Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 11: Доходи, витрати і прибуток страховикаСодержание книги
Поиск на нашем сайте
1. Витрати страховика. 2. Доходи страхової компанії. 3. Фінансові результати діяльності страхової компанії. Ключові терміни: Декларація про доходи страховика, зароблені страхові премії. інвестиційна діяльність страхової компанії, незароблені страхові премії, витрати страховика, доходи страховика. Витрати страховика Порядок і послідовність витрачання та отримання доходу в різних галузях встановлюється по-різному. Так, у сфері виробництва спочатку здійснюються витрати, тобто використовуються відповідні ресурси на виготовлення продукції чи здійснення послуг, а потім відшкодовуються з виручки в результаті її розподілу за певними принципами та у відповідності до прийнятої фінансової політики на підприємстві. У страхуванні все відбувається навпаки: спочатку страховик акумулює кошти за рахунок отримання страхових премій, формує необхідний страховий фонд, запасний фонд, а потім їх використовує, тобто витрачає на компенсацію збитків у разі настання страхового випадку у страхувальників в межах взятих на себе зобов’язань. Витрати страхової компанії відображають використання нею коштів для забезпечення своєї діяльності і визначають два взаємопов’язані процеси: - виконання зобов’язань перед страхувальниками; - фінансування діяльності страхової компанії. Витрати страховика поділяються за економічним змістом на наступні великі групи: - виплата страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування та перестрахування; - витрати на ведення страхової справи; - витрати на фінансування превентивних заходів; - витрати при здійсненні інвестиційної діяльності. Витрати на страхові виплати складають найбільшу частину витрат страховика та залежать від багатьох факторів, серед яких виділяються ймовірність настання страхового випадку, розмір страхового збитку, обсяг страхової відповідальності. Вказані витрати за відповідними видами страхування у певному діапазоні (види ризиків, страхові об’єкти, територія, вік застрахованої особи тощо) не дуже різняться у страхових компаніях одного регіону, а отже, майже не підлягають коригуванню. Витрати на ведення страхової справи включають витрати, пов’язані із укладанням та обслуговуванням договорів страхування, тобто із фінансово-господарською діяльністю страховика. На величину цих витрат впливає багато факторів, до того ж вони постійно змінюються. Тому неможливо розробити норми зазначених видатків, а можна розробити загальні рекомендації по їх обмеженню та оптимізації. Проте саме ці витрати дозволяють варіювати у встановленні розміру страхового тарифу. Так, за рахунок їх оптимізації, економного та ефективного використання коштів, зменшення норм використання тощо можливе зниження вартості страхової послуги. В економічній літературі зустрічається багато підходів до їх класифікації та визначенню класифікаційних ознак. В найбільш відповідальності, передбачених Законом України „Про страхування” (редакція 2001 р.) - відповідальності тимчасового адміністратора та загальному плані зустрічаються наступні підходи у їх групуванні: - постійні та змінні (такий розподіл застосовується в актуарних розрахунках); - залежні та незалежні; - загальні та конкретні на ведення справи страховика. Постійні витрати не можуть бути віднесені на конкретне страхування, вони є незмінними в межах релевантного діапазону. Вони повинні розкладатися на весь страховий портфель за укладеними договорами. В своїй більшості на відносно постійні втрати не впливають коливання та зміни у страховій діяльності, якщо вони не пов’язані із значним розширенням чи значним згортанням страхової діяльності. Питома вага цих витрат досить мала. Змінні витрати на ведення страхової справи стосуються певного виду страхування чи страхового полісу та можуть бути на них віднесені. Дані витрати змінюються пропорційно ступеню зайнятості персоналу страхової компанії. Саме на ці витрати припадає найбільша частка витрат на ведення страхової справи. Деякі витрати мають характер залежних та незалежних, їх нормують в промилі від страхової суми середньоспискового складу страхувальників. Встановлюючи страховий тариф, страховик повинен враховувати у складі ціпи страхової послуги не тільки страхові суми та відшкодування, а й витрати на утримання страхової компанії. У зв’язку з цим витрати на ведення страхової справи поділяються на певні види, кожний з яких має свого характеристику. Характеристика витрат на ведення страхової справи: - організаційні - витрати, що пов’язані із організацією, створенням страхової компанії, відносяться до фінансових ресурсів страховика, є інвестиціями; - аквізаційні - виробничі витрати страховика, пов’язані із залученням нових страхувальників, укладанням нових страхових договорів; - інкасаційиі - витрати, пов’язані із обслуговуванням товарно-грошового обігу страхової компанії. Витрати на виготовлення бланків, квитанцій, облікових регістрів тощо; - ліквідаційні - витрати, пов’язані із ліквідацією збитку, спричиненого страховим випадком. До них відносяться витрати на оплату праці ліквідаторам, судові витрати, поштово-телеграфні витрати тощо; - управлінські - витрати поділяються на загальні витрати управління та витрати по управлінню майном. Ці витрати пропорційні зібраним страховим внескам. При оцінці рентабельності діяльності страхової компанії головне значення мають управлінські витрати. Витрати на фінансування превентивних заходів встановлюються страховою компанією в залежності від взятих на себе зобов’язань, розмір їх встановлює фінансова служба страховика. Витрати на страхові виплати, на ведення страхової справи, на фінансування превентивних заходів складають собівартість страхової послуги. Витрати при здійсненні інвестиційної діяльності досить незначні і пов’язані із обслуговуванням розміщення страхових резервів та тимчасово вільних коштів страховика. Доходи страхової компанії Дохід страховика відображає всю суму надходжень таподіляється в залежності від видів діяльності на три великих групи: 1. Доходи від страхової діяльності. 2. Доходи від інвестиційної діяльності. 3. Інші доходи. Доходи від страхової діяльності відносяться до доходів від основної операційної діяльності, включають всі надходження, пов’язані з проведенням страхування та перестрахування. У складі цих доходів - страхові премії за договорами страхування та перестрахування, комісійні винагороди, частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками, повернені суми із централізованих страхових фондів, повернені суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій. Зазначені доходи формуються за рахунок страхової премії, в основу якої покладено тариф-брутто. При цьому обсяг премій забезпечує формування страхового фонду, а структура страхового тарифу - напрямки використання надходжень. Основним джерелом доходів страховика є зароблені страхові премії. Тобто, кошти страховика є „заробленими” після закінчення договору страхування, якщо за період дії цього договору не відбуваються страхові випадки. За економічним змістом зароблені страхові премії є результатом реалізації страхової послуги, аналогічно поняттю „виручка від реалізації продукції”. Розмір зароблених страхових премій залежить від суми страхових платежів та зміни залишків резервів незароблених премій. Зазначене виражається формулою (11.1): , (11.1) де, ЗСП - зароблені страхові премії; Дсп - надходження страхових платежів за вирахуванням страхових платежів, сплачених перестраховикам за договорами перестрахування у певному періоді; РНПпоч - резерв незароблених премій на початок звітного періоду; РНПК - резерв незароблених премій на кінець звітного періоду. Незароблені страхові премії є складовою технічних резервів страховика, представляють собою страхові премії, що отримані страховиком, зберігаються ним до закінчення терміну дії договору страхування, не є власністю страховика. Резерви незароблених премій розраховуються щоквартально в залежності від сум надходжень страхових платежів за певними видами страхування в кожному кварталі, який передує звітній даті декількома методами. В Україні найчастіше використовується спрощений метод: - сума надходжень страхових премій у першому кварталі відповідного періоду помножується на 1/4; - сума надходжень страхових платежів у другому кварталі того ж періоду помножується на 1/2; - сума надходжень страхових платежів в третьому кварталі помножується на 3/4; - всі отримані добутки додаються. Якщо страхова компанія при перестрахуванні виступає у ролі цедента (перестрахувальника), то вона отримує доходи у вигляді комісійних винагород за передачу ризику у перестрахування. Якщо страхова компанія входила до складу професійного об’єднання страховиків, то при виході з нього їй повертається частка раніше зроблених внесків, які також вважаються доходами від страхової діяльності. Доходи від інвестиційної діяльності відносяться до додаткових доходів від фінансової діяльності і включають в себе доходи від розміщення страхових резервів та тимчасово вільних коштів за визначеними напрямками їх вкладання. Інвестиційна діяльність ґрунтується на вірогідному характері кругообігу, коштів в процесі страхової діяльності, а тривалість вкладання коштів страхувальників визначається договором страхування. Напрямки інвестування в загальному плані закріплені законодавче, а конкретно - визначаються умовами господарювання страхової компанії. Зазначені доходи використовуються не тільки на страхові виплати, а й на розвиток страхової справи. Доходи від іншої операційної діяльності відносяться до звичайної діяльності страховика і включають в себе: доходи від здачі майна в оренду, доходи від перерахунку страхових виплат, доходи безповоротної фінансової допомоги, результат індексації основних засобів, доходи від реалізації прав регресії, від надання консультацій, штрафи, пеня тощо. Різниця між доходами та витратами створює фінансовий результат діяльності страхової компанії.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.130.96 (0.007 с.) |