Становлення психології як науки

1етап

Психологія як наука про душу

Таке визначення психології дано понад дві тисячі років тому. Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини

 

2етап.

Психологія як наука про свідомість

Виникла у VII ст. у зв'язку з розвитком природничих наук. Здатність думати, бажати називали свідомістю. Основним методом вивчення вважали спостереження за собою, опис фактів

3етап.

Психологія як наука про поведінку

Виникла у XX ст. Завдання - спостереження за тим, що можна побачити а саме: поведінкою, вчинками, реакцією людини. Мотиви, що зумовлюють дії людини не враховувалися

 

4 етап.

Психологія як наука, що вивчає факти,закономірності та механізми психіки

Сформувалася на базі філософії діалектичного, матеріалізму. Основою сучасної психології є теорія відображення.

Психологія як наука і як навчальний предмет.

П сихологію можна розглядати як науку і як навчальний предмет.

Психологія як наука використовує фундаментальний і різноманітний інструментарій для здобування знань,, дає змогу побачити загальні закономірності розвитку особистості.

Наукова психологія прагне до узагальнення. Для цього вона використовує наукові поняття. У цих поняттях відбиваються найсуттєвіші властивості предметів і явищ. Наукові поняття чітко визначаються, співвідносяться один з одним, зв’язуюся в закони.

Наукові психологічні знання раціональні і цілком усвідомлені. Це означає, що вчений спирається у науковому пізнані на прийоми і засоби логічного мислення(аналіз, синтез, порівняння), може дати собі звіт у способах отримання нових знань, логічно обґрунтувати їх.

Накопичення і передача наукових знань можливе лише тому, що ці знання кристалізуються в поняттях і законах, вони фіксуються в наукові літературі і передаються за допомогою мови. Звідси випливає необмеженість наукових психологічних знань.

Засвоєння психології як навчального предмета має забезпечити:

- Розуміння особистості як найвищої цінності суспільства;

- Оволодіння основними термінами та поняттями психології, тлумачення та використання їх у повсякденному житті;

- Усвідомлення та розуміння індивідуальних психологічних особливостей

- Застосування набутих знань з психології для ефективного вирішення особистих та професійних проблем.

 

Психологія як навчальний предмет має на меті ознайомити нас із основами наукової психології, для подальшого застосування їх на практиці.

Наукова психологія в цілому – це спроби усвідомити, регулярно осмислювати і удосконалювати існуючий досвід психічного життя сучасної людини.

 

Галузі психології

Сучасна психологія являє собою досить розгалужену систему наукових дисциплін які знаходяться на різних ступенях формування, пов'язані з різними галузями практики

Педагогічна психологія

Педагогічна психологія вивчає психологічні закономірності навчання і виховання людини.

Вона досліджує формування в учнів (студентів) мислення, вивчає проблеми управління процесом засвоєння методів і навичок інтелектуальної діяльності; визначає психологічні чинники, які впливають на успішність процесу навчання; вивчає взаємостосунки між педагогом і учнями та стосунки в учнівському колективі; індивідуально-психологічну різницю між учнями, психологічні особливості навчально-виховної роботи з дітьми, які мають відхилення в психічному розвитку; досліджує психологічну специфіку роботи з дорослими в процесі їхнього навчання тощо

До розділів педагогічної психології належать:

Ø психологія навчання (психологічні основи дидактики, окремих методик, програмного навчання, формування розумових дій і т. ін);

Ø психологія виховання (психологія учнівського колективу)

Ø психологія гуманістичного виховання: (психологічні основи виправно-трудової¹ педагогіки),

Ø психологія вчителя.

Ø психологія навчально-виховної роботи з аномальними дітьми;

Вікова психологія

Вікова психологія вивчає онтогенез різних психічних процесів і психологічних якостей особистості людини, яка розвивається. Вона розгалужується на:

ü дитячу психологію

ü психологію підлітка,

ü психологію юнацтва

ü психологію дорослої людини

ü геронтопсихологію

Вікова психологія досліджує вікові особливості психологічних процесів, можливості засвоєння знань, фактори розвитку особистості тощо

Одна з центральних проблем психології - проблема навчання і розумового розвитку та їх взаємозв'язок.

Психологія праці

Психологія праці вивчає психологічні особливості трудової¹ діяльності людини, психологічні аспекти наукової організації праці (НОП). її завданням є дослідження професійних особливостей людини, закономірностей трудових навичок, вияснення впливу на працюючого виробничої обстановки, конструкції та розташування приладів) верстатів, засобів сигналізації тощо.

Психологія праці має ряд розділів, тісно пов'язаних між собою: інженерну психологію, авіаційну психологію: космічну психологію, яка досліджує психологічні особливості діяльності людини в умовах невагомості й просторової дезорієнтації, за виникнення особливих станів, пов'язаних із нервово-психічними напруженнями під час надмірних навантажень організму тощо.

Соціальна психологія

Соціальна психологія вивчає психічні явища, які виникають у процесі взаємодії людей в різних організованих групах. До структури соціальної психології входить три кола проблем

1.Соціально-психологічні явища у великих групах (у макро середовищі)До них відносять
проблеми масової комунікації (радіо, телебачення, преса і т. д.); механізми та ефективність
впливу засобів масової комунікації на різноманітні спільності людей, закономірності поширення моди, чуток, загальноприйнятих смаків, обрядів пережитків, громадських настроїв: психологію релігії, етнопсихологію.

2. Соціально-психологічні явища в так званих малих групах (у мікросередовища). До них відносять: проблеми психологічної сумісності в замкнутих групах, міжособистісних стосунків у групах, групової психологічної атмосфери, становище лідера у групі; типи груп {асоціації, корпорації, колективи), співвідношення формальних неформальних груп, кількісних меж малих груп, ступінь і причини згуртованості групи; сприйняття людини людиною в групі тощо.

3.Соціальна психологія особистості. Сюди відносять проблеми, пов'язані з вивченням скерованості особистості, її самооцінки, самопочуття й самоповаги: стійкості й навіюваності, колективізму та індивідуалізму; питання, пов'язані з вивченням установок особистості їх динаміки.

Медична психологія

Медична психологія вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря і поведінки хворого.Вона поділяється на нейропсихологію, яка вивчає співвідношення психічних явищ із фізіологічнимимозковими структурами, психофармакологію, яка вивчає вплив лікарських речовин на психічну діяльність людини; психотерапію, яка вивчає й використовує засоби психічної дії длялікування хворого; психопрофілактику і психогігієну які розробляють систему заходівдля забезпечення психічного здоров'я людей.

Юридична психологія

Юридична психологія розглядає психологічні питання, пов'язані з реалізацією системи права. Вона поділяється на: судову психологію,яка досліджуєпсихічні особливостіповедінки учасників судового процесу (психологія показань свідків, особливості поведінки звинуваченого, психологічні вимоги допиту і под.); кримінальну психологію, якавивчає психологічні проблеми поведінки і формування особистості злочинця, мотиву злочину тощо: пенітенціарну, або виправно-трудову психологію, яка досліджує психологію ув'язненого у виправно-трудовійколонії, психологічні проблеми виховання методамипереконання і примусуі т. ін.

Психологія аномального розвитку або спеціальна психологія, розгалужується на:

Патопсихологію, яка досліджує відхилення в процесі розвитку психіки; розпад психіки за різноманітних форм мозкової патології;

Олігофренопсихологію – науку про патологію психічного розвитку, пов’язану з вродженими дефектами мозку;

Сурдопсихологію – психологію формування дитини із серйозними дефектами слуху, аж до повної глухоти.

Загальна психологія

Особливе місце серед інших галузей психології посідає загальна психологія.

Вона не є такою галуззю психологічної науки яка могла б бути поставлена в один ряд із педагогічною, юридичною медичною, військовою порівняльною психологією тощо.

Загальна психологія - це особлива назва вживана для характеристики найбільш загальних закономірностей, що їх виявляє психологія; методів вивчення, якими користується ця наука теоретичних принципів, яких вона дотримується; основних наукових понять, які увійшли в її арсенал.

Завдання психології.

Завдання психології як науки полягає у вивченні основних законів психічного життя. Вивчення психології допомагає людині краще зрозуміти інших, враховувати їхній психічний стан, бачити позитивне і негативне, з’ясовувати як і чому виникають у людей ті чи інші індивідуальні особливості, встановлювати контакти з людьми що її оточують.

Найбільш загальними завданнями в третьому тисячолітті є:

• вивчення впливу суспільної дійсності на психіку людини та психологію різних людських спільнот. У цьому аспекті здійснюється психологічний аналіз діяльності, поведінки і вчинків людини, визначаються вимоги суспільної дійсності до її психіки тощо;

^е розкриття психологічних закономірностей формування в людини готовності до діяльності та розроблення психологічних шляхів підвищення її ефективності;

• виявлення психологічних умов підвищення ефективності виховання громадян, механізмів розвитку та вияву мотивів їхньої поведінки;

здійснення психологічного аналізу системи «людина-техніка», виявлення можливості людей щодо їхнього використання, проведення психологічного аналізу аварій, катастроф тощо;

забезпечення саморегулювання людиною психічних станів, які виникають у небезпечних та стресових ситуаціях, з також визначення умов і засобів боротьби із страхом і панікою.

Підвищення ефективності в різних сферах суспільства, розкриття впливу особистості керівника та його стилю керівництва на психологію колективу, на його суспільну і виховну функцію тощо.

• оптимізація всіх аспектів праці та життя людини в різних умовах;

• боротьба з тероризмом і злочинністю, бездуховністю, наркоманією, алкоголізмом тощо;

Підвищення ролі психології в підтриманні правопорядку, організованості й дисципліни, психічного здоров'я і добробуту громадян;

• дослідження психолого-педагогічних проблем сучасного стилю практичної діяльності кадрів, вироблення і впровадження рекомендацій з оволодіння продуктивними технологіями ефективної праці;

• Створення необхідних передумов для продуктивної життєдіяльності розкриття творчого потенціалу людини в праці.

Кожна людина є світом і цей світ - психічний. Він має певні закономірності, що їх вивчає психологічна наука. Орієнтуватися в цьому світі - тобто в самому собі - не менш важливо, ніж орієнтуватися у світі зовнішньому. Людина і оточуючий світ - це дві безодні, пізнавати їх можна без кінця. Коли хтось гадає, що він знає себе досконально ~ це лише свідчення того, що ця людина зіткнулася із певними перешкодами у самопізнанні. Великий шар несвідомого, в якому зберігаються не тільки власні психічні таємниці людини, але й вселюдські, кожної миті може цю людину здивувати. Цей подив може бути приємним або неприємним.

Шлях життя людини ніколи не нагадує рівну лінію, яку можна накреслити зарані. На цьому шляху людина зустрічається із життєвими кризами. Ці події для людини мають більшу вагу, ніж соціальні, економічні, чи політичні кризи, які впливають на її психічне життя лише опосередковано. Вміння вийти переможцем із власної життєвої кризи (а воно потребує володіння своїм внутрішнім світом, покладання на себе відповідальності за внутрішні наслідки своїх вчинків) є складним утворенням, у якому пізнавальний аспект відіграє не останню роль.

Тестові завдання для перевірки знань

Що таке психіка?

А) «душа людини»

Б) стан людського тіла

В) особлива форма життєдіяльності

Г)наука про реальне життя

2.Психологія – це …

А) наука,що вивчає психіку людини

Б) метод психологічного дослідження

В) наука про поведінку

Г) співвідношення матерії та свідомості