Спілкування як обмін повідомленнями



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Спілкування як обмін повідомленнями



За допомогою засобів спілкування здійснюється обмін інформацією або комунікація.

Що загального між записом у щоденнику, переглядом телепередачі, бесідою з друзями, розмовою по телефону і вивченням меню? Усе це - форми комунікації. Підраховано, що люди витрачають на комунікацію більше часу, ніж на будь-яку іншу діяльність. Проте більшість людей насилу зможе визначити, що таке "комунікація" та чим вона відрізняється від "спілкування".

Комунікація- технічний процес обміну інформацією між двома і більше індивідами (або групами). Коли ми говоримо про комунікацію, нас перш за все цікавить те, як інформація передається. Поняття комунікаціяможе вживатись у значенні:

соціальна комунікація» спілкування між людьми та іншими соціальними суб'єктами;

зв'язок за допомогою технічних засобів;

• певна система, за допомогою якої забезпечується сполучення між віддаленими об'єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, каналізаційні комунікації тощо.

 

Комунікація - це одна із сторін людського спілкування - інформаційна -коли люди обмінюються ідеями, ціннісними орієнтаціями, почуттями, настроями. Комунікація здійснюється при взаємодії людей. Але коли людина здійснює будь-яку діяльність індивідуально, то і тут здійснюється комунікація; по-перше, з однією людиною або людьми, які повинні оцінити результати діяльності; а по-друге, з самим собою, людина повідомляє собі уявлення, емоції, почуття, ідеї, настрої і сама оцінює ці повідомлення. Коли двоє або більше людей обмінюються повідомленнями, то виникає необхідність у взаєморозумінні. Люди можуть говорити між собою, добиваючись тонкого взаєморозуміння, або не дивлячись на зусилля, так і не зрозуміти один одного.

Спілкування як обмін повідомленнями сприяє взаєморозумінню людей. Щоб його досягнути, люди користуються однією мовою, яка традиційно склалася. Але взаєморозуміння виникає не завжди. Тому що люди по-різному відносяться до одного і того ж явища, події. Між людьми можуть бути політичні, професійні та моральні відмінності.

Спілкування- соціально - психологічний процес взаємодії двох і більше людей з приводу повідомленого. Люди на відміну від телефонного апарата, не просто передають інформацію. Вони її формують, уточнюють, розвивають, спотворюють, переживають і реагують на повідомлене.

Спілкування як взаємодія і взаєморозуміння

Спілкування - одна із форм людської взаємодії, завдяки якій за словами К.Маркса, люди, як фізично так і духовно творять один одного. Все життя людини проходить в спілкуванні з іншими людьми. Новонароджений не стане особистістю, якщо буде рости поза людським суспільством. В будь-якому віці людина не може без взаємодії з іншими людьми. Людина -соціальна істота.

Люди спілкуються один з одним з приводу своєї діяльності. Вони обмінюються досвідом, уявленнями про оточуючий світ, згадками і планами на майбутнє. Кожен вчинок однієї людини по відношенню до іншої носить моральний характер.

Спілкування як взаємодія людей проявляється в щасті - воно переживається тільки поряд з іншими людьми, тільки в тісній взаємодії з ними; в дружбі - у друзів з'являється готовність співпереживати, співчувати у важких ситуаціях, готовність порадіти з друзями; в коханні - воно проявляється у взаєморозумінні з іншими людьми, і їх ставленні один до одного.

Спілкування як обмін повідомленнями сприяє взаєморозумінню людей. Щоб його досягнути, люди користуються однією мовою, яка традиційно склалася. Але взаєморозуміння виникає не завжди. Тому що люди по-різному відносяться до одного і того ж явища, події. Між людьми можуть бути політичні, професійні та моральні відмінності.

Всяка взаємодія - це взаєморозуміння і взаємоповага. У спілкуванні беруть участь найменше двоє людей. Люди вступаючи у взаємодію, намагаються собі уявити що являє собою їх партнер по спілкуванню. Навіть короткий миттєвий погляд дозволяє багато побачити в людині: ЇЇ зовнішній вигляд, вираз обличчя, постава, одежа, зачіска, манери його поведінки і розмови.

В процесі взаємного пізнання беруть участь чотири механізми: ідентифікація, рефлексія, моделювання, узагальнення.

Ідентифікація- ототожнення себе з іншою людиною або групою людей, зразком. Ідентифікація допомагає зрозуміти почуття інших людей, їх переживання, розвиває здатність до рефлексії.

Рефлексія- усвідомлення людиною того, як вона сприймається партнером по спілкуванню. Рефлексія як і ідентифікація є важливим механізмом, який дозволяє проникнути у внутрішній світ, думки, почуття, ціннісні орієнтації іншої людини.

Моделюваннявключає в себе оцінювання іншої людини. Воно може відбувати без свідомо, а також свідомо.

Узагальнення- емоційне відстоювання окремими індивідами природної та особистісної сутності, безпосереднє переживання.

Особливості спілкування на різних вікових етапах

Особливо велике значення для психічного розвитку дитини має її спілкування з дорослими на ранніх етапах онтогенезу. Психічний розвиток дитини починається із спілкування. Це перший вид соціальної активності, який виникає в онтогенезі і завдяки якому немовля отримує необхідну для його індивідуального розвитку інформацію.

В останні роки значно зріс інтерес педагогів і психологів до проблеми дитячих взаємин. Учені і практики визначають різні аспекти цієї складної проблеми. Зокрема, виявляються особливості взаємин дітей на різних вікових етапах, ведуться пошуки найефективніших засобів їх формування. І це цілком закономірно. Адже важко переоцінити значення позитивних взаємин у моральному вихованні людини нового суспільства.

Індивідуальний розвиток дитини не можна розглядати і вивчати поза її спілкуванням з дорослими і ровесниками. Саме в процесі набуття досвіду спілкування з іншими людьми закладаються основи моральних якостей особистості. Дитячі взаємини виявляються і формуються у спільній діяльності. Існує взаємозв’язок між рівнем взаємин і рівнем діяльності дітей.

Ігрова діяльність, як одна з форм організації життя дітей, сприяє виникненню різних стосунків між ними. Саме взаємини у спільних іграх формують здатність входити у товариство гравців, діяти в ньому певним чином, встановлювати товариські і дружні стосунки, підкорятися його вимогам. Тут виховується гуманне ставлення дітей один до одного, взаєморозуміння, усвідомлення вимог вихователів і товаришів, уміння зважати на думку інших та інтереси всіх дітей.

Дошкільний вік – початкова фаза розвитку спілкування дітей з однолітками, яке ще рідше виступає у своїй самостійній якості і в перевазі включено як компонент в інші види діяльності, і, головним чином, у ведучу – гру. Тому реально підштовхують дітей до спілкування мотиви таких видів діяльності, як гра, самообслуговування, початкові форми праці. Мотиви спілкування підкорені іншим мотивам чи виступають у єдності з ними.

В старшому дошкільному віці (5, 5-7 років) виникають і інтенсивно розвиваються мовні контакти дітей, не налаштовані на спільну ігрову діяльність. В цей період стає можливим «чисте спілкування» не залежно від предметів і предметних дій: діти розмовляють про життєві ситуації, про свої захоплення і т.д. Зростає відносна кількість позаситуативних висловлювань дітей. Взаємодія з предметами у старших дошкільників нерідко супроводжується своєрідними паузами у грі. Коли діти, відволікаючись від конкретних дій, починають розмовляти на досить інші теми. Граючи «у лікаря і хворого» хлопчик 6 років став розповідати своєму партнеру про те, що він хоче бути лікарем і лікувати звірів, а його партнер повідомив, що бачить себе космонавтом чи пілотом. Після такої розмови діти знову повертаються до спільної гри.

Мова та її функції

1. Мова та її функції

2. Єдність мислення і мовлення

3. Види мовлення: зовнішнє, внутрішнє, усне, писемне

4. Монолог та діалог

Література

1. Баєв Б. Ф. Психологія внутрішнього мовлення. – К.: Вища школа, 2001.

2. Максименко С. Д. Щербан Т. Д. Професійне становлення молодого вчителя .- Ужгород: Закарпаття,2000.

Мова та її функції

Мова є суспільно-історичним явищем і це найважливіший засіб влаштування людських стосунків. За її допомогою люди здатні порозумітися, здійснюють обмін думками, набувають знань, передають їх нащадкам, мають змога організувати суспільну діяльність в усіх галузях людської практики.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.02 с.)