Перша і друга сигнальні системи. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Перша і друга сигнальні системи.



П. Павлов розглядав поведінку людини як вищу нервову діяльність, де загальним для тварин і людини є аналіз і синтез безпосередніх сигналів навколишнього середовища, складових першу сигнальну систему дійсності. З цього приводу Павлов писав: «Для тварини дійсність сигналізується майже виключно тільки подразненнями і слідами їх у великих півкулях, безпосередньо приходять в спеціальні клітини зорових, слухових та інших рецепторів організму. Це те, що і ми маємо в собі як враження, відчуття і уявлення від оточуючого зовнішнього середовища, так і від нашої соціальної, виключаючи слово чутне і видиме. Це - перша сигнальна система дійсності, спільна у нас з тваринами ».

Діяльність великих півкуль головного мозку – це сигнальна діяльність. Великі півкулі головного мозку завжди діють у відповідь на різноманітні подразнення, які сигналізують про те, що має для життя організму життєве значення. Сигнальними є всі предмети і явища оточуючого світу.

Сигнали, що їх викликають предмети або явища природи являють собою першу сигнальну систему.

Вона властива і тваринам і людині. Перша сигнальна система – це фізіологічне підґрунтя відчуттів, сприймань, уявлень.

В результаті трудової діяльності, суспільних і сімейних відносин у людини розвинулася нова форма передачі інформації. Людина стала сприймати словесну інформацію через розуміння значення слів, вимовних їм самим або оточуючими, видимих - написаних чи надрукованих. Це призвело до появи другої сигнальної системи, властивої виключно людині. Вона значно розширила і якісно змінила вищу нервову діяльність людини, так як внесла новий принцип в роботу великих півкуль головного мозку (взаємозв'язок кори з підкірковими утвореннями). З цього приводу Павлов писав: «Якщо наші відчуття і уявлення, що відносяться до навколишнього світу, є для нас перші сигнали дійсності, конкретні сигнали, то мова, спеціально насамперед кінетичні подразнення, що йдуть в кору від мовних органів, є другий сигнали, сигнали сигналів. Вони являють собою відволікання від дійсності і допускають узагальнення, що й становить... спеціально людське мислення, і науку - знаряддя вищої орієнтування людини в навколишньому світі і в собі самому ».

Друга сигнальна система- це умовні рефлекси, вироблені на слова й позначені ними поняття. Дія слова як сигналу визначається смисловим значенням, зв'язком з певними предметами навколишнього середовища.

Перша та друга сигнальні системи діють у тісному взаємозв'язку. Під час утворення умовних рефлексів на безпосередні подразнення виникає збудження, яке передається і в другу сигнальну систему (слово, що означає цей подразник). Унаслідок цього рефлекторна реакція може виникати при сигналах, які надходять і з другої сигнальної системи.

Мова- це унікальна властивість людини, яка дає змогу за допомогою знаків-символів (слів) озвучувати думку або виражати її в письмовій формі. Сприйняття людиною мовних сигналів (звукових - усних і зорових - письмових), центри яких розташовані в лівій півкулі, здійснюється слуховими і зоровими центрами. Завдяки внутрішньокірковим зв'язкам ці нервові центри утворюють єдину функціональну систему, яка забезпечує сприйняття і аналіз різних форм мовних сигналів та їхнє звукове перетворення.

Друга сигнальна система є результатом соціальності людини як виду. Однак слід пам'ятати, що друга сигнальна система знаходиться в залежності від першої сигнальної системи. Діти, що народилися глухими, видають такі ж звуки, як і нормальні, але, не підкріплюючи видаються сигнали через слухові аналізатори та не маючи можливості наслідувати голос оточуючих, вони стають німими.

Відомо, що без спілкування з людьми друга сигнальна система (особливо мова) не розвивається. Так, діти, віднесені дикими тваринами і жили в звіриному лігвищі (синдром Мауглі), не розуміли людської мови, не вміли говорити і втратили здатність навчитися розмовляти. Крім того, відомо, що молоді люди, що потрапили в ізоляцію на десятки років, без спілкування з іншими людьми забувають розмовну мову.

У людини є дві сигнальні системи: перша, спільна з тваринами, і друга, спеціально людська, якою у тварин немає. Яка ж різниця в сигналізації дійсності за допомогою сигналів першої і другої сигнальних систем?

 

Розгянемо кількаприкладів
У період Великої Вітчизняної війни багатьом доводилося чути звуки моторів ворожих бомбардувальників. Поєднуючись з подальшим вибухом бомб, вони ставали сигналами бомбардування, сигналами небезпеки.

Таким же сигналом був і звук сирени. Це сигналізація за допомогою сигналів першої сигнальної системи. Але сирена могла бути замінена повідомленням по радіо: «повітряна тривога» - це сигналізація за допомогою сигналів другої сигнальної системи.

Ви займаєтеся у себе в кімнаті. З їдальні доноситься дзвін посуду- Сигнал майбутнього обіду. За цим сигналом ви припиняєте заняття і йдете обідати. Але, припустимо, ви не чули дзвону посуду. Вам просто говорять, що обід подано, - і ви йдете в їдальню. У першому випадку ви використовували сигнали першої сигнальної системи, у другому-другий.
Школярі відпочивають під час перерви. Лунає дзвінок- Сигнал першої сигнальної системи, що сповіщає початок занять. Дзвінок зіпсований. Викладач усно запрошує школярів на урок, тобто використовує сигнали другої сигнальноїсистеми.
З наведених прикладів випливає, що заміна природних конкретних подразників словом є перехід від сигналізації першої сигнальної системи до другої.

Але як же йде справа у тварин? Адже і в них можна викликати різні дії у відповідь на словесний подразник. Чи означає це, що й у тварин є друга сигнальна система? Звичайно, немає. Тварина реагує не на смисловий зміст слова чи фрази, а на їх звуковий образ. Собака піднімає лапу у відповідь на слова «дай лапу» не тому, що вона розуміє їх зміст, а тільки тому, що в процесі навчання звучання слів «дай лапу» поєднувалося з дією. Що це саме так, показує наступний досвід. Якщо собаці замість слів «дай лапу» сказати, наприклад, «підніми ногу», вона лапу не підніме. Але вона підніме її у відповідь на безглузді звуки, схожі зі звучанням слів «дай лапу», наприклад «ай пу».

Павлов писав»… слово склало другу , спеціально нашу систему дійсності, будучи сигналом перших сигналів.»

Без другої сигнальної системи неможливе життя людського суспільства.

Мова, мовлення – це засіб, за допомогою якого люди обмінюються думками. Не можна передати одне одному складну техніку, культуру, результати науки без допомоги слів. Без обміну думками не можна налагодити спільні дії людей.

Друга сигнальна система виникає на основі першої сигнальної системи і без неї існувати не може. Вона діє лише у зв’язку з діяльністю першої сигнальної системи , вступаючи з нею в найскладніші взаємозв’язки.

Тому дуже важливо у навчанні словесну розповідь поєднувати з наочними прикладами. Коли вчитель розповідає про будову рослин – корінь, стебло , листки і одночасно демонструє цю рослину, показує її малюнок, він забезпечує одночасну роботу першої і другої сигнальних систем.

Слово завдяки попередньому життю дорослої людини пов’язанез усіма зовнішніми та внутрішніми подразненнями, що надходять до великих півкуль. Воно їх сигналізує, замінює і тому може викликати всі ті дії, реакції, що їх викликають конкретні подразнення.

Друга сигнальна система виникає на основі першої і без неї існувати не може. Вона діє лише у зв’язку з першою сигнальною системою,вступаючи з нею в найскладніші взаємозв’язки.

Друга сигнальна система у взаємодії з першою є фізіологічним підгрунтям вищого, абстрактного мислення людини та її свідомості, засобом пізнання самої себе. Фізіологічним підгрунтям низки інших психологічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, утворення навичок тощо) також є взаємодія першої та другої сигнальних систем.

Участь другої сигнальної системи в цих психологічних процесах робить їх свідомими.

 

Легенда про мову

Колись давно в древній Греції знаменитий байкар Езоп був рабом філософа Ксанфа. Якось Ксанф захотів запросити гостей і наказав Езопу приготувати найкраще. Езоп купив язики і приготував із них три страви.

Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язики. Езоп відповів:

-Ты велел купить самое лучшее. А что может быть лучше языка !

При помощи языка строятся города, развивается культура народов ! При помощи языка мы изучаем науки, получаем знания, при помощи языка люди могут обьясняться друг с другом, решать различные вопросы, просить, давать, получать, выполнять просьбы, обьясняться в любви.

Поэтому, нужно думать,, что нет ничего лучше языка !"

Наступного разу Ксанф розпорядився, щоб Езоп придбав до обіду найгірше. Тоді Езоп знову приготував язики. Всі здивувались.

А Езоп пояснив:

- Ты велел мне сыскать самое худшее. А что может быть хуже языка? Посредством языка люди огорчают и разочаровывают друг друга, посредством языка можно лицемерить, лгать, обманывать, хитрить, ссориться. Язык может предавать, оскорблять. Может ли быть что-нибудь хуже языка ?"

Системність у роботі мозку.

 

Області збудження і гальмування, яківиникають в корі головного мозку, утворюють складні системи. Систему умовних нервових зв'язків, в основі яких лежать процеси збудження і гальмування в корі головного мозку Павлов назвав динамічним стереотипом.Слово «стереотип» свідчить про постійність закріплених реакцій, а «динамічним» його названо у зв'язку з тим, що він рухливий і може змінюватися.

Яскравим прикладом динамічних стереотипів є різноманітні рухові навички. Ходьба, біг, плавання, катання на лижах та велосипеді, гра на музичних інструментах, уміння писати і навіть користуватися ложкою, виделкою та ножем - усе це навички, в основі яких лежить утворення динамічних стереотипів. Проявом внутрішнього динамічного стереотипу є періодична зміна діяльності фізіологічних систем організму протягом доби. Так, у години, коли людина працює, підвищується працездатність нервової та інших фізіологічних систем. У години, коли людина зазвичай вживає їжу, умовнорефлекторно завчасно виділяються травні соки.
Отже, динамічний стереотип (від грец. стерео -міцний, об'ємний, просторовий і типос - зразок, відбиток) - це система послідовних закріплених тимчасових нервових зв'язків (умовних рефлексів), що утворилися у відповідь на постійно повторювану систему умовних подразників. Він дає змогу людині виконувати певні дії без значного напруження нервових центрів кори великого мозку.

Динамічний стереотип - це результат пристосування організму до повторюваних дій . Усім відомо, що людина звикає до певного способу дій, ви­робляє певний спосіб сприймання, запам'ятовування, мислення. Автоматизуючи свої дії, вона виробляє навички та звички, які полегшують здійснення свідомо спрямованої діяльності. В усьому цьому головну роль відіграють динамічні стереотипи. Динамічний стереотип виробляється в певних умовах, коли на нервову систему впливають одні і ті ж подразники. При виробленні міцних динамічних стереотипів ті чи інші дії відбуваються легко, чітко, невимушено. Ці дії як правило, супроводжуються позитивними емоціями, задоволенням. Учень діючи за певним режимом і виробивши звички в певний час вставати і лягати спати, їсти , готувати уроки, робить це легко, охоче, без напруження і без нагадування. При різкій зміні динамічного стереотипу, при зміні одного стереотипу іншим, часто виникають серйозні труднощі в діяльності і поведінці людей. Подібні труднощі виникають в навчанні дітей, які вступають до школи мало підготовленими, в діяльності дорослих людей, які беруться до нової справи, не маючи відповідних знань, умінь і навичок.Динамічні стереотипи забезпечують тривале зберігання досвіду виконання певних дій у звичних умовах, а також у випадку, коли ці умови виникнуть у майбутньому. Завдяки їм можливе використання минулого досвіду в нових умовах .
Динамічний стереотип необхідний для успішної взаємодії організму із середовищем. Повторення однакових рухів і дій, од­накових актів поведінки, схожих реакцій організму забезпечує йому успіх у діяльності, в задоволенні своїх потреб.
Усім відомо, що людина звикає до певного способу дій, ви­робляє певний спосіб сприймання, запам'ятовування, мислення. Автоматизуючи свої дії, вона виробляє навички та звички, які полегшують здійснення свідомо спрямованої діяльності. В усьому цьому головну роль відіграють динамічні стереотипи.
У процесі діяльності постійно утворюються нові динамічні стереотипи. Старі ж динамічні стереотипи не зникають, вони взаємодіють з новоутворюваними, сприяють їх утворенню або, навпаки, входять у суперечність з ними, унаслідок чого успішне утворення нових стереотипів гальмується.
Динамічний стереотип краще утворюється тоді, коли подраз­ники діють у певній системі, у певній послідовності та у певному порядку. Підтримується динамічний стереотип додержанням певного зовнішнього порядку, системи та режиму діяльності.

 

Тестові завдання для перевірки знань

1.Що є одиницею нервової системи:

а) головний мозок

б) нейрон

в) аксон

г) нерв

Маса мозку людини становить

а)від 80 до 100 гр

б) від 1 до 2 кг

в) від 5до 7 кг

г) від 200 до 400гр.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 1422; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.23.215.230 (0.01 с.)