Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характеристика основних факторів, що визначають параметри моделі управління ризикамиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Особливості реалізації моделі управління ризиками суб’єкта господарювання визначаються факторами формування ризиків, що є специфічними для кожного їх виду. Розглянемо такі фактори відповідно до основних класифікацій ризиків (див. розділ 9.1.2). Як уже зазначалося, сукупний ризик суб’єкта господарювання включає сукупність різних ризиків, які можна об’єднати у такі групи — операційні, інвестиційні та фінансові ризики. Фактори, що визначають базові характеристики ризиків, будуть різнитися в рамках окремих напрямів (центрів) ризиків. Так, операційні ризики суб’єкта господарювання формуються під впливом таких факторів: зміна тривалості операційного циклу, що впливає на формування потреби підприємств в оборотному капіталі зміна обсягів виробництва, що визначає формування залишків готової продукції та обсягів її реалізації; зміна обсягів реалізації, що впливає на формування грошових потоків підприємства, забезпечення його ліквідності та платоспроможності; зміна тривалості виробничого циклу як наслідок технологічних ризиків; зміна вартості активів підприємства як наслідок їх алокації; зміна конкурентної позиції підприємства на ринку ресурсів (продукції). Зазначені фактори негативно впливають на формування сукупності операційних ризиків, насамперед на формування грошових потоків підприємства від операційної діяльності та фінансових результатів підприємства від основної діяльності. Зауважимо, що ні у вітчизняній, ні в зарубіжній літературі немає однозначності щодо визначення поняття операційних ризиків, оскільки різні автори, класифікуючи ризики, посилаються на операційний ризик як результат дії різних факторів. Розглянута вище локалізація операційних ризиків узгоджена із класифікацією видів діяльності підприємства (див. рис. 9.2). Наприклад, операційний ризик1 ідентифікується як сукупність ділового ризику (business risk — зміни обсягів реалізації чи операційної маржі) та випадкового ризику {event risk — шахрайство, помилки, вихід із ладу систем). У свою чергу, інвестиційні ризики суб’єкта господарювання визначаються рівнем та особливостями впливу таких факторів: зміна реальної (ринкової) вартості необоротних активів; науково-технічний прогрес та науково-технічна революція; моральне та фізичне зношення об’єктів основних фондів чи нематеріальних активів; зміна кон’юнктури на ринку R&D (науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт); зміна нормативно-правового поля здійснення інвестиційної діяльності; зміна термінів окупності довгострокових інвестицій (як капітальних, так і фінансових); перерозподіл прав власності щодо підприємства, в цінні па- ісри яких здійснюються вкладення підприємства; оголошення дефолту об’єктами інвестування (за облігаціями, інвестиційними та ощадними сертифікатами, державними цінними паперами); втрата контролю над афілійованими та асоційованими підприємствами. Урахування інвестиційних ризиків передбачає аналіз впливу на фінансовий стан суб’єкта господарювання та його фінансові результати (прибуток) особливостей фінансування основних фондів, здійснення портфельного та прямого фінансового інвестування, а також формування нематеріальних активів (фінансування розроблення новітніх технологій, їх упровадження та ін.). Фінансові ризики підприємства включають вплив сукупності фінансових показників, що визначають особливості здійснення фінансової діяльності, а також забезпечення фінансової спроможності підприємства. До таких факторів можна віднести: структуру капіталу та фінансовий ліверидж як фактор забезпечення зобов’язань підприємства; зміну кредитних ставок, унаслідок чого формується відхилення реальної вартості обслуговування капіталу підприємством від поточної ринкової вартості; зміну нормативно-правового поля здійснення фінансової діяльності; зміну тривалості фінансового циклу як фактора формування касового розриву та забезпечення резерву ліквідності підприємства; зміну платоспроможності кредиторів та дебіторів підприємства; імовірність оголошення підприємства банкрутом; загрозу ринку корпоративного контролю — втрату контролю над підприємством унаслідок ворожого поглинання і, як результат, втрату контролю за його грошовими потоками. Слід зазначити, що певна сукупність факторів формування невизначеності фінансово-господарської діяльності об’єктивно перебуває поза контролем підприємства. На основі цього припущення Г. Марковіц[25] виділив для інвестиційного портфеля системний ризик, який є спільним для всіх активів, що можуть бути включені до такого портфеля. Відповідно, інвестиційний керуючий неспроможний ні повністю, ні частково уникнути цього ризику. За аналогією можна стверджувати, що функціонування будь-якого підприємства (здійснення будь-якої господарської операції, реалізації інвестиційного портфеля) пов’язане із системним ризиком, який формується внаслідок сукупності об’єктивних факторів. До них можна віднести, наприклад, природні ризики (стихійні лиха, зміна погоди, неврожаї та інші); політичний ризик, ризик зміни державою «правил гри» та ін. Водночас Марко- віц визначав належність до окремих видів активу специфічного ризику, який відрізняється від активу до активу, — несистемного ризику. Відповідно, інвестиційний керуючий через підбір та включення до портфеля різних активів досягає зменшення сукупного ризику такого портфеля. Аналогічно для фінансово- господарської діяльності підприємства можна стверджувати, що з будь-яким носієм ризику асоціюється також несистемний ризик як вираження унікальності такого носія. Це твердження дає змогу визначити можливі напрями впливу підприємства на формування його сукупного ризику як об’єктивної взаємодії системного та несистемного ризиків у розрізі сукупності їх носіїв. Деяку модифікацію системи ризиків Г. Марковіца запропонували спеціалісти американської компанії Analytic Investors, Inc. {Clarke et al.). Розподіл сукупного ризику активу (портфеля активів як форми їх алокації) здійснюється у системі системний ризик активний ризик. При цьому системний ризик є результатом впливу таких факторів ринок цінних паперів; вартісний фактор (відношення балансової вартості до ринкової); ринкова капіталізація; зміна процентних ставок; імовірності (ризику) дефолту. У свою чергу, активний ризик є результатом поточних управлінських фінансових рішень щодо формування та перегляду інвестиційним керуючим портфеля активів із плином часу. Альтернативним підходом до розглянутих вище класифікацій сукупного ризику є деталізований підхід до визначення центрів локалізації ризиків, що забезпечує певний рівень свободи для фінансового менеджменту в обґрунтуванні центрів формування ризиків і, відповідно, видів ризиків, які розглядаються як об’єкт управління в рамках моделі управління ризиками підприємства. При цьому такий перелік видів ризиків є відкритим, що дає змогу його модифікувати до потреб конкретного підприємства. Отже, перевага даного підходу до трактування структури сукупного ризику та визначення центрів локалізації таких ризиків полягає у можливостях використання досвіду фінансових менеджерів підприємства, їх кваліфікації для адаптації системи локалізації ризиків до потреб підприємства. Сукупний ризик суб’єкта господарювання, за Черг Лі, формується як проста арифметична сума ділового (операційного) та фінансового ризиків (рис. 9.7).
Рис. 9.7. Структура моделі управління ризиками підприємства1
Як видно із рис. 9.7, основним фактором формування сукупного ризику підприємства є фінансова його складова, яка, у свою чергу, залежить від рівня фінансового лівериджу — співвідношення між позиковим та власним капіталом. Незважаючи на велику кількість варіантів структурування сукупного ризику суб’єкта господарювання, для потреб його кількісної оцінки використовуються спільні показники та математичні змінні, які розглядаються далі.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 224; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.254.229 (0.007 с.) |