Форми та методи адміністративної діяльності Державної автомобільної інспекції

 

Виконуючи функції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, в кожному конкретному випадку ДАІ здійснює виконавчо-розпорядчу, державно-владну діяльність, яка виконується у відповідних формах.

Під формою адміністративної діяльності ДАІ розуміються однорідні за своїм характером та правовою природою групи адміністративних дій, що мають зовнішнє вираження, за допомогою яких забезпечується безпека дорожнього руху.

Характеристика форм адміністративної діяльності дає уявлення про дії підрозділів ДАІ щодо виконання покладених на них завдань, дозволяє зрозуміти їх правову природу, умови застосування та поставлені до них вимоги.

За характером і правовою природою форми адміністративної діяльності ДАІ класифікуються таким чином:

- видання актів управління (нормативних та індивідуальних);

- вчинення інших юридично значимих адміністративних дій;

- проведення громадсько-організаційних заходів;

- вчинення організаційно-технічних дій.

При цьому названі форми адміністративної діяльності ДАІ можна звести у дві основні групи: правові (видання актів управління та вчинення інших юридично значимих адміністративних дій) й неправові (проведення громадсько-організаційних заходів, вчинення організаційно-технічних дій).

Правові форми пов’язані із встановленням та застосуванням норм права і характеризують спосіб юридичного вираження відповідних дій.

Акти управління (або адміністративні акти) Державтоінспекції − це прийняті в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності та на основі закону односторонні владні розпорядження, спрямовані на встановлення, зміну та припинення конкретних правовідносин, або такі, що вміщують обов’язкові для підлеглих апаратів та співробітників Державтоінспекції правила (норми), з метою організації і практичного здійснення заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

У цих актах знаходить своє юридичне закріплення організаційна робота Державтоінспекції, що передбачає самостійне вирішення різних питань у межах наданої компетенції з попередження аварійності на автомобільних дорогах, зниження тяжкості її наслідків та зменшення негативного впливу транспорту на навколишнє середовище.

За допомогою адміністративних актів Державтоінспекція організовує і направляє поведінку людей, виховує громадян у дусі поваги до правил дорожнього руху, інших нормативних актів, що регулюють порядок руху транспорту та правила його експлуатації.

Адміністративні акти застосовуються у кожному випадку притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. У ряді випадків правові норми не можуть бути реалізовані громадянами без владних приписів ДАІ. Наприклад, для отримання дозволу на право керування автотранспортом потрібне рішення кваліфікаційної комісії ДАІ.

Адміністративні акти ДАІ розрізняються сферою застосування, юридичними ознаками, формою видання та назвою.

За сферою застосування адміністративні акти ДАІ поділяються на внутрішньоорганізаційні та зовнішні.

Внутрішньоорганізаційні акти спрямовані до підпорядкованих підрозділів та співробітників. Основне їх призначення − забезпечити організацію діяльності відповідних служб, розстановку кадрів, розподіл функціональних обов’язків, налагодження взаємодії з іншими підрозділами ДАІ та ОВС, державними органами та громадськими організаціями.

Зовнішні адміністративні акти є проявом зовнішньої сфери діяльності ДАІ. Вони адресовані державним органам, підприємствам, установам, організаціям, окремим громадянам, що не знаходяться в підпорядкуванні ДАІ. З їх допомогою співробітники ДАІ безпосередньо забезпечують безпеку дорожнього руху.

За юридичними ознаками адміністративні акти ДАІ розподіляються на індивідуальні та нормативні.

Акти індивідуального значення розраховані на одноразове використання, їх призначення полягає в застосуванні норм права до конкретного випадку чи особи.

В адміністративній діяльності ДАІ значне місце займають акти про застосування санкцій адміністративно-правових норм до порушників правил безпеки дорожнього руху: постанови про накладення штрафу, попередження, позбавлення права на керування автомототранспортними засобами. Ця група актів носить правоохоронний юрисдикційний характер. Вони завжди пов’язані з порушеннями правил дорожнього руху, застосуванням заходів адміністративного примусу і видаються посадовою особою ДАІ з метою покарання винних, попередження і припинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Нормативні акти видаються тільки щодо внутрішньоорганізаційних питань діяльності ДАІ та завжди адресуються працівникам її органів. У цих актах конкретизуються функціональні обов’язки, форми та методи роботи у відповідній сфері діяльності.

За формою видання адміністративні акти поділяються на письмові та усні. На практиці в більшості випадків використовується письмова форма, яка дає можливість краще і чіткіше формулювати волевиявлення, полегшує контроль за їх законністю з боку вищих органів.

Письмового оформлення вимагають постанови посадової особи ДАІ про позбавлення водіїв права на керування транспортом, про накладання штрафу. Це може бути і письмове попередження за незначні порушення правил дорожнього руху.

У практичній діяльності працівники Державтоінспекції використовують адміністративні акти і в усній формі. Вони оперативніші, тому що при їх застосуванні не витрачається час на письмове оформлення. Так, в усній формі можуть попереджуватися водії, пішоходи за незначні порушення правил дорожнього руху і правил експлуатації транспортних засобів.

За назвою серед актів управління прийнято виділяти накази, розпорядження, інструкції, плани оперативно-службової діяльності, постанови і т. ін.

Накази та розпорядження − це акти управління, які звернені до підпорядкованих підрозділів та співробітників ДАІ. Вони вміщують індивідуальні приписи або правові норми з питань внутрішньо-організаційної діяльності. Ці акти не можуть бути адресовані громадянам, громадським організаціям, підприємствам, установам.

Інструкції − це нормативні акти управління, в яких у систематизованому вигляді викладені правила, що визначають порядок втілення в життя актів органів державної влади і державного управління, організацію діяльності відповідних категорій співробітників ДАІ по виконанню покладених на них завдань. Інструкції суттєво відрізняються від наказів. Якщо останні бувають нормативними або індивідуальними, то інструкції – завжди нормативні акти. Вони вміщують сукупність правових норм для регулювання тієї чи іншої діяльності, їх можна розподілити на три основні групи:

а) інструкції, що розробляються у зв’язку з виданням законів, указів, постанов уряду;

б) ті, що встановлюють загальний порядок роботи окремих категорій посадових осіб (наприклад, Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України);

в) які визначають порядок виконання окремих дій (наприклад, Інструкція про організацію проведення Державтоінспекцією державного технічного огляду колісних транспортних засобів).

Оперативно-службові плани – це акти управління, які передбачають систему заходів щодо організації і практичного забезпечення безпеки дорожнього руху на будь-який період і визначають порядок, строки їх проведення та конкретних виконавців цих заходів.

В ДАІ складаються перспективні та поточні плани. За своїм змістом плани роботи поділяються на загальні та спеціальні. Наприклад, у загальних планах відображаються всі сфери діяльності ДАІ: організаційні заходи, робота з кадрами, зміцнення законності, підвищення культури в роботі; конкретні заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, зниження рівня аварійності і тяжкості їх наслідків; питання взаємодії з іншими службами органів внутрішніх справ і громадськістю; питання господарсько-фінансової діяльності.

Постанова посадової особи — це індивідуальні акти, що використовуються в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності при вирішенні питань про застосування заходів адміністративного примусу. Характерним для цих постанов є те, що вони є юридичними актами, бо тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків у конкретних осіб. Наприклад, необхідність сплати відповідної суми штрафу, або припинення права на керування транспортним засобом тощо.

Ці акти вміщують правову оцінку поведінки учасників дорожнього руху і є способом реалізації санкцій адміністративно-правових норм. Вони можуть прийматися як в одноосібному, так і в колегіальному порядку; завжди адресуються громадянам або посадовим особам підприємств, організацій та установ, що не знаходяться в службовому підпорядкуванні ДАІ.

Самостійну групу становлять багаточисельні акти, які приймаються співробітниками ДАІ в процесі безпосереднього виконання обов’язків щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. До них належать:

а) акти дозволу окремих дій та надання суб'єктивних прав. Дозвіл ДАІ - це індивідуальний акт управління про надання певній особі права на здійснення тієї чи іншої дії. Наприклад, Державтоінспекція видає дозволи на рух транспортних засобів з надгабаритними, великоваговими, небезпечними вантажами, дозвіл на переобладнання транспортного засобу;

б) акти ДАІ про заборону окремих дій: наприклад, на заборону руху транспорту та пішоходів на окремих дільницях вулиць і доріг у зв’язку з аваріями; експлуатації транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці руху;

в) акти ДАІ про накладення на громадян та організації обов'язків на здійснення певних дій. Наприклад, ДАІ наділена правом давати посадовим і службовим особам та громадянам обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а у разі невиконання таких приписів - притягувати винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності.

Зазначені акти мають свої особливості: на відміну від наказів та інструкцій вони завжди адресуються громадянам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам; на відміну від по­станов, вони, як правило, не пов'язані з правопорушеннями, застосу­ванням санкцій і мають мету реалізації диспозицій правових норм.

До інших юридично значущих адміністративних дій ДАІ належать такі, які змінюють діючі правовідносини або виступають як необхідні умови для настання таких відносин. Такими діями є: реєстрація, документування, службове атестування, прийняття присяги і т. ін.

Реєстрація − це офіційне констатування у відповідних записах ДАІ певних фактів, що мають безпосереднє відношення до безпеки дорожнього руху, з метою їх обліку, документування і контролю. Наприклад, реєстрація автотранспортних засобів в підрозділах ДАІ. З фактом реєстрації норми права пов'язують певні юридичні наслідки (право на експлуатацію транспортних засобів на дорогах загального користування).

Документування − офіційне оформлення відповідних фактів, стану, що мають юридичне значення. Це видача посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. До документування слід віднести і оформлення протоколів про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, винесення постанов про накладання відповідного стягнення на правопорушника і т. ін.

Службове атестування − це персональна характеристика співробітників ДАІ за відповідний період часу з висновками про ступінь їх відповідності посадам, які вони займають.

Неправові форми на відміну від правових не пов’язані з реалізацією розпорядчих повноважень ДАІ і не призводять до встановлення правових норм, виникнення, зміни і припинення правовідносин.

До громадсько-організаційних заходів відноситься широке коло дій, що здійснюються як в процесі внутрішньоорганізаційної, так і зовнішньої діяльності: роз'яснювальна робота серед населення, правова пропаганда, допомога громадським формуванням тощо.

Під організаційно-технічними діями Державтоінспекції розуміються такі, які спрямовані на створення нормальних умов для роботи, одержання та обробки інформації, обліку, діловодства і т. ін. Вони виконуються переважно адміністративно-допоміжним персоналом (секретарями, операторами і т ін.) та носять матеріально-технічний характер. Порядок їх виконання регламентується технічними нормами (інструкціями, положеннями), які визначають права та обов’язки службовців щодо здійснення конкретних організаційно-технічних дій.

У своїй повсякденній діяльності Державна автомобільна інспекція використовує два основоположні методи: переконання та примусу.

Переконання є основним методом і визначається як система заходів виховного і заохочувального характеру, спрямованих на формування в учасників дорожнього руху (тобто практично у всіх громадян) звички добровільно виконувати вимоги правових норм, які діють у зазначеній сфері.

У сфері дорожнього руху переконання має важливе значення для постійної орієнтації водіїв на виконання приписів усіх правових норм і для досягнення мети правового регулювання дорожнього руху, тому що цей метод є важливим засобом попередження правопорушень правил дорожнього руху та дорожньо-транспортних пригод. За допомогою переконання ДАІ здійснює боротьбу з порушеннями правил дорожнього руху, активно та систематично впливає на свідомість та поведінку водіїв.

До основних форм переконання, які використовуються ДАІ з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, відносяться такі: організаційні заходи, спрямовані на вирішення конкретних завдань (реєстрація, облік транспортних засобів, проведення їх технічного огляду, допуск громадян до керування транспортними засобами тощо); роз’яснювально-профілактична діяльність ДАІ; виховання; заохочення правомірної поведінки учасників правовідносин у сфері дорожнього руху; агітаційно-пропагандистська діяльність, критика проступків; інформування державних органів, громадських організацій та населення про стан аварійності; навчання правилам дорожнього руху всіх його учасників, у тому числі з використанням засобів масової інформації.

У необхідних випадках Державтоінспекція застосовує і примусові заходи. Метод примусу використовується для попередження, припинення порушень правил дорожнього руху та вжиття до правопорушників заходів відповідальності.

Суть примусу не в тому, щоб принизити гідність правопорушника. Він спрямований, перш за все, на попередження правопорушень та виховання правопорушників.

По відношенню до методу переконання примус є допоміжним засобом. Він застосовується у випадках, прямо передбачених законом і тільки до тих водіїв, які допустили порушення правил дорожнього руху.

Заходи адміністративного примусу, що застосовуються ДАІ у сфері безпеки дорожнього руху, різноманітні. Їх можна розділити на три групи: адміністративно-запобіжні заходи, заходи адміністративного припинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та заходи адміністративної відповідальності.

Адміністративно-запобіжні заходи відрізняються своїм профілактичним спрямуванням. Вони застосовуються з метою попередження правопорушень.

До адміністративно-запобіжних заходів, що використовуються в діяльності ДАІ, наприклад, відносяться: перевірка документів; особистий огляд і огляд речей; перевірка виконання власниками (володільцями) транспортних засобів вимог законодавства, у тому числі правил, норм i стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху i охорони довкілля; відвідування підприємств, установ, організацій для виконання контрольних і профілактичних функцій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; обмеження чи заборона проведення ремонтно-будівельних та інших робіт на вулицях і дорогах; внесення подань до державних органів, підприємств, установ, організацій, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень; огляд транспортних засобів; перевірка відомостей про транспортні засоби на наявність у інформаційних системах ДАІ тощо.

Заходи адміністративного припинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху використовуються в тому випадку, коли необхідно припинити в примусовому порядку протиправні дії. До таких заходів відносяться: зупинка транспортних засобів; заборона експлуатації транспортних засобів; адміністративне затримання і особистий огляд громадян, які вчинили адміністративні проступки; огляд транспортного засобу у разі підозри, що водій використовує його з протиправною метою, а також огляд вантажу за наявності підстав вважати, що він незаконно перевозиться; затримання транспортних засобів; вилучення речей і документів; відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, коли є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння або не мають документів на право керування чи користування транспортним засобом, а також огляд їх на стан сп’яніння; тимчасове вилучення посвідчення водія; тимчасове вилучення талона про проходження державного технічного огляду; тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб; тимчасове затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках; застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї; внесення обов’язкових до виконання суб’єктами господарювання приписів та постанов про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; обмеження (заборона) руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг та інші.

Особливе місце серед примусових заходів займаютьзаходи адміністративної відповідальності. Вони застосовуються як до водіїв, так і до інших учасників дорожнього руху і складаються із обмеження або позбавлення права на керування транспортними засобами. На ДАІ покладається здійснення провадження у справах про порушення правил дорожнього руху, яке визначається законодавством про дорожній рух та Кодексом України про адміністративні правопорушення.