Поняття та система органів внутрішніх справ України.

Основні завдання і функції міліції.

Органи внутрішніх справ (ОВС) – це правоохоронні органи державної виконавчої влади, які мають широкі повноваження для виконання завдань правоохоронної діяльності.

Видами правоохоронної діяльності є:

1) адміністративна;

2) оперативно-розшукова;

3) кримінально-процесуальна;

4) виконавча;

5) охоронна (на договірних засадах);

6) організаційно-правова.

Система органів внутрішніх справ складається з трьох ланок:

1) Міністерство внутрішніх справ України (МВС);

2) управління (головні управління) внутрішніх справ в Криму, областях, на транспорті, містах Києві і Севастополі;

3) міські (районні) відділи (управління) і лінійні відділи внутрішніх справ.

Органи внутрішніх справ підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України, керівництво яким здійснює Міністр внутрішніх справ і якого на посаду призначає ізвільняє з посади Верховна Рада України за поданням Прем єр-міністра України.

Діяльність МВС – багатофункціональна, у ході якої вирішується широке коло питань. Залежно від напрямів діяльності в системі органів внутрішніх справ діють окремі служби, які взаємодіють між собою при вирішенні покладених на них завдань.

До основних служб ОВС належать:

1) міліція;

2) підрозділи досудового слідства (слідчі підрозділи, дізнання);

3) підрозділи по боротьбі з організованою злочиннісю;

4) внутрішні війська;

5) забезпечуючі служби;

6) навчальні заклади.

Важливою і найбільшою структурною одиницею органів внутрішніх справ є міліція.

Міліція в Україні – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посігань.

Правовою основою діяльності міліції є Конституція, Закон України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «про дорожній рух», «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та інші нормативно-правові акти.

Основними завданнями міліції є:

1) підтримання правового режиму в державі;

2) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх права, свобод і законних інтересів;

3) попередження і припинення правопорушень;

4) охорона і забезпечення громадського порядку;

5) виявлення, розслідування і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх учинили;

6) забезпечення безпеки дорожнього руху;

7) захист власності від злочинних посягань;

8) охорона особливих режимних об єктів;

9) боротьба з корупцією та організованою злочинністю;

10) виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

11) надання правової допомоги громадянам, підприємствам, організаціям, установам.

Для виконання вищезазначених завдань у структурі міліції створені наступні структурні підрозділи:

1) кримінальна міліція. Головне її завдання – боротьба зі злочинністю. До її складу входять підрозділи карногорозшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, служби боротьби з незаконним обігом наркотиків, служби боротьби з економічними злочинами тощо;

2) міліція громадської безпеки. Головне її завдання –охорона і забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, запобігання та припинення правопорушень. До її складу входять: адміністративна служба міліції (підрозділи охорони громадського порядку, паспортної,реєстраційної та міграційної роботи, дільничних інспекторів міліції тощо), Державна служба охорони;

3) транспортна міліція. Головне її завдання – боротьба зі злочинністю та забезпечення громадського порядку на залізничному, повітряному, морському і річковому транспорті. До її складу входять майже всі основні галузеві служби;

4) міліція охорони. Головнеїї завдання – забезпечення недоторканності власності, збереження цінностей, особистої безпеки фізичних осіб. Державна служба охорони є єдиним підрозділом міліції, який діє на засадахсамофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів про забезпечення особистої і майнової безпеки громадян та юридичних осіб;

5) спеціальні підрозділи міліції. Головне її завдання – забезпечення громадського порядку на об єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи.

В усіх обласних центрах країни для боротьбиз організованою злочинністю, забезпечення правопорядку під час проведення масових заходів та проведення спеціальних операцій створені підрозділи швидкого реагування «Беркут».

У структурі державної служби охорони при МВС України для охорони та супроводження грошових коштів, цінних вантажів та паперів, охорони власності юридичних осіб та особистої безпеки фізичних осіб створено спеціальні підрозділи міліції «Титан».

У структурі управлінь по боротьбі з організованою злочинністю в усіх областях для проведення антитерористичних операцій, ліквідації бандформувань, організованих злочинних угрупувань, затримання озброєних злочинців, силової підтримки оперативно-розшукових заходів та слідчих дій створено підрозділи швидкого реагування «Сокол».

Законом України «Про міліцію» визначено принципи, на яких будується діяльність міліції:

1) законності;

2) гуманізму і поваги до особистості;

3) соціальної справедливості;

4) взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням;

5) гласності;

6) невтручання в діяльність міліції з боку політичних партій, рухів та інших громадських об єднань.

Чинне законодавство надає право працівникам міліції в певних випадках застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю. Їх законні вимоги є обов язковими для виконання громадянами та посадовими особами. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов язків керується тільки законом і в його межах. Втручання у діяльність міліції тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

На службу в міліцію приймаються громадяни України, які за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров я взатні виконувати обов язки, покладені законом на працівника міліції. Особам, прийнятим на службу, присвоюється спеціальні звання міліції. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, що раніше засуджувалися за вчинення злочину чи знаходяться під слідством.

Нагляд за додержанням законності в діяльності міліції здійснюють органи прокуратури.

 

4. Правозахисні органи України

 

Потреба в існуванні в Україні інститутів з правозахисної діяльності пояснюються цілою низкою взаємопов язаних чинників.

По-перше, не зважаючи нате, що гарантування охорони прав громадян України стало одним із принципів правової системи та державного життя, державні органи часто порушують конституційні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, і тому потрібен захист громадян.

По-друге, у зв язку з тим, що забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов язком держави і тому дотримання міжнародних стандартів з прав людини стало одним з пріоритетів внутрішньої політики Української держави.

По-третє, правозахисні інститути є незалежними від державних органів і тому вони є доступними для всіх, хто потребує захисту своїх прав і свобод.

Предметом правозахисної діяльності є надання правової допомоги фізичним та юридичним особам, а також захист фізичних осіб від обвинувачення.

Правозахисні функції виконують як державні (Міністерство юстиції України та його органи на місцях), так і недержавні (адвокатура) органи.

 

 

Тема 8. Основи цивільного права України

План

1.Поняття, принципи, функції і система цивільного права України.

2.Загальна характеристика цивільного законодавства. Цивільний кодекс України.

3. Цивільно-правові відносини.

4. Поняття і форми права власності в Україні. Суб'єкти права власності та захист їх прав.

5. Зобов'язальне право. Цивільно-правові договори.

6. Спадкове право.

1. Поняття, принципи, функції і система цивільного права України

У процесі своєї життєдіяльності особи вступають між собою в певні відносини, які регулюються нормами права. Цивільне право впливає на суспільні відносини доведенням до їх учасників відповідних правових приписів, які забезпечені у своєму здійсненні державним примусом чи можливістю його застосування.

Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому.

Цивільне право - це галузь права, сукупність правових норм, що становлять основний зміст приватного права та регулюють особисті немайнові та майнові відносини, які грунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, з метою задоволення останніми власних матеріальних і духовних потреб та інтересів.

Цивільне право характеризується предметом і методом правового регулювання.

Предметом цивільного права як галузі права є сукупність відносин, що регулюються його нормами.

Цивільне право регулює широке коло різноманітних суспільних відносин, зокрема, такі групи відносин, як майнові відносини та особисті немайнові відносини.