ТОП 10:

Управління переходом у високопродуктивний стан



Сучасна економіка України (та багатьох інших країн) перебуває у низькопродуктивному стані. Більшість громадян цих країн мають малі доходи, а їхнє споживання – не перевищує прожиткового мінімуму. Тому для цих країн важливо перевести економіку з низькопродуктивного стану у високопродуктивний. В рамках базової моделі ринкової економіки для переходу у високопродуктивний стан необхідно здійснити управління, яке переводить стан системи (3.5), (3.6) вище сепаратриси (рис. 4).

Переведення динамічної змінної вище сепаратриси належить до задач оптимального управління динамічними системами. Ця задача полягає в тому, щоб перевести систему (3.5), (3.6) з початкового стану протягом часу у кінцевий (бажаний) стан , дотримуючись умови

, (3.10)

де ‑ вибраний критерій оптимальності управління; ‑ параметри функції та моделі (3.5), (3.6). Якщо кінцевий стан розміщений вище сепаратриси, тоді розв'язання задачі оптимального управління (3.5), (3.6), (3.10) дає значення керованих параметрів, які необхідно змінювати протягом часу , щоб досягнути стану за сепаратрисою .

Не зважаючи на простоту постановки цієї задачі, її надзвичайну важливість для національної економіки та значний досвід розв'язування такого типу задач оптимального технічними об'єктами, досі невідомо про спроби застосувати такий підхід в державному регулюванні економіки.

Тому розглянемо два методи переведення динамічної системи (3.5), (3.6) в стан, вище сепаратриси. Перший метод полягає у вкладанні в економіку коштів ззовні, які приводять до збільшення фінансової спроможності учасників економіки. Цей метод називають енергетичним, за аналогією з управлінням технічними об'єктами з допомогою планування витрат енергії. З допомогою енергетичного методу було переведено економіку Польщі у високопродуктивний стан протягом 1988-2000 років. При цьому економіка Польщі отримала інвестиції від західних сусідів передусім на основі особливої геополітичної компланарності відносин між ними. Тому енергетичний підхід не є універсальним.

Другий метод полягає у такій зміні параметрів функцій споживання , , параметрів рівнянь (3.5), (3.6), щоб реальне значення змінних стану опинилося вище сепаратриси системи (3.5), (3.6). Такий метод регулювання називають параметричними. Параметричний метод переходу у високопродуктивний стан полягає в такій зміні функцій поведінки, регуляторних параметрів, домінант суспільної поведінки, внаслідок чого існуючий стан економіки опиняється в області притягання до високопродуктивного стійкого стану. З допомогою параметричного методу було відновлено продуктивність економіки колишнього Радянського Союзу у післявоєнні роки. Цей метод успішно застосовано на перших порах сучасної економічної реформи в Китаю.

На жаль, в нашій країні не застосовують параметричний метод переведення економіки у високопродуктивний стан. Навпаки, регуляторні заходи, котрі позначаються на динамічних змінних базової моделі (3.5), (3.6) спрямовують на те, щоб віддалити більшість підприємств від границі з областю високопродуктивного підприємництва. Приклади таких контр-продуктивних регуляторних заходів стосуються сільського господарства, швейної промисловості, діяльності малих підприємств.

В нашій країні за Австро-Угорської влади та російського царату держава управляла економікою, виходячи з інтересів багатої знаті. Такою ж була соціально-економічна політика інших європейських країн. Все ж, в цих країнах згодом відбувся перехід у високопродуктивний стан (сталося «економічне диво»). Обставини такого переходу зрозумілі з аналізу розв'язків моделі (3.5), (3.6). Робітники цих країн протягом тривалого часу повільно накопичували заощадження. Заощадження досягнули розміру, достатнього для відкриття одного робочого місця. Колишні робітники (їхні нащадки) стали підприємцями, отримали вищий дохід, завдяки цьому – підвищили зарплату найманим робітникам. Так склалися передумови для переходу економіки у високопродуктивний стан.

За приблизними оцінками, отриманими з допомогою обчислювальних експериментів, перехід більшості підприємств Східної Галичини у високопродуктивний стан мав відбутися через 40-120 років після скасування кріпаччини. На жаль – суспільні катастрофи – перша світова війна, поразка польська агресія проти ЗУНР, більшовицькі репресії змістили цю лінію розвитку.

Перехід економіки колишніх країн Австро-Угорщини у високопродуктивний стан відбувся без його цілеспрямованого стимулювання владою. Це вказує на «об'єктивну» здатність економічної системи (3.3), (3.4) перейти у високопродуктивний стан. Зауважимо, що в Австро-Угорщині й Царській Росії були вжиті окремі заходи для покращення умов діяльності більшості малих господарств. Це, зокрема, ‑ урбарільна реформа, парцеляція землеволодінь, податкові пільги для сімей молодих господарів (в Австро-Угорщині), аграрна реформа (в Царській Росії).

Емпіричні спостереження показують, що регулювання економіки в нашій країні спрямоване на створення і утримання низькопродуктивної економіки. Такий регуляторний вплив полягає в тому, щоб не допустити збільшення заощаджень більшості громадян до рівня вартості виробничих фондів для одного робочого місця. Для його здійснення застосовують різноманітні заходи, найбільш впливовий з них панове підвищення ціни товарів першої необхідності. Інші заходи – це стимулювання споживання, зниження рівня освіти, збільшення накладних витрат через конкуренцію з імпортерами в умовах лібералізованої економіки, обмеження розвитку високотехнологічних галузей. За таких умов перехід у високопродуктивний стан пов'язаний з відповідним правозахисним.

Питання до параграфу 3.5

Яке управління економікою необхідно здійснити, щоб досягнути переходу у високопродуктивний стан? Чому для переведення економіки у високопродуктивний стан достатньо перевести точку, яка зображає стан ринкової економіки у вище сепаратриси? В чому полягає задача оптимального переведення ринкової економіки з низькопродуктивного стану у високопродуктивний. Якими змінними в моделі ринкової економіки необхідно управляти, щоб перевести її у високопродуктивний стан? В чому полягає постановка задачі оптимального управління ринковою економікою. В чому полягає енергетичне (силове) управління переведенням економіки у високопродуктивний стан? Які відомі випадки енергетичного переведення економіки у високопродуктивний стан шляхом зовнішнього впливу? Які відомі випадки енергетичного переведення економіки у високопродуктивний стан на основі використання національного ресурсу? В чому полягає параметричне переведення економіки у високопродуктивний стан. Які відомі випадки параметричного переведення економіки у високопродуктивний стан? В чому полягає регуляторна протидія параметричному переведенню економіки у у високопродуктивний стан? Чому в ринковій економіці можлива «економічне диво», не зважаючи на регуляторну протидію влади чи панівних груп її населення? Назвіть історичні приклади «економічного дива», що відбулося всупереч регуляторним діям влади. Як християнська наука про ревність в праці і стриманість в споживанні позначається на умовах переведення економіки у високопродуктивний стан? Якими були особливості підготовки переведення економіки нашої країни у високопродуктивний стан в Австро-Угорщині і царській Росії? В чому полягає «об'єктивність» і «суб'єктивність» переходу економіки у високопродуктивний стан? В чому полягає протидія переходу сучасної економіки нашої країни у високопродуктивний стан? Який досвід накопичено в країнах Південної Америки щодо громадського впливу на організацію економічних відносин?







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.77.252 (0.004 с.)