Міні-лекція учителя з елементами бесіди



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міні-лекція учителя з елементами бесіди



Йшов 1915рік. Європа захлиналася в кривавій, безглуздій війні, яка вимагала все нових і нових жертв. Вірнопіддані бавар­ські вчителі готували із своїх учнів «гарматне м'ясо». Коли в Аугс-бурзькій гімназії для написання твору запропонували вислів Гора-ція «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину», гімназист Бер-тольд Брехт написав: «Вислів, що вмерти за Батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати так само, як тенденційну пропаган­ду. Прощатися із життям завжди важко, у ліжку так само, як і на полі бою, і особливо молодим людям у розквіті сил. Тільки пустого­лові дурні можуть зайти у своєму марнослів'ї так далеко, щоб гово­рити про легкий стрибок крізь темні ворота». За це юнака ледь не виключили з гімназії.

Брехт активно виступав проти воєнного психозу й насильства, облудної моралі тих, хто «потайки потягував вино, а прилюдно уславлював воду». Він намагався відмежуватися від свого сере­довища, принципів й поглядів, що були йому чужі:

В міру того, як я зростав і роздивлявся довкола, Відвертало мене від людей мого класу, Від звички наказувати і від послуг лакея. І залишив я свій клас, і приєднався До простого люддя.

(Переклад Л. Череватенка)

Бертольд Брехт народився 1898року в Аугсбурзі в родині фа­бриканта. Його виховували як панську дитину, а він чомусь при­хилявся до бідних і знедолених. 1917року він вступив до Мюнхен­ського університету, де вивчав медицину. Через рік був призваний до армії, служив кілька років санітаром у госпіталі. Почав писати вірші, п'єси, знайшов і вдячних слухачів — поранених. Особливою популярністю користувався вірш «Легенда про мертвого солдата», за яку фашисти, що прийшли до влади 1933 року, позбавили його німецького громадянства.

І було за що: Брехт створив гостру, їдку сатиру на мілітариза­цію держави, на сумнівне право одних розпоряджатися життям інших. У вірші йдеться про те, як загинув один солдат, його похо­вали. Але якось на цвинтар приходить військова лікарська комісія й намагається повернути воїна на поле бою. Дарма, що солдат мерт­вий, — лікарі увіллють йому в рот вина й оживлять його; дарма, що солдат мовчить, — німий менше говоритиме; дарма, що труп уже


// семестр. Із літератури другої половини XX ст.



гниє, — кадило попа розвіє сморід. Ви­сновок готовий: «Солдат загалом годить­ся до війни».

1933 року в Німеччині запалали інквізиторські вогнища: на них горіли книги найсвітліших умів світу, а серед них — і твори Б. Брехта.

На той час уже відомому письменни­кові доводиться залишити батьківщину. Він живе в еміграції у Франції, Швеції, Фінляндії, Америці та інших країнах. І в таких умовах Брехт продовжує боро­тися проти фашизму своїм словом.

П'єси драматурга йдуть по всьому
світу: «Мати» —у Нью-Йорку, «Кругло- Бертольд Брехт

голові та гостроголові» — у Копенгагені,

«Гвинтівка Тереси Каррар», «Страх і відчай у Третій імперії» — в Цюриху. Нацистську доктрину Брехт розвінчує в п'єсах «Кар'єра Артура Уї, якої могло б не бути», «Швейк у Другій світовій війні».

Шість років письменник жив у США, але після виходу на сцену його драми «Життя Галілея» 1947 року він змушений був відпо­відати на запитання сенатської комісії з розслідування антиамери-канської діяльності й виїхати з країни.

Після закінчення Другої світової війни Б. Брехт жив у Ні­мецькій демократичній республіці, заснував театр «Берлінський ансамбль», ставив у ньому п'єси, вів активну боротьбу за мир, за возз'єднання всіх німецьких земель, хоча ця теза 1956 року не була популярною у світі, розколотому на два непримиренні блоки — НАТО і Варшавський договір. 1956 року письменник помер.

♦ Яким ви уявляєте собі письменника за цією розповіддю? На­звіть визначальні риси його характеру.

Бертольд Брехт став засновником теорії та практики епічного театру. Ще наприкінці 20-х рр. драматург заявляв, що найбільшу надію покладає на тих людей, які йдуть із театру незадоволені за­силлям містики, порнографії, проповіді насильства й жорстокості. Провідним напрямом у німецькій драматургії того часу був експре­сіонізм, який, за словами Брехта, «проголосив визволення людини і не здійснив його». Митці-експресіоністи, суб'єктивно чесні й чис­ті, виступали проти війни й крові. Але не бачили виходу для люд­ства. Саме в цей час розгубленості та непевності Брехт заговорив про необхідність створення «бойового мистецтва» — мистецтва,



Усі уроки світової літератури. 11 клас


яке б змусило людину визначити власну позицію в житті. Глядач повинен думати, аналізувати, приймати рішення, тоді як роками народ привчали не думати, а лише виконувати накази.

У своїй програмній праці «Сучасний театр — театр епічний» Брехт подав схему, у якій порівнює драматургічну й епічну форми театру. Розглянемо таблицю.

 

Драматична форма театру Епічна форма театру
Дія Розповідь
Залучає глядача до сценічної дії і розтрачае його активність Робить глядача спостерігачем, але пробуджує його активність
Дає глядачеві змогу виявляти по­чуття Примушує глядача приймати рішення
Переживання Світогляд
Глядач співпереживає Глядач вивчає
Гіпноз Аргументація
Сприймання консервується Сприймання переходить у пізнання

Одним із стрижневих принципів теорії та практики епічного те­атру Брехта став ефект відчуження. Митець, застосовуючи ефект відчуження, позбавляє вже відоме явище його звичності, побутової заяложеності, показує його в несподіваному ракурсі.

♦ Як ви думаєте, чи був для глядачів «епічний театр» цікавішим
за звичайний драматичний?

V. Закріплення знань, умінь і навичок
Поміркуйте!

♦ Уставте пропущені слова у висловлювання І. Фрадкіна й про­
коментуйте його.

«Теорія епічного театру була теорією універсальною, тобто... всі галузі театрального мистецтва й узагальнювала принципи, на яких ... творча робота драматурга, режисера, актора, художника, компо­зитора, аж до гримера й освітлювача»

Для довідок: охоплювала, будується; знаходила, милується; відвідувала, коригується; чергувала, знаходиться.

VI. Домашнє завдання

Розповідати про життєвий і творчий шлях Б. Брехта, його «епічний театр».

Прочитати драму «Життя Галілея».


// семестр. Із літератури другої половини XX ст.



VII. Підсумки уроку



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.142.91 (0.009 с.)