Модуль 1 Вступ до соціальної психології

2.1 Зміст теми

Соціально-психологічна реальність як об’єкт соціальної психології. Поняття про соціальну психіку. Психічне як суб’єктивне відображення та регулятор соціального процесу. Спільна діяльність та інтерсуб’єктивні відносини як основа виникнення соціально-психологічних явищ. Інтеграція “соціального” та “індивідуального” як шлях розвитку сучасної соціальної Характеристика явищ через які виявляється соціально-психологічна реальність (мінливі психічні групові утворення як відображення певних соціальних ситуацій в конкретно-історичних умовах, стійки масовидні явища психіки, стійки психічні утворення, які характеризують соціальний характер групи, соціальність поведінки особистості в ситуації групи). Форми існування соціально-психологічних явищ: житейська, зразки мистецтва і літератури. наука, мислительна парадигма, психотехніка. Функції соціально-психологічних знань. Основні підходи до визначення предмету соціальної психології в західній та вітчизняній психології. Дискусія про предмет соціальної психології в 20-60 роках ХХ століття Предмет та розділи соціальної психології за Г.М. Андреєвой. Категорії та поняття соціальної психології (соціально-психологічна реальність. взаємодія. спілкування, групова динаміка, соціально-психологічний тип. груповий процес, масова свідомість. соціальна група та ін.). Підходи до визначення основних розділів соціальної психології. Взаємозв’язки соціальної психології з іншими галузями знання (психологією, соціологією, акмеологією віковою психологією, психологією управління. етнопсихологією).Сфери застосування прикладної соціальної психології. Етапи становлення соціальної психології як науки, розуміння факторів які сприяли визначенню предмету соціальної психології, усвідомлення теоретичних засад розвитку соціальної психології на заході та у вітчизняної психології. Характеристика емпіричних передумов та теоретичних виток соціальної психології. Соціально-психологічні ідеї в поглядах античних філософів. Розробка соціально-психологічних проблем у філософії нового часу. Соціально-психологічна проблематика в історико-еволюційній соціології XIX ст. (О.Конт). Виокремлення соціальної психології в самостійну науку. Перші соціально-психологічні теорії: психологія народів (М.Лацарус, Г.Штейнталь), психологія мас (Г.Лебон, С.Сігеле), психологія інстинктів соціальної поведінки (В.Мак-Даугалл).Особливості розвитку соціальної психології як прикладної науки. Мала група як головний об’єкт соціально-психологічних досліджень. Впровадження соціальної психології у систему виробництва (Е.Мейо). Класична та неокласична теорії організації (Ф.Тейлор, А.Файоль). Поняття “первина група” (Г.Зімель, Ч.Куні). Формування основ та програми експерименту в соціальній психології в роботах Г.Меде, Ф.Олпорта. Дослідження соціальної фасилітації та соціальної інгібіції. Лабораторний експеримент як основний метод дослідження у соціальній психології. Біхевіоризм та необіхевіоризм як течії соціальної психології. Научіння як основний механізм соціальної поведінки. Базові поняття сучасного біхевіоризму: “стимул”, “реакція”, “драйв”, “генералізація” та “дискримінація”, “підкріплення”. Теорія агресії та наслідування (Н.Міллер, А.Доллард). Соціо-біхевіористський підхід А.Бандури. Теорії дідичної взаємодії Д.Тібо та Г.Келлі. Фактор взаємного обміну винагородами та покараннями. Матриця виходів як основа аналізу соціальної взаємодії. Теорія елементарної соціальної поведінки Г.Хомольєса. Здобутки та недоліки біхевіористичного та необіхевіористичного напрямку.

Спільне та особливе у розгляді соціально-психологічних проблем у класичному психоаналізі та неофрейдизмі. Специфіка соціально-психологічного у динамічній теорії функціонування груп (А.Байон). Терапевтична група як макроваріант індивіда та елемент групової структури. Теорія розвитку групи (В.Бенніс, Г.Шепард). Характеристика Т-груп для аналізу соціально-психологічних процесів.

Когнитивістська орієнтація: гештальтпсихологія; гештальтпсихологія як передумова розвитку когнітивної психології; ідея взаємозв’язку індивіда та оточення. Теорії когнітивної відповідності (Ф.Хайдер, Т.Ньюком, Л.Фестінгер, Ч.Осгуд, П.Танненбаум). Теорія структурного балансу Ф.Хайдера. Теорія комунікативних актів Т.Ньюкома. Теорія конгруентності Ч.Осгуда та П.Танненбаума. Когнітивний підхід С.Аша, Д.Креча, Р.Крачфілда. Перспективи та недоліки розвитку когнитивістської орієнтації у соціальній психології.

Інтеракціоністська орієнтація у соціальній психології. Концепція Дж. Міда як теоретичне джерело інтеракціонізму. Інтеракція як відправний пункт соціально-психологічного аналізу. Символічний інтеракціонізм як головний напрямок інтеракціоністської орієнтації: “Чікагська школа” (Г.Блумер), “Айовська школа” (М.Кун). Поняття символічної взаємодії, значення символів та жестів у формуванні людської психіки. Рольові теорії Т.Сарбіна, Е.Гофмана, Р.Лінтон. Прийняття ролі іншого, як умова взаємодії між людьми. “Соціальна драматургія” Е.Гофмана. Теорія референтної групи (Г.Кайман, Т.Ньюком, М.Шеріф, Г.Келлі, Р.Мертон). Здобутки та недоліки інтеракціоністкого напряму у соціальній психології.

Особливості розвитку соціальної психології в СРСР та Україні. Труднощі в розробці наукового підходу до розв’язання соціально-психологічних проблем у 20-ті роки в СРСР. Основні течії у соціальній психології того часу: рефлексологічна (В.М.Бехтерєв), психологія поведінки (П.П.Блонський), реактологічна (К.М.Корнілов). Культурно-історична концепція Л.С.Виготського та її вплив на розвиток соціальної психології. Зародження “діяльністної концепції” в роботах О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна. Соціально-психологічні ідеї у поглядах українських мислителів: С.Морського, Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, В.Яніва, О.Керленецького. Визначення поняття “методологія науки”. Загальна методологія, спеціальна (часткова) методологія та методичні прийоми дослідження: взаємозв’язок понять та їх диференціація. Методологічні принципи соціальної психології (принцип історизму, об’єктивності, системності, розвитку, гуманізму, активності і творчій діяльності, принцип зворотного зв’язку). Специфічні особливості соціально-психологічного дослідження. Проблема емпіричних даних у соціальній психології. Особливості побудови гіпотез та теорії в соціально-психологічному дослідженні. Репрезентативність та надійність емпіричних даних у соціально-психологічному дослідженні. Валідність, точність та надійність як головні вимоги до дослідницького інструментарію та отриманої інформації. Поняття “вибірка”, “генеральна сукупність”, “часткова вибірка”. Проблема репрезентативності вибірки. Види вибірок. Програма соціально-психологічного дослідження. Етапи соціально-психологічного дослідження. Різни підходи до класифікації методів дослідження (Б.Ф.Ананьєв, С.Рубінштейн, Б.Кедров, А.Свенцицький, В.Семенов та ін.). Роль лабораторного експерименту в соціальній психології: “ефект експериментатора”, “ефект досліджуваного” та їх вплив на репрезентативність соціально-психологічного дослідження. Проблема цінностей як специфічна проблема репрезентативності даних соціально-психологічного дослідження. Особливості організації лекційної та

2.2. Види навчальної діяльності студентів:

Лекції