Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Ризик – менеджмент і страхуванняСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Необхідним елементом будь-якої системи економічної системи є управління ризиком, оскільки розмір ризику прямо пропорційний отримуваному доходу. Управління ризиком в страховій термінології називається ризик-менеджмент (risk management). Як система ризик-менеджент складається з низки послідовних етапів: - Аналіз ризику. - Контроль за ризиком. - Фінансування ризику. Кожний із цих етапів передбачає здійснення багатьох різноманітних заходів організаційно-фінансового характеру. Аналіз ризику є комплексним етапом, протягом якого передбачається: - діагностика, або ідентифікація, ризиків – кваліфікація; - оцінювання ризиків кількісними методами – квантифікація; - визначення послідовності подальших дій на підставі загальної оцінки ризику в даній конкретній ситуації. Діагностика ризиків дає змогу простежити їх розвиток та сфери поширення, також негативні наслідки ризиків. З метою виконання цього значного за обсягом завдання слід залучати найрізноманітніші джерела інформації та використовувати різні методи кваліфікаційного аналізу ризиків. Найважливіші з цих методів такі: - аналіз спостережень за виробничою діяльністю; - аналіз свідчень працівників; - документальний аналіз господарської діяльності; - аналіз організації об’єкта дослідження; - аналіз окремих контрольних перевірок. Слідом за ідентифікацією ризику і визначенням сфери його поширення постає потреба кількісно оцінити ризик. Кількісне оцінювання ризиків здійснюється з допомогою актуарних розрахунків, виконання яких потребує достатньої статистичної та математичної бази. Кількісна оцінка ризиків відбиває ступінь їх економічної загрози, і дає можливість спланувати страховику свої подальші дії для контролю над ризиком. Черговий етап процесу менеджменту – контроль над ризиками, який має на меті повне або часткове їх усунення. Контроль над ризиками здійснюється різними способами: - уникненням ризику – пошук варіантів, що виключають даний ризик (заміна технологічного процесу, способу транспортування, тощо); - зменшенням (мінімізацією) ризику – проведення та фінансування заходів які зменшують ймовірність настання ризику, або зменшують його наслідки; - обмеженням (локалізацією) ризику – проведення попереджувальних заходів, щодо зменшення розповсюдження ризиків на певній території; - розсіюванням (поділом) ризику – передача частини ризику фінансовим партнерам. Усі наведені способи контролю над ризиками застосовуються одночасно. Але висувається вимога додержувати оптимального співвідношення між цими способами з погляду їх ефективності. Найважливішим етапом процесу ризик-менеджменту є фінансування ризиків. Здійснюється фінансування двома методами: 1. Самофінансування – компенсація наслідків настання ризиків за рахунок власних коштів (запасних та резервних коштів). 2. Переданням ризику іншому господарському суб’єкту згідно з попередньою взаємною домовленістю. Передання (трансфер) ризиків може здійснюватися в двох основних формах: - ризики передаються під фінансову гарантію іншого суб’єкта; - ризики передаються професійним страховикам на підставі договору страхування за відповідну плату. Отже, згідно із завданнями, які виконуються у процесі ризик-менеджменту можна реально знизити витрати на проведення страхування з урахуванням особливостей різних об’єктів страхування, та розробити програму, що відповідає потребам даного суб’єкта. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ 1. Суть та основні характеристики ризику. 2. Класифікація ризиків. 3. Управління ризиком. 4. Оцінка ризиків та визначення доцільності їх страхування. 5. Структура та порядок визначення страхових тарифів. ПРАКТИКУМ Завдання 1 Страховий тариф 0,7 грн. зі 100 грн. страхової суми, страхова сума – 1 млн. грн. Страхувальник переукладає договір страхування за що страховик надає йому знижку в розмірі 5%. Визначіть загальну суму страхового внеску. Рішення: 1. Розраховуємо страховий внесок без знижки: (1000000 × 0,7) / 100 = 7000 грн. 2. Сума знижки: 7000 × 0,05 = 350 грн. 3. Загальна сума страхового платежу: 7000 – 350 = 6650 грн. Завдання 2 Кількість застрахованих об’єктів - 1500, загальна кількість страхових випадків, які відбулися, - 45 штук. Для 20 страхових випадків розмір страхового відшкодування склав 65%; для 15 страхових випадків – 54%; для 10 – 20%. Страхова сума для кожного об’єкта страхування – 1200 грн. Розрахувати: 1. Ризикову нетто-ставку зі 100 грн. страхової суми; 2. Брутто-ставку зі 100 грн. страхової суми, якщо витрати страховика складають 10%, а прибуток 6% брутто-ставки; 3. Розмір страхових платежів за договором. Рішення: 1. Розраховуємо загальну суму виплат страхового відшкодування: (20 × 1200 × 0,65) + (15 × 1200 × 0,54) + (10 × 1200 × 0,2) = 27720 грн. 2. Розраховуємо середню страхову виплату на один договір страхування: 27720 / 45 = 616 грн. 2. Розраховуємо нетто-ставку зі 100 грн. страхової суми: (45 / 1500) × (616 / 1200) × 100 = 1,54 грн. 3. Брутто-ставку зі 100 грн. страхової суми: (1,54 ×100) / (100 – 10 – 6) = 1,83 грн. 4. Розмір страхових платежів: (1200 × 1,83) / 100 = 21,96 грн. Завдання 3 Розрахувати розмір страхового платежу і страхового відшкодування. Суб’єкт застрахував своє майно строком на 1 рік з відповідальністю за крадіжку. Вартісна оцінка об’єкта страхування 9,5 тис. грн. Страхова сума за угодою 7,5 тис. грн. Фактична сума збитків 6,0 тис. грн. Страховий тариф 0,3%, знижка до тарифу 1,9%; безумовна франшиза 600 грн. При розрахунку необхідно користуватися системою пропорційної відповідальності. Рішення: 1. Розмір страхового платежу: 7500 × 0,3 / 100 = 22,5 грн. З врахуванням пільги: 22,5 – (22,5 × 1,9 / 100) = 22,07 грн. 2. Розмір страхового відшкодування: а) обсяг страхової відповідальності страховика: 7500 / 9500 × 100% = 78,95% б) страхове відшкодування з урахуванням франшизи: 6000 × 78,95 / 100 - 600 = 4137 грн. Завдання для перевірки знань Завдання 1. З чим пов’язаний страховий ризик? 1. З формуванням збалансованого страхового портфеля. 2. З подією, яка фактично відбулася. 3. З імовірністю настання збитку внаслідок страхового випадку. 4. З нещасним випадком.
Завдання 2. Спекулятивний ризик: 1. Може бути застрахований за підвищеним тарифом. 2. Не може бути застрахований. 3. Може бути застрахований за низьким тарифом. Завдання 3. Чисті ризики – це: 1. Крадіжка товарів з магазину. 2. Гра в грошово-речову лотерею. 3. Ураган.
Завдання 4. Страховий ризик – це певна подія... 1. на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності настання; 2. на випадок якої проводяться превентивні заходи; 3. яка супроводжується певними втратами, але не підлягає страхуванню через неможливість визначення збитку.
Завдання 5. Для оцінки ризику застосовують такі методи: 1. Середніх величин. 2. Нормативний. 3. Процентів. 4. Порівняння. 5. Індивідуальних оцінок. 6. Змішаний. 7. Метод коефіцієнтів.
Завдання 6. Процес управління ризиком передбачає: 1. Вибір методів управління ризиком. 2. Відмову від ризику. 3. Ідентифікацію ризику.
Завдання 7. До складу страхового тарифу входять такі елементи: 1. Брутто-ставка. 2. Витрати на утримання страхової компанії. 3. Прибуток від страхової діяльності. 4. Зароблені страхові платежі. 5. Нетто-ставка. 6. Резерв незароблених премій. 7. Навантаження до нетто-ставки.
Завдання 8. За походженням ризики поділяються на: 1. Природні та антропогенні. 2. Майнові та особові. 3. Чисті та спекулятивні.
Завдання 9. Частина страхового тарифу, що використовується для покриття витрат страховика є: 1. Брутто-ставка. 2. Нетто-ставка. 3. Навантаження. 4. Прибуток від страхової діяльності.
Завдання 10. Управляння ризиком здійснюється за такими етапами: 1. Аналіз ризику. 2. Контроль за ризиком. 3. Фінансування ризику. 4. Самострахування. 5. Скасування. Тема 4: Страховий ринок 1. Загальна характеристика страхового ринку. 2. Страхова послуга як продукт страхового ринку. 3. Маркетинг в страхуванні. 4. Страхові договори, порядок їх підготовки, укладання та виконання. 5. Характеристика страхового ринку України, його основних показників та перспектив розвитку. Ключові терміни: Принципи страхового ринку, товар страхового ринку, агент страховий, аварійний комісар, брокер страховий, договір страхування, маркетинг страховика, маркетингова політика страховика, страхові послуги, страховий ринок.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 1035; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.223.84 (0.009 с.) |