Організація роботи 3 охорони праці

 

4.1. Загальне керівництво роботою з охорони праці згідно Закону України “Про охорону праці” (розділ 2, п.1 цих Правил) в цілому на підприємстві покла­дається на його власника (керівника).

4.2. Для організації роботи, спрямованої на запо­бігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах з кількістю працюючих50чоловік і більше, повинна бути створена служба охо­рони праці.

На підприємствах з кількістю працюючих мен­ше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконува­ти особи з відповідною професійною підготовкоюзасумісництвом.

4.3. На підприємствах загальна чисельність фа­хівців служби охорони праці встановлюється в за­лежності від загального числа працюючих, небезпечності та шкідливості виробничих процесів, кількості окремо розташованих від основної бази автоколон.

Рекомендується при чисельності працюючих від50до 500 чоловік до служби охорони праці включати одного фахівця, від 501 до 1000 – двох фахівців, більше 1000 чоловік – трьох фахівців.

При наявності двох і більше окремо розташованих від основної бази автоколон, виробництв до служби охорони праці підприємства доцільно включати додатково ще одного фахівця.

4.4. Служба охорони праці підприємства підпо­ряд­ковується безпосередньо його керівникові і при­рів­нюється до основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства.

4.5. Робота служби охорони праці здійснюється у відповідності з положенням про службу охорони праці підприємства, розробленим на основі Типового поло­ження (розділ 2, п. 12 цих Правил) з урахуванням специфіки виробництва і затвердженим власником.

4.6. Управління охороною праці на підприємстві здійснюється у відповідності з Системою управління охороною праці.

4.7. В положеннях про структурні підрозділи (слу­жби, відділи тощо) підприємства та в посадових ін­струкціях працівників повинні бути визначені конкретні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій з питань охорони праці.

4.8. На підприємствах при кількості працюючих 50 чоловік і більше з метою залучення представників власника і трудового колективу до співробітництва в галузі управління охороною праці, узгодженого ви­рішення питань, що виникають у цій сфері, ство­рюється комісія з питань охорони праці, діяльність якої здійснюється згідно з Типовим положенням (роз­діл 2, п. 10 цих Правил).

4.9. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи повинні проходити навчання (інструк­таж) з питань охорони праці згідно з Типовим поло­женням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці (розділ 2, п.11 цих Правил).

4.10. Працівники, зайняті на роботах з підвище­ною небезпекою, що обумовлюються даними Прави­лами і наведені в додатку1, та інших роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпе­кою (розділ 2, п. 14 цих Правил), повинні проходи­ти попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

4.11. Для виконання робіт з підвищеною небезпе­кою власник наказом по підприємству встановлює відповідальних керівників за безпечне їх проведення.

4.12. На роботи з підвищеною небезпекою повинні бути розроблені і вивішені на робочих місцях техно­логічні карти та забезпечено їх виконання.

4.13. Працівники перед виконанням небезпечних робіт, на які обов’язково оформляється наряд-допуск, повинні пройти цільовий інструктаж з охорони праці.

Перелік таких робіт приведений в додатку 2, а форма наряд-допуску – в додатку 3.

Наряд-допуск видається на період, який необхід­ний для виконання даного обсягу робіт. При перерві в роботі більше як на добу, наряд-допуск анулюється.

Оформлення наряд-допусків на виконання робіт в електроустановках, газонебезпечних робіт та інших провадиться згідно з вимогами відповідних норматив­них актів на проведення цих робіт.

4.14. Посадові особи згідно з Переліком посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці (розділ 2, п. 13 цих Правил), до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на три роки прохо­дять в установленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузево­го або регіонального управління охороною праці.

4.15. Допуск до роботи осіб, які не пройшли Вивчання, інструктаж, стажування і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

4.16. Для проведення навчання (інструктажу), надання методичної допомоги працівникам з питань охорони праці, а також пропаганди безпечних методів праці на кожному підприємстві з кількістю працюю­чих 100 і більше чоловік повинні бути створені ка­бінети охорони праці.

На підприємствах з меншою кількістю працюю­чих, а також в окремо розташованих автоколонах та виробництвах створюються кутки з охорони праці.

4.17. На підприємстві повинно бути забезпечене проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників.

Порядок проведення медичних оглядів здійснюється згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій (розділ 2, п.15 цих Правил).

4.18. При укладенні трудового договору громадя­нин має бути поінформований власником під розпис­ку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, про його права на пільги і компенсації за роботу за таких умов відповідно до законодавства і колективного договору.

4.19. На робочих місцях працюючих повинна здійснюватися атестація умов праці у відповідності з Порядком проведення атестації робочих місць за умо­вами праці та Методичними рекомендаціями для про­ведення атестації робочих місць за умовами праці (розділ 2, пп. 18, 44 цих Правил).

Атестації підлягають робочі місця, на яких тех­нологічний процес, обладнання і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпеч­них факторів.

4.20. На підприємстві повинні розроблятися і здійснюватися комплексні заходи по забезпеченню досягнення установлених нормативів з охорони праці.

Основою для розробки таких заходів є атестація умов праці на робочих місцях та аналіз рівня охоро­ни праці на підприємстві.

4.21. Фінансування комплексних заходів здій­снюється переважно з фонду охорони праці, який ство­рюється згідно з Положенням про державний, галу­зеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охо­рони праці підприємств (розділ 2, п. 9 цих Правил).

4.22. На підприємстві повинно бути організовано безкоштовне забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту у відповідності з Типовими галузевими нор­мами (розділ 2, п.52 цих Правил) або іншими відом­чими нормативними актами.

4.23. Забороняється допуск осіб віком до вісімнад­цяти років та жінок до робіт, що наведені у додат­ках 4 і 5, та інших робіт, передбачених Переліками важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх та жінок (розділ 2, пп. 16, 17 цих Правил).

4.24. На підприємстві повинен бути встановлений час, необхідний для приведення в порядок засобів виробництва, індивідуального захисту, а також осо­бистої гігієни.

4.25. Розслідування нещасних випадків, профе­сійних захворювань, аварій, що сталися на вироб­ництві, повинно проводитися згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій на підприємствах в уста­новах і організаціях (розділ 2, п. 8 цих Правил).

Про кожний нещасний випадок потерпілий, оче­видець або працівник, який його виявив, повинні доповісти безпосередньому керівникові (начальнику колони, майстру, бригадиру) або іншому керівникові.

4.26. Підприємства повинні інформувати праців­ників про стан охорони праці, причини аварій, не­щасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення та забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.