ТОП 10:

Причини активізації фашистських організацій



1.Економічна криза.

2. Падіння рівня життя населення.

3. Неспроможність французьких урядів вирішити пробле­ми, шо постали перед країною.

4. Встановлення фашистських режимів в Італії й Німеччині.


Особливості французького фашизму:

• французький фашизм, на відміну від німецького та італій­ського, почав набирати силу пізніше;

• він не був єдиною політичною течією, а існували різнома­нітні фашистські ліги ("Бойові хрести", "Французька дія" та їхні юнацькі й спортивні філії тощо);

• не мав масової бази, як фашисти в Німеччині та Італії;

• був тісно пов'язаний з правими партіями й католицькою церквою;

• був загрозою демократії.

6 лютого 1934 р.Декілька тисяч озброєних фашистів ви­йшли на вулиці Парижа з метою державного переворо­ту. Вони хотіли прорватися до парламенту, розігнати де­путатів, захопити державні установи. Поліція відкрила вогонь. Спроба фашистського заколоту сколихнула всю Францію. 9 лютого 1934 р.У Парижі відбулася 50-тисячна демонстра­ція під лозунгом "Геть фашизм". 18 лютого 1934 р.В країні відбувся загальнополітичний страйк, який супроводжувався масовими маніфестаціями. Уряд Г. Думерга, який складався з радикалів і правих пар­тій, не зміг організувати боротьбу проти фашистів. Лише демократичні сили дали відсіч заколотникам. Почалося створення Народного фронту — об'єднання широких верств населення проти фашизму. Під гаслами спільної боротьби з фашистами об'єдналися більшість членів комуністичної, соціалістичної й радикаль­ної партій. Народний фронт висунув широку програму, з якою йшов на

вибори 1936 р.

Політичні вимоги:

• боротьба з фашизмом та тероризмом;

• роззброєння і розпуск фашистських партій;

• захист буржуазно-демократичних свобод;



• політична амністія;

• дотримання прав профспілок;

• свобода засобів масової інформації.

Економічні вимоги:

• націоналізація воєнної промисловості;

• скорочення робочого тижня;

• збільшення розміру допомоги безробітним;

• забезпечення пенсій за віком;

• оздоровлення фінансової системи;

• активна інвестиційна політика.

На виборах 1936 р. Народний фронт здобув переконливу перемогу, одержавши в парламенті 380 місць. Це дало змогу сформувати уряд на чолі з соціалістом Леоном Блюмом.

Політика уряду Народного фронту у Франції

1. Протягом літа 1936 р. парламент прийняв 133 закони, які
відповідали програмі Народного фронту:

• про 40-годинний робочий тиждень;

• про двотижневі оплачувані відпустки;

• про підвищення заробітної платні на 15%;

• про перегляд колективних договорів між робітниками і підприємцями;

• про оплачувані відпустки;

• про підвищення пенсій колишнім фронтовикам;

• про відстрочку сплачування селянських боргів;

• про покращення соціального забезпечення селянства.

 

2. Дрібні торговці та ремісники одержали кредити.

3. Було підвищено заробітну плату службовцям.

4. Уряд підвищив податки на велику спадщину і доходи, що перевищували 75 тис. франків за рік.

5. Було прийнято декрети про часткову націоналізацію во­єнної промисловості і розпуск фашистських організацій.

6. Уряд надав відстрочку для погашення боргів підприємств у промисловості, торгівлі, сільському господарстві.


 

7. Урядом було створено зернове бюро, що закуповувало у селян зерно за цінами, які перевищували низькі кризові ціни у 2—3 рази.

8. Французький банк був поставлений під контроль держави.

9. У 1937 р. був заснований Національний союз залізниць, під управління якого перейшли всі залізниці.

 

10. Вдалося стабілізувати грошову одиницю — франк.

11. Був встановлений фінансовий контроль над усіма фі­нансовими операціями.

Досягнення уряду Народного фронту у Франції

1. Запроваджено 40-годинний робочий тиждень.

2. Підвищено заробітну плату на 7—15%.

3. Встановлено двотижневу оплачувану відпустку.

4. Проведено низку заходів щодо скорочення безробіття.

5. Збільшено пенсії колишнім фронтовикам.

6. Допомога з безробіття звільнялася від податків.

7. Для безробітних організовували громадські роботи.

8. Видано декрет про розпуск фашистських партій.

9. Частково націоналізована воєнна промисловість.

Початок 1937 р.Уряд Л. Блюма, посилаючись на важке еко­номічне становище Франції, оголосив "перепочинок" у здійсненні програми Народного фронту.

Червень 1937 р.Уряд Л. Блюма пішов у відставку. Його на­ступником став радикал Шатан, за правління якого фа­шистські організації знову спробували вчинити новий заколот.

Квітень 1938 р.Сформовано новий уряд, який очолив пра­вий радикал Едуард Даладьє.

Листопад 1938 р.Партія радикалів вийшла з Народного фронту. Це привело до його розпаду і він припинив іс­нування.


Прорахунки та причини розпаду Народного фронту у Франції

Велика буржуазія перейшла в наступ:

• підприємці саботували виробництво;

• провокували страйки;

• почали вивозити золото за кордон; •банкіри і заводчики прагнули підірвати курс франка,

щоб знецінити заробітну плату і позбавити дрібну бур­жуазію її заощаджень.

Народний фронт розпався у листопаді 1938 р.

Причини:

J. Велика буржуазія і банкіри не підтримали Народного фронту у Франції:

• велика буржуазія боялася поглиблення соціальних пе­ретворень;

• банкіри почали переводити свої капітали за кордон, що призвело до знецінення франка і зростання цін.

2. Суперечності та розбіжності всередині Народного фрон­ту, насамперед між соціалістами і комуністами, з питань фінансової і зовнішньої політики:

• перші розбіжності між партіями Народного фронту ви­никли у 1936 р. у зв'язку з подіями в Іспанії (коли іспан­ські фашисти підняли заколот проти уряду Народного фронту в Іспанії, уряд Л. Блюма заявив про політику "невтручання" в іспанські справи, яку різко критику­вали комуністи);

• серйозні протиріччя в Народному фронті спричинили ставлення до користування демократичними свобода­ми фашистськими угрупованнями. Згідно з Законом були заборонені лише воєнізовані фашистські органі­зації, а інші продовжували існувати. За повну заборону фашистських організацій виступили ліві сили;

• розбіжності між партіями стосувалися здійснення соціально-економічної політики;

• у реалізації заходів Народного фронту брали участь ко­
муністи, які вважали народний фронт перехідним етапом


для встановлення "диктатури пролетаріату'". Проти цьо­го рішуче виступали соціалісти.

3. Важке соціально-економічне становище в країні, зрос­тання інфляції, "товарного голоду".

4. Відставка уряду Л. Блюма в червні 1937 р.

Значення діяльності Народного фронту

1. Народний фронт вів успішну боротьбу проти фашизму і
перешкодив фашистам прийти до влади у Франції.

2. Забезпечені збереження і розширення демократичних
свобод.

3. Франція стала першою європейською країною, в якій ідеї Народного фронту реально втілилися в життя.

4. Зросла політична свідомість різних верств населення, які переконалися в необхідності єднання в боротьбі проти за­грози фашизму.

5. Досягнення Народного фронту переконливо показали, що союз демократичних сил має великі можливості для здійснення важливих соціально-економічних перетворень.

6. Досвід Народного фронту довів можливість об'єднання демократичних сил у боротьбі проти фашизму.

___________ Іспанія__________

Іспанія в період кризи

1931 р.Демократична революція в Іспанії, яку прискорила світова економічна криза. Було скинено монархію та встановлено республіку.

1931—1933 pp.При владі уряд блоку республіканців і соці­алістів.

Прийнята конституція, згідно з якою: 1) Іспанію оголошено "демократичною країною для всіх класів";



Пияямяямт


Шшшшшшшт


 


2) надано виборче право жінкам;

3) введено 8-годинний робочий день;

4) церкву було відокремлено від держави, але збережено її майно;

5) проголошено автономію Каталонії. Тут було створе­но місцевий уряд. Країна басків і Галіція автономії не одержали;

6) почала здійснюватися аграрна реформа, яка втілюва­лася повільно, селянам було передано лише 100 тис. га землі.

Заходи республіканських урядів не зачіпали основні еко­номічні позиції фінансово-поміщицької олігархії, яка збе­регла вплив у центральній і місцевій адміністрації і в армії. 1933 ,р.На виборах в кортеси перемогу здобули центрист­ські та профашистські партії. За підтримки цих сил був сформований новий уряд, який став на шлях ліквідації здійснених реформ. Листопад 1933 р. —лютий 1936р. "Чорнедворіччя", коли акти­візували свою діяльність фашистські партії — Націонал-фашистська хунта й Іспанська фаланга.

Прихід до влади Народного фронту в Іспанії

(1936-1939 pp.)

На початку 30-х років в Іспанії активізували свою діяль­ність фашистські партії: Націонал-синдикалістська хунта наступу й Іспанська фаланга.

Лютий 1934 р.Ці дві партії об'єдналися в одну організацію. Іспанський фашизм виражав інтереси найбільш реакцій­них сил і верхівки католицької церкви. Він узяв на озбро­єння ідеологію італійського й німецького фашизму. Жовтень 1934 р.Повстання трудящих Іспанії проти загрози фашизму, яке було придушено.

Прогресивні сили країни почали виступати за створен­ня Народного фронту.


Програма Народного фронту була опублікована у січні 1936 р.Вона передбачала:

1. Амністію всім політв'язням.

2. Відновлення демократичних свобод.

3. Покарання винуватців антиробітничих репресій.

4. Надання автономії Каталонії.

5. Підвищення заробітної плати.

6. Розширення соціального законодавства.

7. Зниження податків і орендної плати.

8. Покращення становища ремісників, селян, дрібних тор­говців.

9. Проведення аграрних перетворень.

Народний фронт об'єднав такі сили:

♦ робітників;
•селян;

•дрібну і середню буржуазію;

• інтелігенцію.

Підтримка таких широких демократичних верств забез­печила перемогу Народного фронту на виборах у кортеси у лютому 1936 р.

У складі Народного фронту в Іспанії об'єдналися соціа­лісти, республіканці, комуністи та анархісти. Сформовано уряд, який складався з представників ліворес-публіканських партій (за винятком комуністів і соціалістів) на чолі з Асанья.

17 липня 1936 р.Іспанські фашисти і вояччина за підтримки Німеччини та Італії підняли заколот, який очолив гене­рал Франко. Заколотники передали в ефір: "Над всією Іспанією — безхмарне небо". Це був сигнал до дії. Пер­шими виступили військові частини в іспанському Ма­рокко, яких підтримали військові в багатьох регіонах Іс­панії. Країна була втягнута у вир громадянської війни.

Причини громадянської війни

1. Нестабільність попереднього розвитку Іспанії.


 




2. Поляризованість суспільства.

3. Помилки уряду Народного фронту:

 

• уряд не вжив заходів для роззброєння реакційних сил;

• на відповідальних військових посадах залишилися ре­акційні генерали, які користувалися підтримкою фі­нансових магнатів, земельної аристократії та вищого духовенства;

•погіршилося економічне становище, що спричинило антиурядові виступи робітників і селян;

• на боці заколотників виступила основна частина сухо­
путної армії (80%).

Уряд Народного фронту почав роздавати зброю населен­ню для організації опору заколотникам. В Іспанії почалася громадянська війна.

Уряди Великої Британії, Франції, США проводили по­літику "невтручання" в іспанські справи.

Республіка була позбавлена можливості купувати зброю і військову техніку, а також брати кредити в США, Великій Британії, Франції.

Генералу Франко велику допомогу надавали Німеччина, Італія, Португалія:

• Німеччина відправила до Іспанії 80 тис. солдатів,

• Італія — понад 100 тис,

• Португалія — 20 тис, а також надала свої військові бази і кредити.

Ф. Франко безперебійно одержував від цих країн пальне, зброю і боєприпаси.

Католицька церква визнала режим Ф. Франко, а його боротьбу проти республіканців трактувала як "хрестовий похід" на захист віри.

Франсиско Франко

(J 892-1975)

Організатор фашистського заколоту в Іспанії у 1936-1939 pp., глава іспанської держави у 1939—1975 pp., генера­лісимус останній диктатор у Західній Європі.


Народився в м. Ель Ферраро, закінчив Толедську вій­ськову академію.

Військову кар'єру розпочав в Іспанському Марокко, де у 24 роки став майором іспанської армії. В 1925 р. він досяг звання полковника, а в 1926 р. став наймолодшим генера­лом не тільки в Іспанії, а й у Європі.

У 1927 р. став начальником Вищої воєнної академії Гене­рального штабу у Сарагосі.

Республіканців він не підтримував, а з приходом до вла­ди у 1936 р. Народного фронту вирішив очолити боротьбу контрреволюційних сил. Одержав підтримку з боку Німеч­чини, Італії, Португалії.

У липні 1936 р. групою генералів була створена Хунта на­ціональної оборони, яка передала Франко верховну воєнну владу і присвоїла йому звання генералісимуса. Опір республіканців було зламано. Франкський уряд визнали Німеччина, Італія, Ватикан, Японія, Португалія, Угорщина та ін. Франко всередині кра­їни почав діяти надзвичайно жорстоко. Почалися репресії і

терор.

З початком Другої світової війни Іспанія оголосила про

свій нейтралітет.

У 1941 р. Франко все ж таки послав іспанську "голубу дивізію" на радянсько-німецький фронт, яку відізвав у

1943 р.

У післявоєнний час Франко не мав чіткої програми від­новлення могутності країни. Але він зумів зрозуміти, що спиратися потрібно на традиційні цінності іспанців: при­ватну власність, традицію і релігію.

У 60—70-ті роки франкський режим перейшов до нового етапу свого розвитку, було здійснено перехід від авторитар­ності і зовнішньої замкнутості до лібералізації економіки і розвитку ринкових відносин. Країна пережила у своєму розвитку справжній економічний бум. Із відсталої аграр­ної країни Іспанія перетворилася на квітнучу індустріальну державу.


 




Багато робилося для соціального захисту населення Були введені: безплатне медичне обслуговування, систем; соціального страхування. Держава стала планувати будів­ництво квартир для населення.

Помер у 1975 р.

Після його смерті була прийнята нова конституція, зі якою Іспанія стала парламентською монархією.


 

12. Були видані закони про охорону праці, підвищення за­робітної плати.

13. Встановлено 8-годинний робочий день.

14. Іспанські жінки отримали рівні права з чоловіками.

15. Активно здійснювалися заходи уряду з ліквідації не­письменності й організації народної освіти.


 


Політика та досягнення уряду Народного фронту в Іспанії

В умовах громадянської війни уряд Народного фронтупровів нижу важливих перетворень

1. 2 серпня 1936 р.Видано декрет про націоналізацію під-

приємств, які належали заколотникам.

На цих підприємствах створювалися Ради з робітників

на чолі з урядовими уповноваженими.

2. З жовтня 1936 р.Прийнято декрет про націоналізацію

земельних володінь учасників заколоту і передання їх

селянам.

До 1938 р. селяни одержали понад 5 млн га землі.

3. Уряд амністував політичних в'язнів.

4. Розпустив чимало реакційних організацій.

5. Застосував репресії до 6 тис. фашистів.

6. Проголосив автономію каталонців і басків.

7. Провів націоналізацію військової промисловості.

8. Встановив державний контроль над банками і діяльністю іноземних компаній.

9. Було введено соціальне законодавство.

 

10. Відновив проведення аграрноїреформи (близько ІООтис. селян отримали 750 тис. гектарів землі).

11. Держава надала селянам кредити, добрива, техніку. Це дало можливість республіканцям одержати підтримку в селян і регулярно постачати армії і містам продукти хар­чування.


Прорахунки та причини розпаду Народного фронту в Іспанії

Боротьба в Іспанії перетворилася у війну антифашист­ських сил проти реакції міжнародного фашизму. На боці республіканців воювали:

• інтернаціональні бригади, які складалися з добровольців-
антифашистів, чисельністю 35 тис. чол. з 54 країн.
Понад 5 тис. інтернаціоналістів віддали своє життя за

свободу Іспанії;

• СРСР надавав допомогу республіканцям озброєнням
(літаки, танки, гармати та інша військова техніка, а та­
кож продовольство);

•проти фашистів воювали радянські добровольці, вій­ськові спеціалісти.

В Іспанію прибули радники Р. Малиновський, К. Ма-рецков, Н. Кузнецов, П. Потапов та ін. Загалом в Іспанію прибуло 3 тис. радянських добровольців.

Реакційні сили на чолі з фашистською партією організу­вали змову проти республіки. її основною силою була армія, якою командував генерал Франко. Військові дії проти респу­бліканців почалися в липні 1936 р. Невдовзі змовники захо­пили велику територію Іспанії (в основному аграрні райони, де вони користувалися підтримкою значної частини населен­ня), відрізали від Мадрида північний промисловий район.

Франко був проголошений генералісимусом і керівни­ком держави:

• у лютому 1937 р. він видав декрет про призначення вій­ськових керівниками територіальних цивільних органів;


Шшшшшшшшшшшшшшшш


• Франко був проголошений вождем іспанського народу;

•на захопленій фашистами території було створено при­мусову корпоративну профспілкову організацію робіт­ників і підприємців. Усі учасники демократичного й ан­тифашистського руху оголошувалися ворогами державі' і їхні справи розглядав суд надзвичайних трибуналів.

Генералу Франко велику допомогу надавали Німеччина. Італія, Португалія. В Іспанії проходили випробовування новітні моделі німецької військової техніки, здобували бо­йовий досвід значна частина німецьких, італійських, порту­гальських вояків.

Березень 1939 р.Генеральний наступ фашистів на всіх фрон­тах. Фашисти наступали на Мадрид чотирма колонами, а "п'ята колона" перебувала в самій столиці (агенти Ф.Франко). 28 березня 1939 р.Капітулював Мадрид. 1 квітня 1939 р.Уся територія країни опинилася під владою генерала Франко.

Після 32 місяців боротьби республіка впала. В Іспанії встановився фашистський диктаторський режим, який спирався на реакційні кола підприємців, поміщиків, армію, церкву. Ф. Франко отримав необмежені повно­важення.

Цей режим проіснував до смерті Ф. Франко у 1975 р. Прорахунки Народного фронтуі. Не було вжито рішучих заходів з реорганізації армії.

2. Не очищено армію від реакційних генералів і офіцерів.

3. Погіршилася економічна ситуація.

4. Аграрне, робітниче і національне питання не були по­вністю вирішені, що сприяло зростанню політичної на­пруга в країні.

5. Програма народного фронту здійснювалася повільно.

6. Республіканські лідери виявляли слабкість і нерішучість під час фашистського заколоту, до останньої миті не хо­тіли озброювати народ і намагалися домовитися із заколо­тниками.


7. Католицька церква з самого початку визнала режим Франко, а його боротьбу проти республіканців трактува­ла як "хрестовий похід на захист віри".







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.24.122.228 (0.032 с.)