Про впровадження комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах

 

Методичний лист Міністерства освіти і науки України від 07.04.2004 року № 1/9-173

 

Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента від 17.04.02 р. № 347/2002, визначила стратегію, пріоритетні шляхи та напрями розвитку освітньої галузі. Нова

 

182

філософія освіти і виховання, закладена у Доктрині, поставила у центр навчально-виховної діяльності дитину з її потребами та інтересами, що сприяло активізації гуманістичних, духовно-мо-ральних та естетичних факторів.

 

Нові тенденції розвитку суспільства сприяли суттєвому онов-ленню змісту освіти, методик навчання і виховання, вдосконален-ню традиційних та розвитку інноваційних виховних технологій. Це вимагає переосмислення концептуальних засад художньо-ес-тетичного виховання учнівської молоді.

 

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.99 р. № 1697 «Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового спо-собу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства» (пп. 35, 36) та Постанови Президії АПН України від 19.01.00 р. № 1-7/1-3 «Про хід виконання Заходів АПН України щодо науково-методичного забезпечення художньо-естетичного та морального виховання дітей і молоді» Інститутом проблем ви-ховання АПН України розроблено Концепцію художньо-естетич-ного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (далі — Концепція) і Комплексну програму художньо-естетич-ного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (далі — Комплексна програма), які затверджені спіль-ним наказом Міністерства освіти і науки України, Академії педа-гогічних наук України від 25.02.04 р. № 151/11.

Розробляючи ці документи, автори врахували різні підходи

 

і погляди на проблему, найкращі традиційні та інноваційні тен-денції художньо-естетичної освіти, прогресивного вітчизняно-го та зарубіжного досвіду. Ґрунтовний аналіз існуючого досвіду підтвердив необхідність підвищення ролі та статусу дисциплін художньо-естетичного циклу, поширення міждисциплінарних зв’язків, вивчення різних видів і комплексу мистецтв. Тому особ-лива роль у Комплексній програмі відводиться саме мистецтву, яке розвиває емоційну сферу, художньо-образне мислення, твор-чий потенціал особистості, тобто формує людину не тільки інте-лектуально, а й духовно.

 

Актуальність розробки Концепції і Комплексної програми не викликає сумніву, адже стан вихованості дітей і молоді взагалі

 

і рівень їх естетичної культури зокрема, мають тривожні тенден-ції, а вчителі не мають чіткої, науково обґрунтованої програми, яка б поєднувала навчальну і виховну роботу в галузі мистецької освіти. У пропонованій Комплексній програмі ці складові роз-глядаються цілісно, принципи інтеграції та варіативності є ін-новаційними з огляду на використання перерахованих авторами

 

183

складових: інваріантний і варіативний компоненти, позаурочна та позашкільна робота.

 

Фундаментом естетико-виховної системи у загальноосвітньо-му закладі звичайно є навчальна діяльність. Кожна навчальна дисципліна сприяє естетичному розвитку учня, і цю можливість необхідно використовувати на всіх уроках. Але визначальними залишаються уроки мистецтва, на яких закладаються основи життєдіяльності через зацікавленість мистецтвом.

 

В сучасних умовах більш цілісного підходу набуває художньо-естетичне виховання завдяки інтегрованим курсам: «Мистецтво» (спрямовується на формування світоглядно-виховної орієнтації); «Художня культура» (направлений на засвоєння учнями цілісної картини художнього образу світу); «Естетична культура» (вико-нує роль заключного, узагальнюючого при вивченні предметів художньо-естетичного циклу і сприяє підвищенню гуманітарно-го культуротворчого потенціалу особистості).

 

З метою формування духовної культури учнів, крім отримання ними системи знань і вмінь, необхідно активно включати у нав-чально-виховний процес художню діяльність, яка допомагає роз-вивати емоційну сферу дитини, виховувати ціннісне ставлення до мистецтва, традицій, звичаїв українського народу, його куль-тури. Особливого значення ця діяльність набуває у позаурочний час, неформальний характер якої потребує і неформальних ме-тодів впливу, пошуку нових формуючих ситуацій. Для цього слід використовувати методи, що базуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самовдосконалення, сприяють форму-ванню ініціативи та розвитку творчості дітей на основі можли-востей мистецтва.

 

Художньо-естетичне виховання у позашкільних навчальних закладах є складовою безперервної художньо-естетичної освіти. Тут є значно більше можливостей для створення сприятливих умов соціалізації дітей та учнівської молоді, оволодіння гуманіс-тичними цінностями і входження у сферу культури.

 

І позаурочна робота, і позашкільна діяльність повинні спря-мовуватись на формування у вихованців потреби до спілкування з мистецтвом, створення художніх цінностей, поєднувати худож-ньо-естетичне і моральне виховання, особистісний та світогляд-ний розвиток молодої людини. При цьому необхідно враховува-ти значущість соціокультурного середовища на основі вивчення потреб і запитів дітей, молоді. Не менш важливими факторами є створення якісного художньо-естетичного середовища (естетика шкільних приміщень, подвір’я, навчальної та суспільної праці, культура спілкування і поведінки тощо), активне використання

 

184

етнокраєзнавчих підходів (зв’язок з історією, побутом, природою рідного краю, національними звичаями і традиціями тощо).

 

Важливим аспектом виховної діяльності є задоволення осо-бистісних дозвіллєвих інтересів дітей і молоді. З цією метою слід продовжити пошук нових моделей індивідуального розвитку дитини, запроваджувати інноваційні технології (саморозвитку, організації колективних творчих справ, розв’язання творчих за-вдань тощо), використовувати різні форми занять (гра, змагання, екскурсія, зустріч, презентація та інші).

 

На жаль, значна частина сучасної молоді має спрощені інте-реси і запити у дозвіллєво-розважальній діяльності. Тому слід приділяти значну увагу організації змістовного дозвілля, форму-ванню комунікативної культури, для чого враховувати естетичні інтереси і смаки учнів, щоб успішно їх скеровувати, використо-вувати цікаві традиційні і нові нестандартні форми спілкування за допомогою мистецтва (мистецькі ігри, театралізовані вистави, різноманітні шоу тощо.)

 

На сучасному етапі зростає роль новітніх інформаційних тех-нологій. Особливу роль тут відіграють засоби масової інформа-ції (радіо, телебачення, аудіо-, відеозаписи). Потужний вплив на дітей і молодь здійснює телебачення, яке є найбільш доступним для учнів усіх вікових груп. На жаль, в останнє десятиріччя цей вплив має негативний, шкідливий для психіки дитини характер, що спонукає її до негативних проявів у стосунках з однолітками, старшими людьми, до неадекватної поведінки в суспільстві. Це програми і фільми (в основному іноземного виробництва) низь-кого художньо-естетичного та ідейного рівня не сприяють пат-ріотичному, духовному, морально-етичному вихованню взагалі і, зокрема, підвищенню загального культурного рівня молодої людини, формуванню естетичних смаків.

 

Винятково важливого значення у формуванні естетичних смаків учнів, вихованців, слухачів має родинно-сімейне вихо-вання. Тому так важливо забезпечити організаційно-педагогічні умови для залучення до естетико-виховного процесу батьків, зо-середивши першочергову увагу на цій проблемі.

 

Про деякі шляхи вирішення проблеми формування естетично-го смаку у дітей та молоді йдеться у методичних рекомендаціях «Формування естетичного смаку учнів засобами телебачення і радіо» (автори Масол Л.Д., Миропольська Н.Є., Онищенко О.І., Юцевич Ю.Є.). Вони надруковані у газеті «Шкільний світ», № 38— 39, жовтень 2003 р. Авторами зроблено аналіз інтенсивного впли-ву телеінформації на дітей шкільного віку, викладено результати досліджень з проблеми телевізійних пріоритетів молоді (фільми,

 

185

програми, телеведучі, яким, здебільшого, надає перевагу уч-нівська молодь). А найголовніше — це запропонована для педаго-гічних працівників система практичних засобів щодо вирішення вищезазначеної проблеми та технології надання учням методич-ної допомоги.

 

Процеси оновлення художньо-естетичної освіти відбуваються у навчальних закладах з поглибленим вивченням музики, обра-зотворчого мистецтва, у школах гуманітарно-художнього спря-мування. Тут збільшено кількість годин на уроки музики, образо-творчого мистецтва; хореографія викладається як самостійний предмет; практикуються елементи театрального мистецтва; викладаються інтегровані курси «Історія мистецтв», «Україн-ська художня культура» та ін.

 

З метою підтримки, розвитку цих процесів, наукової та ме-тодичної експертизи цих напрацювань Академія педагогічних наук України, Науково-методичний центр середньої освіти нада-ють науково-методичну та організаційно-координаційну допомо-гу закладам, яким надано статус експериментальних навчальних закладів всеукраїнського рівня та затверджено тематику науко-во-дослідної та експериментальної роботи: «Розробка моделі гу-манітарної школи художньо-естетичного спрямування» (школа - комплекс естетичного навчання і виховання № 9 м. Запоріжжя); «Реалізація культурологічної моделі загальноосвітнього навчаль-ного закладу» (авторський навчально-виховний комплекс № 2 м. Ужгорода); «Розвиток художньо-творчого мислення особистості на основі синтезу наук, філософії, мистецтва» (середня спеціальна загальноосвітня школа мистецтв і прикладних ремесел м. Мико-лаєва, яка отримала статус «Академія дитячої творчості»).

 

У цих закладах напрацьовано досвід художньо-естетично-го виховання. Проводячи педагогічні пошуки, експерименти, розробляючи інноваційні технології навчання і виховання, педа-гогічні колективи навчальних закладів розбудовують якісно нові моделі гуманітарних шкіл естетичного спрямування.

 

Оптимальних позитивних результатів можна досягти при поєднанні навчальної діяльності, позакласної та позашкільної роботи з естетичного виховання та скоординованості дій цих за-кладів з роботою місцевих закладів культури. Тому так важливо налагоджувати взаємозв’язки між закладами освіти і культури.

 

Відповідно до Концепції профільного навчання щодо організа-ції навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах Типовий навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів перед-бачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів. У профіль-

 

186

ному рівні зміст поглибленого вивчення відповідних предметів орієнтовано на майбутню професію. У зв’язку з цим, особливо-го значення набуває співпраця загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів у частині використання навчальної бази ос-танніх для профільного навчання.

 

Однією із умов успішної реалізації художньо-естетичного вихо-вання є належне навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу. Сьогодні початкова школа повністю забезпечена програма-ми, підручниками, навчальними та навчально-методичними посіб-никами. З метою вирішення цієї проблеми для основної та старшої школи наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.04 р. № 88 оголошено Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників для 5—12 класів відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

 

У позашкільній освіті процес навчально-методичного забезпечен-ня діяльності гуртків, шкіл, центрів, закладів художньо-естетич-ного спрямування знаходиться на етапі систематизації: проходять апробацію примірні навчальні плани; проводиться Всеукраїнсь-кий конкурс на кращу науково-методичну розробку з питань поза-шкільної освіти, на який надійшло понад 400 програм, з них близь-ко двохсот — художньо-естетичного спрямування.

 

Для забезпечення оновлення процесу естетичного вихован-ня, впровадження Комплексної програми художньо-естетичного виховання необхідно виконати великий обсяг роботи, вирішити ряд організаційних, педагогічних та методичних питань. Мініс-терству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держав-них адміністрацій необхідно довести інформацію про затверд-ження Концепції і Комплексної програми до всіх педагогічних працівників свого регіону з метою осмислення та створення на їх основі регіональних програм, які враховують етнокультурні особливості, запити учнів і батьків.

 

На засіданнях районних методичних об’єднань, при прове-денні курсів підвищення кваліфікації обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти необхідно приділити увагу більш глибокому вивченню вищезазначених документів з вчи-телями дисциплін художньо-естетичного циклу для подальшої реалізації їх у навчально-виховному процесі.

 

Директорам позашкільних навчальних закладів разом зі своїми педагогічними колективами слід виробити стратегію дій для ство-рення сприятливих умов щодо забезпечення гармонійного розвитку дітей та молоді відповідно до мети і завдань художньо-естетичного виховання, визначених у Концепції та Комплексній програмі.

 

187

Завдання художньо-творчої діяльності можуть бути реалізо-вані при наявності необхідної матеріальної бази, за допомогою якої безпосередньо відбувається навчально-виховний процес. Місцевим органам управління освітою, керівникам загальноос-вітніх і позашкільних навчальних закладів слід звернути увагу на модернізацію технічних можливостей закладів.

 

Перед освітянами стоїть відповідальне завдання: виховати особистість естетично зрілу, із сформованими естетичними сма-ками, позитивним відношенням до мистецтва, природи, праці, поведінки і взагалі до краси життя.

 

Заступник міністра Т. М. Десятов