Трагедія «маленької людини» в сучасному світі

Орієнтовний план І. Незахищеність людини в сучасному світі. II. Хто відчує біль іншого?

1. Історія абсурдного перетворення Грегора Замзи — героя опо­відання Ф. Кафки «Перевтілення».

2. Характер героя, його ставлення до сім'ї.

3. Ставлення рідних до Грегора.

4. Мовчазна самопожертва.

III. Бездуховність, ослаблення родинних зв'язків, утрата здатності до співпереживання — причина трагедійної самотності людини в сучасному суспільстві.

ЗРАЗОК ТВОРУ «ГРЕГОР ЗАМЗА — ЛЮДИНА ЧИ КОМАХА?»

Що знаєш ти про мій біль і що я знаю про твій?

Ф. Кафка

Ранок. Грегор Замза, герой оповідання Ф. Кафки «Перевті­лення», прокидається й не знаходить... себе. Він думає як завжди:

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

«Треба не спізнитися на роботу». Але в ліжку вже не людина, а ве­лика дивна комаха, що безпорадно смикає тоненькими ніжками, намагаючись підвестися. Що це? Нічний жах? Психічне захворю­вання? Ні, це жорстока для героя і його рідних реальність. Особ­лива реальність Ф. Кафки.

Давні люди не могли пояснити багатьох природних явищ, по­воротів людської долі. їхня фантазія створила міфи й казки про богів та надприродні істоти, що правлять світом, керують долями й діями людей. За вади характеру, погані вчинки героїв інколи пе­ретворювали на тварин, дерева, птахів. І це для них було поперед­женням, пересторогою, покаранням.

Письменник творить свій міф, поєднуючи реальність та фанта­стику, щоб показати образну картину сучасного авторові світу, безжа­лісного й абсурдного, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина приречена на самотність, почувається дрібною комахою.

За що доля карає Грегора Замзу? Він — звичайна молода лю­дина. Турботливий син і брат, працює над силу, відчуваючи відпо­відальність за долю рідних. Мріє про те, що сім'я стане заможною, сестра зможе навчатися в консерваторії. Відчуває якісь дивні зміни в собі, але ще не розуміє, у чому справа. Йому важко повернутися на правий бік, на якому він звик спати. Подробиці, якими автор насичує розповідь, тільки посилюють враження вірогідності всьо­го, що відбувається. Нарешті герой переконався, що перетворився на комаху, що це не сон, не марення, як здалося йому спочатку. І, переконавшись, жахнувся. Але не самого факту перевтілення. Жахнувся, що запізнився на поїзд і тепер немає надії бути на робо­ті вчасно. Жахнувся, що в новому вигляді йому важко буде працю­вати з клієнтами і сім'я залишиться без коштів. Жахнувся, коли почув лагідний голос матері й свій комашиний писк у відповідь. Йому стало соромно перед рідними за перевтілення.

Цікаво, що Грегор нікого з близьких не кличе на допомогу, хоча це було б нормальною реакцією. Він майже відразу, без внутрішньої боротьби, сприймає своє перевтілення. І всі свої зусилля зосеред­жує на пристосуванні до нового тіла, до нових умов життя. Навіть знаходить дещо приємне у своєму новому становищі. Наприклад, він з'ясував, що може лазити по стелі, і навіть полюбив подовгу там висіти. Його мучать сором і безвихідь, гидливе ставлення до ньо­го дорогих йому людей, але навіть не ставить собі запитання, чому з ним це сталося, за що його покарано перевтіленням. Можливо, тому що раніше, ще в людській подобі, Грегор внутрішньо відчував себе комахою, яка нічого не може змінити в житті? Можливо, тому що у своїй родині він був самотній і його любили доти, поки в ньому

Усі уроки світової літератури. 11 клас

була потреба? На ці запитання автор не дає відповіді. Але ми бачи­мо виразно, що Грегор-комаха набагато людяніший, співчутливі­ший, більш готовий до самопожертви заради спокою близьких, ніж його рід ні-люди.

IV. Підсумки уроку

УРОК №12

Тема. Життєвий і творчий шлях ірландського письменника-модерніста Джеймса Джойса. Характерні ознаки його поетики: «потік свідомості», пародійність, іроніч­ність, інтертекстуальність Мета: допомогти учням уявити художній, психологічний портрет письменника, усвідомити модерністські принципи його творчості; розвивати навички сприй­няття різних способів художнього мислення, уміння передавати свої враження від них; виховувати інтерес до літератури, допитливість, культуру мовлення. Обладнання: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Новий світ — бліде мерехтіння чи буйний квіт?» — ставив собі та всім запитання один із найоригінальніпіих письмен-ників-модерністів першої половини XX ст. Джеймс Джойс, і на­магався сам знайти відповідь. Зазирнувши в душу людини, її ду­ховний світ, письменник побачив безодню. «Чому всі носяться з таємницями підсвідомого... Людська свідомість приховує в собі значно важливіші секрети, ніж підсвідоме», — писав він. Най­яскравіша новація Джойса — «потік свідомості». Про це та дещо інше йтиме мова на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Лекція вчителя

— Джеймс Джойс народився 1882 року в Дубліні, столиці Ірландії, у родині податкового службовця. Від батька успадкував

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

зацікавленість політичним життям, від
матері — католицький дух. Освіту здо­
бував у єзуїтському пансіоні, школі
Християнських братів та престижному
Бельведер-коледжі. Англійську й італій­
ську літератури вивчав у Дублінському
католицькому університеті. У студент­
ські роки захопився ідеями національ­
ного відродження, зблизився з відоми­
ми дублінськими митцями. 1900 року
Джойс опублікував у лондонському жур­
налі «Двотижневий огляд» статтю «Нова
драма Ібсена», яка привернула увагу не
лише читачів, а й самого Г. Ібсена. Джеймс Джойс

Письменник заробляв на життя при­ватними уроками англійської мови.

У 22 роки Джойс створив збірку новел «Дублінці» й завершив ро­боту над знаменитим психологічним есе «Джакомо Джойс». Жив у Цюріху, Парижі. Вийшли друком його романи «Портрет митця замолоду», «Улісс», «Поминки за Фіннеганом», які здобули пись­менникові світову славу.

На початку Другої світової війни Дж. Джойс переїхав до Швей­царії та 1941 року закінчив свій земний шлях у Цюріху.

Починав писати Джеймс Джойс у реалістичній манері, збагаче­ній елементами імпресіонізму й символізму (15 новел збірки «Ду­блінці»). У психологічному есе «Джакомо Джойс» й автобіографіч­ному романі «Портрет митця замолоду» відображено інтенсивний модерністський пошук письменника. Роман «Улісс», написаний з використанням прийому «потік свідомості», став одним із найви­щих досягнень світової модерністської прози. У романі «Поминки за Фіннеганом» Джойс здійснив спробу «мовної революції», викорис­тавши для словотворчості лексику близько 70 мов. У кожному із цих творів відчутні значні зміни й оновлення в стилі письменника.

Запис у зошити

Основні риси модерністського роману

• нове розуміння традиції;

• оголошення прийому «потік свідомості» засобом пізнання інди­відуальності;

• розрив із попередніми культурами;

відмова від однолінійної залежності причин і наслідків у літе­ратурному творі;

Усі уроки світової літератури. 11 клас

• заперечення всього сталого, постійного;

• визнання центром подій свідомості митця;

• набуття епічністю нових ознак: подіями вважаються враження, асоціації, алюзії;

• зосередженість на процесі відтворення, мові, внутрішній, інди­відуальній свідомості;

• створення зовнішнього світу через сприйняття індивіда;

• відкритість фіналів, багатозначність символів, звертання до «Я» читача.