ЗБИТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНА, ЯКЕ БУЛО ВРЯТОВАНО -



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЗБИТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНА, ЯКЕ БУЛО ВРЯТОВАНО -



здебільшого пов’язаний з морськими перевезеннями, коли врятоване майно продається раніше, ніж прибуде до порту призначення. Страхувальник має право на виручку від продажу майна за мінусом витрат з його реалізації. Страховик має сплатити страхувальникові збиток, що дорівнює різниці між отриманою сумою виручки та страховою сумою.

ЗБИТОК СТРАХОВИЙ— термін має кілька значень, серед них: а) втрата (шкода), заподіяна майновим інтересам страхувальника, що підлягає відшкодуванню страховиком; б) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику); в) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обґрунтованість виплати.

„ЗЕЛЕНА КАРТКА”— назва однойменної системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, які виїжджають у країни – члени цієї системи. Дістала назву від кольору і форми полісу. Заснована в 1949 році. Нині членами Міжнародної системи „Зелена картка” є понад 40 країн Європи, Азії і Африки. У червні 1997 року до складу членів системи „Зелена картка” прийнято Україну.

ЗМІШАНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ —вид особистого страхування, в якому передбачається страхове покриття на випадок смерті застрахованої особи з будь-якої причини протягом строку дії договору, у разі дожиття його до закінчення строку договору і в разі, коли через нещасний випадок було завдано шкоди його здоров’ю.

КАСКО— страхування корпуса та механізмів транспортного засобу. Відшкодовуються збитки, зумовлені здебільшого пошкодженням або конструктивним знищенням автомобіля, судна, літака.

КЕПТИВНІ СТРАХОВІ КОМПАНІЇ —компанії, що створюються промисловими, торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їхніх потреб у страхових послугах.

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ —система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми. Класифікація страхування має на меті сприяти формуванню страхового ринку, впорядкуванню звітності та державному регулюванню страхової діяльності, розвитку міжнародної інтеграції у страхуванні.

КОВЕР-НОТА СТРАХОВА— свідоцтво про страхування, яке видається страховим брокером страхувальникові на знак підтвердження укладення договору страхування з переліком списку страховиків. Ковер-нота страхова не має юридичної сили, а виконує лише довідкову функцію. В обумовлений час страховий брокер має вручити страхувальникові страховий поліс. Ковер-нота страхова застосовується і в перестрахуванні, де може мати юридичну силу і замінювати сліп.

КОЛЕКТИВНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ —страхування, при якому може укладатися договір на страхування за рахунок коштів підприємства всіх працівників або їх групи. За колективним страхуванням життя страхувальником є підприємство, а застрахованою особою — кожний працівник, прізвище якого внесено до списку, що є невід’ємно частиною договору страхування.

КУМУЛЯЦІЯ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ —а) концентрація страхових ризиків в одній компанії в обсязі, що може призвести до багатьох збитків унаслідок одного страхового випадку; б) зосередження застрахованих об’єктів на одній території, вулиці, будинку, порту, залізничній станції, судні, що в разі одночасного страхового випадку (наприклад, землетрусу) може призвести до порушення фінансової стабільності страховика. Кумуляція страхових ризиків має враховуватися при визначенні частини ризику, що залишається на утриманні страховика.

ЛІКВІДАЦІЯ ЗБИТКІВ— термін означає комплекс робіт з визначення та виплати страхового відшкодування в страхуванні майна і відповідальності.

ЛІКВІДНІСТЬ— 1) спроможність страховика своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання, передусім сплачувати борги; 2) показник того, як швидко можна реалізувати матеріальні цінності та отримати кошти, необхідні для покриття зобов’язань.

ЛІМІТ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТРАХОВИКА —гранична відповідальність страховика з окремого ризику або страхового випадку, що випливає з умов укладеного договору страхування або закону.

ЛІМІТ СТРАХОВОГО ПОКРИТТЯ —гранична страхова сума, яку можна визначити стосовно конкретного ризику, прийнятого на страхування.

ЛІЦЕНЗІЯ НА СТРАХОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ —документ, що засвідчує право страхової компанії брати на страхування (перестрахування) страхові ризики певного виду. Видається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та має спеціальну форму. У разі порушення страхового законодавства ліцензію може бути відкликано.

МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ— галузь страхування, в якій об’єктом страхування є майно, що належить юридичним або фізичним особам.

МІСТКІСТЬ СТРАХОВОГО РИНКУ —максимально можливий продаж страхових послуг певного виду за обумовлений термін. Залежить від попиту на страхові послуги, рівня страхових тарифів, фінансових можливостей страхувальників і страховиків, рівня розвитку перестрахувальних операцій.

МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ— один з найдавніших видів страхування. Охоплює страхування суден, вантажів і фрахту, екіпажу та пасажирів від, різних видів небезпеки під час виконання рейсів. Головні ризики: збитки від вогню, блискавки, шторму та іншого стихійного лиха, від зіткнення суден, посадки судна на мілину, зникнення судна безвісти тощо. Крім того, морське страхування покриває витрати, зумовлені загальною аварією, крадіжкою і пропажею вантажу. Обсяг відповідальності визначається спеціальними умовами.

НАВАНТАЖЕННЯ— частина страхового тарифу, що не пов’язана з формуванням фондів для здійснення страхових виплат. За рахунок навантаження покриваються витрати, зумовлені організацією та забезпеченням страхової справи (оплата праці персоналу страховика, оплата посередницьких послуг, оренда приміщень офісу, витрати на придбання й експлуатацію обчислювальної техніки, рекламу, транспортні послуги, сплату деяких податків та обов’язкових платежів тощо). Навантаження є також джерелом отримання певної суми прибутку від страхової діяльності.

НЕЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ— частина страхової премії за договором страхування або страховим портфелем, що припадає на ще не початий або залишок періоду страхування. Наприклад, якщо договір страхування укладено на календарний рік, то за станом на 1 липня незароблена премія становитиме суму страхових внесків, яка припадає на період до кінця року (6 місяців).

НЕТТО-ПРЕМІЯ— брутто-премія за мінусом навантаження. Нетто-премія призначена для формування страхового фонду, з якого здійснюються страхові виплати.

НЕТТО-СТАВКА— частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страховика, спрямованих на здійснення страхових виплат. Методи розрахунку нетто-ставки у майновому та особистому страхуванні різні, зокрема у майновому страхуванні складається з основної частини та ризикової надбавки.

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК— раптовий, непередбачений зовнішній вплив, такий як пожежа, дорожньо-транспортна пригода, катастрофа, отруєння хімічними продуктами чи інша подія, що спричинила смерть або каліцтво застрахованої особи, пошкодження або знищення застрахованого майна.

ОБ’ЄДНАННЯ СТРАХОВИКІВ —спілки, асоціації та інші об’єднання для координації діяльності страховиків, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. Мають бути зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи і не можуть безпосередньо займатися страховою діяльністю. Серед функціонуючих об’єднань страховиків вагоме місце посідають Ліга страхових організацій України, Моторне (транспортне) страхове бюро, Морське страхове бюро та. Медичне страхове бюро, які утримуються за рахунок внесків страхових компаній.

ОБ’ЄКТ СТРАХУВАННЯ— конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи (майно, відповідальність перед третьою особою, життя та здоров’я тощо), якому може бути завдано шкоди в разі стихійного лиха, нещасного випадку або іншої страхової події.

ПОДВІЙНЕ СТРАХУВАННЯ— одночасне повне страхування одного й того самого об’єкта від одних і тих самих ризиків у кількох страховиків, через що страхова сума значно перевищує страхову вартість. У разі виявлення подвійного страхування кожний страховик покриває страхувальникові збиток у. межах страхової вартості об’єкта пропорційно до своєї частки в загальній страховій сумі.

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ У СТРАХУВАННІ —сукупність здійснюваних страховиком або за його рахунок заходів, пов’язаних з попередженням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків. Страховики можуть передбачати проведення за рахунок коштів страхових резервів низки заходів, спрямованих на запобігання пожежам, повеням, інфекційним хворобам тварин, що зумовлює потребу всебічного обґрунтування правил страхування і тарифів, а також застосування ефективних форм розрахунків, кваліфікованого оцінювання ризиків і визначення страхових виплат.

ПРЕТЕНЗІЯ— вимога платежу в розмірі шкоди, завданої страховим випадком, але не більшому за страхову суму.

РЕГРЕСНИЙ ПОЗОВ— право вимоги страховика до особи, яка винна за заподіяння шкоди.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ СТРАХОВИХ ОПЕРАЦІЙ —показник рівня прибутковості страхових операцій: відсоткове відношення суми отриманого прибутку до загальної суми страхових платежів, яке визначають також у розрізі видів страхування.

РЕТРОЦЕСІЯ— процес подальшого передання раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам. Ретроцесія досягається дробленням великих ризиків, розподілом відповідальності між дедалі більшою кількістю страховиків. Іноді частина таких ризиків може перейти до первинного страховика, якщо в договорі немає відповідного заперечення.

САМОСТРАХУВАННЯ— ризик, який перебуває на відповідальності самого страхувальника і є формою захисту майнових інтересів створенням децентралізованих резервних фондів (фондів ризику) безпосередньо на підприємствах та в організаціях. Здебільшого самострахування забезпечує покриття збитків, зумовлених малими ризиками. Щодо збитків за середніми та великими ризиками самострахування виявляється в застосуванні франшизи.

СПІВСТРАХУВАННЯ— страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі страхові поліси відповідно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі незастрахованого ризику, не сплачуючи страхової премії.

СТИХІЙНЕ ЛИХО(небезпечне природне явище) — подія природного походження або результат впливу природних процесів, що за своєю інтенсивністю, масштабом поширення та тривалістю може становити загрозу для людей, об’єктів економіки та довкілля.

СТІЙКА ВТРАТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ —будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності потерпілому, встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому, а також лише встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілому), що визначена медикосоціальними експертними комісіями на обумовлений термін або безстрокове.

СТРАХОВА ВАРТІСТЬ— вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи об’єкт страхування. Коли С. в. більша за страхову суму, то страхове відшкодування в разі страхового випадку виплачується в межах страхової суми.

СТРАХОВА КОМІСІЯ— винагорода, що виплачується страховиком страховим посередникам (брокерам і агентам) за укладання договорів страхування, оформлення документації, інкасацію страхових внесків, а в деяких випадках – і за розгляд страхових претензій. Страхова комісія, нараховується у відсотках від страхових премій (внесків). Розмір відсотка залежить від виду страхування та деяких інших чинників.

СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ— сума, що виплачується страховиком на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об’єктах страхування майна і цивільної відповідальності страхувальника за матеріальну шкоду перед третіми особами. Якщо страхова сума менша від збитку, страхове відшкодування здійснюється пропорційно до відношення страхової суми до страхової вартості об’єкта. У разі подвійного страхування страхове відшкодування, фактичного збитку здійснюють усі страховики в межах страхової вартості об’єкта страхування пропорційно до частки кожного в загальній страховій сумі. Умовами договору страхування може передбачатись заміна виплати страхового відшкодування компенсацією збитку в натуральній формі.

СТРАХОВА ВИПЛАТА— грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати здійснює страховик згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) за формою, що визначається зі страховиком.

СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ— це врегульована нормами права, здійснювана на підставі ліцензії Уповноваженого органу (нині – Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України) господарська діяльність страхової організації з надання на платних засадах страхових послуг, як правило, з метою отримання прибутку.

СТРАХОВА МЕДИЦИНА— форма медичного обслуговування населення з фінансуванням витрат на основі медичного страхування.

СТРАХОВА МОНОПОЛІЯ— може бути: повною, якщо існує виключне право держави або державної організації на проведення всіх форм і видів страхування у країні; частковою, коли страховик монополістом за окремими видами страхування.

СТРАХОВА ПРЕТЕНЗІЯ— вимога страхувальника (вигодонабувача, іншої третьої особи) про відшкодування страховиком збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелік страхових випадків у договорі страхування.

СТРАХОВА СУМА— грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.

СТРАХОВА СУМА РЕДУЦІЙОВАНА —страхова сума за договорами страхування життя, зменшена у зв’язку з достроковим припиненням сплати чергових страхових внесків.

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК— подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

СТРАХОВИЙ ПЛАТІЖ (СТРАХОВИЙ ВНЕСОК, СТРАХОВА ПРЕМІЯ)— плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

СТРАХОВИЙ ПОЛІС— це форма договору страхування, що видається страховиком страхувальнику і містить умови укладеного договору страхування.

СТРАХОВИЙ РИЗИК— а) певну подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання (ст. 8 Закону України „Про страхування”). Страховий ризик – можливість загибелі або пошкодження майна від вогню, повені, землетрусу та іншого лиха. В особистому страхуванні може бути – непрацездатність, смерть, дожиття до певного віку або іншої обумовленої події; б) об’єкт страхування; в) вид відповідальності страховика; г) розподіл між страховиком і страхувальником шкоди, заподіяної страховим випадком.

СТРАХОВИЙ ТАРИФ— ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

СТРАХОВИК— фінансова установа, створена у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України „Про господарські товариства” з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про страхування”, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України. В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до цього Закону. У цьому разі використання слів „державна”, „національна” або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

СТРАХОВІ АГЕНТИ— громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

СТРАХОВІ БРОКЕРИ— юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери — громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

СТРАХУВАЛЬНИКИ— юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

СТРАХУВАННЯ— це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

СТРАХОВЕ ПОЛЕмаксимальна кількість об’єктів, котрі потенційно можна застрахувати на добровільних засадах. Щодо страхування майна юридичних осіб – це може бути кількість підприємств, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особистого страхування – це кількість населення, яке має самостійні доходи.

СТРАХОВЕ ПРАВО— сукупність загальноприйнятих правил (норм) поведінки страхувальників, страховиків та їхніх посередників, визначених державою і закріплених у законах і підзаконних актах, які стосуються страхової діяльності.

СТРАХОВИЙ АКТ— документ, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ— економічні, перерозподільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю громадян тощо.

СТРАХОВИЙ ЗБИТОК— шкода, завдана страхувальникові внаслідок страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ІНТЕРЕС— матеріальна заінтересованість у страхуванні об’єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендатор, перевізник і т. ін. Включає майно і все те, що може бути предметом заподіяння матеріального збитку (шкоди) страхувальникові або в зв’язку з чим може виникнути відповідальність страховика перед третіми особами.

СТРАХОВИЙ НАГЛЯД— контроль за діяльністю суб’єктів страхового бізнесу, що здійснюються спеціально уповноваженими на це державними органами. В Україні функції страхового нагляду у 1993 р. були покладені на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю та його органи на місцях. З квітня 2000 року по квітень 2003 року виконувало Міністерство фінансів України. Сьогодні цю функцію виконує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ— а) фактична кількість застрахованих об’єктів або кількість договорів страхування; б) сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами.

СТРАХОВИЙ ПУЛ—- добровільне об’єднання страхових компаній для спільного страхування певних ризиків, який не є юридичною особою. Він створюється на підставі угоди між зазначеними страховиками з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання зобов’язань за договорами страхування.

СТРАХОВИЙ РИНОК— 1) економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (об’єднання), асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри); 2) сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар – страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї; 3) форма взаємозв’язку між учасниками страхових правовідносин (страхувальники, страховики та їх посередники).

СТРАХОВИЙ ФОНД— сукупність натуральних запасів і фінансових резервів суспільства, призначена для попередження, локалізації і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

СТРАХОВІ ОПЕРАЦІЇ— сукупність видів діяльності страховика, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням обов’язкового і добровільного страхування юридичних і фізичних осіб. До страхових операцій відносяться: оцінювання майна та інших об’єктів, що підлягають страхуванню, обчислення страхових платежів, укладання договорів страхування, інкасація внесків і виконання безготівкових розрахунків, ведення рахунків страхувальників, складання страхових актів тощо.

СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ— система фондів страховика, утворюваних залежно від видів страхування з метою гарантії майбутніх страхових виплат. Страхові резерви визначаються по-різному з видів страхування інших ніж страхування життя та зі страхування життя. У першому випадку формуються: резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені, резерв катастроф, резерв коливань збитковості, а у страхуванні життя – математичні резерви. Тимчасово вільні кошти страхових резервів інвестуються в цінні папери, нерухомість, розміщуються на депозитних рахунках у банках тощо, що дає можливість страховим компаніям отримувати додаткові доходи. Страхові резерви утворюються в тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність за страховими зобов’язаннями.

СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ— один з видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всі ризики чи з відповідальністю за часткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягають страхуванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок неакуратності або навмисних дій страхувальника.

СТРАХУВАННЯ ВІД ВОГНЮ— один з найбільш давніх і традиційних видів майнового страхування. У сучасній практиці – забезпечує компенсацію в разі шкоди, завданої майну вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призвели до пожежі. До обсягу відповідальності за додаткову плату можуть бути включені збитки, що виникли внаслідок землетрусу, бурі, граду та іншого стихійного лиха, пошкодження водопровідною водою і т. ін.

СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ —вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної непрацездатності. Страховим випадком є також смерть застрахованої особи, за яким страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в страховому полісі, а при його відсутності – спадкоємцям за законом.

СТРАХУВАННЯ ВІД ПЕРЕРВИ ВИРОБНИЦТВА —вид страхування, відповідно до умов якого страховик компенсує втрати в зв’язку із зупинкою виробничої діяльності страхувальника. Страховими подіями можуть бути комерційні фактори (зупинка виробництва у зв’язку з непостачанням матеріальних ресурсів, відсутністю коштів, зміною кон’юнктури ринку тощо), суспільнополітичні чинники (наприклад, воєнні дії, страйки), технічні несправності устаткування, пожежа, вибух, аварії, стихійні лиха, несприятливі кліматичні умови, розкрадання майна. Перелічені випадки входять в обсяг страхової відповідальності різних видів майнового страхування. Збитком від перерви виробництва вважається упущений виробничий прибуток, додаткові витрати зі скорочення розміру збитків і поточні витрати страхувальника. Час простою, протягом якого страховик несе відповідальність, коливається від 3 до 24 місяців. За страхову суму звичайно беруть суму прибутку від реалізації товарів і надання послуг страхувальником і витрат, які й далі відбуваються в разі призупинення процесу виробництва. Розмір утраченого прибутку обчислюється віднесенням нормативу прибутку до суми виручки, не отриманої через зупинку процесу виробництва. Поточні витрати на виробництво відшкодовуються лише в тому разі, якщо їх необхідно було здійснювати з огляду на правову чи економічну необхідність.

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РОБОТОДАВЦЯ —відшкодовуються збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, завдану життю та здоров’ю працівника. Це можуть бути визнані страховими тілесні пошкодження, професійні захворювання. У разі смерті застрахованого виплата страхової суми здійснюється вигодонабувачеві або спадкоємцям за законом.

СТРАХУВАННЯ ВІД ПОЛОМКИ МАШИН —вид майнового страхування, котрий активно використовується в індустріальне розвинутих країнах для захисту підприємців від небезпеки механічних поломок машин, які здебільшого входять до складу важливих технологічних ліній або є ключовими виробничими агрегатами.

СТРАХУВАННЯ ГРУПОВЕ— один або кілька договорів особистого страхування, що укладаються не безпосередньо із застрахованими фізичними особами, а з адміністрацією підприємств, які відіграють роль страхувальників своїх працівників.

СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ— здійснюється банками з метою забезпечення вкладникам, насамперед фізичним особам, гарантії повернення вкладів у разі банкрутства банку.

СТРАХУВАННЯ ДІТЕЙ— страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованою – дитина до досягнення нею віку 16 років. Страхова сума виплачується застрахованій особі при дожитті до закінчення терміну страхування. За наслідки нещасного випадку із застрахованою особою під час дії договору страхові виплати здійснюються страхувальникові.

СТРАХУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОБЛАДНАННЯ—становить інтерес для банків, телекомунікаційних компаній та інших організацій, що мають „електронні ризики”, і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати обладнання. Нерідко страхувальник через пошкодження електронної техніки може нести ще більші збитки внаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз даних відводять окремий страховий поліс.

СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ— підгалузь особистого страхування, в якій об’єктом страхування є життя застрахованої особи. Договір страхування життя укладається на термін не менш як 3 роки. Серед видів страхування життя переважає змішане страхування життя, при якому страховими випадками є такі події, як смерть застрахованого протягом дії договору або дожиття його до закінчення терміну договору, тимчасова або постійна втрата працездатності через нещасний випадок.

СТРАХУВАННЯ ЗАСОБІВ АВТОТРАНСПОРТУ —страхування автокаско, об’єктами якого є вантажні, легкові, спеціальні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, що належать юридичним або фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, складеними з урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання. Беруться також до уваги стаж водія, випадки участі в ДТП, тривалість здійснення страхування та деякі інші чинники. Головними ризиками є пошкодження, знищення, угін транспортного засобу.

СТРАХУВАННЯ КАРГО— страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту без страхування самого транспортного засобу.

СТРАХУВАННЯ КАСКО— страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів, багажу, екіпажу та пасажирів.

СТРАХУВАННЯ КОМБІНОВАНЕ —комплексне страхове покриття з кількох видів страхування, передбачене договором страхування, наприклад, авіаційне, морське страхування, автокомбі, змішане страхування життя.

СТРАХУВАННЯ КОНТЕЙНЕРІВ —звичайно здійснюється на стандартних умовах, як правило, „від усіх ризиків”.

СТРАХУВАННЯ КОСМІЧНИХ РИЗИКІВ —страхування майнових інтересів космічної діяльності у світовій практиці розпочато 1965 року. Воно охоплює космічні програми в цілому, розробку і запуск одного або серії супутників, проведення експериментів у космосі, життя і здоров’я космонавтів і наземного персоналу, втрату доходів, відповідальність перед третіми особами.

СТРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ— вид страхування, об’єктами якого можуть бути банківські та комерційні позики. Має кілька варіантів, а саме: а) страхування ризику непогашення кредиту. В цьому разі страхувальником виступає банк-позичальник, який страхує кредити, видані, як правило, усім клієнтам; б) страхування ризику відповідальності за неповернення кредиту. Страхувальником є особа, котра отримує в банку кредит; в) страхування ризику неплатежу, коли страхувальником є продавець або постачальник, який страхує від ризику неплатежу суму, що її покупець має сплатити згідно з контрактом за товари, поставлені в кредит. У зв’язку з активним переходом банків на кредитування під заставу матеріальних цінностей (підлягають страхуванню), посиленням контролю за роботою банків і страховиків інтенсивність безпосереднього страхування кредитів різко впала.

СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН —комплекс видів майнового страхування фізичних осіб. У вузькому розумінні включає страхування будівель, домашніх тварин, домашнього майна і легкових транспортних засобів, приватних колекцій. Головні ризики – знищення, втрата або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, вогню, аварії водо- чи електроопалювальних систем, крадіжки. У зв’язку з приватизацією об’єктів житлового фонду, розвитком підприємницької діяльності фізичних осіб, вартість майна, що перебуває у власності громадян, різко зросла, виникли нові об’єкти страхування.

СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК СМЕРТІ І ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ— вид особистого страхування. Може здійснюватися в обов’язковій формі для категорій працівників, визначених законодавством, і в добровільній формі. До традиційних страхових випадків належать тимчасова або постійна втрата працездатності, смерть застрахованої особи.

СТРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ— вид особистого страхування, за яким страхувальник бере на себе зобов’язання сплатити одноразово або в розстрочку протягом кількох років страхову премію, а натомість страховик зобов’язується періодично виплачувати страхувальникові (застрахованому) пенсію протягом обумовленого терміну або по-життєво.

СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ -охоплює фізичних осіб, які своїми діями можуть завдати шкоди здоров’ю або майну третіх осіб. Потреба в цьому виді страхування виникає в тих випадках, коли є ризик можливості висунення до винної сторони претензії матеріального характеру, або претензії, що випливає з чинного законодавства і договірних зобов’язань між сторонами.

СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ —призначене для покриття збитків, завданих третім особам, унаслідок помилок і упущень таких посадових осіб, як адвокати, архітектори, аудитори, бухгалтери, нотаріуси і т. ін.

СТРАХУВАННЯ СУДЕН— охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, ріках та озерах. Поширюється також на ризики у процесі будівництва та ремонту суден.

СТРАХУВАННЯ ТВАРИН— охоплює добровільні види майнового страхування вартості тварин на випадок знищення, загибелі або вимушеного забою: а) у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах; б) у домашньому господарстві громадян. Страхові випадки – стихійне лихо, інфекційні хвороби, пожежа тощо.

СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ —комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок, страхування електронного й пересувного обладнання, страхування інженерних споруд.

СТРАХУВАННЯ ТИТУЛУ— захист власника нерухомості від фінансових втрат на випадок виникнення претензій третіх осіб, не відомих страхувальникові на день придбання майна.

СТРАХУВАННЯ ТУРИСТІВ— є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають ліцензію на таке страхування, та передбачає покриття медичних витрат у разі нещасного випадку.

СТРАХУВАННЯ УРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР— вид майнового страхування. У державних сільськогосподарських підприємствах здійснюється в обов’язковій формі. Ця ж форма застосовується в разі страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків у колективних, фермерських та інших господарствах. Страхування здійснюється на випадок втрати врожаю сільськогосподарських культур унаслідок заморозку, граду, зливи, посухи, повені, пожежі та низки інших ризиків.

СТРАХУВАННЯ ФРАХТУ— його може здійснювати судновласник або вантажовласник. Якщо інтерес в страхуванні фрахту має судновласник, він реалізує його одночасно зі страхуванням судна укладанням додаткової угоди до полісу страхування судна. Коли в страхуванні фрахту більше зацікавлений власник вантажу, то він оформляє це страхування в такому самому порядку, як і страхування вантажу.

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ —страхування, при якому страховик бере на себе зобов’язання сплатити страхувальникові суми, пред’явлені йому відповідно з законом і в межах юридичної відповідальності страхувальника перед третіми особами. Найбільш поширено страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

СТРАХУВАННЯ ЯДЕРНИХ РИЗИКІВ —вид страхування, який передбачає відшкодування матеріальних збитків або шкоди, завданої особі внаслідок радіоактивного впливу, зумовленого непередбаченими обставинами при добуванні, виробництві, зберіганні й транспортуванні і використанні радіоактивних речовин. У світовій практиці застрахованим вважається майно страхувальника і його відповідальність за можливу шкоду третім особам. З огляду на масштаби атомних ризиків велике значення в такому страхуванні має об’єднання зусиль страховиків.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.180.223 (0.015 с.)