Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

— У драматургії остання третина XIX століття позначена по­шуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Цей процес приводить до появи «нової драми».

Безумовно, усі представники «нової драматургії» — а це Г. 16-сен, Б. Шоу, А. Чехов, М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберг, Г. Гаупт-ман, Е. Зол я, В. Винниченко та інші — йшли власними шляхами, їхні театральні естетика й поетика дуже різнилися. Але існувала ознака, яка об'єднувала: усі вони намагалися створити проблем­ний театр, мова, стилістика якого максимально наближали його до сучасного читача.

• У чому ж полягає різниця між «старою» драмою та «новою»?
Проаналізуємо за допомогою порівняльної таблиці.

 

Об'єкт порівняння	«Стара драма»	«Нова драма»
Трагедія	Життя персонажа	Життя особистості в су­спільстві
Предмет зобра-	Людина в незвичайних ситуаціях	Людина у власноруч створеній ситуації
Центр уваги	Зовнішнє зіткнення окремих особистостей	Внутрішні, глибинні про­тиріччя самої дійсності, зіткнення ідей
Драматичний конфлікт	Вади й чесноти людини	Ідеали людини
Жанр	Трагедія, комедія, драма	Синтетичний — трагі­комедія («драма ідей»)

/ семестр. Вступ. Із драматургії кінця XIX — початку XX ст. 19

 

Об'єкт порівняння	«Стара драма»	«Нова драма»
Головний герой	Узагальнений тип лю­дини	Людина середнього класу, неординарна осо­бистість
Решта героїв	Головні та другорядні, позитивні та негативні	Усі важливі, характери неоднозначні
Автор	Відтворює дійсність, по­вчає, робить висновок	Відтворює духовні пошу­ки. Не дає однозначних відповідей
Читач, глядач	Спостерігає, отримує враження	Переживає разом із геро­ями, дискутує з ними та про них
Кінець (фінал) твору	Завершений розв'язкою	Відкритий, незаверше­ний, спонукає до супе­речок, роздумів

♦ Тож чим, на ваш погляд, відрізняється «нова драма» від «старої драми»? (Відповіді учнів.)

«Нова драма» на зламі століть поставила в центрі уваги особис­тість, але не соціальну, а духовну, індивідуальність переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Драматур­ги намагалися показати «трагедію життя», а не «трагедію в жит­ті», закликали до осмислення глибинної суті дійсності, звільнення людського духу, пошуку гармонії. Театр став «інтелектуальним», «дискусійним». На перший план вийшов внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У «новій драмі» стали помітними риси модерніз­му: символізму, імпресіонізму, неоромантизму та ін.

Засновником «нової» драми був норвежець Генрік Ібсен. Успіх його п'єс надихнув інших драматургів: Г. Гауптмана (Німеччина), Б. Шоу (Англія), А. Стріндберга (Швеція), М. Метерлінка (Бель­гія), Е. Золя (Франція), А. Чехова (Росія).

Новим на сценах театрів був показ картин повсякденного жит­тя, розкриття його злободенних соціальних і моральних проблем. Перед глядачами постали звичайні для них картини побуту банкі­рів, комерсантів, адвокатів і навіть робітників, злидарів. Автори порушували нові проблеми, наприклад, жіноче питання. Посилив­ся критичний, викривальний пафос п'єс.

Було переосмислено природу всіх елементів драматичного тво­ру. Оскільки в житті сумне часто поєднується з комічним і навпа­ки, розвивається жанр трагікомедії. Замість «любовних трикут­ників», таємниць, кримінальних злочинів (зовнішньої інтриги),

Усі уроки світової літератури. 11 клас

у центрі уваги — ідейні конфлікти (Б. Шоу), внутрішня прихована інтрига (М. Метерлінк), складна гра підтекстів (А. Чехов).

Герої відзначаються суперечливими характерами, інколи важко визначити, хто з них головний персонаж (як, наприклад, у А. Чехова). Дійові особи розмовляють сучасною літературною мо­вою, використовуючи побутову та жаргонну лексику. П'єси більше не мають зрозумілого, завершеного закінчення: читачеві й гляда­чеві пропонується відкритий проблемний фінал — запрошення до дискусії, роздумів і власних висновків.

«Нова драма» стала одним із найцікавіших загальноєвропей­ських явищ, яке зробило свій вагомий внесок у справу гуманізації суспільства.

♦ Назвіть риси «осучаснення» драми на зламі століть. (Герої —
звичайні люди; конфлікт — внутрішній; мова — сучасна; фі­
нал — незавершений; проблеми — актуальні.)

Перегляд і коментування ілюстративних матеріалів, відео-та аудіозаписів вистав, музики до них

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Створення опорно-логічного конспекта за матеріалами лекції

2. Робота з висловлюванням Дж. Б. Шоу

Уставте пропущені слова у висловлювання і прокоментуйте його.

Мої п'єси вимагають не режисури. У них повинні... гамір і шум справжнього життя, крізь яке час від часу... поезія.

Слова для використання

Співати, вихваляється; лунати, прозирає; заважати, ліпиться; шуміти, сидить.

VI. Домашнє завдання

Знати основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX — по­чатку XX ст.

Прочитати п'єсу Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Підготувати повідомлення про історичну й соціальну ситуацію в Норвегії XIX ст.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• На уроці мене зацікавило...

І семестр. Вступ. Із драматургії кінця XIX — початку XX ст.

УРОК № 2

Тема. Життєвий і творчий шлях норвезького письменника, зачинателя європейської «нової драматургії» Генріка Ібсена Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменни­ка; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення своєї думки про почуте й прочитане; виховувати інтерес до літе­ратури, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його біографії, видання творів, ілюстрації до них; зображення крає­видів Норвегії. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен, видатний норвезький драматург другої половини XIX ст., п'єси якого ось уже понад 130 років не сходять зі сцен театрів у всьому світі. У чому ж полягає секрет мистецького довголіття творів Іб­сена? Передусім у тому, що письменник глибоко вірив у цінність окремої особистості, протестував проти розчинення її в безликій людській масі. Головний мотив його творчості — заклик до людей реалізувати своє справжнє покликання, але в жодному разі не за рахунок чужого щастя чи навіть життя.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

 

1. Розповісти про риси європейської «нової драматургії», її найви­значніших представників.

2. З якою метою драматурги завершували п'єси «відкритим фіна­лом»?

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Повідомлення учня про історичну й соціальну ситуацію в Норвегії XIX ст.

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Слово вчителя (міні-лекція)

— Генрік Ібсен народився в Шиєні — норвезькому містечку лісорубів. Дитинство його було самотнє й безрадісне. Особливо не­щасливим стало життя після того, як розорилася батькова торго­вельна фірма. У 15 років його відправили до Гримстада вчитися на помічника аптекаря. Там він провів 6 років, жив у мансарді на скромну платню. Юнака приваблювали поезія, літературна праця. Генрік почав писати вірші. Перша п'єса Ібсена «Катиліна» — істо­рична драма — особливого успіху не мала. 1852 року він приїхав до Бергена, очолив молодий норвезький театр. Ібсен у театрі займався всім — від підмітання сцени до режисури, що допомогло йому пі­знати сценічні умовності того часу, традиції, канони, які потім йому захотілося зруйнувати. Дирекція театру відправила Ібсена в Данію та Німеччину — набувати досвіду. Його власні п'єси вже починають помічати. У 1857-1864 роках драматург перебував у Кристіанії, і це один із найважчих у його житті періодів. З одного боку — ма­теріальна скрута, з іншого — уперте невизнання з боку норвезької буржуазної публіки та преси, що перебували під данським впливом і чинили опір проникненню національних творів на столичну сцену.

♦ Як ви розцінюєте таку поведінку драматурга — обстоювати на­
ціональне й перебувати в матеріальній скруті, але не піддатися
модному данському впливу, завдяки якому можна було б стати
багатим та успішним?

1864 року Ібсен виїхав із Норвегії. Це добровільне вигнання тривало аж 27 років.

Ібсен одружився із Сюзанною Торесен, яка стала його вірним другом на все життя. У них народився син. Родина жила то в Італії, то в Німеччині. Перші твори, які принесли драматургові світову популярність, — «Бранд» (1866) і «Пер Гюнт» (1867). Вони в ро­мантичному світлі змальовували конфлікт людини з її оточенням і показували існуючу безодню між героїчними пориваннями та дій­сністю, між реальністю та ідеалізмом.

У наступних творах письменник схиляється до реалізму.

1891 року Ібсен повернувся на батьківщину. А через сім років Норвегія урочисто святкувала 70-річчя видатного письменника. Не стало його 1906 року.

♦ Які риси характеру Генріка Ібсена ви б визначили?

V. Закріплення знань, умінь і навичок Прокоментуйте!

♦ Прокоментуйте слова Г. Ібсена: «П'єса не закінчується з па­
дінням завіси після п'ятої дії: справжній фінал — поза її

І семестр. Вступ. Із драматургії кінця XIX — початку XX ст.

межами... Справа кожного читача чи глядача самому дійти до цього фіна­лу через особисту творчість».

VI. Домашнє завдання

Знайти додатково факти біографії та творчості письменника, знати зміст п'єси Г. Ібсена «Ляльковий дім».

VII. Підсумки уроку