Правила пожежної безпеки для закладів,

 

УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ

 

Затверджено наказом Міністерства освіти України і ГУДПО МВС України від 30 вересня 1998 р. № 348/70

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 р. за № 800/3240 02.03.1999 р.

 

Галузь застосування

 

Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організа-цій системи освіти України (далі — Правила) поширюються на:

1. Заклади освіти:

 

• дошкільні заклади освіти (дитячі садки, дитячі ясла-садки для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку, дитячі садки інтернатного типу тощо);

• загальноосвітні навчальні заклади (всі види середніх загально-освітніх шкіл, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань, школи-ін-тернати, в тому числі школи-інтернати для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, санаторні школи-інтернати, дитячі будинки);

Первинні засоби пожежогасіння

 

5.3.1. Усі будівлі та приміщення закладів, установ і організа-цій повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасін-ня: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баг-рами, сокирами тощо) та засобами зв’язку. Норми первинних за-собів пожежогасіння наведені в додатку 2.

 

5.3.2. Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння мають зазначатися у планах евакуації, які розробляються згідно

 

119

з ГОСТом 12,1.114-82. Зовнішнє оформлення і вказівні знаки для визначення місць первинних засобів пожежогасіння мають від-повідати вимогам ГОСТу 12.4.026-76.

 

5.3.3. Ручні вогнегасники повинні розміщуватися згідно з ви-могами ГОСТу 12.4.009-83:

 

• шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вог-негасника;

• шляхом установлення до пожежних шаф разом з пожежними кранами, до спеціальних тумб або на пожежні стенди.

На стендах або пожежних щитах рекомендується компактно

 

розміщувати вогнегасники, пісок, лопати, ломи, покривала вог-нетривкі, списки добровільних пожежних дружин, інструкцію з правил пожежної безпеки, написи з телефонами пожежної охо-рони і прізвища посадових осіб, відповідальних за пожежну без-пеку.

Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

 

• з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбез-печніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у най-коротший термін;

• ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою вчителям, викладачам, вихователям, майстрам та ін-шим працівникам закладу, установи не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;

• евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому ви-никла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молод-шого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;

• у зимовий час, на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг з собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;

• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити пе-ребування у небезпечній зоні дітей, які сховалися під ліжка-ми, партами, у шафах або інших місцях;

• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унемож-ливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;

• у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;

• утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від роз-бивання скла, в протилежному разі вогонь і дим поширяться до суміжних приміщень.

 

120

Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від по-жежі, потрібно зачинити за собою всі двері і вікна.

 

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ТУРИСТСЬКИХ ПОДОРОЖЕЙ З УЧНІВСЬКОЮ І СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ УКРАЇНИ

 

Затверджено наказом Міністерства освіти України від 6 квітня 1999 р. № 96

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 1999 р. за № 320/3613

 

Загальні положення

 

1.1. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України розроблено з метою забезпе-чення виконання Закону України «Про освіту» та відповідно до Положення про Міністерство освіти України, затвердженого По-становою Кабінету Міністрів України від 08.07.92 № 384.

 

1.2. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України є обов’язковими для всіх нав-чальних закладів, установ та організацій освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, що проводять туристські по-дорожі з учнівською та студентською молоддю.

 

1.3. Дія цих Правил поширюється на учнівські та студентські туристські групи незалежно від місця проведення подорожі, для яких навчальний заклад або інша організація освіти виступає як організація, що проводить подорож.

 

Учасники та організатори туристських подорожей з уч-нівською та студентською молоддю під час підготовки та про-ведення туристських подорожей керуються Законом України «Про освіту», Законом України «Про туризм», іншими зако-нодавчими та підзаконними актами України, а також цими Правилами.

 

1.4. До туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю належать спортивні туристські походи, експедиції, екс-курсії (далі — туристські подорожі), що проводяться за заздале-гідь розробленими маршрутами у конкретні терміни.

 

121

1.5. Спортивні туристські походи (групове або командне проход-ження туристського спортивного маршруту визначеної протяж-ності з подоланням природних перешкод (перевалів, порогів, печер тощо) різної категорії або ступеня складності за нормативний час, далі — походи) можуть бути організовані з таких видів туризму: пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, спелео, автомобільного, мотоциклетного тощо. Можливе проведення ком-бінованих походів з елементами різних видів туризму.

 

1.6. Залежно від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності, тривалості походи поділяються на кате-горійні — з І до VI категорії складності та некатегорійні. До нека-тегорійних походів належать походи, що мають складність, про-тяжність або тривалість, меншу від установленої для маршрутів

 

І категорії складності, — 1—3-денні походи та походи 1, 2, 3 ступе-ня складності.

 

Категорія складності походу визначається відповідно до кла-сифікації маршрутів (переліку класифікованих туристських спортивних маршрутів), перевалів, печер тощо.

 

1.7. Експедиції з учнівською та студентською молоддю (подо-рожі пошукового, дослідницького характеру) проводяться з ме-тою вивчення, дослідження певного маршруту, території, одного чи декількох об’єктів з використанням будь-яких технічних за-собів пересування або ж без них. Залежно від мети та напрямку роботи можуть проводитись туристсько-спортивні, краєзнавчі, наукові експедиції тощо.

 

Ділянки маршрутів експедицій, що відповідають вимогам до походів з певного виду туризму або ж під час проходження яких долаються локальні перешкоди, характерні для походів, роз-глядаються як маршрути з активними способами пересування. Категорія складності для таких маршрутів установлюється як і для походів. Туристський досвід та вік керівників, заступників керівників та учасників таких експедицій повинні відповідати вимогам, що висуваються до відповідних категорій учасників по-ходів. Оформлення документів і випуск групи на маршрут відбу-ваються за тих самих умов, що й у похід відповідної складності.

 

1.8. Тривалість активної частини походів може бути збільше-на проти вказаної в додатку 1 при збільшенні протяжності мар-шруту, кількості і складності локальних перешкод, проведенні краєзнавчої роботи, а також за рахунок днів, потрібних для про-ведення розвідки маршруту та резервного часу на випадок непо-годи. У будь-якому разі проходження маршрутів повинне бути компактним за часом. Розриви між окремими частинами походу більше 3 днів не допускаються.

 

122

Збільшення тривалості походів за рахунок краєзнавчої роботи на маршруті допускається лише для походів, складність яких не перевищує II категорії.

 

1.9. Походи та експедиції в залежності від території проведен-ня поділяються на місцеві та дальні.

 

До місцевих належать походи та експедиції, що проводять-ся в межах області (автономної республіки), в якій проживають (навчаються) учні та студенти. При цьому допускається вихід

 

у сусідні території, якщо це обумовлено адміністративно-тери-торіальним розташуванням навчального закладу або іншої ор-ганізації освіти, що проводить подорож, фізико-географічними особливостями місцевості та логічністю побудови маршруту.

 

Усі інші походи та експедиції вважаються дальніми.

 

1.10. Для проведення категорійних, дальніх ступеневих походів, а також місцевих ступеневих походів тривалістю більше 4 днів турист-ські групи учнівської та студентської молоді повинні обов’язково от-римати позитивний висновок щодо можливості здійснення подорожі від туристської маршрутно-кваліфікаційної комісії (далі — МКК), що має відповідні повноваження. Для туристських груп учнівської та студентської молоді первинний розгляд маршрутних документів проводиться в своїх територіальних маршрутно-кваліфікаційних ко-місіях навчальних закладів (далі — МКК освіти).

 

Для місцевих походів тривалістю до 4 днів включно, а також екскурсій (подорожей тривалістю до 24 годин, що забезпечують задоволення пізнавальних, інформаційних, духовних та оздоров-чих потреб учнівської та студентської молоді) отримання пози-тивного висновку МКК не потрібне.

 

1.11. Туристські групи учнівської та студентської молоді, що використовують для руху автомобільні дороги та вулиці, судно-плавні водні шляхи, території заповідників, заказників, націо-нальних парків, прикордонну зону тощо, зобов’язані діяти від-повідно до вимог, що визначають порядок користування цими шляхами та пересування на зазначених територіях.

 

1.12. Під час проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю забороняється безпідставний поділ груп на підгрупи. Підставами для мотивованого поділу можуть бути: потреба проведення розвідки окремих ділянок маршруту; організація базового табору, проміжних пунктів зберігання про-дуктів харчування та спорядження; проведення радіальних ви-ходів на маршруті з поверненням до початкового пункту виходу; запобігання, виникнення та ліквідація наслідків аварійної ситу-ації, потреба надання допомоги іншим туристським групам або окремим громадянам.

 

123

2. Повноваження адміністрації навчальних закладів та ін-ших організацій освіти, що проводять туристські подорожі з уч-нівською та студентською молоддю

2.1. Адміністрації навчальних закладів та інших організа-цій освіти, що проводять туристські подорожі з учнівською та студентською молоддю, здійснюють випуск туристських груп

 

у туристські подорожі самостійно, без погодження з органами державного управління освітою.

 

Адміністрація несе відповідальність за підготовку та успішне проведення туристських подорожей, їх педагогічну доцільність та результативність.

 

2.2. У разі прийняття позитивного рішення про проведення ту-ристської подорожі з учнівською та студентською молоддю адмініст-рація навчального закладу або іншої організації освіти зобов’язана:

 

2.2.1. Сприяти успішній роботі туристської групи з підготов-ки та проведення подорожі, систематично контролювати хід її підготовки.

 

2.2.2. Видати наказ про проведення туристської подорожі, в якому: визначити мету, район, терміни та складність (ступінь, категорію) проведення подорожі; призначити керівника та за-ступника (заступників, помічників) керівника туристської гру-пи (туристської подорожі — походу, експедиції, екскурсії); обу-мовити відповідальність керівника та заступника (заступників) керівника групи (подорожі) за збереження життя та здоров’я учасників на весь час подорожі; визначити основні заходи безпе-ки проведення подорожі; затвердити персональний склад учас-ників, маршрут та план проведення подорожі; визначити, у разі потреби, порядок дій керівника групи (подорожі) при плановому поділі групи на підгрупи, а також кандидатуру керівників та за-ступників (помічників) керівників підгруп тощо.

 

Для місцевих походів та експедицій з активними способами пересування тривалістю більше 4 днів, дальніх походів та від-повідних експедицій з активними способами пересування наказ видається після отримання позитивного висновку МКК.

 

2.2.3. Ознайомити керівника та заступника (заступників, по-мічників) керівника туристської групи (подорожі) з їх обов’язками згідно з цими Правилами, провести з ними інструктаж з питань охорони праці та техніки безпеки під час подорожі з оформлен-ням у журналі відповідної форми згідно з Положенням про ор-ганізацію охорони праці та порядок розслідування нещасних ви-падків у навчально-виховних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 30.11.93 № 429 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.93 за № 178 (додаток 5).

 

124

2.2.4. Після отримання позитивного висновку туристської МКК про можливість, проведення групою туристської подорожі видати керівнику підписані і завірені печаткою: наказ про про-ведення туристської подорожі, посвідчення про відрядження керівника та його заступника (заступників), а також завірити пе-чаткою закладу туристські маршрутні документи групи (марш-рутний листок — для некатегорійних походів, маршрутну книж-ку — для категорійних походів).

 

2.2.5. При проведенні подорожей, що вимагають отримання позитивного висновку туристської МКК, контролювати відправ-лення групою повідомлення встановленого зразка у відповідні територіальні підрозділи пошуково-рятувальної (контрольно-рятувальної) служби (при наявності останніх) не пізніше ніж за 10 днів до виїзду групи на маршрут; вести контроль за дотриман-ням групою термінів проходження маршруту.

 

2.2.6. У разі порушення групою встановлених контрольних термінів проходження маршруту терміново встановити зв’язок

 

з територіальними органами освіти, відповідними підрозділами туристської пошуково-рятувальної (контрольно-рятувальної) служби району походу для з’ясування місцезнаходження групи та надання їй, при потребі, допомоги.

 

2.2.7. Після завершення туристської подорожі заслухати пові-домлення керівника та заступників керівника туристської гру-пи (подорожі) на педагогічній раді, розмістити кращі матеріали, зібрані під час подорожі, в навчальних кабінетах, музеях, на виставках, оформити відповідні документи на присвоєння спор-тивних розрядів учасникам походів, результати діяльності керів-ників врахувати при атестації і заохоченні.

 

3. Вимоги щодо формування туристських груп учнівської та студентської молоді

 

3.1. Туристські групи формуються з учнів та студентів, які об’єднуються на добровільних засадах спільними інтересами, мають відповідний вік, туристський досвід і здійснюють підго-товку запланованої туристської подорожі.

 

Основні вимоги до учасників, керівників та заступників керів-ників туристських груп (подорожей), а також до складу груп на-ведені в додатках 2, 3, 4.

 

3.2. Керівник, заступник (заступники) керівника туристської групи (подорожі) учнівської і студентської молоді призначаються адміністрацією навчального закладу або іншої організації осві-ти, що проводить подорож. У походах та експедиціях з учнями та студентами повинен бути заступник керівника віком старше 18 років. Досвід заступника керівника повинен відповідати вимо-

 

125

гам, які висуваються до досвіду учасників. Керівник і заступник (заступники) керівника повинні мати знання і навички з надання першої долікарської допомоги. Кількість заступників керівника визначається навчальним закладом або іншою організацією осві-ти, що проводить подорож з урахуванням вимог цих Правил.

 

3.3. Якщо в поході чи експедиції беруть участь 3 або більше туристських груп із загальною кількістю не менше 30 учнів або студентів (для походів II–VI категорій складності — не менше 20)

 

і їх маршрути та графіки руху в цілому збігаються, то можливе покладання загального керівництва цими групами на спеціально призначеного старшого керівника. У цьому разі всім керівникам зараховується досвід керівництва подорожжю.

 

3.4. При проведенні місцевих походів та експедицій 1 ступеня складності або ж інших місцевих некатегорійних походів три-валістю до 4 днів включно адміністрація навчального закладу або іншої організації освіти, що проводить подорож, за згодою керівника туристської групи (подорожі) та за умови забезпечення безпеки учасників, замість заступника керівника може призна-чити помічника (помічників) керівника з числа старшокласників (для груп учнівської молоді) або студентів (для груп студентської молоді), які мають досвід участі в таких самих подорожах.

 

3.5. При проведенні екскурсій (крім автобусних) з учнівською та студентською молоддю в межах населеного пункту, де прожи-вають або навчаються екскурсанти, призначення заступника керівника групи (подорожі) не є обов’язковим.

 

При проведенні екскурсій з учнівською молоддю (крім автобус-них) та з студентською молоддю на будь-яких видах транспорту, пов’язаних з виїздом за межі населеного пункту, де проживають або навчаються екскурсанти, склад керівників та заступників керівників (помічників керівників) групи (подорожі) комплек-тується відповідно до вимог, що висуваються до складу керівни-ків місцевих некатегорійних походів.

 

При проведенні автобусних екскурсій з учнівською молоддю склад керівників екскурсійної групи комплектується згідно з ви-могами Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Украї-ни від 18.02.97 р. № 176.

 

3.6. Кількісний склад туристської групи учнів, студентів, що беруть участь у поході, експедиції визначається керівником групи спільно з адміністрацією навчального закладу або іншої організації освіти, що проводить подорож з урахуванням вимог цих Правил.

 

Кількісний склад екскурсійної групи учнів, студентів визначається адміністрацією навчального закладу або іншої ор-

 

126

ганізації освіти, що проводить екскурсію, та кількістю місць для сидіння в автобусі з урахуванням вимог цих Правил.

 

3.7. У туристських подорожах можуть брати участь альпініс-ти, які мають відповідний технічний та експедиційний досвід, достатній, за висновками МКК, для проходження маршруту.

 

3.8. Для учнів, що отримали теоретичну та практичну підго-товку протягом не менше одного року занять у туристських гурт-ках позашкільних навчальних закладів і оволоділи програмним матеріалом, віковий ценз для участі в категорійних та ступене-вих походах та відповідних експедиціях з активними способами пересування може бути знижений на один рік за наявності ме-дичного дозволу.

 

3.9. Учасники та керівники комбінованих походів, що вклю-чають ділянки маршруту з різних видів туризму, повинні мати відповідний туристський досвід проходження таких ділянок.

 

3.10. Учасники та керівники походів, що проводяться в міжсе-зоння (час з несприятливими для даного виду туризму природни-ми умовами), повинні мати відповідний туристський досвід участі (керівництва) в походах, проведених у міжсезоння, або в походах тієї ж категорії складності, які здійснені у звичайних умовах.

 

3.11. Учасники походів, у яких передбачається проходження класифікованих локальних перешкод, повинні мати досвід про-ходження таких самих локальних перешкод на півкатегорію (для водного та спелеотуризму — на категорію) складності нижче від максимальної для заявленого походу. Одна третина учасників таких походів (крім походів IV—VI категорії складності) можуть мати досвід проходження таких же локальних перешкод на дві півкатегорії складності нижче.

 

Керівник походу, у якому передбачається проходження класи-фікованих локальних перешкод, повинен мати досвід керівниц-тва при проходженні локальних перешкод на півкатегорію (для водного та спелеотуризму — на категорію) складності нижче від максимальної для заявленого походу. Керівник, крім того, пови-нен мати досвід проходження локальної перешкоди такого само-го типу і такої самої складності.

 

3.12. Учасниками походів II–VI категорій складності можуть бути учні та студенти відповідного віку, які мають досвід участі

 

в походах на одну категорію складності нижче заявленого у будь-якому виді туризму, якщо вони мають досвід подолання локаль-них перешкод, характерних для заявленого маршруту на одну півкатегорію складності нижче.

 

3.13. Керівники походів II–VI категорій складності повинні мати досвід участі в поході тієї самої категорії складності в будь-

 

127

якому виді туризму, а також досвід керівництва походом на одну категорію складності нижче у будь-якому виді туризму і при цьо-му повинні мати досвід участі та керівництва в подоланні локаль-них перешкод, характерних для заявленого походу, тієї самої ка-тегорії складності або на одну півкатегорію складності нижче.

 

3.14. До участі в походах до II категорії складності включно, крім основного складу групи, допускаються діти, молодші ви-значеного цими Правилами віку (але не більше 20 % від загаль-ної чисельності туристської групи), які беруть участь у поході зі своїми батьками, особами, які їх замінюють, або іншими особа-ми, що несуть за них повну юридичну відповідальність. Турист-ський досвід їм зараховується лише з віку, вказаного в додатку 4 цих Правил.

 

3.15. У походах III–V категорій складності одну третину членів групи можуть становити туристи з досвідом участі в походах на дві категорії складності нижче, у походах І та II категорій склад-ності — з досвідом участі в походах 2 та 3 ступеня складності від-повідно. При цьому дві третини учасників повинні мати відповід-ні туристський досвід та вік.

 

3.16. У походах вище III категорії складності при можливому поділі групи на екіпажі, штурмові групи тощо в кожній підгрупі повинен бути учасник віком старше 18 років, який має відповід-ний туристський досвід.

 

3.17. Учасники та керівники некатегорійних походів та екс-педицій з активними способами пересування, що включають елементи категорійних походів, а також категорійних походів, що включають елементи більш високих категорійних походів, повинні відповідати вимогам, які висуваються до учасників та керівників походів вищих категорій складності, елементи яких включені в дану подорож.

 

3.18. Усі учасники категорійних походів з будь-якого виду ту-ризму, а також учасники ступеневих водних походів повинні вмі-ти плавати.

 

3.19. Туристський досвід керівників та учасників походів, що включають сходження на вершини або траверси хребтів, повинен відповідати категорії складності цих сходжень або траверсів.

 

3.20. Учасники водних походів І–III категорій складності по-винні мати відповідний досвід походів у будь-якому класі човнів,

 

а починаючи з IV категорії складності — у тому самому класі чов-нів або на байдарках.

 

Керівники водних походів повинні мати відповідний досвід участі і керівництва в тих самих класах човнів, що і у заплано-ваному поході.

 

128

3.21. Усі учасники лижних категорійних походів повинні мати досвід організації ночівель у зимових умовах (досвід «холодних» ночівель) та вміти надавати долікарську допомогу при простуд-них захворюваннях та обмороженнях.

 

3.22. Для участі в спелеопоходах допускаються учасники:

 

• у спелеопоходах І категорії складності: у горизонтальних не-обводнених печерах — з 13 років, у вертикальних печерах — з 14 років;

• у спелеопоходах II категорії складності: у горизонтальних — з 14 років, у вертикальних — з 15 років;

• у спелеопоходах III категорії складності; у горизонтальних — з 15 років, у вертикальних — з 16 років.

Проходження печер, у яких передбачається застосування апа-

 

ратів для автономного дихання, дозволяється учасникам походів старше 18 років. Учасники та керівники таких походів повинні мати посвідчення пловця-підводника. Керівник, крім того, пови-нен мати досвід роботи у сифонах.

 

Тимчасовий поділ туристської групи учнів або студентів, які здійснюють спелеопохід будь-якої категорії складності, на під-групи допускається тільки при роботі в одній печері. У цьому разі кожна підгрупа повинна очолюватись керівником або його заступниками і мати комплект життєзабезпечення, розрахова-ний на непередбачені обставини в печері, не менш ніж на 2 доби. При проходженні вертикальних печер, починаючи з II категорії складності, та горизонтальних печер, починаючи з III категорії складності, у групі повинно бути не менше одного керівника (за-ступника керівника) на чотирьох учасників.

 

3.23. Керівники та учасники походів, у яких використовують-ся технічні засоби пересування (автотуризм, мотоциклетний ту-ризм), повинні мати відповідний досвід керівництва або участі

у походах на таких самих засобах пересування.

 

4. Обов’язки і права керівника та заступників керівника ту-ристської групи (подорожі) учнівської та студентської молоді

4.1. Керівник, його заступник (заступники), а також старший керівник туристської групи (подорожі) учнівської та студентської молоді несуть, відповідно до чинного законодавства, відповідаль-ність за життя, здоров’я учасників подорожі, а також за виконан-ня плану заходів, зміст оздоровчої, виховної і пізнавальної робо-ти, правил протипожежної безпеки, охорони природи, пам’яток історії і культури тощо.

 

4.2. Обов’язки керівника та заступника (заступників) керів-ника туристської групи (подорожі) учнівської та студентської мо-лоді:

 

129

4.2.1. При підготовці та проведенні будь-яких туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю керівник та заступник (заступники) керівника зобов’язані:

 

• забезпечити підбір учасників подорожі відповідного віку та туристського досвіду;

• ознайомити учасників подорожі з Правилами проведення ту-ристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України;

• провести цільовий інструктаж учасників з техніки безпеки у ту-ристській подорожі з обов’язковою реєстрацією в журналі відпо-відної форми згідно з Положенням про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчаль-но-виховних закладах, затвердженим наказом Міністерства ос-віти України від 30 листопада 1993 року № 429 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.93 за № 178;

• отримати необхідну документацію та дозволи на проведення туристської подорожі;

• при потребі розв’язати питання страхування учасників ту-ристської подорожі;

• провести збори батьків учасників туристської подорожі (для подорожей учнів та студентів віком до 18 років);

• забезпечити під час подорожі додержання учасниками на-лежного громадського порядку, санітарно-гігієнічних норм, виконання Правил дорожнього руху, правил пожежної безпе-ки, використання туристського спорядження, а також інших правил безпеки життєдіяльності.

4.2.2. При підготовці туристських подорожей з активни-ми способами пересування керівник та заступник (заступники) керівника, крім заходів, викладених у пункті 4.2.1 цих Правил, зобов’язані:

 

• до початку проведення туристської подорожі проконтролюва-ти проходження медичного огляду всіма її учасниками, вра-ховуючи, що до подорожей з активними способами пересуван-ня допускаються фізично здорові учасники;

• при підборі групи врахувати туристську кваліфікацію учас-ників, їх фізичну, технічну та спеціальну підготовку, а також психологічну сумісність;

• розробити план підготовки подорожі і розподілити між учас-никами обов’язки згідно з цим планом, ознайомити учасників подорожі з їх правами та обов’язками;

• організувати всебічну підготовку учасників подорожі, пере-вірити необхідні знання, вміння та навички, в т. ч. і вміння плавати, надавати долікарську допомогу та використовувати

 

130

туристське спорядження, організувати необхідні тренування групи;

 

• провести запобіжне інформування учасників подорожі про фактори ризику в запланованій подорожі і про відповідні за-ходи щодо запобігання травматизму (травмонебезпечність, психофізіологічне навантаження, вплив навколишнього се-редовища, пожежонебезпечність, небезпечні біологічні фак-тори, небезпечні види випромінювання тощо);

• разом з учасниками всебічно ознайомитись з районом подорожі, розробити раціональні основний і запасний варіанти маршруту подорожі та вивчити їх складні ділянки, способи та засоби їх подолання, а також аварійні варіанти виходу з маршруту;

• підготувати відповідний картографічний матеріал, розроби-ти план та графік подорожі, визначити контрольні пункти та терміни проходження маршруту, заходи з техніки безпеки, ознайомити з цими матеріалами учасників подорожі;

• при потребі отримати консультації щодо маршруту в турист-ських МКК освіти або федерації туризму;

• узгодити з адміністрацією навчального закладу або іншої ор-ганізації освіти, що проводять туристську подорож, та турист-ською МКК освіти порядок дій при планових (у разі потреби) поділах групи на підгрупи, а також кандидатури керівників, заступників керівників (помічників) підгруп, туристська кваліфікація яких відповідає вимогам даних Правил;

• організувати підбір та підготовку якісного групового та ін-дивідуального спорядження, в т. ч. і спорядження для стра-ховки, з урахуванням вимог техніки безпеки та специфічних особливостей конкретної подорожі (району подорожі, виду туризму, категорії (ступеня) складності походу, часу прове-дення подорожі тощо);

• організувати підготовку та підбір продуктів харчування, скла-дання кошторису витрат, з’ясувати можливості поповнення запасу продуктів на маршруті;

• одержати, у разі потреби, дозвіл на відвідування району з об-меженим доступом (прикордонна зона, заповідники тощо);

• оформити в установленому порядку маршрутні документи;

• розробити план дослідницької, краєзнавчої, природоохорон-ної роботи та інших заходів на маршруті, якщо такі заплано-вано проводити;

• не пізніше ніж за 10 днів до початку маршруту з активними способами пересування направити у відповідний підрозділ пошуково-рятувальної або контрольно-рятувальної служби повідомлення встановленого зразка, завірене туристською

 

131

МКК. Якщо маршрут проходить територією, що обслуго-вується декількома підрозділами, — направити повідомлення

в кожний з них;

 

• у разі потреби зміни маршруту, складу групи, термінів прове-дення або інших записів у маршрутних документах до від’їзду групи в подорож погодити ці зміни з адміністрацією навчаль-ного закладу або іншою організацією освіти, що проводить подорож, та туристською МКК, що дала позитивний висно-вок про можливість проведення подорожі, і повідомити про це підрозділи пошуково-рятувальної (контрольно-рятувальної) служби, які зареєстрували групу.

4.2.3. Під час проведення туристських подорожей з активни-

 

ми способами пересування керівнику та заступнику (заступни-кам) керівника потрібно:

 

• дотримуватися затвердженого маршруту, робити, у міру мож-ливості, відмітки в маршрутних книжках та маршрутних листках про проходження маршруту в туристських та інших організаціях;

• виконувати одержані в МКК вказівки та дотримуватися реко-мендацій МКК;

• забезпечити дотримання учасниками правил використання туристського спорядження, в т. ч. і для страховки;

• повідомляти телеграмою навчальний заклад або іншу органі-зацію освіти, що проводить подорож, а також відповідну МКК та підрозділи пошуково-рятувальної (контрольно-рятуваль-ної) служби про початок та закінчення подорожі, а також про проходження групою контрольних пунктів;

• у разі зміни маршруту або складу групи за будь-яких обста-вин після виїзду в подорож повідомити про це при першій на-годі адміністрацію навчального закладу або іншу організацію освіти, що проводить подорож та відповідну МКК;

• вживати заходів, спрямованих на забезпечення безпеки учас-ників подорожі, аж до зміни маршруту, або припинення подо-рожі у зв’язку з виникненням небезпечних природних явищ та з інших обставин, а також у разі потреби надання допомоги потерпілому; при цьому ускладнення маршруту допускається тільки у виняткових випадках і не дає підстави для підвищен-ня залікової категорії складності походу;

• не допускати безпідставного поділу групи, відставання від групи окремих учасників, а також від’їзду окремих членів групи без супроводу одного із заступників керівників (від’їзд одного чи декількох учасників можливий лише за умови, що в групі два або більше заступників керівника);

 

132

• у разі тимчасового планового поділу групи призначити в кож-ній підгрупі своїх заступників та їх помічників з числа до-рослих (можливе призначення помічників керівника з числа найбільш досвідчених учасників — учнів, студентів), що ма-ють відповідний рівень туристської кваліфікації з урахуван-ням вимог цих Правил;

• при аварійній ситуації (раптовому виникненні умов, що за-грожують життю та здоров’ю учасників подорожі) вжити всі можливі заходи щодо збереження життя та здоров’я учасни-ків, виходячи з конкретної ситуації та реальної наявності сил та засобів для ліквідації аварії;

• при будь-якому поділі групи на підгрупи (плановому або че-рез виникнення аварійної ситуації) визначити підгрупам за-вдання для виконання, контрольні терміни, порядок дій та зв’язок;

• у разі нещасного випадку керівник подорожі зобов’язаний: терміново організувати надання першої долікарської допо-моги потерпілому та його доставку до лікувальної установи, викликати, при потребі, найближчу туристську пошуково-рятувальну (контрольно-рятувальну) службу;

• повідомити про випадок, що стався, керівника навчального закладу або іншої організації освіти, що проводить подорож, відповідну МКК, службу безпеки життєдіяльності та інші від-повідні служби;

• до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих і не призведе до більш тяжких наслідків). Про нещасний випадок, що трапив-ся під час далеких подорожей поза територією району (міста), керівник подорожі негайно повідомляє також орган управ-ління освітою за місцем події;

• організувати, при потребі, оперативну допомогу іншій групі, що перебуває в даному районі і потребує допомоги.

4.3. Після закінчення подорожі керівник та його заступни-ки спільно з учасниками в обумовлені строки і у разі потреби оформляють звіт про подорож і подають його у навчальний за-клад або іншу організацію освіти, що проводить подорож.

 

Звіт про похід або експедицію з активними способами пере-сування подається також у відповідну МКК. <