Сучасні тенденції страхування на випадок безробіття в Україні.

Економічна політика держави повинна бути спрямована на досягнення високого рівня зайнятості населення, оскільки воно є основою макроекономічного зростання.

Взагалі безробіття є однією з найважливіших проблем сучасного суспільства. І при цьому воно майже завжди супроводжує ринкову економіку. На сьогодні, за даними ООН, близько 800 млн. осіб., тобто практично кожний третій працездатний у світі, не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток. Помічено, що чим нижчий рівень соціально-економічного розвитку країни, тим вищий рівень безробіття, і навпаки.

На території колишнього СРСР безробіття було приховане, яке на теперішній момент все ще має місце. Однаку для суспільства небезпечним є не саме безробіття, а відсутність механізму його регулювання, надійного захисту безробітних.

Тривалий час після набуття незалежності Україною, уряд намагався орієнтуватися на соціальні модулі провідних зарубіжних країн, таких як Австрія, Німеччина, Франція тощо, важливим компонентом яких є взаємодія наступних складових:

– страхування від безробіття;

– соціальна допомога.

На сьогодні Україна знаходиться на етапі становлення системи соціального страхування і страхування на випадок безробіття зокрема.

Взагалі основними проявами погіршення соціально-економічної ситуації в країні є високий рівень безробіття і високі темпи інфляції. Однак навіть високо розвинуті країни стикаються з безробіттям і його припустимий рівень становить біля 5%. В Україні у 2006 році спостерігалася величина рівня безробіття населення (за методологією МОП) 6,8% економічно активного населення у віці 15-70 років (таблиця 8.1), у той час як рівень економічної активності всього населення у цій же віковій категорії становить 62,2%. При цьому рівень зареєстрованого безробіття становив 3,1%. Позитивний є той факт, що рівень безробіття в Україні зменшується.

Причина такої розбіжності можна пояснити тим, що деякі люди вважають недоцільним і невигідним реєструватися в якості безробітних, а підприємства при цьому намагаються тримати «мертві душі» щоб скоротити податки.

Основною причиною існування безробіття в Україні є сучасна криза недовиробництва, неузгодженість процесів вивільнення, перерозподілу та працевлаштування робітників, тобто глибокі деформації, що мали місце в попередній економічній системі, та наступною економічною політикою країни.

Західні економічні школи дотримуються різних поглядів на суть та причини безробіття. Так, класичний аналіз не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки його основна причина полягає у високій заробітній платі, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може. Дійовим заходом проти безробіття вважається зниження заробітної плати до рівня економічної рівноваги.

Кейнсіанський підхід причину безробіття бачить у недостатньому сукупному суспільному попиті. Отже, держава, шляхом підвищення доходів або зниженням податків, може збільшити в сукупний попит, що зумовить збільшення попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить рівень безробіття.

В цілому рівень і структуру безробіття різних факторів, серед яких можна відмітити техніко-технологічні, організаційно-виробничі, соціально-економічні та інші. Ключовою проблемою регулювання зайнятості є досягнення оптимального поєднання високої ефективності праці та надійних соціальних гарантій в умовах безробіття.

 

 

Таблиця 8.1 – Економічна активність населення [Україна в цифрах 2006]

Показники
1	2	3	4	5	6	7
Економічно активне населення, тис.
у віці 15-70 років	22830,8	22231,9	22171,3	22202,4	22280,8	22245,4
у працездатному віці	21150,7	20669,5	20618,1	20582,5	20481,7	20545,9
Безробітне населення (за методологією МОП), тис.
у віці 15-70 років	2655,8	2140,7		1906,7	1600,8
у працездатному віці		2128,6		1888,2	1595,2	1513,7
Рівень економічної активності, відсотків до всього населення відповідної вікової групи
у віці 15-70 років	63,2	61,9	61,8		62,2	62,2
у працездатному віці	73,7	71,7	71,4	71,1	70,9	71,2
Рівень безробіття населення (за методологією МОП), відсотків до еконо-мічно активного населення відповідної вікової групи
у віці 15-70 років	11,6	9,6	9,1	8,6	7,2	6,8
у працездатному віці	12,4	10,3	9,7	9,2	7,8	7,4

 

Система страхування на випадок безробіття в Україні прагне використовувати такі заходи, які сприяли б стимулюванню робітника до праці. Так, У банку даних державної служби зайнятості у 2007 році налічувалося 2207,6 тис. вакансій, заявлених від 254,3 тис. роботодавців. Водночас, професійно-кваліфікаційний рівень значної частини незайнятих громадян не відповідав сучасним вимогам ринку праці. Внаслідок цього, а також низької мобільності робочої сили, вдалось укомплектувати лише 45,1% вакансій.

Кількість актуальних вакансій станом на 1 січня 2008 року становила 169,7 тис, у тому числі 96,9 тис. - для робітників; 49,6 тис. - для службовців; 23,2 тис. - для осіб, які не мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. Таким чином, на одне вільне робоче місце для робітників претендувало 3 особи, службовців 4 особи, а для тих, що не мали спеціальної професійної підготовки, - 7 осіб.

Чисельність осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості у 2007 році, становила 1098,6 тис. осіб. Зокрема, шляхом надання дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття було працевлаштоване 36,8 тис. безробітних; 25,5 тис. безробітних організували власну справу за рахунок отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово. 229,4 тис. безробітних за направленням державної служби зайнятості проходили професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. В оплачуваних громадських роботах взяло участь 422,1 тис. осіб.

Рівень працевлаштування незайнятих громадян підвищився до 45,4%. Метою подібних заходів є підвищення попиту на працю.

Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає:

· розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;

· надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівників на скорочений робочий день;

· державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості;

· стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й подальшого працевлаштування додаткової робочої сили; залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капіталу в райони зі стійким рівнем безробіття;

· регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєднання України до міжнародного ринку праці; стимулювання осіб, що отримують державну допомогу, до пошуку робочих місць;

· збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти;

· введення в дію запасів невстановленого устаткування та підвищення коефіцієнта змінності його в цілому;

· заходи щодо квотування робочих місць для представників найуразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що надаються безробітним, які започатковують власний бізнес; організацію регіональними або місцевими органами влади у кооперації з окремими підприємствами або закладами соціальних (громадських) робіт тощо.

Механізм соціальної допомоги безробітним становлять різні види компенсацій при втраті роботи; особливі гарантії працівникам, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в структурі виробництва й організації праці стипендії на час професійної підготовки та перепідготовки, виплати допомоги по безробіттю. Так, протягом 2007 року за сприяння державної служби зайнятості комплекс різноманітних послуг та матеріального забезпечення отримали 2419,7 тис. громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, серед них 54,0% - жінки, 45,6% - молодь віком до 35 років.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю станом на початок січня 2008 року становить 210 гривень, а для окремих категорій застрахованих осіб з числа незайнятих громадян - 290 гривень. Середній розмір допомоги по безробіттю у грудні 2007 року становив 339,3 грн. проти 251,5 грн. у грудні 2006 року.

 

Питання для самоконтролю знань.

 

1. Безробітними визнаються:

А. Працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Б. Громадяни, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл.

В. Громадяни віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності.

 

2. Падінням попиту на товари та послуги, скороченням виробництва і, відповідно, зменшенням попиту на трудові ресурси характеризується:

А. Фрикційне безробіття.

Б. Циклічне безробіття.

В. Сезонне безробіття.

 

3. Суб'єктами страхування на випадок безробіття можна вважати:

А. Застрахованих осіб, страхувальників та страховика.

Б. Платників, роботодавців, робітників.

В. Застрахованих осіб, платників.

 

4. Страхувальниками при страхуванні на випадок безробіття є:

А. Роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

Б. Роботодавці, що сплачують матеріальне забезпечення.

В. Страховик, що надає соціальні послуги.

5. Страховиком при страхуванні на випадок безробіття є:

А. Роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

Б. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В. Застраховані особи і платники.

6. Об'єктом страхування на випадок безробіття є:

А. Матеріальне забезпечення і соціальні послуги.

Б. Страховий випадок.

В. Страхові внески на страхування на випадок безробіття.

7. Розмір допомоги по безробіттю визначається:

А. У фіксованому розмірі.

Б. У розмірі прожиткового мінімуму.

В. У відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу).

 

8. Управління Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснюється на паритетній основі:

А. Державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Б. Державою, страхувальниками і застрахованими особами.

В. Застрахованими особами, страхувальниками і страховиком.

9. Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття використовуються на:

А. Реалізацію соціальних проектів.

Б. Поповнення місцевих бюджетів.

В. Виплату забезпечення та надання соціальних послуг.

10. Джерелами формування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є:

А. Страхові внески страховика.

Б. Страхові внески страхувальників.

В. Фінансова підтримка спонсорів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.