Оцінка фінансової звітності як основа прийняття фінансових рішень

У сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин особливо важливим і практично значущим для забезпе­чення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання та запо­бігання їх банкрутству є систематичний і якісний аналіз фінансо­вої діяльності, зокрема аналіз фінансових звітів.

Фінансова звітність —■ це сукупність форм звітності, які складені на підставі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стану вигляді, який зручний і зрозумілий для при­йняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці побудова фінансової звіт­ності базується на принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її підставі;

в) корисності чи значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтер­претації фінансової звітності.

Головна мета аналізу фінансових звітів —■ своєчасно вияв­ляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити ре­зерви поліпшення фінансового стану підприємства і його плато­спроможності.

При цьому необхідно вирішити такі завдання:

На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показни­ками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх вико­ристання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.

Прогнозування можливих фінансових результатів, тобто прибутку та рентабельності, виходячи з реальних умов господар­ської діяльності й наявності власних і позикових ресурсів, розроб­лення моделей фінансового стану за різних варіантів використання ресурсів.

Розроблення конкретних заходів, які спрямовані на ефекти­вніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті звітів.

Аналіз фінансових звітів має допомогти фінансовим аналіти­кам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які до­поможуть виправити становище, прийняти рішення про ефектив­ніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрями майбут­ньої діяльності фірми.

Аналіз фінансових звітів допомагає також вивчити ліквід­ність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспромож­ність підприємства.

Під час аналізу фінансових звітів найважливішим завданням є з’ясування фінансового стану фірми за звітний період. Такий аналіз дає змогу визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми. При цьому з’ясовують:

—фінансову структуру — активи, які належать компанії, і зо­бов’язання, котрі вона на себе взяла;

—оперативний цикл — стадії, через які проходить компанія для того, щоб її продукція та послуги з’явилися на ринку;

—тенденції та порівняльну ефективність — напрям розвитку компанії у тому вигляді, в якому він проявляється, виходячи із зі­ставлення фінансових результатів за ряд періодів діяльності цієї компанії.

Головне в аналізі фінансових звітів — це зрозуміти та прави­льно інтерпретувати результати опрацювання даних.

Масштаб і напрям роботи при аналізі фінансових звітів зале­жать від конкретної мети аналізу.

Аналіз фінансових звітів починається з попереднього ознайо­млення з компанією, далі здійснюється поглиблений розгляд її діяльності та структури її фінансів, відображених у фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби корис­тувачів щодо:

—участі співвласників у капіталі підприємства;

—придбання, продажу та володіння цінними паперами;

—оцінки якості управління;

—оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання;

—забезпеченості підприємства джерелами формування фінан­сових ресурсів;

—визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

—своєчасного коригування фінансової діяльності підпри­ємства.

Аналіз фінансових звітів повинен дати відповіді на два важли­ві запитання:

Чи має фірма прибуток за результатами своєї фінансово- господарської діяльності за рік?

Чи спроможна фірма виконати свої фінансові зобов’язання і чи не призведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми у зв’язку з нестачею фінансових ресурсів.

За допомогою аналізу фінансових звітів проводять:

—попереднє (загальне) оцінювання фінансового стану під­приємства та змін його фінансових показників за звітний пе­ріод;

—аналіз оборотності оборотних активів;

—аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підпри­ємства;

—аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;

—аналіз фінансових результатів підприємства;

—оцінювання потенційного банкрутства;

—аналіз дохідності (рентабельності);

—аналіз використання капіталу;

—аналіз рівня самофінансування;

—аналіз валютної самоокупності.

Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і ре­зультати його діяльності за звітний період. Метою такої звіт­ності є забезпечення загальних інформаційних потреб широко­го кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну ін­формацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її зміни, що робить можливим ретроспективний ана­ліз діяльності підприємства.

Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фі­нансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух гро­шових коштів, складаються зі статей, які об’єднуються у відповід­ні розділи.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінювання результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інфор­мація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто ви­користовується як основа для прогнозування майбутнього фінан­сового стану.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власни­ків — фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зо­бов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій зві­тності підприємства. Тому у цій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внес­ками до капіталу та його розподілу власникам (у вигляді відсот­ків, дивідендів, вилучення капіталу).

Фінансовому менеджеру слід добре розбиратися у фінансових звітах компанії, з тим щоб скласти правильну думку про її фінан­совий стан і виробничу діяльність.

Аналізуючи фінансові звіти, використовують різні методи та прийоми.

До прийомів аналізу відносять:

горизонтальний (часовий) аналіз;

вертикальний (структурний) аналіз;

трендовий аналіз;

аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

порівняльний аналіз;

факторний аналіз.

Методи аналізу можна звести до двох основних груп:

неформалізовані:

—експертних оцінок;

—порівняльні;

—побудова системи показників;

—побудова системи аналітичних таблиць.

формалізовані:

—ланцюгових підстановок;

—арифметичних різниць;

—балансовий;

—відсоткових чисел;

—простих і складних процентів;

—дисконтування.

Крім того, широко застосовуються і традиційні методи еконо­мічної статистики:

—середніх та відносних величин;

—групування;

—індексний[27].

Для аналізу фінансових звітів використовують комплекс пока­зників, що детально й усебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бу­ти такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економіч­ними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, на­скільки надійне підприємство як партнер з фінансового погляду, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність установ­лення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Аналіз фінансової звітності підприємства дає змогу: з’ясувати його реальний фінансово-економічний стан на ринках капіталів, товарів і фінансів; допоможе поліпшити формування і викорис­тання фінансових ресурсів підприємства; намітити напрями пер­спективного фінансового розвитку підприємства; визначити на­прями коригування фінансової політики підприємства.

Саме аналіз звітів підприємства дає змогу з’ясувати реальний економічний стан підприємства, тобто чи перебуває воно у стадії піднесення, чи йому загрожує фінансова нестабільність і скільки часу потрібно буде підприємству для оздоровлення фінансової ситуації.

Баланс підприємства, звіти про фінансові результати, про рух грошових коштів, про власний капітал дають можливість всебіч­но охарактеризувати результати фінансової діяльності підприєм­ства та його фінансовий стан незалежно від форми власності та виду економічної діяльності.

Аналіз звітів підприємства дає змогу зробити висновки про те, якими фінансовими ресурсами володіє підприємство, наскільки ефективно воно використовує своє майно і власний капітал, якою с, його кредитна та інвестиційна політика, чи є у підприємства ре- илі.ні джерела формування фінансових ресурсів.

Саме на основі даних балансу і вище перелічених звітів підпри­ємства розраховується комплекс оціночних показників ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності, майнового стану, фі­нансової стабільності підприємства, його ділової активності.

Завдяки звіту про фінансові результати підприємства можна оцінити структуру прибутку підприємства, порівняти частки різ­них структурних складових на початок та кінець звітного року, а також виявити певні резерви у питаннях збільшення прибутку підприємства.

Звіт про рух грошових коштів дає змогу оцінити, якими були вхідні грошові потоки підприємства, їх рух протягом року та змі­ни на кінець звітного періоду.

Оцінка даних про рух грошових коштів дає можливість під­приємству планувати на майбутнє свої грошові витрати. Крім то­го, аналіз цих даних допомагає кредиторам та інвесторам при­ймати економічно обґрунтовані рішення щодо подальшого кредитування та інвестування підприємства.

Аналіз даних звіту про рух грошових коштів дає змогу вияви­ти, у який спосіб підприємство отримало грошові кошти, наскі­льки ефективно воно їх використовувало, які причини вплинули на збільшення чи зменшення маси грошових потоків. Це дає та­кож можливість прогнозувати тенденції ліквідності підприємства.

Під час аналізу звіту про рух грошових коштів з’ясовуються також: стан використання чистого прибутку підприємства; дже­рела надходження грошових коштів; частка капіталу, сформова­ного за рахунок власних внутрішніх ресурсів підприємства; зба­лансованість дивідендної політики (для акціонерних товариств) з виробничою діяльністю; ступінь погашення боргових зобов’язань підприємства.

Узагальнені дані аналітичних оцінок усіх звітів підприємства з питань його фінансово-господарської діяльності дають змогу зро­бити загальні висновки про тенденції розвитку виробничої діяль­ності (бізнесу) підприємства, виявити його сильні і слабкі сторони, місце підприємства у певному виді економічної діяльності.

 

Аналіз балансу підприємства

Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс уможливлює оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок заведено називати читанням балансу. Вміння читати баланс — важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можли­вість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж уміння читати фі­нансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правиль­ний висновок про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає. на певну дату його активи, зобов ’язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функ­ціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначен­ням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є:

активи;

зобов’язання;

власний капітал.

Активи і зобов’язання при їх аналізі не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Під­сумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Методичну послідовність проведення фінансового аналізу балансу підприємства розглянемо за даними умовного, але реаль­ного підприємства.

Під час аналізу балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.

Горизонтальний аналіз полягає у зіставленні фінансових даних підприємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях (табл. 10.1).

Наведені дані дають змогу зробити такі висновки:

Загальна сума активів зменшилася на 253,4 тис. грн, або бі­льше ніж на 7 %. Це зменшення відбулося переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина чииження в оборотних активах становила 666,2 тис. грн, або бі­льше, ніж 20 % їх річної величини. Водночас майже вдвічі збіль­шилася сума основних засобів підприємства (в абсолютному ви­разі — на 672,7 тис. грн). Це відбулось унаслідок купівлі облад­нання для переоснащення виробництва. Незначно збільшилися і витрати на торговельну марку та гудвіл.

 

 

Таблиця 10.1