Міліція як суб’єкт попередження насильства у сім’ї

Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» до органів та установ, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, відносить:

– спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї, яким визначено Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, а також відповідні управління місцевих державних адміністрацій (таким органом визнано Міністерство у справах сім’ї, молоді та спору, його управління та відділи на місцях);

– відповідні підрозділи органів внутрішніх справ, до яких належать служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей органів внутрішніх справ;

– органи опіки і піклування;

– спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства, до яких віднесено:

– кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення (далі - кризові центри);

– центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї".

Інші нормативні акти, вказані вище, до цього переліку органів додають:

– службу у справах дітей;

– центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді;

– органи охорони здоров’я;

– органи освіти та установи кримінально-виконавчої системи (в частині попередження жорстокого поводження з дітьми).

З урахуванням теми магістерського дослідження нами буде піддано аналіз діяльності основних підрозділів міліції, що виконують завдання з попередження насильства у сім’ї: служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей органів внутрішніх справ. Дані про діяльність цих підрозділів щодо виявлення та фіксації фактів насильства у сім’ї наводяться у Додатку В.

У зв’язку з цим слід проаналізувати їх загальні повноваження щодо застосування законодавства у сфері запобігання насильству у сім’ї та спеціальні повноваження, що покладаються на них Законом України «Про попередження насильства у сім’ї» і відповідними підзаконними актами, прийнятими на його виконання.

Так, міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

– забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

– виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

– приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати у них рішення;

– припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах по них;

– виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

– брати участь у правовому вихованні населення;

– виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;

– забезпечувати у порядку, встановленому законодавством України, безпеку осіб, взятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров’ю, житлу чи майну.

Безпосередньо в ст. 6 визначаються повноваження служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції в справах неповнолітніх, які:

– виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім'ї, вживають у межах своїх повноважень заходи щодо їх усунення;

– беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними;

– відвідують сім'ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу, виносять офіційні попередження членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї та про неприпустимість віктимної поведінки;

– приймають та розглядають у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї або про реальну загрозу його вчинення;

– вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що направлені на виконання реальної загрози членам сім'ї;

– повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;

– направляють жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї;

– виносять захисні приписи у випадках, передбачених законом про попередження насильства в сім'ї;

– контролюють виконання вимог захисних приписів;

– взаємодіють із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї, з органами опіки і піклування та спеціалізованими установами для жертв насильства в сім'ї у питаннях попередження насильства в сім'ї;

– надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї на запит уповноважених органів;

– здійснюють інші повноваження щодо попередження насильства в сім'ї, передбачені Законом про попередження насильства в сім'ї.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 616 “Про затвердження порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу” ці служби у триденний термін надають інформацію про вчинення насильства в сім'ї до управління (відділу) у справах сім’ї та молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно дитини – ще й до служби у справах дітей місцевої держадміністрації.

Крім цього, Законом України “Про попередження насильства в сім’ї” передбачено проведення корекційної програми для осіб, які вчинили насильство в сім’ї. Така програма має бути спрямована на формування у таких осіб гуманістичних цінностей та ненасильницьких моделей поведінки. Проведення такої програми покладається на кризові центри. Мінсім’ямоллодьспорт, як спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї, розробляє разом з кризовими центрами і затверджує методичні рекомендації щодо проходження корекційної програми та організовує забезпечення кризових центрів такими методичними рекомендаціями. Підрозділи міністерства на місцях разом з кризовими центрами організовують проходження корекційної програми особами, які вчинили насильство в сім’ї.

Направляють осіб, які вчинили насильство в сім’ї, до кризових центрів для проходження корекційної програми дільничні інспектори міліції та працівники кримінальної міліції у справах дітей (якщо особа, яка вчинила насильство в сім’ї не досягла 18-річного віку).

Здійснимо конкретизацію повноважень дільничних інспекторів міліції щодо попередження насильства у сім’ї.

Порядок реалізації дільничними інспекторами міліції повноважень з попередження насильства в сім’ї визначено Інструкцією щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, затвердженою спільним наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та МВС України від 07.09.2009 № 3131/386.

Так, дільничний інспектор міліції:

– приймає та розглядає заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616, та нормативно-правових актів МВС України [20];

– при розгляді заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу дільничні інспектори міліції повинні виїхати (вийти) на місце конфлікту в кількості не менше двох працівників (або з позаштатним дільничним інспектором міліції чи членом громадського формування з охорони громадського порядку), дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки;

– по прибутті на місце вживають передбачених чинним законодавством заходів щодо припинення насильства. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичної допомоги.

– при безпосередній загрозі життю та здоров’ю дитини або інших членів сім’ї, які постраждали від насильства в сім’ї, вживають заходів щодо ліквідації цієї загрози та надають необхідну допомогу у направленні до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї.

Якщо відносно потерпілої особи вчиненонасильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, дільничний інспектор міліції:

– роз'яснює особі порядок розгляду її звернення;

– приймає заяву (якщо її не було);

– документує факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);

– реєструє матеріал в установленому порядку (якщо він раніше не був зареєстрований) згідно з наказом МВС України № 400-2004;

– заповнює спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї, яку передає начальникові відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції;

– у триденний терміннаправляє спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї до управління (відділу) у справах сім’ї та молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно неповнолітнього – ще й до служби у справах дітей місцевої держадміністрації;

– складає відносно кривдника адміністративний протокол за статтею 173² КУпАП;

– виносить особі, яка вчинила насильство в сім’ї (кривднику), офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім'ї;

– ставить кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;

– заводить алфавітну картку обліку;

– якщо кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, видає йому під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на проходження корекційної програми;

– якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з відповідним прокурором;

– приймає рішення по заяві відповідно до підпункту 4.2 наказу МВС України № 400-2004 (рішення за заявами і повідомленнями про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу приймається протягом 3 днів, а у разі потреби перевірки викладених фактів та з'ясування додаткових обставин - у строк не більше 7 календарних днів);

– доставляє (при необхідності) особу, яка вчинила насильство в сім’ї, до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У подальшому здійснює контроль та профілактичні заходи за місцем проживання.

Якщо потерпілій особі заподіяні легкі тілесні ушкодження дільничний інспектор міліції:

– роз'яснює особі порядок розгляду її звернення;

– приймає скаргу встановленого зразка. Скарга до суду оформлюється в порядку статті 27 КПК України та відповідно до ст. 251 (особливості досудового розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого) з урахуванням вимог ст. 223 (обвинувальний висновок) та ст. 224 (додатки до обвинувального висновку) КПК України;

– видає потерпілому направлення на СМЕ;

– документує факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);

– виносить кривднику офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім'ї;

– ставить кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;

– заводить алфавітну картку обліку;

– якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з прокурором району;

– реєструє матеріал в установленому порядку (якщо він раніше не був зареєстрований) згідно з наказом МВС України № 400-2004;

– протягом 7 діб проводить збір інших необхідних для справи матеріалів (характеристика, довідка про судимість, ксерокопія паспорта тощо);

– у разі відсутності в діях кривдника ознак злочину (події або складу) виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

– якщо кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, видає йому під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на проходження корекційної програми.

Практика свідчить, що при розгляді матеріалів за фактом насильства в сім'ї в діях кривдника, крім ознак ст. 125 КК, можуть вбачатись ознаки інших злочинів, найбільш поширеними серед яких є хуліганство (ст. 296 КК), погроза вбивством (ст. 129 КК), умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). Тому в ході перевірки необхідно чітко з'ясовувати, на що був спрямований умисел кривдника. Якщо умисел був спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень та в його діях відсутній склад злочину, передбачений зазначеними статтями, то необхідно за статтями 296, 129 та 194 КК виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка долучається до матеріалів сімейно-побутового конфлікту;

– направляє справу до суду в порядку ст. 97 КПК України;

– всі зібрані матеріали підшиваються до справи, складається опис, аркуші нумеруються;

– по закінченні перевірки справа за підписом начальника міськрайоргану надсилається до суду.

Якщо потерпілій стороні, згідно з актом СМЕ, заподіяні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження(статті 121-123, 128 КК України), матеріали передаються до слідчого підрозділу міськрайоргану.

Особливості застосування спеціальних заходів адміністративного примусу дільничними інспекторами міліції будуть розглянуті у наступному підрозділі роботи.

Механізм взаємодії служб у справах дітей, органів внутрішніх справ, органів і закладів освіти, охорони здоров'я, у справах сім'ї та молоді у попередженні жорстокого поводження та насильства по відношенню до дитини, наданні невідкладної допомоги дітям, які потерпіли від насильства, визначено спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 16.01.04 № 5/34/2/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 22.01.04 р. за № 99/8697) "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення".

У цьому Порядку поняття "жорстоке поводження з дитиною" означає будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного та соціального насилля над дитиною в сім'ї або поза нею.

Координатором заходів щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними або реальної загрози його вчинення є служба у справах дітей.

У разі виявлення фактів жорстокого поводження або насильства стосовно дитини про такі випадки необхідно негайно інформувати територіальний під-підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

У випадку, якщо звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною отримано посадовою особою органу внутрішніх справ, органів та закладів освіти, охорони здоров'я, управління (відділу) у справах сім'ї та молоді, центру соціальних служб для молоді, такі звернення передаються для реєстрації до служби у справах дітей за місцем проживання дитини протягом однієї доби з моменту отримання.

Усні повідомлення оформляються письмово посадовою особою, яка отримала повідомлення, із зазначенням від кого отримано повідомлення, дати та часу його отримання.

Якщо в заяві (інформації офіційних органів) з приводу жорстокого поводження з дітьми вбачається ознака злочину чи загроза його вчинення, вона обов'язково передається до органу внутрішніх справ.

Працівники органів внутрішніх справ, у тому числі кримінальної міліції у справах дітей, здійснюють прийняття інформації про випадки жорстокого поводження з дітьми цілодобово. Повідомлення зобов'язані приймати всі працівники органів внутрішніх справ.

У разі усного звернення або телефонного повідомлення працівником органу внутрішніх справ складається протокол цього звернення чи повідомлення.

Звернення та інформації з приводу жорстокого поводження з дітьми, у яких вбачаються ознаки злочинних діянь або загроза їх учинення, обов'язково реєструються в черговій частині органу внутрішніх справ. Інші заяви та скарги, які надходять поштою, реєструються в канцелярії органу внутрішніх справ і, якщо вони потребують додаткової перевірки, розглядаються в терміни, визначені законодавством.

Звернення та повідомлення щодо жорстокого поводження з дітьми розглядає керівництво органу внутрішніх справ і дає конкретні вказівки працівникам кримінальної міліції у справах дітей щодо необхідних матеріалів для подальшого прийняття рішення згідно із законодавством.

Після перевірки викладених у зверненні фактів керівник органу внутрішніх справ приймає рішення про притягнення винних осіб до відповідальності.

Якщо питання, порушені в заяві дитини, не належить до компетенції органів внутрішніх справ, працівники кримінальної міліції у справах дітей переадресовують їх за належністю і повідомляють про це відповідну службу у справах дітей та автора звернення (повідомлення).

Працівники кримінальної міліції у справах дітей тісно співпрацюють із службами у справах дітей, центрами соціальних служб для молоді, органами прокуратури, освіти, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

У разі потреби термінового вилучення дитини із сім'ї, де батьки чи особи, що їх замінюють, жорстоко поводяться з нею, працівники кримінальної міліції у справах дітей спільно зі службами у справах дітей вирішують питання щодо подальшого влаштування дитини.

За всіма фактами жорстокого поводження з дітьми та результатами розгляду працівники кримінальної міліції у справах дітей зобов'язані інформувати: заявника; службу у справах дітей; батьків дитини або осіб, які їх замінюють (за згодою дитини); у разі необхідності, органи прокуратури та суд.

Крім служби ДІМ та КМСД органів внутрішніх справ України, здійснення заходів із попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень зобов'язані здійснювати також: спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї; органи опіки і піклування; спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї; кризові центри для жертв насильства в сім'ї та членів родини, стосовно яких існує реальна загроза застосування насильства в сім'ї; центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти здійсненню заходів із попередження насильства в сім'ї.

Порядок взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї визначається відповідноюІнструкцією.

Відповідно до п. 2.7 цього нормативного акту органи внутрішніх справ:

- проводять роз'яснювальну роботу в сім'ях, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення, повідомляють членів сім'ї про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися, та передбачену законодавством відповідальність;

- приймають та розглядають заяви та повідомлення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 616, та нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України;

- інформують протягом трьох днів про отримання заяви чи повідомлення відповідне управління (відділ) у справах сім'ї, молоді та спорту, а у випадках, коли заява та повідомлення стосується неповнолітнього або недієздатного члена сім’ї - службу у справах дітей та орган опіки і піклування, згідно з додатком 6.

- отримавши заяву чи повідомлення або іншу інформацію про вчинення насильства в сім’ї, вживають передбачених чинним законодавством заходів щодо припинення насильства. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичної допомоги;

- при безпосередній загрозі життю та здоров’ю дитини або інших членів сім’ї, які постраждали від насильства в сім’ї, вживають заходів щодо ліквідації цієї загрози та надають необхідну допомогу у направленні до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї;

- у разі встановлення в діях особи, яка вчинила насильство в сім‘ї, ознак злочину, приймають рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, а у випадку встановлення ознак адміністративного правопорушення - відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- щокварталу, у межах своїх повноважень, надають відповідним управлінням (відділам) у справах сім’ї, молоді та спорту інформацію.

Дільничний інспектор міліції, в свою чергу, входить до складу створених при місцевих органах виконавчої влади й органах місцевого самоврядування постійно діючих робочих комісій із питань координації дій щодо попередження насильства в сім'ї. Там є також представники управління (відділу) у справах сім'ї та молоді, кримінальної міліції у справах дітей, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для молоді, а також можуть залучатися представники органів освіти, охорони здоров'я, праці та соціального захисту населення, громадських організацій (за їх згодою).

Спільно з представниками громадськості ДІМ:

– проводять роз'яснювальну роботу в сім'ях, де вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його застосування, повідомляють членів сім'ї про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися, та передбачену законодавством відповідальність;

– при виникненні безпосередньої загрози життю та здоров'ю особи, вживають заходів щодо припинення насильницьких дій. Надають допомогу відповідним соціальним службам державних органів у ізолюванні осіб, постраждалих від насильства в сім'ї та направлення їх до спеціалізованих установ (кризових центрів, притулків, центрів медико-соціальної реабілітації);

– з`ясовують причини й умови, що сприяють проявам насильства в сім'ї, вживають − у межах своїх повноважень − заходи щодо їх усунення. Вносять подання з цих питань до органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, підприємств та організацій;

– надають консультації з питань попередження насильства в сім'ї громадянам, установам і організаціям.

– беруть участь у проведенні семінарів, “круглих столів”, конференцій та інших заходів, спрямованих на запобігання насильства в сім’ї.

Дільничний інспектор міліції звертає увагу на навчання громадськості для роботи з особами, що перебувають на профілактичному обліку, оскільки від цього залежить ефективність профілактики насильства в родинах.

Особливо цінним є налагодження зв'язків із трудовими колективами та громадськими організаціями з охорони правопорядку. Це зумовлене тим, що їх представники, зазвичай, першими дізнаються про деякі, інколи непомітні конфлікти, які трапляються в сім'ї конкретного члена колективу. А це є безумовно важливим, бо основним напрямком попередження правопорушень у сфері сімейно-побутових конфліктів є вплив трудового колективу, своєчасний громадський тиск на побутових правопорушників, які демонструють антигромадські прояви некримінального характеру.