Страхування життя і його різновиди

Страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку (згідно зі ст. 6 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування”).

Договір страхування вважається договором приєднання, оскільки цей договір, і особливо загальні його умови, виробляється лише страховиком. Страхувальник погоджується на умови, які пропонує йому страховик. Це договір доброї волі, бо в його основу покладено довіру між страховиком і страхувальником.

Страхування життя передбачає одноразову або розстрочену виплату страхової суми, якщо настане одна з таких подій (страхових ризиків):

- Дожиття страхувальника (застрахованого) до закінчення терміну дії договору страхування.

- Смерть страхувальника (застрахованого) з будь-якої причини в період дії договору страхування (або рішення суду про оголошення застрахованої особи померлою).

- Досягнення застрахованим певного віку: пенсійного (пенсійне страхування) або віку, визначеного договором страхування (варіант „дожиття”).

- Тимчасова втрата страхувальником (застрахованим) працездатності.

- Постійна втрата страхувальником (застрахованим) працездатності.

Страхові виплати за вказаними подіями (страховими ризиками) становлять повну страхову суму.

Проте існує можливість поєднання в одному страховому полісі двох видів страхового покриття.

Страхування життя має деякі різновиди:

- змішане страхування життя;

- довічне страхування життя;

- страхування на випадок смерті;

- страхування додаткової пенсії (ренти).

Змішане страхування життя – вид страхування, який поєднує в одному договорі декілька самостійних договорів страхування, зокрема три випадки:

- дожиття до закінчення строку страхування;

- смерть застрахованого;

- втрата здоров’я від нещасного випадку.

Також поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку, – дожиття до певної дати (події), а з другого, – смерть. Договори укладаються на строк 3, 5, 10, 15, 20 років. Вік застрахованого від 16 років, максимальний – 77 років, і не укладаються з інвалідами І групи. За згодою сторін договори змішаного страхування укладаються на будь-яку суму. Вона залежить лише від матеріальних можливостей застрахованого, якому при більшій страховій сумі необхідно сплатити більші страхові внески. Але страхова компанія може обмежити його можливості встановленням мінімальної страхової суми. Виплата відшкодувань здійснюється у випадку дожиття, смерті та втрати працездатності.

Дія договору починається з того дня, коли страхувальник сплатив страховій компанії перший внесок. Страхувальник має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі страхову суму. Виплати, які були пов’язані з наслідками нещасних випадків під час дії договору, не впливають на її розмір.

Страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи сталася протягом перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання. Страхова компанія не несе відповідальності і в тому випадку, коли смерть є наслідком скоєння умисного злочину.

Якщо договором встановлено відповідальність страховика при пошкодженні організму страхувальником унаслідок нещасного випадку, то виплата при цьому становить частину страхової суми, яка залежить від міри втрати здоров’я.

Страхувальнику надається беззаперечне право вказати в заяві про змішане страхування життя будь-яку особу (або декілька осіб), яку він призначає для отримання страхової суми у випадку своєї смерті.

Проте в якості третьої особи можуть бути лише фізичні особи (громадяни).

Учасником зобов’язання за особистим змішаним страхуванням є застрахована особа, в житті якої може статися подія, що породжує обов’язок страхової організації виплатити їй (чи в разі її смерті іншій особі) страхову суму.

За умови сплати підвищених страхових платежів страхувальникові може бути виплачена подвоєна чи потроєна страхова сума у момент настання певних страхових подій (травма, опіки тощо).

Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа. В договорах страхування дітей, страхування до шлюбу та деяких інших страхувальниками можуть бути батьки або родичі, опікуни чи піклувальники, а застрахованою особою – дитина, вік якої на день подачі страхувальником заяви про страхування не може перевищувати певної кількості років. Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування призначати громадян чи юридичних осіб для одержання страхових сум або страхового відшкодування (ВИГОДОНАБУВАЧІВ), а також замінювати їх до настання страхового випадку. Це договори на користь третьої особи.

Договори довічного страхування життя поширюються на фізичних осіб, які перебувають у певних вікових межах, наприклад, у віці від 20 до 70 років, і не укладаються з інвалідами І групи.

Основою для укладання договору страхування є письмова заява, яка підписується страхувальником особисто.

Страхувальником визначається особа (фізична або юридична), яка при настанні страхового випадку отримує страхову суму, встановлену згідно угоди між страховиком і страхувальником страховиком і страхувальником. Правила страхування можуть встановлювати мінімальний і максимальний розміри страхової суми. Розмір місячного внеску залежить від віку страхувальника на день подання заяви про страхування, страхової суми і встановлюється окремо для чоловіків і жінок за таблицею, яка прикладається до правил страхування. У разі припинення сплати внесків договір діє: довічно, якщо страхувальник сплатив усі внески, або протягом певного часу, якщо внески сплачені за два роки і більше (строк виплати залежить від віку страхувальника на день подання заяви про страхування і кількості років і місяців, за які були сплачені внески). Чим довшим буде термін дії договору страхування, тим більшою буде страхова сума.

Страхувальнику надається право у період дії договору зменшити розмір страхової суми (але не менше ніж до встановленого правилами страхування рівня) і далі сплачувати внески у зменшеному розмірі. У цьому разі частина сплачених внесків може бути за бажанням страхувальника йому повернена або зарахована як внески за наступний період.

У разі настання смерті страхувальника виплачується страхова сума, обумовлена договором, призначеній ним особі. Винятками вважаються ті випадки, коли страхувальник помер, перш ніж минуло 2 роки від початку набуття чинності договору, від:

- злоякісного (онкологічного) захворювання;

- захворювання на СНІД чи серцево-судинної системи;

- внаслідок самогубства (наслідків замаху на самогубство), якщо договір страхування діяв на той час менше двох років;

- алкогольного, токсичного, наркотичного сп’яніння;

- смерть страхувальника настала у зв’язку зі здійсненням дій, у яких слідчими органами або судом встановлені ознаки умисного злочину.

У разі відмови у виплаті страхової суми страхувальникові повертається обумовлена частина сплачених внесків.

За договорами страхування від утрати здоров’я кожен громадянин може застрахувати як себе особисто, так і своїх дітей від нещасних випадків, що призводять до травм або смерті застрахованої особи. Страхова сума визначається угодою сторін. Не відносяться до страхових випадків травми чи смерть застрахованого віком від 14 років, якщо вони сталися внаслідок дій, у яких слідчими органами або судом встановлено ознаки навмисного злочину чи у разі управління автомобілем або іншим транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння.

Пенсійне страхування передбачає, що страхова компанія здійснює застрахованій особі виплати, які пов’язуються з виходом на пенсію (страхування додаткової пенсії) або віком установленим договором страхування. Відповідальність страхової компанії за договорами страхування додаткової пенсії може бути розширена за домовленістю сторін.

Умовами договору страхування додаткової пенсії передбачається, що за життя застрахованого він особисто отримує додаткову пенсію, а у випадку смерті – користонабувач, який визначений застрахованим, у повному обсязі додаткову пенсію, передбачену для застрахованого, або в її частині пожиттєво.

Договір страхування ренти може бути укладений як фізичною, так і юридичною особою. Фізичні особи можуть укласти договори страхування щодо себе або іншої особи. Основна вимога до фізичних осіб – це їх дієздатність. Стан їхнього здоров’я не має значення, і медичне засвідчення при укладанні договору страхування не проводиться.