Звички - це автоматизовані акти поведінки людей.

Так, наприклад, якщо людина систематично рано лягає спати або рано прокидається, систематично щоранку обтирається мокрим рушником, миє руки, читає книжки в певний час і т.д., то ці дії перетворюються у звички. Для звички властиве сильне внутрішнє спонукання. Людина відчуває потребу вмиватися, проробляти фізкультурні вправи, читати газети, якщо ці дії перетворюються у звичку.

Звички відрізняються від навичок сильним внутрішнім спонуканням. Так, наприклад, навичка їздити на велосипеді показує наскільки ми вміємо виконувати цю дію, а бажання після роботи здійснити прогулянку на велосипеді - це вже звичка.

В основі звички лежить динамічний стереотип. Але звичка - це навичка, яка стає потребою. Якщо людина з якихось причин не виконує звичних дій, в неї виникають певні переживання, почуття незадоволення. Н: у дитини виробилася звичка в певний час лягати спати. Невиконання цього правила викликає капризування, сльози, погіршення настрою.

Звичка формується внаслідок простого повторення, і сформувавшись, вже не вдосконалюється. Звичка може виникнути і не навмисне, проте звичку можна виробити і свідомо, поставивши собі це за мету.

Є такі види звичок:

Санітарно-гігієнічні - мити руки перед їжею, вмиватися, чистити зуби, бути охайним.

Звички культурної поведінки - ввічливо звертатися до людей, проявляти увагу до старших, поступатися місцем у транспорті, правильно і красиво говорити.

Моральні звички - звичка говорити правду, бути чесним, вести себе певним чином за певних умов, бути принциповим.

Розумові звички - звичні способи мислення, звичний підхід до розв'язання завдань, звичний спосіб міркування.

Звички бувають корисні і некорисні.

Корисні звички позитивно виступають у поведінці людини і полегшують їй здійснення тих чи інших вчинків. Щоб у цьому переконатися, досить вказати на корисність гігієнічних звичок, звичок наполегливо вчитись, бути спостережливим. Звички, як і навички, виробляються при належному режимі і системі в роботі. Важливе значення має усвідомлення дітьми необхідності виробити в собі ту чи іншу корисну звичку, позбутися звички негативної.

Вказуючи дітям, які вчинки позитивні, а які негативні, створюючи умови для позитивної поведінки, ми тим самим сприяємо формуванню і зміцненню корисних звичок.

Серед позитивних звичок особливо важливою є звичка до праці, зокрема до розумової. К. Д. Ушинський говорив, що «організм людини повинен привчатись до розумової праці потроху, обережно але, діючи таким чином, можна привчити його легко і без будь-якої шкоди для здоров'я зносити тривалу розумову роботу. Разом з цією звичкою працювати розумово насувається й любов до такої праці або, краще сказати, жадоба її. Людина, звикнувши працювати розумово, нудьгує без такої праці, шукає її й, звичайно, знаходить на кожному кроці».

Звички бувають шкідливі і корисні. Корисні звички дають людині можливість швидко і впевнено виконувати певні дії. Крім корисних звичок, в несприятливих умовах виховання, можуть сформуватися і негативні шкідливі звички: грубість, вживання вульгарних виразів, звичка вживати слова-парзити, лінощі, куріння, звичка капризувати, впертість. Виховання позитивних звичок і боротьба з негативними звичками школярів потребує настирливості і терпіння. Велику роль в цьому відіграє позитивне підкріплення одних дій(похвала, схвалення) і гальмування інших(через осуд). Дуже важливий приклад вчителя. Іноді корисно звернути увагу школяра на його погану звичку, тому що він просто не помічає її.

Вчитель починає виховувати у школярів позитивні звички вже з перших днів навчання в школі. Особливо в першому класі потрібно формувати звичку працювати організовано, дотримуючись певних умов і порядку. В деяких учнів початкової школи можуть з'явитися антигігієнічні звички - смоктати палець, гризти нігті, облизувати пальці після їжі. Проявляються негативні звички і в спілкуванні дітей одних з одними - вживання грубих слів, перекривляння.

Вчитель, якщо він бачить, що у школяра проявляється негативна звичка, робить все, щоб не допускати її повторного прояву, адже повторення - це основа вироблення звички. Вчитель осуджує прояви негативної звички і створює суспільні думку колективу. Звертаючись до моральних почуттів учня,, переконує його в шкідливості цієї звички, викликаючи у школяра негативні емоції пов'язані з цією звичкою; вчитель формує бажання у школяра самому викорінювати цю звичку, створює бажання боротися з нею, проявляти відповідні вольові зусилля. Виховання позитивних звичок і боротьба з негативними звичками школярів потребує настирливості і терпіння. Велику роль в цьому відіграє позитивне підкріплення одних дій(похвала, схвалення) і гальмування інших(через осуд). Дуже важливий приклад вчителя. Іноді корисно звернути увагу школяра на його погану звичку, тому що він просто не помічає її

Тільки єдина лінія виховання в школі і вдома приведе до вироблення в учнів корисних потрібних звичок і попередженню негативних звичок.

Тестові завдання для перевірки знань

Діяльність -це:

А) Внутрішня активність людини, спрямована на задоволення потреб;

Б). Активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей;

В). Сукупність зовнішніх дій людини;

Г) система рухів людини

Структурні компоненти діяльності

А) потреби, дії, результат

Б) мотиви, потреби, операції

В) потреби, мотиви, мета, операції, результат дії

Г) потреба, нужда, інтерес

3. Уміння - це:

А).Ознайомлення з порядком дій у виконанні певної справи;
Б).Стереотипні прийоми виконання будь-якої діяльності;
В). Заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно виконувати певну свідомо намічену діяльність.

Г) практичне застосування знань

4. Світогляд - це:

А).Погляди, переконання, ідеали людини, що формуються в процесі життя;
Б).Система знань людини, що визначає її діяльність;
В). Знання, уміння, навички, що здобуває людина в процесі життя.

Г) наше відношення до світу

5.Мотиви діяльності – це….

А) джерело активності людини

Б) те, що побуджує людину до діяльності

В) реалізований компонент діяльності

Г)автоматизовані дії

6. В якому рядку перераховано основні етапи оволодіння учнями знаннями:

А)Спостереження, самостійна робота, аналіз, синтез;
Б). Сприймання, осмислення, узагальнення, закріплення, використання на практиці;

В). Сприймання, самостійна робота, вирішення завдань, застосування на практиці, узагальнення.

7.Навичка - це….

А) Дія, виконання якої стало потребою

Б). Автоматизована дія

В). дія, невиконання якої викликає у людини дискомфорт

Г)діяльність, яка не потребує участі свідомості

8. Уміння – це…..

А). Ознайомлення з порядком дій у виконанні певної справи;

Б).Стереотипні прийоми виконання будь-якої діяльності;

В). Заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно виконувати певну свідомо намічену діяльність.

Г) Сукупність зовнішніх дій людини

9.Діяльність, яка має на меті створити певний продукт – це…..

А).Гра

Б). Спілкування

В).Праця

Г) навчання

10.Що таке навчання:

А). Процес особистісного пізнання учнями навколишнього світу;
Б). Діяльність вчителя по передачі знань, умінь та навичок учням по формуванню у них якостей та властивостей;
В). Пізнавальний, двосторонній, цілеспрямований, керований вчителем процес, спрямований на опанування учнями знаннями, вміннями, навичками, що є основою формування світогляду, рис характеру та форм поведінки;

Г) процес контролю знань, умінь і навичок

Спілкування

 

1. Загальна характеристика спілкування

2. Мова як засіб спілкування

3. Спілкування як обмін повідомленнями

4. Спілкування як взаємодія і взаєморозуміння

5. Особливості спілкування на різних вікових етапах

 

Література

1. Максименко С. Д. Загальна психологія. Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2008.

2. Загальна психологія./ За загальною редакцією академіка С. Д. Максименка. Підручник.-2-ге вид.,переробл. і доп.- Вінниця: Нова книга, 2004.

3. Загальна психологія: Підручник/ О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська.-К.: Либідь, 2005.