповідальність дирекції.

Фінансовий менеджер є ключовою фігурою в управлінні фінансовою діяльністю. На великих підприємствах і акціонерних товариствах доцільно формувати групу фінансових менеджерів, за кожним з яких закріплюється конкретний напрямок роботи і певні зобов'язання. На чолі групи стоїть провідний фінансовий менеджер. Діяльність фінансового менеджера регламентується його посадовою інструкцією, що включає в себе і кваліфікаційну характеристику фінансового менеджера.

Фінансовий механізм в управлінні підприємством — це цілісна система управління фінансами підприємства, на якій ґрунтується фінансовий менеджмент і яка призначена для організації взаємодії об’єктів та суб’єктів господарювання у сфері фінансових відносин, формування та використання фінансових ресурсів, забезпечення ефективного впливу фінансової діяльності на кінцеві результати роботи підприємства.

Фінансовий механізм включає такі взаємозв’язані елементи, як фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформаційне забезпечення.

Фінансові методи включають:

— планування;

— прогнозування;

— інвестування;

— кредитування;

— самофінансування;

— оподаткування;

— система розрахунків;

— матеріальне стимулювання;

— страхування;

— заставні, трастові операції;

— оренда, лізинг, факторинг;

— фондоутворення;

— взаємовідносини з різними суб’єктами та засновниками.

Правове забезпечення — закони, укази, статут юридичної особи.

Нормативне забезпечення — норми, інструкції, нормативи, методичні вказівки.

Інформаційне забезпечення — інформація різного виду та роду.

Фінансове управління діяльністю підприємства здійснює його фінансова служба, зокрема фінансові менеджери. У загальному вигляді діяльність фінансового менеджера здійснюється за такими напрямами:

1. Аналіз і планування майнового та фінансового стану підприємства.

2. Забезпечення підприємства фінансовими ресурсами (управління джерелами ресурсів).

3. Розподіл фінансових ресурсів (інвестиційна політика та управління активами).

Цими напрямами діяльності визначаються основні завдання, що стоять перед фінансовими службами підприємства.

За першим напрямом здійснюється загальна оцінка:

-активів підприємства та джерел їх фінансування;

- величини і складу ресурсів, необхідних для забезпечення певного економічного потенціалу підприємства і розширення його діяльності;

-джерел додаткового фінансування;

- системи контролю за станом і ефективністю використання фінансових ресурсів.

Другий напрям передбачає визначення:

- обсягу потрібних фінансових ресурсів;

- додаткових джерел мобілізації фінансових ресурсів;

- форми їх отримання (довгостроковий чи короткостроковий кредит, власний капітал);

- витрат, пов’язаних із залученням усіх видів ресурсів;

фінансового ризику.

Третій напрям передбачає аналіз і оцінювання довгострокових і короткострокових рішень інвестиційного характеру:

- доцільності розподілу фінансових ресурсів, їх місця в систе­мі матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

- ефективності вкладень в основні засоби;

- наявності оборотних коштів (у цілому і за видами);

- ефективності вкладень підприємств.

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоді, раціональне використання фінансових ресурсів, здатність підприємств покрити витрати, пов’язані з використанням ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень доходів за мінімального ризику вкладників капіталу. Таке визначення мети отримує конкретне вираження у забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.

Визначена вище мета фінансового менеджменту певною мірою суперечить поширеній думці ряду вчених про те, що голов­ною метою фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Однак максимізація ринкової вартості підприємства далеко не завжди автоматично досягається за максимізації його прибутку. Так, отриманий прибуток може бути використаний на цілі поточної потреби, унаслідок чого підприємство може залишитися без основного джерела формування власних фінансових ресурсів для свого майбутнього розвитку. Це може призвести до втрати підприємством у перспективі досягнутої конкурентної позиції на ринку, а також скорочує можливості формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що в кінцевому підсумку призводить до зниження його ринкової вартості.

Крім того, максимізація прибутку підприємства може бути досягнута за високого рівня фінансового ризику, загрози банкрутства в наступному періоді, а також може обумовити зниження його ринкової вартості. Тому в ринкових умовах максимізація прибутку є одним із важливих завдань фінансового менеджменту, але не може розглядатися як головна його мета (рис. 1.2).

Фінансове управління поточною діяльністю підприємства спрямовується на:

1. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства.

 

 

 

Рис. 1.2. Мета фінансового менеджменту

Це завдання реалізується через визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства на наступний період, збільшення обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення необхідних обсягів формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел, управління залученням позичкових фінансових ресурсів, оптимізацію структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу.

2. Забезпечення найефективнішого використання фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення оптимальних пропорцій у їх використанні з метою виробничого і соціального розвитку підприємства, забезпечення дохідності інвестованого капіталу. Процес виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства повинен підпорядковуватися стратегічній меті та має забезпечувати віддачу вкладених коштів.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства (вхідних і вихідних). Це завдання реалізується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, забезпечення синхронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів у кожному періоді, досягнення необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним із результатів цього є оптимізація залишку вільних грошових активів, яка має забезпечувати зменшення втрат від їх неефективного використання та інфляції.

4. Забезпечення максимізації прибутку підприємства з найменшим рівнем фінансового ризику. Максимізація прибутку досягаться на основі ефективного управління активами підприємства, залучення в господарський оборот необхідного обсягу позичкових фінансових ресурсів, вибором найефективніших напрямів операційної та фінансової діяльності. При цьому з метою забезпечення розширеного економічного розвитку підприємство має максимізувати не валовий, а чистий прибуток, який залишається в його розпорядженні. Це забезпечується проведенням ефективної податкової, амортизаційної і дивідендної політики. Максимізація рівня прибутку підприємства досягається, як правило, за суттєвого зростання рівня фінансових ризиків. Важливо, щоб максимізація прибутку забезпечувалася в межах допустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого визначається власниками або менеджерами підприємства на основі фінансових розрахунків.

Забезпечення мінімізації фінансового ризику за очікуваного рівня прибутку. Якщо рівень прибутку підприємства прогнозується заздалегідь, важливим завданням є зниження до рівня

мінімально можливого фінансового ризику, за яким гарантується отримання цього прибутку. Така мінімізація забезпечується шляхом диверсифікації видів операційної і фінансової діяльності, а також портфеля фінансових інвестицій; профілактикою мінімізації окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього і зовнішнього страхування.

5. Забезпечення відносної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стійкості і платоспроможності підприємства і забезпечується формуванням раціональної структури майна та капіталу, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.

Розглянуті завдання фінансового менеджменту тісно взаємозв’язані між собою, хоча окремі з них і мають різнонапрямлений характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку за мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку). Тому основні завдання фінансового менеджменту повинні реалізуватись у взаємозв’язку та взаємообумовленості.

Фінансовий стан підприємства багато в чому визначає його стійкість і стабільність. Тому в процесі практичної реалізації завдань фінансового менеджменту треба знаходити розумний компроміс між завданнями, що ставить перед собою підприємство і фінансовими можливостями реалізації цих завдань для:

— підвищення обсягів продажу і прибутку;

— підтримка стабільної прибутковості підприємства;

— збільшення доходів власників (акціонерів);

— підвищення курсової вартості акцій підприємства.

Ці завдання вирішуються за допомогою раціонального управління потоками фінансових ресурсів підприємства та оптимізації джерел фінансування підприємства (як внутрішніх, так і зовнішніх):

- у результаті фінансово-господарської діяльності підприємства;

- на фінансовому ринку під час продажу акцій, облігацій, отримання кредитів;

- повернення суб’єктам фінансового ринку процентів і диві­дендів як плати за капітал;

- сплати податкових платежів;

- інвестування і реінвестування у розвиток підприємства.