Стислий переказ сюжету оповідання

Можливі варіанти переказу

До сербської Остени приходять 800 будівничих, і всі на ім'я Йован. Вони видатні майстри, які будують храми в давньогрець­кому стилі.

Дочка пана Николича фон Рудки, попечителя сербських шкіл і судді, Атилія забажала, щоб до її весілля вибудували палац, де вона житиме, та церкву, де вінчатиметься. Покликали найкращих будівничих — Йована Лествичника та Йована Дамаскина.

Атилія розповіла Дамаскину про свої сни-мрії. Ніби в неї наро­дилася дитина, і вона її любить та ростить. А в того сина — осо­блива прикмета: шрам у вигляді заплющеного ока. У Дамаскина виявився такий самий шрам.

Читачі потрапляють на перше «перехрестя» й читають або про палац, або про третій храм, які будуються одночасно. Йован,

Усі уроки світової літератури. 11 клас

будівничий церкви, показує креслення трьох церков — зеленої (цей посаджений ним самшит ростиме разом із храмом і набувати­ме однакового вигляду з ним), жовтої (з каменю) та бузкової (це храм на небі, храм душі).

Якось панові повідомили, що церкву перестали будувати, бо пе­рестав рости самшит. Коли Николич запитав, чому не росте самшит, йому відповіли: «Десь ви согрішили, пане Николич. Щось ви забор­гували, комусь од рота кусень хліба відірвали. Коли покаєтеся й спо­кутуєте, борг повернете». А пан справді заборгував будівельникам.

Палац теж стоїть недобудований. На Дамаскина хтось напав і поранив, тому він зник. Атилія хоче його розшукати, йде в палац.

Читач знову опиняється на «перехресті» й може читати або про їдальню, або про спочивальню.

Атилія розуміє, що Дамаскин зашифрував їй послання в назвах меблів, у малюнках на стелі. Вона починає розгадувати, користу­ючись компасом і циркулем, здогадується, у які місця її кличуть, і їде туди. Усе вказує на один монастир. Атилію з почтом добре там приймають. Дочка пише батькові листа із враженнями про поїзд­ку, місцевість, гостинність ченців. На зворотній дорозі до дівчини в карету підсідає молодий чоловік, схожий на її нареченого Алек-сандра, і дає книгу, у якій описано точно такими словами, як вона писала, подорож до монастиря. Але книга називається «Життєпис генерал-майора і кавалера Симеона, сина Стефана Пищевича в ро­ках 1744-1784». Атилія дивується. Між нею та молодиком відбу­вається любовна сцена. Атилії здається, що це Александр, вона не помічає відрубаного вказівного пальця в юнака (а саме таке пора­нення дістав Дамаскин).

Повернувшись додому, Атилія розраховується з боргами бать­ка й вибачається перед будівничими; по знаках у спочивальні зно­ву здогадується, що Дамаскин її кличе. Вираховує маршрут і їде. Кінцевий пункт — монастир, який, виявляється, належить їй са­мій. У подарунок вона дістає ще дві обручки й... відрубаний палець у скриньці.

IV. Формування вмінь і навичок

Визначення в оповіданні М. Павича «Дамаскин» ознак постмодернізму (заповнення таблиці)

№

Ознаки постмодернізму Приклади

Гра письменника з текстом Можливість читати розділи від «пере-
і читачем хресть» у будь-якому порядку

// семестр. Із літератури кінця XX — початку XXI ст. 267

№

Ознаки постмодернізму

Інтенсивне використання фактів візантійської та поствізантійської культури («віртуальний історизм»)

Відтворення «місцевого ко­лориту: балканські імена, географічні назви; побутові деталі

Приклади

Будівництво храмів за давньогрецьки­ми зразками, античні статуї, міфи (про храм на небі, про урни, у які збирають сльози таін.)

Імена та прізвища: Йован, Станаре-

вич, Лаупіевич, Влашич, Аксентіевич,

Дмитрієвич, Ване, Майзінгер, Бауер

таін.

Географічні назви: Карловиці, Земун,

Панонія, Остєна, Танчев, Сремська

Митровиця та ін.

їжа та напої: дрантя, «безсоромний

паприкаш», чорнослив, відлежаний

у тютюні для люльки

Добір цитат із тексту до улюблених художніх засобів

Письменника

*

 

Художні засоби

Розгорнуті (схожі на барокові) мета­фори

Парадоксальні портрети

Каталогізація, «плетення словес»

Приклади

— Ви гадаєте, я грію?— усміхнулась вона до Да-маскина.— Де там! Цими звуками я поливаю квіти в садку від вікнами.

...Що можна сказати про будинки? Просто, якісь із них мають хист нас любити, а якісь — ні. Будин­ки — то по суті безперервне листування між будин­ком та тими, хто в них мешкає

Один із будівничих був старий, переляканий чоло­вічок, короткорукий і такий мовчун, що коли його примушували заговорити, рот його ляскав, наче риб'ячий міхур.

Дамаскин був гарний, але лівша, з міцними литка­ми й цупкою чорною бородою із золотою защіпкою. Лікті та зап'ястя в нього були перев'язані білими хустками, як це роблять шаблісти. Коли вони на­падають, хустки розвіваються і спантеличують супротивника — той не знає точно, з якого боку слід чекати удару. Але молодий Дамаскин не носив ані шаблі, ані ножа. Майже весь час мовчав, хоча без­упинно щось робив руками

Імена будівничих, географічні назви, речі (напри­клад, меблі в кімнаті всі починалися на «с»)

Тут і далі переклад О. Микитенко.

Усі уроки світової літератури. 11 клас

3. Визначення традиційних художніх засобів, використаних
автором в оповіданні

Іронія — невідомому, який напав на сплячого Дамаскина, не вдалося його вбити, бо раптом «прикро забурчало в животі»;

гіпербола — в Атилії так багато мрій і відчуттів, що їх щодня доводиться забувати «не пудами чи кілограмами, а тоннами»;

афоризми — «Якщо хочеш довго і щасливо прожити на землі, не щади себе ні в чому»;

епітети, порівняння та ін.