Пісенька житнього віночка (народна обрядова пісня)

У полі доріженька бита – котиться віночок із жита*. Котиться віночок по полю, проситься хазяїну в стодолу*:

– Пускай, хазяїне, в стодолу, вже ж я набувся на полю.

· Де був і що робив віночок?

Вже ж я на полю набувся, буйного* вітру начувся, дрібнесеньким дощем налився, ранньої роси напився...

Я там недовго полежу – знову на поле побіжу.

· Яке було бажання у житнього віночка?

· Прочитай виразно обрядову пісню.

Жито – злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.

Стодола – будівля для зберігання снопів, сіна, а також для молотьби тощо.

Буйний – тут: різкий, великої сили.

Це цікаво знати!

Пісня-небилиця – те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка, розповідати нісенітниці. Невелике оповідання розважального змісту, комізм якого будується на дотепно скомпонованих алогізмах та каламбурі. Інколи має форму розмовного вірша

Жартівлива пісня – жанр українського музичного фольклору, що характеризується жартівливим чи сатиричним змістом.

Обрядова пісня – це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів.

 

Згадай український алфавіт.

Чим він відрізняється від російського?

Запиши букви, які є лише в український мові.

Це цікаво знати!

Слово алфавіт – грецького походження. Воно утворене від назви двох грецьких букв альфа і бета. Цікава історія цих букв. Спочатку буква альфа мала вигляд голови бика, тобто була перевернутою, і тільки пізніше голову бика повернули головою донизу, і буква А набула сучасного вигляду. Буква бета спочатку мала інший вигляд і означала дім, хата.

В українській мові є слова азбука й абетка. Це теж назви алфавіту від перших двох літер слов’янського алфавіту аз і буки та перших літер українського алфавіту а і бе.

· Поміркуй! Що легко зробити, якщо ти знаєш алфавіт?

· Згадай, де людині допомагає алфавіт?

Випиши назви тварин з пісні – небилиці «Два півники» в алфавітному порядку.

Вивчи напам'ять народну жартівливу пісню «Грицю, Грицю, до роботи». Запиши перший куплет каліграфічно, підкресли велику букву. Згадай, коли ми ще вживаємо велику букву. Наведи приклади.

Запиши імена дівчаток, а потім хлопчиків твого класу українською мовою в алфавітному порядку.

Казка

Перевір себе!

Казка – це один з основних жанрів народної творчості, епічний, переважно прозаїчний твір.

 

Послухай казку.

КОЛОСОК

(народна казка)

Жили-були двоє мишенят, Круть та Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знали, що співали та танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько піднімався, спершу всіх піснею будив, а потім приймався за роботу.

Ото якось підмітав півник двір і бачить на землі пшеничний колосок.

— Круть, Верть, – покликав півник, – дивіться, що я знайшов! Поприбігали мишенята та й кажуть:

— Треба його обмолотити.

— А хто молотитиме? – спитав півник.

— Тільки не я! – закричав один.

— Тільки не я! – закричав інший.

— Гаразд, – сказав півник, – я обмолочу.

І взявся за роботу. А мишенята стали грати в лапту. Скінчив півник молотити і крикнув:

— Гей, Круть, гей, Верть, дивіться, скільки я зерна намолотив! Поприбігали мишенята та й запищали в один голос:

— Тепер потрібно зерно на млин нести, борошна намолотити!

— А хто понесе? – спитав півник.

— Тільки не я! – закричав Круть.

— Тільки не я! – закричав Верть.

— Гаразд, – сказав півник, – я знесу зерно на млин.

Звалив собі на плечі мішок і пішов. А мишенята тим часом затіяли чехарду. Один через одного стрибають, веселяться.

Повернувся півник з млина, знову кличе мишенят:

— Сюди, Круть, сюди Верть! Я борошно приніс. Поприбігали мишенята, дивляться – не нахваляться:

— Ай да півник! Ай да молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги пекти.

— Хто буде місити? – спитав півник. А мишенята знову своє:

— Тільки не я! – запищав Круть.

— Тільки не я! – запищав Верть. Подумав, подумав півник та й каже:

— Видно, мені доведеться.

Замісив тісто він, натаскав дров, затопив піч. А як піч істопилася, посадив у неї пироги. Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють. Спеклися пиріжки, півник їх вийняв, виклав на стіл, а мишенята тут як тут. І гукати їх не довелося.

— Ох і зголоднів я! – пищить Круть.

— Ох, і їсти хочеться!  – пищить Верть.

І за стіл сіли.

А півник їм каже:

— Зачекайте, зачекайте! Ви мені спершу скажіть, хто знайшов колосок?

— Ти знайшов! – голосно закричали мишенята.

— А хто колосок обмолотив? – знову спитав півник.

— Ти обмолотив! – тихше сказали обидва.

— А хто зерно на млин носив?

— Ти теж, – зовсім тихо відповіли Круть і Верть.

— А тісто хто місив? Дрова носив? Піч топив? Пироги хто пік?

— Все ти. Все ти, – ледь чутно пропищали мишенята.

— А ви що робили?

Що сказати у відповідь? І сказати нічого. Стали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не утримує. Нема за що таких нероб і ледарів пирогами пригощати.

· Яким у казці зображено півника Голосисте Горлечко, а якими- мишенята?

· Чи були Круть і Верть справжніми товаришами півнику?

· Як ти вважаєш, чи мали право мишенята їсти пироги?

· Яку думку висловлено в кінці казки?

· Прочитайте казку в особах.

Зверни увагу!

В українській мові 6 голосних звуків [а], [о], [у], [е], [і], [и]. На письмі вони позначаються буквами а, о, е, у, и, і, є, я, ю, ї. Поясни, чому букв, які позначають голосні звуки більше.

Голосні звуки утворюють склад. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.