Навантаження, перевезення та розвантаження вантажів

 

17.2.1. Вантажі, що перевозяться транспортними засобами, за масою підрозділяються на три категорії, а за ступенем небезпеки при навантаженні, розванта­женні та транспортуванні – на чотири групи.

17.2.1.1. Вагові категорії вантажів:

1 категорія – масою (одного місця) менше 30 кг, а також сипучі, дрібноштучні, що перевозяться на­валом тощо;

2 категорія – масою від 30 до 500 кг;

3 категорія – масою більше 500 кг.

17.2.1.2. Групи вантажів:

1 – малонебезпечні (будівельні матеріали, харчові продукти тощо);

2 – небезпечні за своїми розмірами (негабаритні);

3 – пильні або гарячі (цемент, мінеральні добри­ва, асфальт, бітум тощо);

4 – небезпечні вантажі згідно з ГОСТ 19433-88.

17.2.2. При постановці транспортних засобів під вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути вжи­ті заходи, що попереджують самовільний їх рух.

17.2.3. Переміщення вантажів 1-ї категорії від складу до місця навантаження або від місця розван­таження до складу може бути організоване вручну, якщо відстань по горизонталі не перевищує 25 м.

При більшій відстані такі вантажі повинні транс­портуватися механізмами і пристроями.

У виняткових випадках на місцях непостійного вантаження і розвантаження допускається проводити вантаження і розвантаження вантажів масою до 55 кг (одного місця) вручну двома вантажниками.

17.2.4. Транспортування, навантаження та роз­ван­таження вантажів 2-ї та 3-ї категорій на усіх постій­них та тимчасових вантажно-розвантажувальних площадках (пунктах) повинно бути механізовано.

17.2.5. При завантаженні кузова автомобіля навалочним вантажем він не повинен підійматися над бор­тами кузова (стандартними або нарощеними) і повинен розміщуватися рівномірно по усій площині кузова.

17.2.6. Штучні вантажі, що підіймаються над бортами кузова, необхідно ув’язувати міцним справ­ним такелажем (канатами, мотузками). Забороняєть­ся користуватися металевими канатами та дротом.

17.2.7. Ящиковий, катно-бочковий та інший штуч­ний вантаж повинен бути укладений так, щоб під час руху (зрушенні з місця і крутих поворотах, різкому гальмуванні) він не міг переміщуватися по підлозі кузова. При наявності зазорів між окремими місцями вантажу слід вставляти між ними міцні дерев’яні про­кладки і розпірки.

Бочки з рідким вантажем установлюють пробкою догори.

17.2.8. Скляна тара з рідинами приймається до перевезення тільки в спеціальній упаковці. Її необ­хідно установлювати вертикально (пробкою догори).

Забороняється установлювати вантаж у скляній тарі один на другий (у два ряди) без відповідних прокладок (дощок), що захищають нижній шар від розбивання під час руху.

17.2.9. Пильні вантажі дозволяється перевозити на автомобілях (відкритих кузовах), які обладнані пологами і ущільнювачами, при цьому повинні бути вжиті заходи, що виключають їх розпилювання під час руху.

17.2.10. Водії та робітники, які зайняті на пере­везенні, навантаженні та розвантаженні пильних ван­тажів або отруйних речовин, повинні бути забезпе­чені відповідними засобами індивідуального захисту.

17.2.11. При установленні вантажів неправиль­ної форми та складної конфігурації на транспортні засоби, крім вантажів, які не допускається кантува­ти, їх слід розташовувати таким чином, щоб центр ваги знаходився найнижче.

17.2.12. Вантажі, що перевищують габарити тран­спортного засобу по довжині на 2 м і більше (довгомірні вантажі), перевозять на автомобілях з приче­пами-розпусками, до яких вантажі повинні надійно кріпитися.

При одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі повинні роз­міщуватися зверху.

17.2.13. Забороняється:

– перевозити вантажі, що виступають за бокові габарити автомобіля;

– загороджувати вантажем двері кабіни водія;

– навантажувати довгомірні вантажі вище стояків причепа.

17.2.14. При навантаженні довгомірних вантажів (труб, рейок, деревини тощо) на автомобіль з приче­пом-розпуском необхідно залишати зазор між щитом, який установлений за кабіною автомобіля, і торцями вантажу для того, щоб на поворотах та розворотах вантаж не чіпляв за щит. Для запобігання переміщен­ня вантажу при гальмуванні та під час руху під уклон вантаж повинен бути надійно закріплений.

17.2.15. Навантаження і розвантаження напівпричепів-панелевозів повинно проводитися шляхом плав­ного опускання (підіймання) панелей без ривків і поштовхів.

17.2.16. Напівпричепи повинні завантажуватися, починаючи з передньої частини (щоб уникнути пере­кидання), а розвантажуватися – із задньої частини.

17.2.17. Вантажно-розвантажувальні роботи в охо­ронних зонах повітряних ліній електропередач дозво­ляється виконувати тільки після проведення цільо­вого інструктажу і оформлення наряд-допуску, що видається організацією, відповідальною за виконан­ня робіт.

17.2.18. При здійсненні механізованого розванта­ження зерна, буряків тощо на приймальних пунктах (або в інших місцях) перекидачами, буртоукладачами водій зобов’язаний установити автомобіль (автопоізд) на перекидач, буртоукладач, загальмувати його, включити нижчу передачу, вийти з кабіни і знаходи­тися в безпечній зоні в межах видимості оператора.

Забороняється водію зачищати кузов від залишків буряків, зерна тощо.

17.2.19. При навантажуванні транспортних засобів екскаваторами повинні виконуватись такі вимоги:

– транспортні засоби, що очікують навантажен­ня, повинні знаходитися за межами радіусу дії екс­ка­ваторного ковша і ставати під навантаження тільки після дозвільного сигналу машиніста екскаватора;

– транспортні засоби, які знаходяться під наван­таженням, повинні бути загальмовані;

– навантаження в кузов транспортних засобів повинно проводитися тільки збоку чи ззаду; переніс екскаваторного ковша над кабіною автомобіля забо­роняється;

– навантажений транспортний засіб повинен сліду­вати до пункту розвантаження тільки після дозвіль­ного сигналу машиніста екскаватора;

– транспортний засіб, який знаходиться під на­ван­таженням, повинен бути в межах видимості ма­шиніста.

17.2.20. Розвантаження транспортних засобів біля відкосів, силосних ям, ярів тощо дозволяється при наявності колісовідбійного бруса.

При відсутності колісовідбійного бруса заборо­няється під’їжджати до брівки розвантажувальної площадки ближче ніж на 3 м.

17.2.21. Небезпечні вантажі і порожня тара з-під них приймаються до перевезення і перевозяться відпо­відно до вимог Правил перевезення небезпечних ван­тажів автомобільним транспортом в УРСР та Інс­трукції по перевезенню небезпечних вантажів.

17.2.22. На усіх вантажних місцях, що містять небезпечні речовини, повинні бути ярлики, що по­значають: вид небезпечного вантажу, верх упаковки, наявність крихких посудин в упаковці.

17.2.23. Не допускається виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечним вантажем при виявленні невідповідності тари вимогам нормативно-технічної документації, несправності тари, а також при відсутності маркірування і попереджувальних на­писів на ній.

17.2.24. Навантаження небезпечного вантажу на автомобіль та розвантаження його з автомобіля по­винно проводитися при виключеному двигуні, за ви­нятком випадків наливання та зливання (нафтопро­дуктів в автоцистерну), що робиться за допомогою насоса, який установлений на автомобілі і приводить­ся в дію двигуном автомобіля. Водій в такому разі знаходиться біля пульта керування насосом.

17.2.25. Забороняється:

– сумісне перевезення небезпечних речовин і хар­чових продуктів або фуражу;

– палити і використовувати відкритий вогонь при навантаженні, розвантаженні та перевезенні вибухо­небезпечних, пожежонебезпечних вантажів.

17.2.26. Кузов автомобіля перед подачею до місця навантаження контейнерів повинен бути очищений від сторонніх предметів, а також снігу, льоду, сміття тощо. Покрівля контейнерів також повинна бути очищена вантажовідправником (вантажоприймачем) від снігу, сміття та інших предметів.

17.2.27. Працівникам, які беруть участь у ван­тажно-розвантажувальних роботах, забороняється зна­ходитися на контейнері і в середині його під час підій­мання, опускання та переміщення, а також на поряд розташованих контейнерах.

17.2.28. Водій зобов’язаний оглянути навантажені контейнери з метою визначення правильності ванта­ження, справності, а також надійності кріплення контейнерів на спеціалізованих напівпричепах або універсальних автомобілях (автопоїздах).

17.2.29. Проїзд людей в кузові автомобіля, де встановлені контейнери, і в самих контейнерах забо­ро­няється.

17.2.30. При транспортуванні контейнерів водій зо­бов’язаний додержуватись таких заходів перестороги:

– різко не гальмувати;

– знижувати швидкість перед поворотами, закруг­леннями та нерівностями дороги;

– звертати особливу увагу на висоту воріт, мостів, контактних мереж, дерев тощо.

17.2.31. На автопоїздах-борошновозах і цементо­возах не дозволяється:

– перебувати на верхній площадці напівпричепа, якщо цистерна знаходиться під тиском;

– підключати і відключати штепсельні роз’єднан­ня під напругою;

– працювати при несправних запобіжних клапа­нах і манометрах, підвищувати тиск вище норми, встановленої в експлуатаційній документації;

– відкривати кришку завантажувального люка або затягувати гайку відкидного болта кришки при на­явності тиску в цистерні. Застосовувати будь-які важелі для затягування гайки відкидного болта;

– наносити удари по цистернах, що знаходяться під тиском;

– включати компресорну установку зі знятим ого­родженням клинопасової передачі.

Для усунення несправностей необхідно автопоїзд від­ключити від джерела електроенергії, а тиск в ци­стернах знизитидо нуля.

При виконанні робіт на верхній площадці напівпричепа-борошновоза необхідно обов’язково установити у вертикальне положення відкидне огородження.

17.2.32. Вантаження автомобілів на залізничні платформи і їх розвантаження повинні робити від­повідні служби залізниць.

Як виняток, допускається участь водіїв у ванта­женні або розвантаженні в тих випадках, коли вони здійснюються без застосування вантажопідіймальних механізмів (“своїм ходом”).

17.2.33. Перед завантаженням автомобілів на за­лізничні платформи за допомогою вантажопідіймаль­них механізмів водій зобов’язаний:

– від’єднати клему від акумуляторної батареї;

– у разі завантаження автомобілів ущільнюючим спо­собом типу “ялинка” довести рівень палива у паливно­му баці до половини або менше половини його ємності;

– перевірити справність пробки паливного бака і надійність його закриття.

17.2.34. Після завантаження автомобіля на за­ліз­ничну платформу необхідно переконатися у на­дійності його кріплення, відсутності на ньому та плат­формі замащених обтиральних матеріалів і додатко­вих ємностей з горючими та мастильними рідинами.

17.2.35. Усі працівники автопідприємств, які на­правляються у відрядження, повинні перевозитися тільки у пасажирських вагонах. Забороняється зна­ходження людей на платформах (напіввагонах) і в кабінах автомобілів під час руху потяга.

17.2.36. Перевірка стану кріплення автомобілів, що перевозяться на платформах, під час слідування повинна робитися тільки на зупинках особами, які заздалегідь призначені начальником автоколони (зведеної колони).

17.2.37. На зупинках забороняється відкривати двері для проникнення в кабіну і робити інші дії, які можуть привести до дотику лінійних проводів високої напруги контактної мережі, навіть у тому випадку, якщо у даний момент контактна мережа над вагоном відсутня.