Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях П. Коельо

— Пауло Коельо — знаменитий бразильський письменник і поет. Опублікував загалом 16 книг — романів, коментованих антологію, збірок коротких оповідань-притч. Прославився на пострадянському просторі після видання роману «Алхімік», який довго залишався в першій десятці бестселерів. Загальний наклад роману на всіх мо­вах перевищує 100 мільйонів.

Народився Коельо 24 серпня 1947 року в Ріо-де-Жанейро, Бра­зилія, у благополучній родині інженера Педро і Ліжії Коельо. У сім років його відправили до єзуїтської школи Святого Ігнатія Лойо-ли, де вперше виявляється його бажання писати книги. Мрія ста­ти письменником не знайшла порозуміння в його родині, тому під тиском рідних він вступає на юридичний факультет університету Ріо-де-Жанейро, але незабаром кидає навчання і займається жур­налістикою. Розбіжності між ним і родиною дедалі збільшувалися, і 17-річний Пауло був примусово поміщений у приватну психіа­тричну клініку на курс лікування. Але ні лікування електрошоком через виявлену шизофренію, ні другий курс лікування не змінили його впевненості в собі — і він втік із клініки, поневірявся деякий час і згодом повернувся додому.

Через рік він примкнув до руху аматорського театру, який у Бразилії 60-х років став масовим явищем — не тільки мистецтва, але й соціального протесту.

Театрально-протестна активність для Коельо закінчилася в лі­карні, звідки він знову втік, але безгрошів'я змусило його знову повернутися додому. Урешті-решт після третього курсу лікування його сім'я змирилася з тим, що «нормальна» робота — не для нього. Пауло Коельо продовжував займатися театром і журналістикою.

1970 року почав подорожувати по Мексиці, Перу, Болівії, Чилі, Європі й Північній Африці. Через два роки Коельо повернувся до Бразилії і почав писати вірші для пісень, що стали потім дуже по­пулярними, працював із відомими бразильськими виконавцями, зокрема з Раулем Сеипіасом. Як письменник зізнається в одному з інтерв'ю, у цей час він познайомився з роботами суперечливого англійської містика Алістера Кроулі, що вплинули на його твор­чість, яка поширилася не тільки на музику, але й на плани створен­ня «Альтернативного товариства», яке мало стати громадою анар­хістів у штаті Мінас-Жерайс, заснованою на ідеї Кроулі: «Роби що хочеш — такий весь закон». Бразильські військові, які прийшли до влади в результаті перевороту 1964 року, уважали цей проект підривною діяльністю і взяли всіх імовірних членів під варту. Ві­домо також, що під час перебування у в'язниці Коельо і Сейшаса

// семестр. Із літератури кінця XX— початку XXI ст.

катували. Вийти з в'язниці Коельо не­сподівано допомогло минуле: його визна­ли неосудним і відпустили.

Пізніше, у Голландії, він зустрів осо­
бистість (звану їм Джи (лат. 3) у «Валь­
кіріях», «Паломництві» і на його сайті
«Воїн Світла»), яка змінила його життя
і посвятила в християнство. Він став чле­
ном католицької групи, відомої як НАМ
(Ке£пи8 А£пиз Мипсіі), де Джи був його
Учителем. 1986 року Коельо пройшов
Шляхом Сантьяго, старовинним іспан­
ським шляхом паломників, і описав пі­
зніше все, що відбулося, в книжці «Що- Пауло Коельо
денник Мага».

Зараз він живе з дружиною Крістіною в Ріо-де Жанейро, у Бра­зилії, і в Тарбі, у Франції.

У 150 країнах світу було продано понад 86 мільйонів примір­ників книг Пауло Коельо, перекладених на 67 мов. Він одержав безліч призів та нагород у різних країнах, включаючи Францію (Ьа Ье§іоп (Гпоппеиг) та Італію (8ирег Огіпгапе Сауоиг Воок А\ушч1). Крім того, ним написані твори «Паломництво» (лягло в основу комп'ютерної гри, розробленої компанією Агхеї ТгіЬе), «На березі Ріо-П'єдра сіла я і заплакала...» і «Валькірії». Його новела «Заїр», видана 2005 року, була заборонена в Ірані з конфіскацією 1000 ко­пій, але згодом її все ж таки дозволили друкувати.

Твори Коельо входили до списку бестселерів не тільки в Брази­лії, але й у Великій Британії, СІЛА, Франції, Німеччині, Канаді, Італії, Ізраїлі, Фінляндії та Греції. «Алхімік» донині залишаєть­ся книгою-рекорсменом за кількістю продажів в історії Бразилії, її згадують у Книзі рекордів Гіннеса. Коельо є автором бестселерів португальською мовою.

Незважаючи на успіх, численні бразильські критики вважають його незначним письменником, чиї роботи занадто прості. Деякі з них також називають його роботи «комерційними» та орієнто­ваними на ринок. Його обрання до Літературної академії Бразилії заперечується багатьма бразильцями. Відома російська телеведуча і сценарист Авдотья Смирнова сказала про нього таке: «Подраз­нення, яке Коельо викликає у будь-якого хоч почасти літератур­но досвідченого читача, пояснюється перш за все його надзвичай­ною серйозністю, гусячою якоюсь важливістю — нудьга смертна, на весь роман жодного жарта, жодної посмішки, жодної гостроти.

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Я маю на увазі не хиханьки-хаханьки, гостроти в літературі бува­ють які завгодно — фонетичні, філософські ідіоми; але ось так, без жодної навіть тіні жонглювання, без найменшого артистизму, без натяку на гру розуму — так справжня література не пишається. Тим часом саме ця серйозність і робить Коельо таким популярним письменником».

Стилізації в дусі Коельо присутні в книгах Анхеля де Куатьє.

Евристична бесіда

♦ Які враження у вас склалися про твір П. Коельо?

♦ Який цей твір за жанром? Свою думку доведіть. (Повість-парабола)

♦ Які риси постмодернізму ви помітили в «Алхіміку»? (Інтер-текстуальність, позачасовість тощо)

♦ Розкажіть про сюжетну лінію твору.

♦ Охарактеризуйте образ головного героя повісті іспанського пастуха Сантьяго.

♦ Які моральні уроки містить книга, у чому її притчевість?

♦ Прокоментуйте висловлювання П. Коельо:

«У кожного своє Особисте призначення в житті, і через це лю­дина живе у світі...»

«Якщо ти чогось бажаєш, то Всесвіт сприятиме тому, щоб твоє бажання здійснилося...»

«Кожному дається дар: можливість вибору. Тому, хто не вико­ристав цей дар, він стає прокляттям,— інші будуть завжди обирати за нього...»

«Усе, що відбувається в теперішньому, впливає на майбутнє та є спокутою минулого».