Важливими напрямами виховної роботи в навчальних за-

 

кладах щодо виявлення та запобігання дитячій бездоглядності слід вважати:

 

• проведення постійного обліку дітей і підлітків з девіантною поведінкою, які не відвідують заняття, бродяжать, схильні до вживання алкоголю, наркотиків, психотропних речовин тощо;

• організація роботи ради (комісії) з профілактики правопору-шень;

• розвиток учнівського самоврядування, організація та прове-дення з його участю рейдів-перевірок («Урок», «Перерва», «Діти вулиці», «Дозвілля», «Комп’ютерні клуби», «Каніку-ли» та ін.);

• формування навичок здорового способу життя у дітей та підліт-ків шляхом впровадження у навчально-виховний процес ціліс-ної виховної системи з використанням здоров’яформуючих, здоров’язміцнюючих, здоров’язберігаючих технологій;

• формування в учнів почуття відповідальності за власне життя і здоров’я, за наслідки своїх дій шляхом отримання відповід-них знань, умінь і навичок для своєчасного їх застосування в різних життєвих ситуаціях;

• формування у дітей та підлітків навичок правової культури шляхом усвідомлення, засвоєння та дотримання положень Статуту навчального закладу, Правил поведінки для учнів, залучення до участі в гуртках, факультативах, конкурсах, олімпіадах, проведення декад і місячників правових знань, прослуховування спеціальних курсів («Підліток і закон», «Правова освіта учнів», «Конфліктологія», «Я маю право» тощо);

• психологічний супровід, створення умов для самовихован-ня, самовдосконалення, самореалізації шляхом застосування особистісно зорієнтованого підходу до виховання дітей і під-літків;

 

152

• організацію дозвілля, що передбачає змістовний відпочи-нок учнів на канікулах, участь у туристичній і краєзнавчій роботі, спортивних секціях, клубах, гуртках за інтересами, відвідування театрів, музеїв, виставок та ін., залучення до цієї роботи підлітків, що складають «групу ризику»;

• проведення роботи з батьками (або особами, що їх заміню-ють), яка передбачає попередження фізичного, морального, психологічного насильства дітей в сім’ї.

Зауважимо, що підлітки як одна з найбільш вразливих ка-

 

тегорій нашого населення схильна до депресії, апатії, роздрату-вання та агресії (особливості психофізіологічного розвитку дітей цього віку). Вони (підлітки) відчувають на собі вплив стресових, конфліктних ситуацій і, не отримуючи належного виховання та соціального захисту, стають «дітьми вулиці».

 

Позбавлені батьківської уваги «діти вулиці» часто попадають під негативний вплив своїх однолітків та дорослих. Особливої уваги потребують учні, батьки яких в сучасних соціально-еконо-мічних умовах змушені виїжджати на заробітки (часто далеко від постійного місця проживання). Батьки залишають своїх дітей, на бабусь, дідусів, інших родичів, приятелів та сусідів. Зрозумі-ло, що ці особи не можуть компенсувати справжній батьківський догляд.

 

Зазначимо, що більше половини випадків девіантної поведін-ки дітей та підлітків обумовлені недоліками сімейного вихован-ня. Тому педагогічним колективам загальноосвітніх, професій-но-технічних та позашкільних навчальних закладів радимо надавати більше уваги питанням організації педагогічної бать-ківської просвіти, інформувати батьків або осіб, що їх замінюють, про особливості та інноваційні підходи до навчання і виховання учнів (підлітків). Без тісного контакту з батьками або особами, що їх замінюють, їхньої особистої участі у вихованні дітей та під-літків така робота буде малоефективною. Знайти стежку до серця кожного вихованця педагог зможе за умови активної допомоги і підтримки сім’ї.

 

Педагогічним працівникам рекомендуємо планувати і прово-дити профілактичну роботу щодо недопущення будь-якого на-сильства над дитиною в сім’ї. Батькам необхідно роз’яснювати, що не можна переносити на дітей свій пригнічений психологіч-ний стан. Адже незадовільний виховний клімат в сім’ї, надмірна суворість в стосунках відчужує дитину, вона може вирости зам-кнутою і жорстокою. Батькам важливо пам’ятати про необхід-ність створення атмосфери поваги, любові, дружби і взаєморо-зуміння в родинному колі. Тільки спільна праця, спільні духовні

 

153

інтереси, правильна організація дозвілля – запорука сімейного благополуччя та щастя.

 

Доцільно наголосити, що в системі виховання учнів, в запобі-ганні дитячій бездоглядності та злочинності важлива роль нале-жить класному керівнику (куратору групи). Виховання як ціле-спрямований процес формування особистості має здійснюватися на гуманістичній основі. Гуманність (від лат. humanus) означає людяність, почуття любові до людей, поваги до їхньої гідності. Взаємна повага, порозуміння і співпраця педагогів та учнів — особливості гуманістичного виховання. Головним завданням та-кого виховання є соціальна адаптація учнів (входження дитини

 

в систему суспільних і творчих відносин), захист від впливу кон-фліктів, життєвих негараздів, самотності.

 

Варто зазначити, що прорахунки у навчально-виховній ро-боті, відсутність педагогічного такту у певної частини вчителів може негативно позначитися на профілактичній роботі з важко-виховуваними учнями щодо запобігання дитячій бездоглядності та злочинності.

 

За відсутності кваліфікованого педагогічного керівництва у дитини можуть сформуватися спотворені уявлення про реаль-ний стан речей та стосунки між нею й дорослими. Думки про не-справедливе ставлення педагога можуть спричинити виникнення

 

в дитини почуття образи, спровокувати агресивність, упертість, конфлікти з учителями. Зухвала поведінка підлітка є виявом протесту проти такої оцінки педагога. Учень може дедалі більше замикатися в собі, протиставляючи вимогам дорослого неслух-няність, непокірність, різкість та грубість. Схильність до такої поведінки може бути спричинена також спадковістю та особли-востями характеру дитини.

 

У підлітковому віці в організмі дитини, її психіці відбува-ються зміни. Психофізіологічна перебудова може впливати на самопочуття підлітка. У цей «переломний», «важкий», «критич-ний» вік психіка стає нестійкою, підліток може бути грубим та брутальним у стосунках з дорослими. Педагогу варто брати до уваги цей фактор і не провокувати свого вихованця на емоційні спалахи, оскільки такі негативні прояви поведінки можуть бути спричинені психофізіологічним станом учня.

 

Рекомендуємо класним керівникам (кураторам) до планів ви-ховної роботи включати заходи, спрямовані на посилення індиві-дуальної роботи з важковиховуваними учнями. Щоб правильно проводити профілактичну роботу щодо попередження дитячої бездоглядності, підліткової злочинності, керівникові класу (гру-пи) необхідно вміти розрізняти такі типи важковиховуваних уч-

 

154

нів: конфліктно-ситуативний (переважно з позитивною спрямо-ваністю особистості), неврівноважено-ситуативний (з незначною негативною спрямованістю особистості), нестійкий (переважно

 

з негативною спрямованістю особистості) та стійкий (з негатив-ною спрямованістю особистості). У практичній роботі найчасті-ше зустрічаються змішані типи важковиховуваних, тому цей поділ досить умовний. Але знання особливостей кожного типу допоможе педагогу визначити стратегію корекційної роботи

 

з учнями.

 

Формування особистості учнів, у яких переважає конфлікт-но-ситуативний тип, відбувається у позитивному середовищі. Це учні з середнім рівнем розумової діяльності та самоорганізації, позитивним ставленням до навчання та праці. Однак підлітки потребують допомоги у виборі пізнавальних, трудових видів діяльності, постійного контакту з дорослими (педагогами, бать-ками). У таких важковиховуваних учнів спостерігаються не-значні надмірні матеріальні потреби, хоча правомірні шляхи їх задоволення дещо обмежені, правопорушення носять поодино-кий ситуативний характер. Ізольованою в учнівському колективі може бути незначна частина таких підлітків.

 

Формування особистості учнів, у яких переважає неврівнова-жено-ситуативний тип, відбувається у середовищі з незначними відхиленнями. Це учні з послабленим інтересом до навчання та середньою працездатністю, слабко вираженими аморальними елементами в свідомості та поведінці. Такі важковиховувані під-літки схильні до куріння, вживання алкоголю та наркогенних речовин. Вони відрізняються звичкою до бродяжництва, жебрац-тва, до безцільного проведення вільного часу в компаніях (гру-пах) з негативною спрямованістю.

 

Рекомендуємо педагогам, які спільно з батьками мають знати, де, коли і з ким проводить вільний час підліток, постійно контро-лювати таких важковиховуваних учнів, допомагати їм у виборі трудової діяльності (за вибором самого учня, а не за примусом дорослого) з метою запобігання бездоглядності та інших негатив-них проявів поведінки.

 

Підлітки з переважаючою негативною спрямованістю особис-тості (нестійкий тип) формуються у несприятливому середовищі. Це учні з низькими моральними установками, байдужим став-ленням до навчальної діяльності та зниженою загальною пра-цездатністю. Схильність до девіантої поведінки проявляється у непоодинокому вживанні наркогенних речовин, наслідуванні негативних звичок дорослих (агресивність, дратівливість, бійки). Конфліктність у поведінці, намагання бути самостійним, дотри-

 

155

муючись принципу «за себе постою сам», — риси характеру, що притаманні підліткам з нестійким типом важковиховуваності.

 

Рекомендуємо таких учнів більше залучати до трудової діяль-ності (ремонт класу тощо). Інколи вони можуть проявляти висо-ку трудову активність за грошову винагороду. Особливої уваги необхідно надавати роботі щодо педагогічної профілактики вжи-вання наркогенних речовин.

 

Підлітки четвертого стійкого типу виявляються переважно у несприятливому середовищі. Це учні з низьким рівнем розу-мової діяльності, невстигаючі (другорічники). Незадовільною поведінкою і негативними звичками можуть впливати на уч-нівський колектив. Ведуть споживацький спосіб життя. Основні правопорушення – крадіжки, сутички з однолітками та доросли-ми. Вони є учасниками, а інколи і лідерами протиправних (зло-чинних) груп. Важковиховувані учні зі стійким типом потребу-ють не тільки особливої уваги, але й постійного контролю з боку педагогічного колективу та батьків або осіб, що їх замінюють.

 

Доцільно звернути увагу педагогів на необхідність проведення профілактики наркозалежності у дітей та підлітків, що має тісний зв’язок з проблемою запобігання бездоглядності та злочинності. Сьо-годні важливо проявляти максимальну «наркогенну пильність», щоб захистити наших дітей від раннього вживання тютюну, алко-голю, наркотиків. Така робота повинна бути складовою частиною всієї педагогічної діяльності. Це відповідальність, яку повинні роз-ділити між собою педагогічні працівники і батьки учнів.

 

При проведенні профілактичних заходів слід враховувати такі питання:

 

• вживання наркогенних речовин у підлітковому середовищі має антисоціальну та криміногенну спрямованість;

• ранніми ознаками наркозалежності можуть бути певні змі-ни у психофізіологічній поведінці підлітків, що не були влас-тивими раніше (агресивність, замкнутість, злобність, брех-ливість, відчуженість, втрата зацікавленості до навчання, праці, пропуски навчальних занять, поява у лексиконі непов-нолітніх нових жаргонних слів типу баян, машина, колеса,

 

драп, план, дур, знаходження у підлітка флаконів з невідоми-ми хімічними речовинами, шприців, голок, гумових джгутів, тривале безпідставне зникнення підлітка з дому, крадіжки цінних речей та ін.).

 

Зауважимо, одному класному керівникові (куратору групи), навіть досвідченому, далеко не завжди вдається вирішувати проблеми запобігання бездоглядності, злочинності, жебрац-тва, наркозалежності тощо, адже це складна робота. Рекомен-

 

156

дуємо до організації та проведення заходів, спрямованих на подолання таких складних проблем більше залучати соціаль-них педагогів, вчителів-предметників, психологів, педагогів-організаторів, лікарів, працівників правоохоронних органів, юристів.

 

Вважаємо за необхідне наголосити, що лише спільними, скоор-динованими зусиллями батьків, педагогічних колективів загаль-ноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних навчальних за-кладів, широкого кола громадськості, за сприяння зацікавлених фінансових організацій можна виховати фізично й морально здоро-ве покоління, вирішити проблему бездоглядності та інших негатив-них явищ, що мають згубний вплив на дітей та підлітків.

 

Додаток 1