Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»: визначення ідей роману Маркеса «Сто років самотності»

Очікувані відповіді

• Заклик до гуманізму, працелюбності, любові до землі, мораль­ної чистоти.

• Утвердження думки про те, що не самотність, роз'єднаність, а солідарність урятує людство.

Відповідальність людини за свої вчинки, дії, вибір і перед су­часним йому суспільством, і перед майбутніми поколіннями.

• Необхідність думати про наслідки неконтрольованого біологіч­ного потягу.

• Засудження жорстокості, воєн, ворожнечі, історичного безпа­м'ятства.

Усі уроки світової літератури. 11 клас

IV. Домашнє завдання

Дібрати цитати до образів головних героїв роману, висловлюва­ти свою думку про них, про ідеї твору.

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найбільше мене вразив образ...

• Ідея роману, яка мені найбільше припала до душі, це...

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ

КІНЦЯ XX— ПОЧАТКУ XXIСТ.

УРОК № 53

Тема. Постмодернізм — одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX ст., його теоретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвит­ку постмодернізму в художній літературі. Основопо­ложні принципи постмодерністської поетики Мета: допомогти учням усвідомити характерні риси постмо­дернізму як одного з найяскравіших явищ літератури другої половини XX ст.; розвивати навички самостій­ного пошуку інформації, відбору її та систематизації; сприйняття навчального матеріалу на слух, вислов­лення своєї думки про підняті проблеми; виховувати прагнення до пізнання, розширення свого кругозору, любов до літератури, естетичні смаки. Обладнання: портретна галерея письменників-модерністів, вистав­ка їхніх творів, творів інших видів мистецтва у стилі постмодернізму; словники літературознавчих термі­нів, таблиця. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

// семестр. Із літератури кінця XX— початку XXI ст.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Історія людства позначена послідовною зміною куль­турних епох. Остання з них дістала назву доби постмодерну. У мак­симально широкому контексті під постмодернізмом розуміють «гло­бальній стан цивілізації останніх десятиліть, усю суму культурних настроїв і філософських тенденцій» (О. Вайнштейн), що пов'язані з відчуттям завершеності цілого етапу культур історичного розви­тку, вичерпаності «сучасності»... Віяння, які породили постмодерн, віддзеркалили зміни в житті людства, розчарованого результатом реалізації світових ідей, що панували у XX ст., і проектів «законодав­чого розуму», який підійшов до межі самознищення й шукав шляхи співіснування таких відмінних одне від одного, занурених у власні інтереси рас, народів, націй, державно-політичних і релігійних си­стем, не кажучи вже про окремих людей. Аби вижити, суспільства сьогодні «змушені виробити й засвоїти менталітет, який є адекват­ним інструментальній могутності й передбачає надзвичайно високу міру терплячості, готовності до самокритики й компромісів» (А. На-заретян). Весь багатовіковий досвід зазнав переосмислення, послу­гував базою для виявлення цінностей, що з'єднають людство й не бу­дуть прив'язані до будь-якої однієї ідеології, релігії, філософії.

Постмодерн — це «феномен, що передбачає діалог на основі вза­ємної інформації, відкритість, орієнтацію на розмаїття духовного життя людства» (Н. Маньковська).

Ось які глобальні проблеми нового в другій половині XX ст. ми­стецького явища ми будемо з'ясовувати на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

♦ Який «рецепт» порятунку людства від самознищення пропонує Ґ. Маркес?

♦ Яка з тем, проблем твору «Сто років самотності» близька осо­бисто вам, чому?

♦ Чи є для людини, на ваш погляд, речі, страшніші за самотність?

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Робота учнів зі словником літературознавчих термінів

Постмодернізм — світоглядно-мистецький напрям, що в остан­ні десятилітті XX ст. прийшов на зміну модернізму.

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи роз­паду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Лекція вчителя

— Уперше термін «постмодернізм» згадується в роботі німець­кого філософа Рудольфа Панвіца «Криза європейської культури» (1914), але поширився він лише наприкінці 1960-х років спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації, а невдовзі — у літературі, маляр­стві та музиці.

Як філософська категорія термін «постмодернізм» отримав роз­повсюдження завдяки філософам Ж. Дерріда, Ж. Батаю, М. Фуко й особливо книзі французького філософа Ж.-Ф. Ліотара «Стан По-стмодерну» (1979).

Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвіду, визна­ли марносилі спроби поліпшити світ, утратили ідеологічні ілюзії, уважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію. Прогрес визнається ними лише ілюзією, з'являється від­чуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Реальним уважа-ється варіювання та співіснування усіх (і найдавніших, і новітніх) форм буття.

Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на стиль художнього мислення з притаманними йому ознаками еклектики, тяжінням до стилізації, цитуванням, переінакшен-ням, ремінісценціям, алюзіями. Митець має справу не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним, адже існування мистецтва в попередніх класичних формах неможливе в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом серійного відтворен­ня й тиражування.

Енциклопедія літературних напрямків і течій подає такий спи­сок ознак постмодернізму:

• культ незалежної особистості;

• потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;

• прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій;

• бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;

• використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя;

// семестр. Із літератури кінця XX— початку XXI ст.

зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо); суміш багатьох традиційних жанрових різновидів;

• сюжети творів — це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох;

• запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях;

• присутність образу оповідача;

• іронічність і пародійність.

Розглянемо різні точки зору на співвідношення модернізму й постмодернізму.

Американський літературознавець Ігаб Хассан відзначає такі ознаки постмодерністської літератури:

• невизначеність;

• фрагментарність;

• деканонізація;

• втрата «Я»,

• іронія;

• гібридизація;

• карнавал ьність;

• сконструйованість.

Порівняльна таблиця «модернізм-постмодернізм» за Брайніним-Пассеком

 

Модернізм	Постмодернізм
Скандальність	Конформізм
Антиміщанський пафос	Відсутність пафосу
Емоційне заперечення попереднього	Ділове заперечення попереднього
Первинність як позиція	Вторинність як позиція
Оціночне в самоназві: «Ми — нове»	Безоціночне в самоназві: «Ми — все»
Декларована елітарність	Недекларована демократичність
Переважання ідеального над мате­ріальним	Комерційний успіх
Віра у високе мистецтво	Антиутопічність
Фактична культурна спадкоєм­ність	Відмова від попередньої культурної парадигми
Виразність кордону «мистецтво — немистецтво»	Усе може називатися мистецтвом

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Серед перших виразно постмодерністських творів — романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Ап-дайка «Версія Роджерса» (1985), Т. Пінчона «Веселка гравітації» (1973).