Страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасних випадків – це підгалузь особистого страхування, у якій об’єктами страхування є майнові інтереси, пов’язані з життям, здоров’ям і працездатністю застрахованої особи. В Україні здійснюється в добровільній і обов’язковій формі.

Нещасний випадок - раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що призвела до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров’я людини.

Суб’єктами страхових відносин є страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач, спадкоємець.

Страховий випадок – це факт настання тимчасової, постійної непрацездатності або смерті застрахованого внаслідок дії таких страхових ризиків (нещасних випадків):

- травм (фізичних ушкоджень);

- отруєнь хімічними речовинами (промисловими, побутовими), ліками;

- укусів тварин, отруйних комах і змій;

- впливу температур (опік, обмороження);

- асфіксії органів дихання (наприклад, при утопленні);

- ураження електричним струмом, блискавкою.

Перелік страхових ризиків може бути доповнено чи змінено згідно з умовами страхування конкретного страховика. При цьому під нещасним випадком у широкому сенсі розуміють непередбачувану і несподівану подію, що фактично відбулася і призвела до фізичного ушкодження чи внаслідок якої настали розлад здоров’я або смерть застрахованої особи.

Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника. Кожній застрахованій особі видається індивідуальний страховий поліс (сертифікат). Андеррайтинг передбачає розгляд таких факторів впливу на страхові ризики, як професія, стан здоров’я, вік, місце проживання, маршрути пересування, суб’єктивні чинники тощо.

Страхові платежі розраховуються як добуток страхового тарифу і страхової суми з урахуванням поправкових коефіцієнтів. Розмір страхового платежу становить кілька відсотків від страхової суми. Страховик для укладання договору використовує реальні страхові тарифи, що розраховуються шляхом множення базових страхових тарифів на поправкові коефіцієнти факторів впливу на страховий ризик. До суттєвих факторів впливу належать професія, стан здоров’я, вік тощо. Чим більше фактор впливає на ймовірність настання нещасного випадку чи ступінь тілесних ушкоджень застрахованого, тим більший коефіцієнт встановлюється. Наприклад, коефіцієнт, що враховує вплив професії, знаходиться у межах від 1 (домогосподарки, канцелярські службовці та особи аналогічних професій) до 3 (пожежники, охоронці тощо).

Страхові виплати здійснюються один раз таким чином:

- при настанні тимчасової непрацездатності застрахованої особи сплачується фіксована сума, що розраховується як добуток кількості днів непрацездатності і певного відсотка страхової суми (0,2-2%) або фіксованої суми грошей. Зазвичай встановлюється обмеження щодо виплати, наприклад, обсягом 40% страхової суми;

- при настанні постійної непрацездатності (інвалідності) застрахованої особи здійснюється виплата заздалегідь визначеної частини страхової суми (встановлюється за таблицями виплат страховика або у відсотках від страхової суми за рішенням комісії МСЕК про втрату певного відсотка працездатності, або за встановленого 1-3-ю групою інвалідності (для першої групи передбачено найбільшу виплату);

- у разі смерті застрахованої особи сплачується 100% страхової суми.

Сума виплат за договором не може перевищувати страхової суми, а виплати за наслідками одного випадку додаються, і не можуть перевищувати суми, що відповідає найвищому ступеню втрати працездатності внаслідок настання цього випадку.

До видів добровільного страхування від нещасних випадків належать:

- страхування дітей від нещасних випадків, страхувальниками за якими є батьки або опікуни. Школи, ліцеї, гімназії, середні спеціальні навчальні заклади, дошкільні дитячі заклади й оздоровчі табори здійснюють страхування на строк перебування дітей на їхній території;

- страхування спортсменів від нещасних випадків, що здійснюється на період підготовки та проведення спортивних змагань страхувальниками – організаціями, що проводять збори (змагання), керівництвом спортивних команд або самими спортсменами;

- страхування туристів від нещасних випадків, що здійснюється туристами або туристичними організаціями на термін надання туристичних послуг. Тарифні ставки залежать від виду туристичної послуги (екскурсійна, оздоровча, спортивна), терміну і маршруту подорожі, виду транспортного засобу (велосипед, човен, лижі, автомобіль тощо) кількості туристів і осіб, які їх супроводжують тощо.

До обов’язкових видів страхування, що набули популярності на вітчизняному страховому ринку, належать страхування від нещасних випадків на транспорті, страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), страхування спортсменів вищих категорій.

Медичне страхування

Обов’язкове медичне страхування (ОМС) має риси соціального страхування, оскільки порядок його здійснення визначається державним законодавством. Воно реалізується відповідно до державних програм, що обумовлюють гарантований обсяг та умови надання медичної допомоги населенню і здійснення необхідних профілактичних заходів, та координується державними структурами. ОМС перебуває під жорстким контролем держави і характеризується безприбутковістю. Ця форма організації страхового фонду дає змогу планувати медичну допомогу завдяки стабільності надходжень коштів.

Суб’єктами ОМС є страхувальники, застраховані особи, фонди обов’язкового медичного страхування, страховики і лікувально-профілактичні установи.

Страхувальниками при ОМС для працюючого населення виступають юридичні особи (підприємства, установи, організації), а для непрацюючого - держава.

Система ОМС зобов’язує страхувальників укладати відповідні договори, згідно з якими вони мають право на одержання медичних послуг. При укладанні договору страховик видає страхувальникові страховий договір, а застрахованому – страховий поліс, який має силу договору.

У договорі ОМС визначається, що страхова організація бере на себе зобов’язання з оплати медичних та інших послуг, наданих застрахованим. У свою чергу, страхувальник зобов’язується своєчасно сплачувати страхові внески, розмір, строки і порядок внесення яких обумовлені в договорі.

Страховий поліс ОМС є гарантом соціального захисту громадян. Застраховані особи мають право на отримання медичної допомоги, вільний вибір медичної установи і лікаря, пред’явлення претензій страховику, страховій медичній організації, в тому числі і на матеріальну компенсацію спричиненої шкоди здоров’ю.

ОМС охоплює практично все населення і задовольняє основні першочергові потреби, але воно не може охопити весь обсяг ризиків. Тому незадоволений страховий інтерес реалізується організацією добровільного медичного страхування, що доповнює обов’язкове.

Добровільне медичне страхування (ДМС) забезпечує страхувальникові (застрахованому) гарантії повної або часткової компенсації додаткових витрат, які виникають при зверненні в медичні заклади.

Основна мета ДМС – гарантувати застрахованим особам при виникненні страхового випадку оплату вартості медичних послуг за рахунок коштів страхових резервів, а також фінансувати профілактичні заходи.

Виходячи із загальної мети ДМС, можна виокремити такійого завдання:

- охорона здоров’я населення;

- забезпечення відтворення населення;

- розвиток системи медичного обслуговування;

- фінансування системи охорони здоров’я, покращення її матеріальної бази;

- перерозподіл коштів, що спрямовані на оплату медичних послуг, між різними верствами населення.

Добровільна форма медичного страхування має свої особливості:

1) добровільне медичне страхування є частиною особистого страхування;

2) цей вид страхування є важливим ринковим компонентом й ефективним доповненням до системи соціального страхування та обов’язкового загальнодержавного медичного страхування;

3) у добровільному медичному страхуванні застосовується принцип страхової солідарності, який визначається тим, що застрахована особа отримує ті види медичної допомоги й у тих розмірах, за які було сплачено страховий платіж;

4) програми можуть обиратися за бажанням страхувальника та реалізують потреби кожною громадянина, що передбачає, для нього:

- економічний наслідок;

- відшкодування витрат, пов’язаних з лікуванням, відновленням здоров’я; медико-реабілітаційні наслідки;

- амбулаторне лікування;

- стаціонарне лікування;

- стоматологічне обслуговування;

- спеціалізовану діагностику захворювань;

- придбання ліків;

- відвідування лікарів-фахівців;

- протезування;

- придбання окулярів, контактних лінз;

- витрати, пов’язані з вагітністю та пологами тощо.

Предметом ДМС є здоров’я застрахованої особи, що підлягає ризику його пошкодження в результаті несприятливих подій або захворювання застрахованого, що викликають необхідність звернення в медичні заклади за отриманням медичної допомоги.

Добровільне медичне страхування базується на залученні вільних коштів підприємств, організацій і населення до сфери охорони здоров’я.

Суб’єктами ДМС, як і обов’язкового медичного страхування, є страховики, страхувальники, застраховані особи і медичні установи, окрім страхового фонду.

Страхувальниками при ДМС є як юридичні, так і фізичні особи, але найчастіше ними є підприємства, установи, організації, які укладають договори колективного страхування на користь своїх працівників, сплачуючи страхові внески з одержаного прибутку.

Страховиками у сфері ДМС є незалежні страхові компанії, які мають статус юридичної особи і ліцензію на право здійснення цього виду страхування.

ДМС здійснюється в межах створених страховою компанією правил і може бути як індивідуальним, так і колективним. Для колективної форми страхування характерним є те, що страхові внески сплачуються за рахунок коштів юридичних осіб, а при індивідуальній – джерелом сплати внесків є доходи окремих громадян.

За строками укладання договору ДМС може бути коротко- або довгостроковим.

При цій формі страхування страховим випадком є звернення застрахованої особи під час дії договору до медичної установи у разі гострого захворювання, загострення хронічного захворювання, травми або інших нещасних випадків з метою отримання консультативної, профілактичної та іншої допомоги, яка потребує надання медичних послуг в межах їх переліку, передбаченого договором страхування.

Договір ДМС укладається, як правило, на один рік на підставі заяви страхувальника і засвідчується видачею страхового поліса.

Перед укладанням договору заповнюється декларація про стан здоров’я, здійснюється медичне обстеження майбутнього застрахованого, виявляються хвороби або схильність до них. На підставі цього йому пропонується медична програма захисту здоров’я та визначається страхова сума.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Економічний зміст, підгалузі та види особового страхування.

2. Обов’язкові види страхування від нещасних випадків.

3. Порядок здійснення добровільного страхування від нещасних випадків.

4. Умови здійснення обов’язкового та добровільного медичного страхування.

5. Порядок укладення і виконання договорів змішаного страхування життя, та довічного страхування.

6. Особливості страхування дітей до повноліття і одруження.

7. Страхування додаткової пенсії.

ПРАКТИКУМ

Завдання 1

Визначте страховий платіж і виплачену страхову суму за страхування членів екіпажу авіакомпанії на підставі таких даних:

1. Кількість чоловік льотного та обслуговуючого персоналу, котрий підлягає страхуванню – 25 чоловік.

2. Страховий тариф – 1%.

3. Страхові випадки із застрахованими особами:

- встановлення інвалідності І групи – одна особа;

- встановлення інвалідності ІІ групи – одна особа;

- лікування наслідків травми – 2 особи, в т.ч. одна особа – 40 днів, друга 20 днів.

Рішення:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2002 р. N 1535 „Порядок і правила проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації” (у разі внесення змін розв’язок необхідно коригувати). Страхова сума, встановлена договором обов’язкового страхування, не повинна бути меншою ніж 100 000 гривень за кожну застраховану особу:- у разі загибелі або смерті застрахованої особи внаслідок страхового випадку - спадкоємцю загиблого (померлого) згідно з законодавством - 100 відсотків страхової суми;- у разі встановлення застрахованій особі інвалідності I групи - 100 відсотків, II групи - 80 відсотків, III групи - 60 відсотків страхової суми;- у разі тимчасової втрати працездатності застрахованою особою за кожну добу - 0,2 відсотка, але не більш як 50 відсотків страхової суми.Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати двох відсотків страхової суми, визначеної договором обов’язкового страхування.Розраховуємо розмір страхового платежу:25 × 100000 × 0,01 = 25000 грн.Розраховуємо розмір страхових виплат кожному потерпілому:Встановлення інвалідності І групи – 100000 грн.Встановлення інвалідності ІІ групи – 100000 × 0,8 = 80000 грн.

Лікування наслідків травми:

- одна особа – 100000 × 0,002 × 40 = 8000 грн.;

- друга – 100000 × 0,002 × 20 = 4000 грн.

Завдання 2

Визначте розмір страхового платежу та величину страхової виплати, котру застрахована особа отримає за договором страхування, згідно з такими даними:

Страхова сума – 50000 грн.

Страховий тариф – 8,3%

Страхові події і величина виплат за ними у відсотках до страхової суми:

- смерть батька застрахованої особи – 20%;

- народження дитини – 25%;

- дожиття до закінчення терміну дії договору – 100%.

Рішення:

Розраховуємо розмір страхового платежу:

50000 × 0,083 = 4150 грн.

Розраховуємо величину виплат за кожною страховою подією:

- смерть батька застрахованої особи – 50000 × 0,2 = 10000 грн.;

- народження дитини – 50000 × 0,25 = 12500 грн.;

- дожиття до закінчення терміну дії договору – 50000 грн.

Завдання 3

Страхова компанія “Універсальна” уклала договір з обов’язкового страхування пасажирів із Вінницьким ТВО автотранспорту. На автобус, який слідував за маршрутом “Вінниця -Київ” було продано 30 квитків до кінцевого пункту вартістю 60грн. кожний. Страховий платіж з обов’язкового страхування пасажирів встановлено договором у розмірі 2%. Визначити:

Величину страхових платежів, які отримала СК “Універсальна” з рейсу.

Суму виплати страхової суми, коли внаслідок ДТП із автобусом цього рейсу:

- один пасажир втратив працездатність і знаходився на безперервному лікуванні 45 днів;

- одному із пасажирів встановлено першу групу інвалідності;

- двом пасажирам встановлено другу групу інвалідності;

- два пасажири загинуло.

Загальну суму страхового відшкодування по всіх страхових випадках

Рішення:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 959 Про затвердження „Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті” (у разі внесення змін розв’язок необхідно коригувати). Страховий платіж за обов’язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті утримується у розмірі до 1,5 відсотка вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення - до 3 відсотків вартості проїзду.Розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Страховики виплачують страхові суми:а) у разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім’ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100 відсотків страхової суми;б) у разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності:I групи - 90 відсотків страхової суми;II групи - 75 відсотків страхової суми;III групи - 50 відсотків страхової суми;в) у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності за кожну добу - 0,2 відсотка страхової суми, але не більше 50 відсотків страхової суми.

Розраховуємо величину страхових платежів, які отримала СК “Універсальна” з рейсу.

60 × 30 × 0,02 = 36 грн.

Розраховуємо виплати страхових сум кожному потерпілому:

Страхова сума на одного пасажира становить 17 × 3000 = 51000 грн.

- один пасажир втратив працездатність і знаходився на безперервному лікуванні 45 днів; 51000 × 0,002 × 45 = 4590 грн.

- одному із пасажирів встановлено першу групу інвалідності;

51000 × 0,9 = 45900 грн.

- двом пасажирам встановлено другу групу інвалідності;

51000 × 0,75 × 2 = 76500 грн.

- два пасажири загинуло.

51000 × 2 = 102000 грн.

Загальну суму страхового відшкодування по всіх страхових випадках: 4590 + 45900 + 76500 + 102000 = 228990 грн.

Завдання для перевірки знань

Завдання 1. Особисте страхування включає:

1. Страхування професійної відповідальності.

2. Страхування від нещасних випадків на транспорті.

3. Довічне страхування.

 

Завдання 2. Страхувальниками за договорами страхування життя можуть бути:

1. Тільки фізичні особи.

2. Тільки юридичні особи.

3. Фізичні, і юридичні особи.

 

Завдання 3. Страхова сума за договорами страхування життя може бути виплачена:

1. Тільки готівкою.

2. Тільки безготівкове.

3. Готівкою або безготівкове.

 

Завдання 4. При проведенні страхування життя має значення:

1. Сімейний стан страхувальника.

2. Вік застрахованого.

3. Місце роботи страхувальника.

 

Завдання 5. Страхування від нещасних випадків може бути:

1. Колективним.

2. Індивідуальним.

3. Вірно і а), і б).

 

Завдання 6. До видів страхування від нещасних випадків належать:

1. Страхування туристів.

2. Страхування життя дітей.

3. Страхування працівників митних органів.

 

Завдання 7. Страхування від нещасних випадків проводиться на випадок:

1. Дожиття до закінчення строку страхування.

2. Смерті з будь-якої причини.

3. Постійної втрати загальної працездатності від нещасного випадку.

 

Завдання 8. Страхувальниками при обов’язковому медичному страхуванні є:

1. Фізичні особи.

2. Юридичні особи.

3. Фізичні та юридичні особи.

 

Завдання 9. Страхувальниками при добровільному медичному страхуванні є:

1. Тільки фізичні особи.

2. Тільки юридичні особи.

3. Фізичні та юридичні особи.

 

Завдання 10. Добровільне медичне страхування може бути:

1. Індивідуальним.

2. Колективним.

3. Тільки колективним.

Тема 8: Майнове страхування

1. Загальна характеристика та види майнового страхування.

2. Страхування сільськогосподарських ризиків.

3. Особливості страхування транспортних засобів.

4. Страхування технічних ризиків.

5. Страхування кредитних ризиків.

Ключові терміни:

Класифікація майнового страхування, авіаційне страхування, майнове страхування, страхування вантажів, страхування засобів автотранспорту, тарифна ставка.