Обчислювальні експерименти з моделлю ринкової економіки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обчислювальні експерименти з моделлю ринкової економіки



Обчислювальні експерименти, виконані з програмним забезпеченням моделі (6.9)-(6.15), приводять до висновків про закономірності, що відбуваються в модельованій економіці.

При цьому вдаємося до особливого пізнавального методу. На основі спостережень за реальним економічним об'єктом – розроблено його математичну модель. З допомогою обчислювальних експериментів з цією моделлю накопичено експериментальні спостереження. Зіставляючи результати обчислювального експерименту з суттю досліджуваного предмету – приходимо до простого емпіричного узагальнення. Яке описує закономірності поведінки досліджуваного об'єкта (перебігу досліджуваного процесу).

Застосуємо розроблене програмне забезпечення моделі для дослідження впливу окремих економічних факторів на динаміку процесів в ринковій економіці.

Покажемо приклад застосування моделі (6.9)-(6.15). Нехай поставлено задачу: встановити закономірності впливу зарплати робітників на динаміку заощаджень учасників економіки. Актуальність цієї задачі пов'язана з тим, що зарплата суттєво впливає на макроекономічні процеси.

Для розв'язання такої задачі знайдено розв'язки рівнянь (6.9)-(6.15) при різних значеннях зарплати . Також на основі знайдених розв'язків вирахувано фінансову спроможність учасників різних груп. Графіки цих величин показано на рисунках 6.1-6.3. Окремі графіки на цих рисунках відображають залежність названих показників від часу при сталій зарплаті робітників. Стрілками показано напрям зміщення цих графіків при збільшенні цієї зарплати.

Аналіз цих розв'язків приводить до висновків про те, як зміна зарплати робітникам впливає на динамічні змінні ( ), ; і капіталозабезпечення ( ) .

Рис. 6.1. Графіки залежності заощаджень робітників
від їхньої зарплати .

Рис. 6.2. Графіки залежності купівельної спроможності пенсіонерів від зарплати робітників.

Рис. 6.3. Графіки залежності купівельної спроможності пенсіонерів від зарплати робітників.

Розглянемо ці закономірності.

На основі аналізу знайдених розв'язків (рис. 6.1-6.3) приходимо до таких висновків. Після початку ринкових відносин без модернізації технологій відбувається короткочасний (швидкий) перехідний процес, під час якого суттєво змінюються заощадження власників підприємств. Під час цього перехідного процесу заощадження громадян зі сталим доходом стрімко спадають.

Після закінчення перехідного процесу заощадження власників підприємств залишаються майже сталими. Заощадження громадян, які отримують зарплату, – спадають. Фінансова спроможність всіх учасників економіки спадає. Історично такі економічні процеси відбувалися в нашій країні підчас приватизації підприємств і незадовго після неї.

З графіків на рисунку 6.1 легко зауважити таку закономірність. Підвищення зарплати робітникам приводить до збільшення заощаджень (залишку невитрачених коштів). Цю закономірність видно з того, що графіки різних розв'язків , знайдені при збільшенні , розміщені вище один над одним.

Аналогічно встановлено такі закономірності. Підвищення зарплати робітникам призводить до стрімкішого зменшення купівельної спроможності пенсіонерів (рис. 6.2). Підвищення купівельної спроможності робітників прямо впливає на збільшення ціни, а при незмінній пенсії – це проявляється зниженням купівельної спроможності пенсіонерів. Додамо, що з цього випливає висновок про неприпустимість значного підвищення зарплати лише членам однієї економічної групи.

При обмеженій виробничій функції (коли немає вдосконалення виробничих технологій) підвищення зарплати робітників викликає зменшення капіталозабезпечення виробництва. Якщо немає гіперінфляції, ця закономірність відображає зміну структури розподілу коштів між робітниками і підприємцями. Якщо є гіперінфляція, ця закономірність вказує на можливе знецінення оборотного капіталу з подальшим припиненням виробництва. На жаль, саме такий процес відбувся в нашій країні початку 1990-х років.

З допомогою обчислювальних експериментів з імітаційною моделлю (6.9)-(6.15) встановлено й інші висновки [Черавський *******]. Підвищення фондовіддачі приводить до слабкої активізації економіки, яка закінчується переходом у високопродуктивний стан через декілька десятиліть, а та й півтора століття. Мала адресна емісія грошей власникам підприємств викликає тимчасове пожвавлення економіки з подальшим її поверненням в низькопродуктивний стан. Такий же ефект має мала адресна емісія грошей робітникам. Достатня адресна емісія грошей (коли динамічна система перетинає сепаратрису між низькопродуктивним та високопродуктивним станами) викликає швидкий перехід у високопродуктивний стан.

З допомогою обчислювальних експериментів показано, що зменшення функції попиту полегшує перехід економіки у високопродуктивний стан. Функція попиту залежить від психологічних факторів й пропаганди. Це означає, що гасла типу «соромно бути бідним», «заживемо, як за Заході», приводять до збільшення її крутизни, що погіршує умови переходу економіки у високопродуктивний стан. Навпаки, гасла «соромно розкошувати, коли країна в скруті», «не наслідуйте Захід, а підтримайте вітчизняного виробника» - приводять до зменшення крутизни функції що полегшує перехід у високопродуктивний стан. Але дотримання таких гасел потребує національної єдності, солідаризації власників великих підприємств з більшістю населення.

Питання до параграфу 6.5

Для чого виконують обчислювальні експерименти з програмним забезпеченням моделі? Як обчислювальні експерименти застосовують для дослідження властивостей модельованого об'єкту? Як обчислювальні експерименти застосовують для практичного вдосконалення управління об'єктом?

В чому полягає актуальність впливу зарплати робітників на макроекономічні процеси? Як збільшення зарплати робітниками впливає на їхні заощадження? Як збільшення зарплати робітниками впливає їхню купівельну спроможність? Як збільшення зарплати робітниками впливає ціну товару? Як збільшення зарплати робітниками впливає заощадження власників підприємств? Як збільшення зарплати робітниками впливає купівельну спроможність пенсіонерів?

Чому збільшення зарплати робітників приводить до зменшення купівельної спроможності пенсіонерів? Чому сильне збільшення зарплати робітників приводить до знецінення обігових коштів підприємств?

Які впливає на економіку збільшення фондовіддачі? Як на економіку, що перебуває у низькопродуктивному стані впливає адресної емісії грошей? Як залежать обставини переходу економіки з низькопродуктивного стану у високопродуктивний при зменшенні крутизни функції споживання. Які позаекономічні передумови переходу економіки у високопродуктивний стан?

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.13.53 (0.025 с.)