Тема 3. Правовий статус, порядок утворення і діяльності страхових компаній в Україні.

Поняття “страховик”, “страхова компанія”. Правовий статус страхової компанії. Види страхових компаній (СК Life, СК non-Life). Класифікація страхових компаній залежно від організаційно-правової форми (утворені у формі господарських товариств; товариства взаємного страхування; страхові об'єднання (страхові пули, синдикати, корпорації), від профілю послуг (страхування особисте або майнове; перестрахувальні компанії), від форми власності (державні, приватні), за зоною обслуговування (регіональні, міжрегіональні, міжнародні) тощо. Страховики-резиденти України та страховики-нерезиденти.

Ліцензування страхової діяльності. Внутрішня структура та органи правління страхової компанії. Відокремлені підрозділи страхової компанії (філії та представництва).

Припинення діяльності страховика-резидента (ліквідація, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та банкрутство).

Співвідношення понять “страхова компанія”, “страховий агент”, “страховий брокер”.

 

Тема 4. Публічне страхування як ланка фінансової системи держави.

Сутність і природа страхування як інституту фінансового права. Страхування як складова фінансової системи.

Поняття, види і форми публічного страхування. Приватні та публічні інтереси у сфері страхування. Ознаки публічного страхування. Сфера публічного страхування (загальнообов'язкове державне соціальне страхування й медичне страхування) Державні цільові позабюджетні фонди в якості страховиків (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності тощо)

Історичні аспекти та сучасний стан правових засад публічного страхування в Україні та у країнах світу.

Обов'язкове державне пенсійне страхування та шляхи його вдосконалення.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування як різновид соціального страхуванння.

 

Тема 5. Страхування міжнародних транспортних перевезень.

Особливості страхування міжнародних транспортних перевезень. Транспортне страхування. Каско страхування (повне та часткове), карго страхування.

Страхування автомобільного транспорту. Страхування автотранспортного засобу та страхування цивільної відповідальності автовласників.

Міжнародна система страхування автоцивільної відповідальності “Зелена картка” (з 1951 року). Умови вступу у систему “Зеленої Картки”. Рада Міжнародного моторного бюро (Лондон 1949р.). МТСБУ. Уніфікований сертифікат “Зелена Картка” (від 15 днів до одного року).

Морське страхування. Морське страхове право — частина морського приватного права. Міжнародний союз морського страхування (МСМС) з 1874 р. Лондонська міжнародна асоціація андеррайтингу, Інститут Лондонських страховиків (ІЛС). Морське страхове бюро в Україні (з 1998 р.).

Авіаційне страхування. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1944 (Чиказька конвенція). Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО).

Обов'язкове страхування цивільної авіації (ст. 117 Повітряного кодексу України). Страховий фонд безпеки авіації.

 

 

Структура навчальної дисципліни

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
денна форма	заочна форма
усього	у тому числі	у тому числі
л	п	лаб	інд	с.р.	л	п	с.р.
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Правове регулювання страхової діяльності
Тема 1. Поняття страхування та страхового права.				-
Тема 2. Правове регулювання страхової діяльності.				-			-	-
Тема 3.Правовий статус, порядок утворення і діяльності страхових компаній в Україні.				-	-		-	-
Тема 4.Публічне страхування як ланка фінансової системи держави.			-	-			-	-
Тема 5. Страхування міжнародних транспортних перевезень.				-			-	-
Разом за змістовим модулем 1				-
Усього годин				-

 

Теми семінарських занять

 

У ході підготовки до семінарського заняття потрібно обов'язково ознайомитися з вказаною літературою. З метою більш поглибленого вивчення курсу рекомендується ознайомитися з науковими публікаціями в різних правових журналах та газетах України, ознайомитися з розвитком порівняльного цивільного права в інших країнах та інших державах.

Семінарські заняття передбачають послідовність підготовки до них і певний порядок проведення. За теоретичними питаннями студенти готують виступи або реферати. У подальшому вони обговорюються групою.

№	Назва теми	Кількість годин (денна/заочна)
	Тема 1. Поняття страхування та страхового права.	2/2
	Тема 2. Правове регулювання страхової діяльності.	2/-
	Тема 3.Правовий статус, порядок утворення і діяльності страхових компаній в Україні.	2/-
	Тема 5. Страхування міжнародних транспортних перевезень.	2/-

 

 

Самостійна робота

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Основною метою самостійної роботи студентів є не тільки практичне закріплення теоретичних знань, а й розвиток мислення їх у неординарних випадках, які не мають законодавчого регулювання та теоретичного обґрунтування. На запровадження цієї мети спрямовані спеціально розроблені проблемні питання, при висвітлені яких студенти мають обґрунтувати та відстояти власну позицію. Такий підхід допоможе їм реалізувати свої здібності та накопичений багаж знань, мислити не шаблонно, а різноманітно, аналізуючи те чи інше питання творчо, але в межах, визначених законом.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

При цьому самостійна робота є одним із головних елементів навчального процесу за заочною формою навчання.

Більшу частину матеріалу робочої програми дисципліни студент заочної форми навчання вивчає самостійно в міжсесійний період. Також у міжсесійний період студентам надається можливість отримувати консультації НПП за графіком, що встановлюється кафедрою.

№	Назва теми	Кількість годин (денна/заочна)
	Тема 1. Поняття страхування та страхового права.	4/4
	Тема 2. Правове регулювання страхової діяльності.	4/7
	Тема 3.Правовий статус, порядок утворення і діяльності страхових компаній в Україні.	2/7
	Тема 4.Публічне страхування як ланка фінансової системи держави.	4/7
	Тема 5. Страхування міжнародних транспортних перевезень.	4/7

 

Індивідуальні завдання

 

Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни (доповіді, повідомлення, есе, контент-аналіз історичних документів з використанням інтерактивних методів та сучасних технологій презентації результатів, контрольні роботи, які виконуються під час СРС та інші види індивідуальних завдань, запропонованих викладачем, сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з навчальної дисципліни СП визначаються робочим навчальним планом. Терміни подачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, який розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни.

Методи навчання

 

З метою більш ефективної активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни „Страхове право” можуть використовуватись: лекції з проблемних питань, робота в малих групах, семінари-дискусії, презентації, рольові ігри, розгляд та рішення навчальних фабул тощо.

Кожен з видів методик застосовується викладачем на власний розсуд. При цьому, слід враховувати рівень підготовленості групи, кількість студентів, бажання студентів приймати участь в тому чи іншому виді методик активізації процесу навчання, а також особливості конкретної дисципліни.

Лекції з проблемних питань покликані сприяти розвитку логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми може обмежуватися двома – трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій можуть даватись питання для самостійного їх осмислення.

Робота в малих групах проводиться з метою активізації навчання при проведенні семінарських і практичних занять. Це так звані групи психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє особливу роль і певними своїми індивідуальними якостями та знаннями доповнює інших. Використання цієї технології дає змогу структурувати практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливість для участі кожного студента в роботі за метою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду спілкування. Така форма навчання використовується також з метою більш ґрунтовного засвоєння матеріалу, загострення уваги на особливо важливих аспектах, що містять в собі винесені на розгляд проблемні питання.

Семінари-дискусії (колоквіуми) проводяться для того, щоб сприяти обміну думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвинути мислення, допомагати формуванню поглядів і переконань, виробити вміння формулювати думки й висловлювати їх, вміння прислухатись до точки зору опонентів і „чути їх”, навчитись оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Презентації проводяться у формі виступів за результатами виконання письмових завдань, з науково-навчальними тезами, рефератами, доповідями перед аудиторією тощо, де також доцільно використовувати для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, демонстрації нових наукових поглядів, оригінальних висновків та пропозицій.

Рольові ігри (інсценізації), використовуються у навчальному процесі як одна із форм активізації навчальної роботи, за якою студенти задіяні в процесі інсценізації певної (робочої) ситуації у ролі безпосередніх учасників процесу, що дає змогу відчути і відпрацювати можливі варіанти поведінки у майбутній професійній діяльності; попередити таким чином, небажані наслідки і окреслити перспективи ефективного використання отриманих під час навчання знань і умінь.

Розгляд та вирішення навчальних фабул передбачає ознайомлення студентів з конкретною ситуацією та прийняття рішень.

Методи контролю