Тема 3. Державне регулювання соціального страхування

3.1. Організаційний механізм державного регулювання соціального страхування.

3.2. Нормативно-правове забезпечення соціального страхування.

3.3. Організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування.

3.4. Місце соціального діалогу в системі управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Понятійний апарат:

державне регулювання, перевірка роботодавців, акт перевірки, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страховий стан, страховий ризик, страховий випадок, принцип законності, страхові фонди.

Перелік рекомендованої літератури:

3.1. Організаційний механізм державного регулювання соціального страхування.

Державне регулювання - це важливий елемент управління соціальним страхуванням, формуванням та використанням коштів державних соціальних фондів [1, с.120].

Основними завданнями державного регулювання у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування є:

• проведення єдиної політики держави в цій сфері;

• забезпечення реалізації прав громадян на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

• створення умов для ефективного функціонування системи соціального страхування;

• забезпечення дотримання суб'єктами соціального страхування вимог законів, інших нормативно-правових актів;

• адаптація системи соціального страхування до міжнародних стандартів.

Державне регулювання соціального страхування полягає у:

• розробці та прийнятті системи законодавчих, нормативно-правових актів, що регламентують відносини в цій сфері;

• щорічному перегляді та затвердженні розмірів страхових внесків, норм, нормативів з урахуванням поточної економічної та соціальної ситуації;

• перегляді видів та розмірів соціальних виплат з метою покращення матеріального забезпечення громадян;

• встановленні обов'язкових вимог щодо створення страхових резервів з метою забезпечення своєчасності та повноти соціальних виплат;

• державному фінансовому контролі за дотриманням законодавства щодо формування доходів соціальних страхових фондів та цільового використання їх коштів;

• контролі та нагляді за діяльністю центральних і територіальних органів державних фондів, їх взаємодією з іншими суб'єктами.

Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють Мінпраці України, Головне контрольно-ревізійне управління, Держгірпромнагляд та Держнаглядпраці. Процедуру здійснення державного нагляду у цій сфері визначають: «Порядок здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.03 № 1845, та «Порядок здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13.04.05№113 [8, с.1].

Забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб підприємствами, установами й організаціями та робочими органами виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування контролюють Держнаглядпраці та територіальні державні інспекції праці (ТДІП).

Основними завданнями Держнаглядпраці є:

♦ забезпечення захисту прав працівників здійсненням державного нагляду за дотриманням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на випадок безробіття (далі — загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власностіта у фізичних осіб, що використовують найману працю (далі — роботодавці);

♦ надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Для виконання покладених на Держнаглядпраці завдань в регіонах утворюються, за погодженням з Мінпраці, територіальні державні інспекції праці (далі — ТДІП).

Свою діяльність Держнаглядпраці та ТДІП провадять у взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями.

Держнаглядпраці та ТДІП контролюють дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, проводячи перевірки роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Перевірки роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування можна поділити на планові та позапланові.

 

 

Рис. 3.1 – Напрямки перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Крім того, перевірки можуть проводитися:

- за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП;

- за дорученням правоохоронних органів;

- за пропозиціями установ, організацій;

- за зверненнями громадян.

Під час перевірок посадові особи Держнаглядпраці та ТДІП (головні державні інспектори праці, їхні заступники, державні інспектори праці) зобов'язані керуватися Порядком проведення перевірки стану дотриманням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за дотриманням законодавства про працю та його територіальних органів, та Інструкцією з оформлення органами Держнаглядпраці матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджені наказом Мінпраці від 21.03.03 №72 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.06.03 за № 432/7753 та № 432/7754.

Загалом, інспектори праці мають право:

♦ безперешкодно, в будь-який час без попереднього інформування відвідувати для перевірки дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування адміністративні та виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

♦ ознайомлюватися з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідних для виконання їхніх повноважень. Вимагати від роботодавців або працівників необхідні пояснення.

За результатами перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування - припис щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, що підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший, зазначений у приписі строк.

Примірники акту та припису під розпис надаються керівникові підприємства, установи, організації та робочого органу виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування чи фізичній особі, що використовує найману працю, або особі, що виконує його обов'язки в день їх винесення.

Якщо акт та припис неможливо вручити керівникові особисто (про це робиться відмітка в акті та приписі із зазначенням причини), вони надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Приписи підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням особи, що його видала, про вжиті заходи в установлений нею термін.

У разі коли за матеріалами перевірки в діях посадових осіб вбачаються ознаки злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України (КК) 172 (грубе порушення законодавства про працю), 173 (грубе порушення угоди про працю) або 175 (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), матеріали перевірки негайно направляються до правоохоронних органів із супровідним листом, який підписує начальник ТДІП.

У разі відсутності передбачених кримінальним Кодексом ознак злочинів досліджується достатність підстав для притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності за вимогами ч. 1 ст. 41, ст. ст. 41-1,41-2, 41-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).

Після закінчення терміну, визначеного приписом для усунення виявлених порушень, виникає право на проведення інспектором праці повторної контрольної перевірки виконання припису. В акті за наслідками контролю виконання припису фіксуються результати виконання кожної вимоги припису. Якщо порушення не усунуто, обов'язково вноситься повторний припис.

За результатами перевірки виконання припису, інспектор праці аналізує виявлені правопорушення з таким обов'язковим реагуванням - направлення матеріалів до правоохоронних органів, складання протоколів про адміністративні правопорушення, винесення постанови про накладення штрафу, внесення власнику подання про притягнення роботодавця до дисциплінарної відповідальності.

Невиконання законних вимог посадових осіб державної інспекції праці Мінпраці щодо усунення порушень законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 188-6 КпАП).

Посадові особи Держнаглядпраці (головний державний інспектор праці України, його заступники, державні інспектори праці), головні державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці та їхні заступники мають право накладати штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці - до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення посадових осіб Держнаглядпраці та ТДІП можуть бути оскаржені в десятиденний термін у вищої посадової особи територіальної державної інспекції праці, а в разі не вирішення питання - в керівництві Держнаглядпраці та в суді в порядку, встановленому законодавством. Скарга розглядається в п'ятнадцятиденний термін з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України. Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання припису державного інспектора праці до дати її розгляду.

Державний нагляд за дотриманням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що здійснює Держнаглядпраці - це, передусім, контроль за дотриманням прав застрахованих у сфері праці відповідно до вимог законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 № 1105-ХІV, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 № 2240-ІП, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.00 № 1533-111 та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

За результатами перевірок державними інспекторами праці вживаються заходи відповідно до наданих повноважень. Так, у 2007 році на усунення виявлених порушень з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування керівникам підприємств та робочих органів фондів винесено 1192 приписи, складено та передано до суду 443 протоколи про адміністративне правопорушення згідно з ч.1 ст. 41 КупАП, винесено 96 постанов за ст. 188-6 КУпАП. До правоохоронних органів ТДІП направлено 95 справ про притягнення керівників до кримінальної відповідальності. Внесено 292 подання власникам про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.