Що із наведеного нижче є стадіями психічного розвитку

А) стадія елементарної сенсорної психіки

Б) розвиток психіки в тварин і розвиток свідомості в людини

В)розвиток інтелектуальної поведінки в тварин

Г) процеси збудження і гальмування в КВПГМ

3.Істинкти – це…

А) елементарні рухи рослин

Б) дії,які є природженими і закріплюються шляхом природного добору

В) реакція організму на подразнення

Г) прояв життєдіяльності живих істот

Форми поведінки, які набуті протягом життя і виробляються внаслідок повторення називаються

А)навичками

Б) свідомістю

В)зворотною аферентацією

Г) зовнішнє та внутрішнє гальмування

5.Інтелектуальна поведінка – це…

А) прості форми мислительної діяльності

Б) вища форма відображення об’єктивної дійсності

В) своєрідна активність, прояв життєдіяльності живих істот

Г) вроджена поведінка

Що є основою навички?

А) нерви

Б) умовні рефлекси

В) подразливість і чутливість

Г) перша сигнальна система

7.Свідомість – це….

А) вища сутність розвитку психіки

Б) свідомо спрямована пізнавальна діяльність

В) здатність змінювати природу, пристосовувати її до своїх потреб

Г) система поглядів на оточуючий світ

Здатність пізнавати самого себе, свої типові та індивідуальні відмінності називається

А) самосвідомістю

Б) інтелектуальною поведінкою

В) інстинктом

Г) друга сигнальна система

Що лежить в основі інстинкту

А ) динамічний стереотип

Б) нерви

В) безумовні рефлекси

Г) подразливість

Розділ 2.

Особистість і діяльність

Особистість

1. Поняття про особистість

2. Суспільна природа особистості

3. Спрямованість особистості

- Потреби і мотиви

- Інтереси, ідеали, переконання

4. Поняття про світогляд

 

Література

1.Рибалка В. В. теорії особистості у вітчизняній психології: навч. Посібник. –К.: ІППО АПН України, 2006.

2. Донченко Е.А. Личность: конфликт, гармония.- 2-е изд.,доп.-К.: Политиздат,2000.

3. Леонтьєв А. Н. Лекції по загальній психології. Видавництво «Зміст», 2000.

Поняття про особистість

Що таке особистість? Що саме для моєї особистості є найголовнішим? Чи може в людини бути кілька особистостей? Хіба можна порівнювати мою особистість п'ять років тому і сьогодні? Невже це не різні люди?

Маска і роль. Уявімо собі, шо нам треба описати певну особистість, наприклад, розповісти однокласникам про нову вчительку, з якою ми познайомилися під час літніх канікул. Про що саме ми говоритимемо? Яким чином будемо її характеризувати? Із чого почнемо? Напевне, найголовнішим буде ставлення цієї людини, яку призначили нашим класним керівником, до інших. Ми пригадаємо, якою вона була спокійною, природною, невимушеною, яке в неї почуття гумору, яке свято у таборі вона організувала, як делікатно поставилася до чужої таємниці.

Усе це і будуть визначення людини як особистості, тому що особистість передусім характеризує т ься ставленням до довкілля, інших людей і самої себе.

В українській мові є слова «особа» і «особистість». Особою називають окрему людину, окремого носія суспільних взаємин. Особистість — це «Я» для інших, «Я» у взаєминах Із людьми, у всій своїй цілісності, глибині, характерності.

Латинське слово «persona», що дослівно перекладається, як «маска бога потойбічного світу». У стародавній Греції особистістю була передусім маска актора, пізніше

— сам актор та його роль. У Римі особистість — це вже соціальна функція людини в суспільстві. Вважалося, що може бути особистість царя, особистість патриція, але не може бути особистості раба.

Спробуймо уявити собі головні ролі, які нам доводиться вико­нувати. Я — дитина своїх батьків, я — учень (учениця), я — хлопець або дівчина, я — юнак(юнка), я — мешканець певного населеного пункту, я — майбутній лікар, я — гірський турист, я — автор віршів, я

— закоханий дурень, я — невисокого зросту, я — людина з норовом.
Цей перелік варто продовжити, відповідаючи собі на запитання «Хто я?» Так ми окреслимо свої ролі і водночас дамо первинну характеристику своєї особистості.

Життєвими ролями ми називаємо такі особистісні ролі, які пов'язані з важливими життєвими функціями людини і мають важливе значення на її життєвому шляху. Життєві ролі людини постійно розвиваються, змінюються, зникають і виникають. Зміна життєвих ролей відбувається потягом усього життя людини, бо інакше вона не може розвиватися. Але дуже часто зміна ролей здійснюється боляче, томущо людина не може прийняти нову роль, або відмовитися від старої ролі, яка втратила своє функціональне значення.

Таким чином, людина може виконувати багато життєвих ролей, але всі ці ролі є складовими однієї особистості як певної цілісності, регулятора наших дій і вчинків. Особистість змінюється, розвивається впродовж життя, але залишається пізнаваною, у чомусь головному суттєвому, досить стабільною. Ми всі маємо свої життєві мелодії, стиль, свою неповторність.

Усі ми з вами люди і в цьому немає сумніву. Але людина це далеко не тільки організм, який розвивається за певною усталеною програмою. Вона має свою власну історію, яку створює сама, і за яку несе персональну відповідальність. Людина веде себе вперед,видозмінює, формує. Кожна людина неповторна націй землі. Вона є великою цінністю тільки тому, що вона має совість, сумління, що їй дароване життя, щоб вона прожила його гідно і плідно.

Людина - це родове поняття, що вказує на причетність істоти до вищого ступеня розвитку живої природи - людського роду. Людина -це складна система у якій фізичне і психічне генетично зумовлене і набуте, а природне і соціальне створюють нерозривну єдність.

Людина - це біологічна істота, наділена, на відміну від тварин, свідомістю і мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно змінювати його. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність, змінили і підкорили собі її природну індивідуальність.

В психології окрім поняття "людина" використовують більш вужче поняття «особистість». "Людина" і «особистість»поняття не тотожні.

Кого можна назвати особистістю? Чи можна про кожну пересічну людину сказати, що вона — особистість? Може, то назва лише для обраних, визначних, талановитих, унікальних?

Сьогодні особистістю називають нормальну, психічно здорову людину. А погану людину? Якогось терориста? Невже його можна назвати особистістю? Так, добра і зла, щаслива і нещасна, приємна й огидна, кожна людина є особистістю, кожна якимось чином виявляється щодо інших, має певне соціальне обличчя.

А дитина? Чи, може, ми народжуємося особистостями?

Немовля - це виражена яскрава індивідуальність. Буквально з перших днів життя, з перших годівель, формується свій особливий стиль поводження дитини, так добре пізнаваний мамою і близькими. Індивідуальність дитини наростає до двох- трьох літнього віку. Очевидно, що до новонародженої дитини термін «особистість» не прикладаємо, хоча всі люди з'являються на світ як індивіди і як індивідуальності.

Немовля називають особистістю лише потенційно, воно має можливість нею стати за певних зовнішніх і внутрішніх умов.

У деяких індивідуальних рисах людини яскраво виявляється її особистість, наприклад, у цілеспрямованості або стриманості, або бажанні керувати, бути першим. В якихось інших рисах від особистості залишилося небагато, більше виявляються мінливі настрої, тимчасові стани, смаки, модні віяння. Коли людина не має можливості справжнього, суттєвого самовияву, зона починає демонструвати свої другорядні, не дуже значущі відмінності од інших.

Людина, про яку можна впевнено сказати, що це — досить зріла особистість, дуже серйозно ставиться до своїх учинків, до оточення, до власного минулого, теперішнього і майбутнього, до життя як такого. І ще один показник непересічної особистості — до неї неможливо ставитися нейтрально, її можна лише любити або ненавидіти, приймати або відкидати. Отже, особистістю можна назвати людину, яка досягла певного рівня соціального розвитку і самосвідомості, який дозволяє їй знаходити і обирати серед цінностей культури особистісні смисли, самостійно виконувати відповідну перетворюючу діяльність, свідомо здійснювати саморегуляцію поведінки і діяльності.

Серед психологів побутують різні думки з приводу того, кого можна назвати особистістю. Одні з них вважають, що не всі можуть бути особистостями, бо нею може бути тільки творча людина. Інші доводять, що тільки в деяких людях виявляється яскраво виражена особистість. Погодитися з цими поглядами не можна з декількох причин. І передусім тому, що в кожної людини повинна бути можливість усвідомити себе особистістю, перспектива саморозвитку, самовдосконалення, подолання суперечностей, пошуку в собі сили для того, щоб змінити своє життя. Попри те, що людина розвивається у взаємодій з навколишнім середовищем досвід її життя є індивідуальним надбанням, а процес розвитку особистості завжди неповторний.

ОСОБИСТІСТЬ - це конкретна людина, яка живе і діє в певних суспільно - історичних умовах і займає певне місце у суспільстві.

В психології поряд з поняттями "людина" та "особистість" вживають ще й поняття "індивідуальність".

Своєрідний і неповторний життєвий шлях у кожної людини, умови її життя і діяльності, виховання і навчання, тому нема і не може бути двох абсолютно однакових особистостей.