Застосування антифризу та гальмівних рідин

 

14.2.1. На підприємствах для попередження от­руєння гальмівною рідиною або антифризом повинен бути чітко встановлений порядок їх відпуску, збері­гання та витрачення за призначенням.

14.2.2. Антифриз (низькозамерзаючі рідини) та галь­мівні рідини слід зберігати і перевозити в справ­них, герметичне закритих ємностях (бочках та спо­живчій тарі).

14.2.3. Перед тим, як налити антифриз або галь­мівну рідину, необхідно ретельно очистити тару від твердих осадів, нальотів та іржі, промити лужним розчином і пропарити. У тарі не повинно бути за­лишків нафтопродуктів.

14.2.4. Антифриз і гальмівну рідину наливають у тару не більше як на 90% її ємності. На тарі, в якій зберігають (перевозять) антифриз та гальмівну ріди­ну, і на порожній тарі з-під них повинен бути незмив­ний напис великими літерами “ОТРУТА”, а також знак, встановлений для отруйних речовин відповідно до ГОСТ 19433-88 (розділ 2, п. 37 цих Правил).

14.2.5. Тару з антифризом і гальмівною рідиною зберігають у сухому приміщенні, яке не опалюється.

14.2.6. Забороняється:

– наливати антифриз і гальмівну рідину у тару, яка не відповідає вказаним вище вимогам;

– переливати антифриз і гальмівну рідину шлан­гом шляхом засмоктування ротом;

– застосовувати тару з-під антифризу і гальмівної рідини для перевезення і зберігання харчових про­дуктів;

– перевозити антифриз і гальмівну рідину спільно з людьми, тваринами, харчовими продуктами.

14.2.7. Злитий із системи охолодження двигуна антифриз повинен бути зданий за актом на склад для зберігання.

Вимоги до зберігання відпрацьованого антифризу такі само, як і для свіжого.

14.2.8. Перед заправкою системи охолодження антифризом необхідно:

– перевірити, чи немає в системі охолодження (в з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса тощо) течі, а при наявності – необхідно її ліквідувати;

– промити систему охолодження чистою гарячою водою.

14.2.9. Заправку системи охолодження двигуна антифризом і гальмівної системи гальмівною рідиною слід проводити тільки за допомогою спеціально при­значеної для цієї мети посудини. Заправна посудина повинна бути очищена і промита, як зазначено вище в п. 14.2.3, і мати відповідний напис: “Тільки для антифризу” або “Тільки для гальмівної рідини”.

При роботі з цими рідинами необхідно вжити за­ходи, що виключають попадання в них нафтопро­дуктів (бензину, дизельного палива, масла тощо).

14.2.10. Заливати антифриз у систему охолоджен­ня без розширювального бачка слід не до горловини радіатора, а на 10% менше об’єму системи охолод­ження, тому що під час роботи двигуна (при на­гріванні) антифриз розширюється більше води, що може призвести до його витікання.

14.2.11. Після кожної операції з гальмівною ріди­ною та антифризом (одержання, видача, заправка ав­томобіля, перевірка якості) треба ретельно мити руки водою з милом. При випадковому заковтуванні анти­фризу або гальмівної рідини потерпілому повинна бути негайно надана медична допомога.

14.2.12. Забороняється допускати до роботи з антифризом і гальмівною рідиною осіб, які не прой­шли інструктажу з вимог безпеки при їх викорис­танні та зберіганні.

ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ НА ВЕРСТАТАХ

Загальні вимоги

 

15.1.1. При виконанні робіт на механічних дільни­цях, робочих місцях, де розташовані верстати, мо­жуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

– обертові частини верстатів і деталі, що оброб­ляються;

– деталі, заготовки та їх осколки, стружка, а також інструмент, які вилітають:

– частини абразивних кругів, які розлітаються;

– різальний інструмент;

– ураження електричним струмом;

– підвищені рівні шуму.

15.1.2. Організація і виконання робіт на меха­нічній дільниці повинні відповідати Правилам тех­ніки безпеки і виробничої санітарії при холодній об­робці металів (розділ 2, п. 19 цих Правил) та цим Правилам.

15.1.3. Вимоги безпеки до процесів обробки різан­ням повинні бути викладені в технологічних доку­ментах і виконуватись протягом усього технологіч­ного процесу.

15.1.4. Верстати, при роботі на яких виділяються шкідливі речовини, повинні працювати з ввімкненою місцевою вентиляцією для їх видалення із зони різання.

15.1.5. Для працюючих, які беруть участь у тех­нологічному процесі різання, повинні бути забезпе­чені зручні робочі місця, де б ніщо не заважало їх діям під час виконання робіт.

15.1.6. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев’яні трапи на всю дов­жину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від Частин верстата, що виступають.

15.1.7. Верстати повинні приводитись у дію та обслуговуватись тільки тими особами, за якими вони закріплені. Пускати в дію верстати і працювати на них іншим особам забороняється.

Ремонт верстатів повинен виконуватись спеціаль­но призначеними особами.

15.1.8. Перед початком роботи на верстаті необ­хідно перевірити справність та наявність усіх огород­жень і пристроїв, надійність закріплення різального інструменту, а також випробувати верстат на холос­тому ходу.

15.1.9. Виключення верстата обов’язкове: у разі припинення подання струму; при зміні робочого інстру­менту, закріпленні або установленні деталі, що об­робляється, знятті її з верстата, а також при ре­монті, чищенні та змащенні верстата, прибиранні ошурок та стружки.

15.1.10. Для зняття, установлення деталей або заготовок масою більше 20 кг необхідно використо­вувати підйомно-транспортні механізми, обладнані спеціальними пристроями (захватами).

15.1.11. Вироби, що оброблюються на верстатах, повинні міцно і надійно закріплятися.

15.1.12. При роботі на верстатах повинні засто­совуватись передбачені на них засоби колективного захисту.

15.1.13. При відсутності або несправності на вер­статах захисних щитків для захисту очей, робітники повинні працювати в захисних окулярах.

15.1.14. Працювати на несправних верстатах, а також на верстатах з несправним або погано закріп­леним огородженням забороняється.

15.1.15. Укладання матеріалів та деталей біля робочих місць повинно робитися способом, що забез­печує їх стійкість.

15.1.16. Робоче місце верстатника і приміщення повинні завжди утримуватися в чистоті і не захара­щуватись виробами та матеріалами.

15.1.17. Видалення стружки з верстата повинно роби­тися відповідними пристроями (гачками, щітка­ми). Прибирати стружку руками забороняється.

Гачки повинні мати гладкі рукоятки та щиток, що запобігає порізам рук стружкою.

Прибирання стружки з робочих проходів повинно проводитися ретельно, накопичення стружки не до­пускається. Стружку збирають у спеціальні ящики і в міру їх заповнення видаляють із приміщення.

15.1.18. Мастильно-охолоджувальні рідини, що вико­ристовуються для обробки різанням, повинні мати відповідний дозвіл Міністерства охорони здоров’я.

15.1.19. Верстатники при виконанні роботи повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

15.1.20. При залишенні робочого місця (навіть короткочасно) верстатник повинен виключити верстат.

15.1.21. Біля кожного верстата повинна бути вивішена табличка із зазначенням особи, яка відпо­відає за його експлуатацію.

Токарні верстати

 

15.2.1. Знімаючи (згвинчуючи) патрон або план­шайбу, необхідно обертати їх тільки вручну. Забороняється для виконання цієї операції включати шпин­дель верстата.

15.2.2. Під час роботи верстата забороняється торкатися обертаючих частин, вводити руку в зону їх руху, класти на верстат деталі та інструменти.

15.2.3. При обробці в’язких матеріалів (сталей) необхідно застосовувати різці зі спеціальною заточкою або пристрої, що забезпечують роздроблення стружки в процесі різання.

При обробці крихких матеріалів і при утворенні роздрібленої на малі частини стружки повинні засто­совуватись стружковідвідники.

15.2.4. Обробка металів, що утворюють зливну стружку, повиннапроводитися із застосуванням стружколомачів для роздроблення стружки.

15.2.5. Опиловка, поліровка, зачистка абразив­ним полотном деталей, що обробляються на верста­тах, повинна проводитися за допомогою спеціальних пристроїв (інструменту) і методами, що забезпечують безпеку виконання цих операцій.

15.2.6. Прутковий матеріал, що подається для обробки на верстати, не повинен мати кривизни.

15.2.7. При роботі на високих швидкостях з ме­тою безпеки необхідно користуватися обертовими центрами.

15.2.8. Для створення безпечних умов праці при обробці деталей великої довжини повинні застосову­ватись люнети.

Свердлильні верстати

 

15.3.1. При встановленні свердел та інших різаль­них інструментів і пристроїв у шпиндель верстата необхідно звертати особливу увагу на міцність їх закріплення і точність центрування.

15.3.2. Видалення стружки із просвердлюваного отвору дозволяється проводити тільки після зупинення верстата і відведення інструменту.

15.3.3. Усі предмети, які призначені для оброб­ки, за виключенням особливо важких, повинні бути встановлені і закріплені на столі або плиті сверд­лильного верстата нерухомо за допомогою лещат, кон­дукторів або інших надійних пристроїв.

15.3.4. Для витягання інструменту зі шпинделя вер­стата повинні застосовуватись спеціальні молотки і вибивачі, зроблені із матеріалу, який виключає відокремлення його частинок при ударі.

15.3.5. Шпиндель з патроном повинен самостійно повертатися у верхнє положення при відпусканні штур­вала подачі свердла.

15.3.6. Забороняється:

– застосовувати свердла і патрони із забитим або спрацьованим хвостовиком;

– використовувати при роботі на верстаті рука­виці;

– утримувати виріб під час обробки руками.

15.3.7. Клини, гвинти та інші елементи, що ви­користовуються для закріплення інструмента, не по­винні виступати над периферією шпинделя.

Фрезерні верстати

 

15.4.1. При установленні і зміні фрез повинні застосовуватись спеціальні пристрої, що запобігають порізам рук.

15.4.2. Неробочі частини фрез повинні бути ого­роджені.

15.4.3. Забороняється застосовувати фрези (дис­кові пилки), що мають тріщини або поламані зуб’я.

15.4.4..Збірні фрези повинні мати пристрої, що запобігають вилітанню зубців під час роботи.