Фінансові результати діяльності страхової компанії

Поняття „фінансовий результат” діяльності включає в себе термін „результат” та категорію „фінанси”. За тлумаченням термін „результат” означає наслідки, висновки, остаточний кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку, а також показник чого-небудь. Категорія „фінанси” відображає економічні відносини з приводу формування доходу і фондів фінансових ресурсів та їх використання. Поєднуючи ці два поняття, ми можемо визначити, що фінансовий результат діяльності страховика - це кінцевий підсумок його діяльності за певний період з приводу формування доходу і відповідних фондів фінансових ресурсів та їх використання. Фінансовий результат включає два елементи:

- прибуток (збиток);

- приріст (відплив) резерву внесків.

Прибуток страховика забезпечується доходами, отриманими в результаті виконання страхових і нестрахових операцій. Прибуток – це фінансовий результат діяльності страховика, що розраховується за певний звітний період (щоквартально та щорічно). Прибуток страховика складається з прибутку від страхової діяльності, прибутку від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів, прибутку від інших операцій.

Прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування) – це такий позитивний фінансовий результат, при якому досягається перевищення доходів над витратами із забезпечення страхового захисту.

Показник прибутковості, що визначається як відношення річної суми прибутку до річної суми премій за видом страхування чи страховими операціями загалом, називається рентабельністю страхових операцій. Порівняння прибутку з обсягом страхових премій, що надійшли, показує, який прибуток отримує страховик із кожної одиниці страхової премії, і погоджує величину прибутку як джерело фінансових ресурсів із обсягом виконаної роботи з формування страхового фонду.

Згідно із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток страховиків від страхової діяльності з метою оподаткування не визначається. Але страховик повинен його визначати, оскільки необхідно знати фінансові результати здійснення страхових операцій, щоб контролювати: ефективність страхування; формування спеціальних і резервних фондів, вільних резервів; виплачування дивідендів засновникам й акціонерам; складання фінансової звітності тощо.

Проаналізуємо джерела формування прибутку від страхової діяльності. Страховий тариф як відносна ціна страхової послуги складається із собівартості (нетто-тарифу і навантаження, або витрат на ведення справ із надання страхової послуги) і прибутку. Як відзначалося в розділі 3, нетто-тариф розраховується на основі принципу еквівалентності у відносинах між страховиком і страхувальниками, а обсяг навантаження у брутто-тарифі встановлюється на основі обсягу коштів, необхідних на організацію страхування, з урахуванням запланованого прибутку. Прибуток планується при розробленні тарифів за усіма різновидами страхування, крім деяких видів обов’язкового страхування.

Таким чином, джерелом формування прибутку від страхових операцій є прибуток у тарифах, що закладається у базовий тариф як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Як елемент тарифу норматив прибутку має важливу роль у регулюванні попиту і пропозиції на окремі види страхових продуктів. Очевидно, що зростання прибутку можливе завдяки зменшенню собівартості страхової послуги за двома напрямами:

1. При скороченні витрат на ведення справи шляхом більш ефективного управління діяльністю страхової компанії (наприклад, завдяки зменшенню витрат на оплату страхових агентів у зв’язку з використанням прямого продажу полісів через мережу Інтернет);

2. Внаслідок зменшення збитковості видів страхування, тобто при об’єктивному „скороченні” обсягу нетто-ставки.

Прибуток від страхової діяльності Псд для страховиків, що здійснюють ризикові види страхування, рекомендується обчислювати за формулою (11.2):

 

(11.2)

 

де, Зп - зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування;

Кп - комісійні винагороди за перестрахування;

Вп - частки страхових виплат, сплачені перестраховиками;

Пцр - повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів;

Птр - повернуті суми з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;

Вс - виплати страхових сум і страхових відшкодувань;

Вцр - відрахування до централізованих страхових резервних фондів;

Втр - відрахування до технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;

Ввс - витрати на ведення справи.

Сума в перших дужках - це доходи від страхової діяльності, сума у других дужках - витрати страховика на здійснення страхових операцій.

Прибуток від нестрахових операцій

Окрім прибутку від страхових операцій, страховик може також мати прибуток від інвестиційної і фінансової діяльності й інших нестрахових операцій (від іншої діяльності та надзвичайних операцій). Прибуток від нестрахових операцій визначається як різниця між відповідними доходами та витратами.

Інвестиційний прибуток – це прибуток від розміщення і управління страховими резервами і власними коштами. Отримання прибутку від інвестицій є необхідним завданням страховика, тому що наявність цього прибутку надає страховику широку можливість збільшувати обсяги його активів, розширювати межі страхової відповідальності, зменшувати тарифи за окремими видами страхування, розширювати обсяг страхових операцій, зміцнювати матеріально-технічну базу і розвивати інші напрями страхування.

До прибутку від нестрахової діяльності належить також прибуток, отриманий страховиком від агентського продажу страхових послуг інших страхових компаній, комісійних за передачу ризиків страховикам у перестрахування, а також проведення робіт із менеджменту ризиків, консультацій, доходів від позареалізаційних операцій тощо.

Розподіл прибутку страховика

Прибуток страховика розподіляється відповідно до чинного загального і спеціального законодавства. Згідно із Законом України „Про господарське товариство”, розподіл прибутку залежить від форми організації страховика (акціонерне, командитне, повне товариство чи товариство з повною відповідальністю), що конкретизується в установчих документах товариства. Закон України „Про страхування”, який формує спеціальні законодавчі вимоги, дозволяє формувати коштом нерозподіленого прибутку вільні резерви, які збільшують рівень платоспроможності страховика.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Характеристика доходів страховика.

2. Склад та економічний зміст витрат страховика.

3. Склад та порядок визначення загального прибутку страховика.

4. Оподаткування страховиків.

5. Розподіл та використання чистого прибутку страховика.

ПРАКТИКУМ

Задача 1

Визначити величину заробленої страхової премії за 2006 p., виходячи з таких даних:

- сума резерву незаробленої премії на 01.01.09 р. – 90 тис. грн., на 31.12.09 р. – 160 тис. грн.;

- сума премій, що надійшли протягом року за договорами страхування, – 500 тис. грн.;

- сума премій, що надійшли за договорами перестрахування, – 140 тис. грн.;

- сума премій, сплачених перестраховиком, – 200 тис. грн.;

- сума комісійної винагороди за передачу ризиків у перестрахування – 20 тис. грн.;

- сума доходів від депозитного вкладу в банку – 200 тис. грн.

Рішення:

_, де

ЗСП - зароблені страхові премії;

Д_сп - надходження страхових платежів за вирахуванням страхових платежів, сплачених перестраховикам за договорами перестрахування у певному періоді;

РНП_поч - резерв незароблених премій на початок звітного періоду;

РНП_К - резерв незароблених премій на кінець звітного періоду.

Задача 2

Визначити величину прибутку від страхової діяльності виходячи з таких даних:

- сума заробленої страхової премії – 500 тис. грн.;

- сума резерву незаробленої премії – 100 тис. грн.;

- сума резерву збитків – 60 тис. грн.;

- сума комісійної винагороди за передачу ризиків у перестрахування – 20 тис. грн.;

- сума сплаченого відшкодування – 220 тис. грн., у тому числі сплачено перестраховикам – 110 тис. грн.;

- відрахування в централізовані страхові резервні фонди – 30 тис. грн.;

- відрахування у фонди економічного заохочення – 10 тис. грн.;

- витрати на ведення страхової справи – 180 тис. грн.;

- доходи від здачі майна в оренду – 90 тис. грн.; доходи від акцій – 250 тис. грн.;

- доходи від врегулювання регресних претензій щодо особи, винної у скоєнні страхової події, – 50 тис. грн.

Рішення:

,

де Зп - зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування;

Кп - комісійні винагороди за перестрахування;

Вп - частки страхових виплат, сплачені перестраховиками;

Пцр - повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів;

Птр - повернуті суми з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;

Вс - виплати страхових сум і страхових відшкодувань;

Вцр - відрахування до централізованих страхових резервних фондів;

Втр - відрахування до технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;

Ввс - витрати на ведення справи.

Задача 3

Відповідно до Закону України „Про страхування” резерв незароблених премій визначається за методом „1/4”.

Визначіть величину резерву незароблених премій і суму зароблених премій на 31 березня; 30 червня; 30 вересня; 31 грудня, якщо страхова компанія у звітному році отримала такі суми страхових премій:

- у 1 квартал і – 84210 грн.;

- у 2 кварталі – 54350 грн.;

- у 3 кварталі – 45010 грн.;

- у 4 кварталі – 51270 грн.

Рішення:

Розрахуємо:

1) резерв незароблених премій на 31 березня:

84210 ∙ = 63 млн 157,5 тис. грн.;

резерв заробленої премії:

84210 - 63157,5 = 21 тис. 52,5 грн.

2) резерв незароблених премій на 30 червня:

84210 × +54350 × = 82 млн. 867,5 тис. грн.;

резерв заробленої премії:

84210 + 54350 - 82867,5 = 55 тис. 692,5 грн.

3) резерв незароблених премій на 30 вересня:

82410 × + 54350 × +45010 × =81 тис. 985 грн.;

резерв заробленої премії:

84210 + 54350 + 45010 – 81985 + 101585 грн.

4) резерв незароблених премій на 31 грудня:

54350 × + 45010 × + 51270 × = 74 тис. 545 грн.;

резерв заробленої премії:

84210 + 54350 + 45010 + 51270 - 74545 = 160 тис. 295 грн.

Задача 4

Застосовуючи метод „1/24” строк дії договорів, не може встановлюватися менше одного місяця. Припускається, що:

- дата початку дії договору припадає на середину місяця (15 число);

- строк дії договору, який не дорівнює цілому числу місяців, дорівнює найближчому більшому числу місяців.

Базова страхова премія за договорами страхування громадян, від’їжджаючих за кордон, укладених строком на 1 рік, минулого року така:

- у січні – 70 тис. грн.;

- у червні – 95 тис. грн.;

- у грудні – 40 тис. грн.

Визначіть резерв незаробленої премії методом „1/24” на 1 січня поточного року.

Рішення:

Розрахуємо резерв незаробленої премії за наведеними договорами страхування:

Задача 5

Сума заявлених у зв’язку зі страховими випадками претензій за звітний період - 530 тис. грн. Величина страхових виплат – 610 тис. грн. Не врегульовані претензії за передзвітній період, - 170 тис. грн., сума страхових премій, які належать поверненню страхувальникам у зв’язку з достроковим припиненням договорів, – 54 тис. грн. Визначіть резерв заявлених, але не врегульованих збитків.

Рішення:

Розрахуємо резерв заявлених, але не врегульованих збитків:

530 + 170 – 610 + 54 + 0,03 × (530 + 170 - 610 + 54) = 148,32 тис. грн.

Завдання для перевірки знань

Завдання 1. До доходів від страхової діяльності належать:

1. Отримані від страхувальника страхові платежі.

2. Зароблені страхові платежі.

3. Незароблені страхові платежі.

4. Комісійні винагороди за перестрахування.

5. Повернуті суми резерву незароблених премій.

6. Повернуті суми технічних резервів.

7. Повернуті суми із фінансових резервів.

8. Повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів.

 

Завдання 2. Зароблені страхові платежі визначаються шляхом:

1. Зменшення суми надходжень страхових платежів протягом звітного періоду на суму резерву незароблених премій на початок звітного періоду та збільшення отриманого результату на суму резерву незароблених премій на кінець звітного періоду.

2. Збільшення суми надходжень страхових платежів протягом звітного періоду на суму резерву незароблених премій на початок звітного періоду та зменшення отриманого результату на суму резерву незароблених премій на кінець звітного періоду.

 

Завдання 3. До доходів страховика від діяльності, не пов’язаної із страхуванням та перестрахуванням, відносяться:

1. Доходи від операцій з оперативного лізингу.

2. Зароблені страхові платежі.

3. Доходи від операцій з цінними паперами.

4. Доходи від здійснення операцій оренди.

5. Комісійні винагороди за перестрахування.

6. Доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

7. Доходи від реалізації товарно-матеріальних цінностей.

8. Доходи від врегулювання безнадійної заборгованості.

 

Завдання 4. До витрат страховика належать:

1. Витрати на рекламу.

2. Виплати страхових сум та страхових відшкодувань.

3. Податок на прибуток (доход).

4. Відрахування у технічні резерви.

5. Відрахування у резерв незароблених премій.

6. Витрати на проведення страхування.

7. Відрахування у централізовані страхові резервні фонди.

8. Виплати дивідендів учасникам страховика.

9. Інші витрати, що включаються до собівартості продукції.

 

Завдання 5. До залучених засобів страховика відносять:

1. Кошти страхових резервів.

2. Нерозподілений прибуток.

3. Статутний капітал.

4. Усі відповіді правильні.

 

Завдання 6. До зовнішніх зобов’язань страховика відносять:

1. Зобов’язання перед бюджетом.

2. Зобов’язання перед позаштатними співробітниками компанії.

3. Зобов’язання перед іншими страховиками.

4. Усі відповіді неправильні.

 

Завдання 7. Принцип ліквідності при розміщенні страхових резервів має на увазі:

1. Повернення розміщених засобів у повному обсязі.

2. Розподіл ризику на різні види вкладень.

3. Наявність високого доходу від інвестицій.

4. Мінімальні втрати при звертанні активів у готівку.

 

Завдання 8. Принцип диверсифікації при розміщенні страхових резервів має на увазі:

1. Повернення розміщених засобів у повному обсязі.

2. Розподіл ризику на різні види вкладень.

3. Наявність високого доходу від інвестицій.

4. Мінімальні втрати при звертанні активів у готівку.

 

Завдання 9. Принцип рентабельності при розміщенні страхових резервів має на увазі:

1. Повернення розміщених засобів у повному обсязі.

2. Розподіл ризику на різні види вкладень.

3. Наявність доходу від інвестицій.

4. Мінімальні втрати при звертанні активів у готівку.

 

Завдання 10. Принцип надійності при розміщенні страхових резервів має на увазі:

1. Повернення розміщених засобів у повному обсязі.

2. Розподіл ризику на різні види вкладень.

3. Наявність високого доходу від інвестицій.

4. Мінімальні втрати при звертанні активів у готівку.