Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
V. Зміст, форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта
Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворюючою моделлю, яка спрямована на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-мо-рального стану людини.
Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психоло-гії людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в су-купності дозволять реалізувати необхідні здоров’язберігаючі, здоров’язміцнюючі, здоров’яформуючі технології щодо свідомого ставлення до власного здоров’я і проявлятися у відповідних пози-тивних вчинках і діях.
Вказане свідчить про доцільність формування таких знань про:
• фізичне здоров’я: організм людини як біологічна система; ор-гани і системи життєзабезпечення, їх функції і здоровий стан; фізіологічна діяльність, біохімічні процеси і здоров’я; гігієна тіла; гігієнічні нормативи; рух і здоров’я; генетичне здоров’я; репродуктивне здоров’я; статеве виховання; профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом і СНІДу; культура харчування; фізична гармонія тіла; • психічне здоров’я (психологічний комфорт): індивід, осо-бистість, індивідуальність; психіка людини; індивідуаль-но-типологічні особливості людини; уявлення, емоції, воля, свідомість; сфера пізнання; самосвідомість, самооцінка, само-регуляція, самоактуалізація, самовиховання; основні психіч-ні процеси, їх вплив на здоров’я; мотивація поведінки і цін-нісні орієнтації; психологія спілкування; стрес, психотравма; девіантна поведінка; попередження шкідливих звичок; пси-хологічна самодопомога; резерви психічних можливостей людини; вплив засобів масової інформації та мистецтва на психічне здоров’я людини; • духовне здоров’я: здоров’я в системі загальнолюдських цін-ностей; духовність людини як основа здоров’я; закони діалек-тики про життя та смерть; ноосфера; релігія про здоров’я, ду-ховні вчення про здоров’я; ідеал здорової людини; здоров’я як компонент патріотичного виховання; духовні цінності і засо-би розвитку духовності; здоров’я в системі життєвих ціннос-тей народу, цнотливість, гідність, мужність; традиції куль-
196 тури здоров’я українського народу; національні особливості формування здоров’я; календарні народні свята і здоров’я;
• соціальне здоров’я (соціальне благополуччя): людина як еле-мент соціуму; наслідки антропоцентричного відношення до навколишнього середовища; соціальні співтовариства; ети-ка родинних зв’язків; соціальні потреби та інтереси; моти-вація поведінки; соціальне забезпечення життєво важливих потреб; соціальна адаптація; ергономічні аспекти формуван-ня здоров’я; асоціальна поведінка; популяційне здоров’я; здоров’я нації; держава, право і здоров’я, права і обов’язки громадянина у ставленні до власного здоров’я та здоров’я ото-чуючих; шкідливий вплив наркогенних речовин на здоров’я; попередження соматичних і інфекційних захворювань, хво-роб, що передаються статевим шляхом і СНІДу; здоровий спосіб життя; культура здоров’я.
Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації.
Серед форм і методів процесу формування позитивної моти-вації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить ак-тивним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них також належать соціальне проектування, метод відкри-тої трибуни, ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон, «мозкова атака», метод аналі-зу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, гра-дра-матизація тощо.
Доцільно застосовувати традиційні методи: бесіда, диспут, лекція, семінар, роз’яснення, переконання, позитивний і нега-тивний приклади, методи вироблення звичок, методи вправ, кон-тролю і самоконтролю, створення громадської думки тощо.
Застосування цих методів сприяє утворенню у дітей, учнів-ської та студентської молоді адекватної моральної самооцінки, дає можливість організувати дієву роботу з формування позитив-ної мотивації на здоровий спосіб життя, знецінити і зруйнувати негативні мотиви, перебудувати і змінити негативні форми у по-ведінці дітей та молоді на позитивні; підтримати, посилити пози-тивні моральні спонуки, активізувати їх прояви чи загальмувати негативні мотиви, знизити їх силу, утримати учня від прояву не-гативної мотивації на здоровий спосіб життя.
З нетрадиційних для педагогіки методів ефективно спрацьо-вують методи «педагогічної психотерапії», а саме: саморегуляції,
197 педагогічного аутотренінгу, рефлексотерапії. Ці методи створю-ють певну єдність і доповнюють один одного.
Організоване навчання здійснюється у дошкільних, загаль-ноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих нав-чальних закладах, у закладах післядипломної педагогічної осві-ти за умови вирішення таких основних завдань:
1) участь у реалізації державних стандартів початкової, се-редньої, вищої освіти та відповідного комплексу нормативних, навчально-методичних, інших документів, які регламентують та унормовують організацію навчально-виховного процесу під керівництвом педагогів;
2) організація навчання дітей, учнівської та студентської мо-лоді з використанням традиційних та інноваційних форм і ме-тодів;
Самоосвіта базується на необхідності громадян формувати,зберігати та зміцнювати власне здоров’я з використанням нав-чально-методичної і технічної бази, що забезпечує самостійне навчання.
Самоосвіта можлива за таких умов:
1) наявність освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки дітей та молоді до ведення здорового способу життя з конкретними методичними рекомендаціями та коментарями;
2) наявність доступної навчально-методичної та наукової лі-тератури з даної проблеми у бібліотеках, книжкових магазинах, електронних підручниках, в Internet, електронних засобах масо-вої інформації;
3) розгалужена мережа консультативних пунктів з надання практичної допомоги в оволодінні знаннями, уміннями та навич-ками з формування, збереження та зміцнення власного здоров’я під керівництвом педагогів, методистів та психологів.
Самоосвіта дітей та молоді з формування позитивної моти-вації на здоровий спосіб життя здійснюватися також за участю державних, комерційних телевізійних і радіопрограм.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-09-26; просмотров: 55; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.161.116 (0.009 с.) |