Додаткові вимоги при експлуатації автомобілів,

Що працюють на газовому паливі

 

16.2.1. При експлуатації автомобілів, що працю­ють на стиснутому природному або зрідженому на­фтовому газі, повинні виконуватись вимоги Керівниц­тва (ін­струкції) з їх експлуатації заводів-виготовлю­вачів та цих Правил.

16.2.2. Запуск двигуна (карбюраторного) слід про­водити на паливі одного виду: на газі або бензині.

16.2.3. Для підігрівання двигуна і системи жив­лення, усунення льодових утворень та пробок дозво­ляється застосовувати тільки гарячу воду, повітря або пару.

16.2.4. Перед включенням запалювання, освітлю­вальних електричних приладів та запуском двигуна після міжзмінного відстою або тривалого зберігання автомобілів необхідно не менше як на 3 хвилини від­крити для провітрювання капот, люки відсіків балонів і двері (в автобусах), багажне відділення (у легкових автомобілів), після чого переконатися в герметичності газової апаратури, трубопроводів і з’єд­нань системи живлення.

16.2.5. Витратні та магістральні вентилі необхід­но відкривати повільно, щоб уникнути гідравлічного удару, а закривати – не докладаючи великих зусиль, щоб не пошкодити ущільнювачі.

16.2.6. У процесі експлуатації автомобілі, що працюють на газовому паливі, повинні щоденно, при випуску на лінію та при поверненні їх з лінії, підлягати огляду з метою перевірки герметичності та справності газової апаратури, а також надійності кріплен­ня газових балонів та кронштейнів.

Перевірку герметичності з’єднань газового облад­нання і визначення місць витікання газу проводять за допомогою спеціальних приладів (газоіндикаторів, течешукачів) або мильної емульсії.

16.2.7. На легкових автомобілях (ГАЗ-24-07) і їх модифікаціях необхідно перевірити також стан гумового ущільнювача та дренажного шланга заправ­ного пристрою.

16.2.8. При виявленні витікання газу із балонів через вентилі, запобіжний клапан або іншу арматуру на лінії і неможливості його усунення необхідно ви­пустити газ із балонів в атмосферу в безпечному місці удалині від людей і джерел вогню.

Випуск газу повинен проводитися при непрацюю­чому двигуні і відключеній “масі”.

16.2.9. При виявленні витікання газу під час руху водій зобов’язаний негайно зупинити автомобіль, виключити двигун, закрити усі вентилі, виявити несправності і вжити заходи для їх усунення. При неможливості усунення несправності необхідно при­пинити роботу і повідомити про це на підприємство.

16.2.10. При експлуатації автомобілів, що пра­цюють на газовому паливі, забороняється;

– запускати двигун і працювати на автомобілі з несправною газовою апаратурою та при витіканні газу із балона або системи живлення;

– робота двигуна на суміші двох палив – бензину та газу;

– дозаправляти балони або випускати (зливати) газ у безпосередній близькості від місць стоянки інших автомобілів або поблизу джерел вогню та місць зна­ходження людей;

– зупиняти автомобіль ближче 5 м від місця ро­боти з відкритим вогнем, а також користуватися відкритим вогнем ближче 5 м від автомобіля;

– проводити перевірку герметичності системи жив­лення відкритим полум’ям;

– перевіряти або регулювати прилади електрооб­ладнання, не переконавшись у відсутності газу під капотом двигуна та в інших можливих місцях його накопичення;

– експлуатувати автомобіль зі знятим газовим фільтром;

– регулюватиабо ремонтувати газову апаратуру (крім регулювання холостого ходу) при працюючому двигуні;

– ударяти по газовій апаратурі та арматурі,що знаходиться під тиском;

– залишати у проміжному положенні витратні вентилі; вони повинні бути повністю відкриті або закриті;

– застосовувати додаткові важелі для відкриван­ня або закривання витратних або наповнювальних вентилів;

– експлуатувати автомобіль на бензині з відкри­тим електромагнітним клапаном і витратними магі­страль­ними вентилями;

– запускати двигун при тиску газу в балонах мен­ше 0,5 МПа (5 кг/см²).

16.2.11. Після постановки автомобіля на трива­лу стоянку необхідно закрити витратні та магістраль­ний вентилі, випрацювати весь газ із системи жив­лення, після чого виключити запалювання і відклю­чити “масу”.

При зупинці двигуна на короткий час (не більше 10 хв.) магістральний вентиль дозволяється залиша­ти відкритим.

16.2.12. Заправляти автомобілі газом дозволяється тільки на стаціонарних або пересувних газонаповню­вальних станціях.

16.2.13. Перед заправкою автомобіля газовим па­ливом необхідно: висадити пасажирів із кабіни (ку­зова) або салона автомобіля; зупинити двигун, вик­лючити запалювання; закрити магістральний вентиль, витратні вентилі при цьому повинні бути відкриті.

16.2.14. При заправленні газовим паливом забо­роняється:

– стояти біля газонаповнювального шланга і балонів;

– підтягувати гайки з’єднань паливної системи та стукати металевими предметами;

– проводити регулювання та ремонт газової апа­ратури;

– виконувати роботи, що викликають іскроутво­рення;

– палити і користуватися відкритим вогнем;

– працювати без рукавиць;

– заправляти балони зрідженим нафтовим газом більше як на 90% повного об’єму;

– заправляти балони, якщо строк огляду їхми­нув, або у випадку виявлення розгерметизації систе­ми жив­лення.

16.2.15. Перед початком наповнення балонів га­зом необхідно спочатку відкрити наповнювальний вентиль на автомобілі, а потім – вентиль заправної колонки, а після наповнення балонів газом спочатку закрити вентиль заправної колонки, а потім на­повнювальний вентиль на автомобілі.

Від’єднувати та приєднувати газонаповнювальні шланги можна тільки тоді, коли обидва вентилі зак­риті.

16.2.16. Якщо під час заправлення газонаповню­вальний шланг випадково розгерметизується, необ­хідно негайно закрити вихідний вентиль на газона­пов­ню­вальній колонці, а потім – наповнювальний вентиль на автомобілі.

16.2.17. Експлуатація балонів для стиснутого природного та зрідженого нафтового газу повинна здій­снюватися згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

16.2.18. У разі виникнення пожежі на автомобілі, що працює на газі, необхідно виключити запалюван­ня і закрити витратні та магістральні вентилі. Гаси­ти пожежу необхідно вогнегасниками, кошмою, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом необ­хідно сильно поливати холодною водою, щоб уник­нути надмірного підвищення тиску вних.

Додаткові вимоги при експлуатації автомобілів у відриві від основної бази

 

16.3.1. Направлення автомобілів для виконання робіт у відриві від основної бази повинно оформляти­ся наказом по підприємству.

16.3.2. Наказом власника підприємства призна­чається також старший групи, що направляється у відрядження (при 2 і більше автомобілів), із числа досвідчених водіїв або бригадирів, або начальник колони (більше 20 автомобілів) із спеціалістів підприє­мства, на якого покладається відповідальність за додержання вимог безпеки праці.

Виконання вимог відповідальної особи обов’язко­ве для усієї групи, що направляється у відрядження.

16.3.3. Перед направленням на роботу необхідно з’ясувати на місці майбутнього розташування умови та особливості роботи, організацію житла та побуту складу групи, зберігання та профілактичного обслу­говування транспортних засобів, медичного огляду водіїв.

16.3.4. Спільно з власником організації, у розпо­рядження якої направляється автотранспорт, уточ­нити необхідне матеріальне та технічне забезпечен­ня, що повинно бути здійснене як безпосередньо в підприємстві, так і на місці відрядження.

16.3.5. При підготовці до роботи у відриві від основної бази необхідно провести профілактичне об­слуговування усіх транспортних засобів. При цьому особливу увагу необхідно звернути на вузли та агре­гати, що забезпечують безпеку руху та праці, по­жежну безпеку.

16.3.6. При експлуатації, профілактичному обслу­говуванні та ремонті транспортних засобів у відриві від основної бази необхідно дотримуватись тих же вимог безпеки, що і у звичайних умовах.

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ НАВАНТАЖЕННІ, РОЗВАНТАЖЕННІ

ТА ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ

Загальні вимоги

 

17.1.1. При навантаженні, розвантаженні та пе­ревезенні вантажів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

– наїзди під час руху автомобілів, навантажувачів;

– наїзди при самовільному русі транспортних за­собів;

– падіння працюючих з висоти і на поверхні;

– падіння вантажу;

– ураження електричним струмом;

– перекидання автомобілів-самоскидів з відкосів, в яри;

– термічні фактори (пожежі при наливанніабозливанні палива з цистерни автомобіля);

– наявність у повітрі шкідливих речовин (пилу),

17.1.2. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт, а також перевезення вантажів повинно здійсню­ватися згідно з вимогами Правил перевезення ван­тажів автомобільним транспортом в Україні, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 (розділ 2, пп. 47, 2, 33, 34 цих Правил), а також цими Правилами.

17.1.3. Власник підприємства повинен здійснюва­ти контроль за виконанням вимог безпеки при ро­боті автомобілів на об’єктах і вживати спільно з влас­никами підприємств та організацій, що обслуговують­ся, заходи для забезпечення безпеки вантажно-роз­вантажувальних робіт та щодо усунення виявлених порушень.

17.1.4. При централізованих перевезеннях, перед тим як направити автомобілі, вантажно-розвантажу­вальні механізми та робітників на місце навантажен­ня (розвантаження) вантажів, власник підприємства зобов’язаний перевірити відповідність умов праці вимогам безпеки праці у вантажовідправників та вантажоодержувачів.

Якщо умови роботи не забезпечують безпеку ван­тажно-розвантажувальних робіт, забороняється на­правляти на місце навантаження і розвантаження автомобілі і людей до усунення недоліків.

17.1.5. Робота автомобілів на будівельних май­дан­чиках, території промислових підприємств, в кар’є­рах тощо допускається тільки з дозволу відповідаль­них осіб вказаних об’єктів та після проведення з водіями цільового інструктажу у відповідності з чин­ними нормативними актами з охорони праці.

17.1.6. Навантаження і розвантаження вантажів, кріплення їх і тентів на транспортних засобах, а також відкривання та закривання бортів автомобілів, напівпричепів та причепів здійснюється силами і за­собами вантажовідправників, вантажоодержувачів або спеціалізованих організацій.

Навантаження і розвантаження вантажів на ав­томобілях, обладнаних підіймально-транспортними механізмами, здійснюється водієм.

17.1.7. Водій зобов’язаний перевірити відповід­ність укладання, розміщення та надійність кріплен­ня вантажів і тентів на транспортному засобі вимо­гам безпеки, а у разі виявлення порушень – вимага­ти від особи, відповідальної за навантажувальні ро­боти, ліквідувати їх.

17.1.8. Способи укладання вантажів повинні забезпечувати їх стійкість, а також можливістьмеханізованого навантаження і розвантаження.

Вантаж повинен бути розміщений, а при необхідності закріплений на транспортному засобі так, щоб він;

– не створював небезпеки водію та оточуючим;

– не обмежував водію оглядовості;

– не порушував стійкість транспортного засобу;

– не закривав світлові та сигнальні прилади, а також номерні знаки.

17.1.9. Маневрування транспортних засобів з ван­тажами після зняття з них кріплення не допускається.

17.1.10. Вантажно-розвантажувальні роботи із застосуванням вантажопідіймальних механізмів для вантажів, на яких не вказані схеми строповки або зі зміщеним центром ваги, повинні виконуватись під керівництвом особи, призначеної наказом власника організації, що виконує ці роботи.

17.1.11. Вантажно-розвантажувальні роботи ван­тажопідіймальними механізмами необхідно проводи­ти тільки за відсутності людей (у т.ч. водія) в кабіні (за винятком автомобілів-самоскидів, кабіна яких перекрита спеціальними захисними козирками) або у кузові транспортного засобу; вони повинні знаходи­тися поза зоною дії стріли або маневрування наван­тажувального механізму.

17.1.12. Водіям автомобілів дозволяється за їх згодою виконувати роботи з навантаження і розванта­ження вантажів масою (одне місце) не більше 20 кг для чоловіків і 7 кг для жінок.

При цьому відповідальність за організацію і без­печне проведення водіями цих робіт покладається на вантажовідправника і вантажоодержувача, що повинно обумовлюватись договором.

17.1.13. Вантажно-розвантажувальні роботи ви­ко­нуються, як правило, механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів або інших ванта­жопідіймальних засобів, а при незначних обсягах засобами малої механізації.

17.1.14. У місцях виконання вантажно-розванта­жувальних робіт і в зоні обслуговування вантажопі­діймальних механізмів забороняється знаходитися особам, які не мають прямого відношення до цих робіт.

17.1.15. Забороняється виконання будь-яких робіт з обслуговування та ремонту транспортних засобів на відстані ближче 5 м від зони дії вантажно-розванта­жувальних машин.

17.1.16. Якщо при навантаженні і розвантаженні виникає небезпека для осіб, які виконують цю робо­ту, її треба припинити і вжити заходів щодо усунен­ня цієї небезпеки.

17.1.17. Вантажі дозволяється брати тільки з верху штабеля або купи.